Розглянуто сучасні уявлення про патогенез хронічного панкреатиту, поєднаного з метаболічним синдромом, знання та узагальнення яких є необхідним компонентом для етіопатогенетичного лікування даної патології.

Обстежено 30 хворих на хронічний панкреатит (ХП) та 55 хворих на ХП, поєднаний з ожирінням та цукровим діабетом типу 2. Проаналізовано особливості клінічного перебігу ХП в обстежених хворих. Виявлено різницю в інтенсивності, локалізації та іррадіації абдомінального болю, симптомах диспепсичного синдрому та проявах зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози, результатів пальпації.

Мета роботи - встановити роль адипокінів у розвитку метаболічних порушень у хворих на хронічний панкреатит (ХП), поєднаний з ожирінням і цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. У дослідження було залучено 97 хворих на ХП, яких розподілили на три групи, репрезентативні за чисельністю, віком та співвідношенням статей: 1-ша група - 35 пацієнтів без супутньої патології, 2-га група - 30 пацієнтів з ЦЦ 2 типу, 3-тя група - 32 пацієнти з ожирінням та ЦД 2 типу. Контрольну групу утворили 20 практично здорових осіб, порівнянних за віком та співвідношенням статей з хворими на ХП. Вік хворих - від 23 до 65 років, середній вік - (51,3 +- 0,9) року. Серед обстежених пацієнтів статистично значущо переважали жінки - 55 (56,7 %) осіб. Визначали вміст лептину адипонектину, резистину, імунореактивного інсуліну, тригліцеридів та глутатіону, відновленого в крові хворих. У хворих на ХП з ожирінням та ЦД 2 типу відзначено значне підвищення рівня лептину та резистину на тлі зниження вмісту адипонектину. Виявлено пропорційний зв'язок між рівнями резистину і тригліцеридів, обернено кореляційні зв'язки - між рівнями адипонектину та імунореактивного інсуліну, адипонектину, C-реактивного білка, що вказує на вплив ожиріння на розвиток дисліпідемій, запалення та інсулінорезистентності. Висновки: у хворих на ХП, поєднаний з ожирінням та ЦД 2 типу, спостерігають дисбаланс адипокінів, які підтримують запалення та інсулінорезистентність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1 + Р415.202.1 + Р415.160.23

Рубрики:

Панкреатити

Ожиріння

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: РА432416 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гострі та хронічні захворювання органів дихання є однією з провідних причин смерті в світі. Приєднання коронавірусної хвороби (COVID-19) погіршує перебіг захворювань як бронхолегеневого апарату, так і інших систем та органів, зокрема, дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, гастроентерологічної тощо. Існує низка лікарських препаратів натурального походження з багатогранною метаболічною і поліорганною дією, застосування яких пов'язано з мінімальними ризиками, здебільшого зумовленими лише індивідуальною непереносністю окремих компонентів. Мета дослідження - проаналізувати сучасні можливості фітотерапії захворювань органів дихання, зокрема COVID-19. Проведено інформаційний пошук джерел у друкованих та електронних виданнях, пошукових наукових базах із застосуванням методів аналізу, порівняння і узагальнення. Встановлено, що при лікуванні рослинними засобами спостерігається краща переносність, менша частота розвитку побічних явищ та ускладнень. Їм притаманні висока біологічна активність і широкий терапевтичний індекс. Вважається, що використання фітотерапії як допоміжного лікування або підтримувальної терапії є обгрунтованим. Монотерапія окремими лікарськими рослинами не так ефективна, як їх комбінація. Використання екстрактів декількох лікарських рослин є доцільнішим у разі тривалого застосування, оскільки мають значення склад, доза, синергізм, комплаєнс, мінімальний рівень побічних явищ та м'який терапевтичний ефект. На фармацевтичному ринку України є багато вітчизняних та імпортних рослинних засобів, які використовують за гострих і хронічних захворювань органів дихання. Одним з них є бронхілор (біохелс інтернешнл ГмбХ, Німеччина), який містить ектракти чебрецю, ісландського моху, первоцвіту та бамбука тростяного. Він чинить місцеву дію як антисептик, формує захисну плівку рецепторів бронхо-легеневого тракту, активує діяльність миготливого епітелію, діє як експекторант. Публікації китайських вчених свідчать про доцільність використання фітотерапії в гострий період COVID-19 та при постковідному синдромі. Висновки: сучасні полікомпонентні фітотерапевтичні засоби відіграють важливу роль у комплексному лікуванні гострих і хронічних захворювань органів дихання. Потребує додаткового дослідження застосування фітотерапії, зокрема бронхілору як підтримувальної терапії при постковідній реабілітації пацієнтів з ураженням органів дихання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1-3 + Р410.11-37

Рубрики:

Панкреатити

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