Досліджено особливості поширення деревних рослин з лікарськими властивостями у природних фітоценозах Лівобережного Придніпров'я, які налічують 66 аборигенних і 10 адвентивних видів, що належать до 43-х родів, 26-ти родин, 21-го порядку, 3-х класів, 2-х відділів. Висвітлено історію формування 12-ти парків, проаналізовано досвід інтродукції деревних лікарських рослин за умов регіону вивчень. Визначено таксономічний склад лікарської дендрофлори парків регіону, що налічує 221 вид. Здійснено їх систематичний, біоморфологічний, екологічний аналіз, оцінено рівень адаптації видів різного географічного походження. Встановлено тенденцію до зміни погодних умов, які для Лівобережного Придніпров'я не є характерними і відповідають природним зонам недостатнього або нестійкого зволоження (степ, сухий степ). Проаналізовано залежність еколого-біологічних особливостей деревних рослин від умов навколишнього природного середовища. Визначено негативні та позитивні реакції деревних аборигенних та інтродукованих видів. Виділено види, що виявляють високу інвазійну спроможність і здатність до натуралізації. З'ясовано походження перспективних деревних рослин. Проведено фітоценотичну і ландшафтну оптимізацію експериментальних об'єктів. Охарактеризовано напрями збереження та перспективи фітооптимізації парків як осередків лікарської дендрофлори.

Визначено історичні передумови використання лікарської дендрофлори та створення закладів щодо їх культивування. Проаналізовано досвід інтродукції деревних видів на прикладі трьох дендрологічних об'єктів Полтавської області. Наведено кількісну характеристику видового складу лікарської дендрофлори. Встановлено потенційні джерела розширення видового різноманіття інтродукованих рослин. Здійснено оцінювання успішності інтродукції деревних рослин лікарського призначення за нових умов їх зростання. Визначено роль ботанічних садів та дендропарків у збереженні, розмноженні та поширенні деревних видів ендемічної та світової флори. Доведено актуальність збагачення видового різноманіття дендрофлори за рахунок інтродукції нових субтропічних культур.

Виявлено закономірності зміни морфологічних і функціональних особливостей Tilia cordata L. на рівні листового апарату, пагона і всього організму за умов міських населених пунктів Полтавської обл.: міст Лубен, Миргорода та Пирятина. Встановлено, що максимальні зміни досліджуваних параметрів у липи серцелистої спостерігаються у межах вуличних насаджень м. Лубен, що характеризується відносно високим рівнем забруднення атмосферного повітря внаслідок інтенсивнішого руху транспорту.

Эпидемиологические исследования показывают высокую распространенность дефицита витамина D у женщин, включая беременных и кормящих матерей. Адекватное обеспечение кальцием и витамином D особенно важно для профилактики нарушений течения беременности, перинатальных осложнений и развития ряда заболеваний у ребенка. Проведение преконцепционной подготовки и длительный прием кальция и витамина D также необходимы в группах беременных высокого риска, наиболее чувствительных к нарушению адекватного потребления кальция. С этой целью целесообразно применение современных витаминно-минеральных комплексов, содержащих кальций и витамин D в достаточном количестве.

