Розглянуто взаємодію неоднорідних плоских пружних мод хвилеводного типу з моношаровими та двошаровими квантовими холівськими системами. Показано, що на відміну від випадку поширення поверхневих акустичних хвиль для хвилеводних мод відсутні обмеження на максимальне значення хвильових векторів, при яких величина зсуву фазової швидкості хвилі може бути експериментально спостережена. При дослідженні дробових нестисливих холівських станів ефект може бути використано для вимірювання залежності ефективної магнітної довжини від фактора заповнення та спостереження фазових переходів у двошарових системах при варіації відстані між шарами.

Розраховано перенормування частоти акустичних фононів, які взаємодіють з двошаровою системою композитних ферміонів. Знайдено просторовий розподіл густини заряду, індукованого зовнішнім електростатичним потенціалом, в двошаровій системі композитних ферміонів. Показано, що для фактора заповнення, при якому може бути реалізовано стани як з міжшаровою статистичною взаємодією, так і без неї, виникнення останньої викликає стрибок фазової швидкості акустичного фонона кінцевої частоти, а також зміну просторового розподілу заряду, індукованого зовнішнім потенціалом. Розглянуті ефекти можуть бути використані для спостереження переходу двошарової електронної системи, що перебуває у режимі дрібного квантового ефекту Хола, у новий основний стан при зменшенні відстані між шарами.

Розглянуто п'єзоелектричний механізм орієнтації страйпів у двовимірних електронних системах у гетероструктурах GaAs-AlGaAs. Показано, що враховуючи анізотропію пружних модулів і вплив межі зразка, теорія дає орієнтацію страйпів уздовж [110] напряму, що відповідає експериментальним даним. Для двошарової системи знайдено ефект переорієнтації страйп-структури вздовж напряму [100] у випадку, коли період структури перевищує відстань між шарами.

Розглянуто екранування поля пробного заряду моношаровою та двошаровою системою композитних ферміонів з урахуванням впливу межі зразку. Показано, що в системі трапляється часткове екранування поля пробного заряду на відстанях значно більших магнітної довжини. Величина екранування як функція відстані суттєвим чином залежить від фактора заповнення. Для двошарової системи знайдено ефект зміни величини екранування при переході системи у стан, що описано хвильовою функцією Гальперіна.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.13 + В379.222

Рубрики:

Квантова теорія

Дефекти напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В377 + В372.231.31

Рубрики:

Електричні та магнітні властивості твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методу, який не потребує досягнення критичного стану, виміряно польові залежності параметра Лабуша у немагнітних борокарбідах та оцінено величини критичних струмів, які очікують. Одержані значення на два порядки перевищують результати "прямих" вимірювань, які виконано на основі транспортних (магнітних) експериментів. У борокарбідах, що містять Y, у польових залежностях параметра Лабуша виявлено гігантський пік-ефект, який кількісно добре описується моделлю колективного пінінга.

On the basis of the Landau criterion, the question on critical velocities of superfluid motion is considered in a two-component homogeneous weakly nonideal Bose gas with a contact interaction between particles. It is shown that under the motion of components with different velocities the velocity of each component is not needed to be lower than the minimum phase velocity of elementary excitations in a still condensate. In that case the Landau criterion yields a joint condition for the velocities of components and their relative directions. It is found that the maximum value of the critical velocity of a given component can be reached when the other component does not move or both components move in the directions perpendicular to each other. The results are generalized to the case of particles with a long-range interaction, as well as to the case of an inhomogeneous two-component Bose gas confined in a cylindrical harmonic potential. It is shown that in these cases the behavior of the critical velocities is qualitatively the same as that in the homogeneous two-component system with a contact interaction.

Under the excitation of the vortex lattice in the mixed state of single crystals YB6, produced by an elastic wave in the dynamic response it was found out negative and square-law on frequency of a component which could be associated with the vortex mass. The value of effect is in the catastrophic contradiction with existing theoretical estimations.

