Викладено головні питання сімейної системної психотерапії та консультування. Розкрито теоретичне та практичне значення системного підходу у психотерапії, його місце серед інших психотерапевтичних напрямів. Наведено критичну оцінку системного консультування.

Изложены главные вопросы семейной системной психотерапии и консультирования. Раскрыты теоретическое и практическое значение системного подхода в психотерапии, его место среди других психотерапевтических направлений. Приведена критическая оценка системного консультирования.

Розглянуто проблему діагностики м'яких форм шизофренії, класифікованих у рубриці "шизотипальний розлад". Проаналізовано клінічні дослідження, які відображають генетичний, феноменологічний та біологічний методи обстеження пацієнтів із шизотипальним розладом.

Обсуждена проблема диагностики мягких форм шизофрении. Проанализированы клинические исследования, которые отображают генетические, феноменологические и биологические методы обследования пациентов с шизотипичными расстройствами.

Препарат "Деприм" застосовано у лікуванні пацієнтів з соматизованими й астенодепресивними розладами. У результаті дослідження доведено ефективність препарату "Деприм" у терапії астенічних станів типу "невичерпна слабість". Препарат підвищує "енергетичний потенціал" і має тонізуючий вплив на всі психофізичні функції.

Проанализированы исследования 20 больных опийной наркоманией и установлено влияние препарата на ведущие механизмы нейромедиаторного дисбаланса при даной патологии. Приведены результаты биохимических исследований.

Дана пошаговая методология исследования "Соотношение спектра жалоб и объективных критериев в диагностике депрессии". Приведены полученные результаты с обоснованием выявленных феноменов и различий меланхолических и тревожных депрессий.

Соматоформні та немаячні іпохондричні розлади суттєво недовиявляються у популяції соматичних і межових психіатричних пацієнтів. Два базисних принципи - активне консультування та активна кооперація з лікарями загальної практики показують, що серед "важких" та "неясних" хворих, що безрезультатно діагностовані та ліковані протягом більш ніж 3 роки, соматоформні розлади сягають 81 %. З цього числа 1/4 складають хворі з нозогеніями. Запропоновано стратегію лікування (у співавторстві), яка передбачає трьохетапну психофармакотерапію, паралельно до якої проводиться дворівнева психодинамічна психотерапія: індивідуальна короткофокусна (10 - 12 сеансів) та тривала групова (від 10-ти сеансів до 3-х років).

Досліджено реакції та типи відношення до хвороби в пацієнтів із сечокам'яною хворобою. На основі результатів клінічно-психопатологічного дослідження репрезентативної групи (100 осіб), описано феноменологічні закономірності проявів і запропоновано клінічну типологію нозогенних реакцій і патохарактерологічного розвитку особистості в даній групі пацієнтів, а також виявлено основні стресогенні фактори, які впливають на розвиток нозогенних реакцій і патохарактерологічний розвиток особистості. Виявлено перевагу гіпернозогностичних невротичних (тривожно-фобічні, іпохондричні, нарцистичні) і афективних (астено-депресивні і депресивно-іпохондричні) нозогенних реакцій. На формування психічних розладів мають вплив соціально-психологічні, преморбідні та соматогенні фактори, взаємодія яких визначає основний психопатологічний синдром.

Изучены 629 амбулаторных карт кабинета неврозов территориальной поликлиники г. Москвы с целью уточнения официальных диагнозов и установления реальной распространенности в субпопуляции невротических больных проявлений небредовой ипохондрии (НИ). Выявлено распространенность НИ в этой популяции не ниже 35 %, приведены результаты социодемографического анализа выборки, а также описаны отдельные характеристики НИ, полученные путем контент-анализа всех записей, имеющихся в амбулаторных картах. Выявлено также 95 % перекрывание (overlap) НИ и соматоформных расстройств. Полученные данные обосновывают концепцию ипохондрии как содержательного метасиндромального образования.

Мета роботи - дослідження психопатологічних проявів у хворих на параноїдну шизофренію залежно від наявності музичного слуху. Проведено оцінку негативної симптоматики за шкалою Оцінки негативних симптомів-16 (ОНС-16), 16-item Negative Symptom Assessment (NSA-16) 40 пацієнтів чоловічої статі віком від 18 до 35 років, які мали параноїдну шизофренію (F20) і проходили лікування у третьому клінічному відділенні КЗ "Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні" протягом 2015 р. (20 осіб з розвинутим музичним слухом та 20 - без музичного слуху). Встановлено, що в групі пацієнтів із музичним слухом показники негативної симптоматики є значно нижчими, що клінічно відповідає легкому ступеню вираженості дефіцитарних проявів. Відповідні показники субшкал у групі пацієнтів без музичного слуху є значно вищими, що клінічно відповідає вираженим дефіцитарним проявам. На основі одержаних даних встановлено залежність між фактором наявності/відсутності музичного слуху та дефіцитарною симптоматикою, її формами та ступенем вираженості за шизофренії. Висновки: перші результати надають змогу підтвердити доцільність визначення музичних здібностей у пацієнтів за шизофренії з метою розширення прогностично-діагностичних можливостей у психіатричній практиці, клінічна значимість яких може виявитись одним із надійних критеріїв прогнозу дефіцитарних проявів у цих хворих.

Увагу приділено актуальним питанням сучасної персонології. Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні аспекти дослідження проблеми ефективного функціонування та розвитку особистості в різних сферах життєдіяльності в умовах соціальних змін. Розглянуто соціогенетичні, психологічні, духовні чинники підтримки її самоефективності та життєстійкості. Наведено авторські технології психологічного супроводу, консультування, реабілітації особистості в ускладнених і кризових ситуаціях життя. Особливу увагу акцентовано на актуалізації ресурсів особистісного зростання людини в генезі її буття.