Изучено состояние со спонтанной межслоевой фазовой когерентностью в двухслойной квантовой холловской системе на основе графена. Данное состояние можно рассматривать как газ сверхтекучих электрон-дырочных пар с компонентами пары, принадлежащими разным слоям. Сверхтекучий поток таких пар эквивалентен двум электрическим сверхтокам в слоях. Показано, что в графеновой системе состояние с межслоевой фазовой когерентностью возникает, если создан определенный разбаланс факторов заполнения уровней Ландау в соседних слоях. Найдены температура перехода в сверхтекучее состояние, максимальное расстояние между слоями, при котором возможна фазовая когерентность, а также критические значения сверхтока. Обсуждены преимущества использования графеновых систем вместо GaAs гетероструктур для реализации двухслоевой электрон-дырочной сверхпроводимости.

Індекс рубрикатора НБУВ: В368.321 + В379.271.21

Рубрики:

Надплинність

р-n переходи

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена теория электрон-дырочной сверхтекучести в двухслойных системах. Речь идет о состоянии, в котором электроны и дырки из соседних слоев образуют связанные пары и бездиссипативный перенос заряда обусловлен движением пар как целого. Наличие потока связанных пар эквивалентно протеканию в проводящих слоях равных по модулю и противоположно направленных электрических токов. Поэтому такую сверхтекучесть можно рассматривать как своеобразную сверхпроводимость, которую часто называют противотоковой (counterflow) сверхпроводимостью. Это явление было предсказано около 40 лет назад, но изучение проблемы электрон-дырочной сверхпроводимости (ЭДСП) в двухслойных системах интенсивно продолжается до сих пор. Приведено развернутое описание теоретических представлений и подходов к проблеме ЭДСП.

У межах підходу, що базується на формалізмі когерентних станів Л. В. Келдиша, описано перехід із однорідного надплинного стану в стан "суперсолід" у розрідженому двовимірному газі електрон-діркових пар із просторово розділеними компонентами. Провісником такого переходу є поява мінімуму ротонного типу в спектрі колективних збуджень, який у разі збільшення відстані між шарами чи густини пар торкається осі абсцис, що сигналізує про нестійкість системи відносно появи просторової модуляції густини пар. Знайдено, що дещо раніше відбувається перехід першого роду в гексагональну фазу "суперсолід". Теорію розвинено для довільного співвідношення між ефективними масами електрона та дірки і вона не містить феноменологічних констант. Побудовано фазову діаграму системи в змінних "хімічний потенціал пар - відстань між шарами". Показано, що за фазового переходу виникає стрибок середньої густини конденсату. Встановлено, що у разі збільшення хімічного потенціалу неоднорідна фаза розбивається на області з великою густиною, які оточені лініями, на яких густина обертається в нуль, також ці лінії утворюють суцільну сітку.

У межах підходу, що базується на формалізмі когерентних станів Л. В. Келдиша, описано перехід із однорідного надплинного стану в стан "суперсолід" у розрідженому двовимірному газі електрон-діркових пар із просторово розділеними компонентами. Провісником такого переходу є поява мінімуму ротонного типу в спектрі колективних збуджень, який у разі збільшення відстані між шарами чи густини пар торкається осі абсцис, що сигналізує про нестійкість системи відносно появи просторової модуляції густини пар. Знайдено, що дещо раніше відбувається перехід першого роду в гексагональну фазу "суперсолід". Теорію розвинено для довільного співвідношення між ефективними масами електрона та дірки і вона не містить феноменологічних констант. Побудовано фазову діаграму системи в змінних "хімічний потенціал пар - відстань між шарами". Показано, що за фазового переходу виникає стрибок середньої густини конденсату. Встановлено, що у разі збільшення хімічного потенціалу неоднорідна фаза розбивається на області з великою густиною, які оточені лініями, на яких густина обертається в нуль, також ці лінії утворюють суцільну сітку.