Наведено таксономічний склад колекції субтропічних рослин Хорольського ботанічного саду, що складається з 25 видів: Asimina triloba (L.) Dunal, Cydonia oblonga Mill., Chaenomeles x californica Clarke ex Weber, Cormus domestica L., Mespilus germanica L., Crataegus azarolus L., Crataegus opaca Hooker & Arn., Prunus dulcis (Mill.) D.A.Webb, Prunus armeniaca L., Hovenia dulcis Thunb., Ziziphus jujuba Mill., Elaeagnus multiflora Thunb., Elaeagnus umbellata Thunb., Maclura tricuspidata (Carriere) Bureau, Ficus carica L., Passiflora incarnata L., Punica granatum L., Feijoa sellowiana O.Berg, Pistacia vera L., Citrus trifoliata L., Diospyros virginiana L., Actinidia chinensis Planch., які представлені на колекційних ділянках "Сад субтропічних плодових культур", "Райський сад" та "Формовий плодовий сад". З огляду тривалого формування колекційного фонду ботанічного саду, кожна культура знаходиться на певній стадії інтродукції. Під час пошуку оптимальної життєвої форми для субтропічних плодових інтродуцентів в умовах Лісостепової зони України виявлено проблемні моменти та запропоновано шляхи їх вирішення. За проведення модифікації форми крони враховували морфологічну будову, особливості росту та розвитку інтродуцента в нових умовах, стійкість до несприятливих погодних умов. Субтропічні плодові культури Хорольського ботанічного саду: Asimina triloba L., Punica granatum L., Ziziphus jujuba Mill., Ficus carica L., Amygdalus communis L., Mespilus germanica L., Diospyros virginiana L. досліджуються як інтродукційні популяції. За створення садових композицій із субтропічних видів звертали увагу на реакцію інтродуцентів до несприятливих погодних умов. Відповідно до схеми насаджень, враховані можливі штучні форми крони рослин: формування рослини з низьким штамбом та однаковими округлими кронами, у вигляді кулястих кущів, з основними пагонами-провідниками сформованими у вигляді висхідних спіралей. Встановлено, що більша частина видового складу колекції субтропічних рослин (22 види) мають як типові, так і похідні життєві форми. 7 видів: Laurus nobilis, Ficus carica, Camellia sinensis, Passiflora incarnate, Feijoa sellowiana, Punica granatum, Olea europaea в умовах інтродукції в Лісостепу України потребують обов'язкової модифікації життєвої форми, що полягає у підрізці, а також в утепленні крони у холодний період року.

Введення в культуру малопоширених плодово-ягідних рослин пов'язане із необхідністю підвищення лікувально-дієтичних якостей продукції садівництва. Нетрадиційні плодові рослини містять велику кількість біологічно активних речовин з антиоксидантною активністю. Це актуально у часи пандемії COVID-19. Серед таких рослин у лікарському рослинництві України стратегічне значення має розповсюдження бузини чорної. Білі та запашні квіти бузини, молоді пагони, свіже листя, ягоди широко застосовуються у фітомедицині. У природніх умовах ця рослина відома як чагарниковий вид. Тому її варто розглядати як перспективну культуру у формуванні полезахисних лісових насаджень. Мета досліджень - вивчення біологічних та екологічних особливостей модельних зразків бузини чорної у природних умовах Лівобережного Придніпров'я. Дослідження проводилися у 2021 р. на території дендропарку Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Серед загальної кількості рослин було обрано п'ять модельних зразків 5 - 6-річного віку, що розпочали інтенсивно генерувати та зростають в різних умовах освітлення. Для збору сировини бузини чорної важливим чинником є її фізична доступність. Тому було проведене оцінювання біологічної та технологічної урожайності суцвіть та плодів. Для цього крона була умовно поділена на три технологічні яруси. Отже, було встановлено вплив освітлення на морфологічні ознаки і продуктивність модельних рослин 5 - 6 річного віку. Перший і другий модельні зразки бузини при освітленні 90 000 - 130 000 лк мали найкращі показники по висоті рослин, діаметру проекції крони і за продуктивністю. Вивчаючи динаміку формування генеративних органів у межах технічних ярусів за період квітування і зав'язування плодів, зазначено найбільшу кількість сформованих суцвіть на другому і третьому технологічних ярусах серед усіх модельних зразків. При цьому найбільша кількість суцвіть і суплідь сформувалася у першого і другого модельних зразків. Для аналітичної селекції пропонуються рослини, що зростають на освітлених місцях і мають високі показники щодо формування генеративних органів. Цей вихідний матеріал бузини чорної можна рекомендувати для насіннєвого та вегетативного розмноження.

Проведено аналіз наукових джерел щодо визначення господарсько-біологічних особливостей плодових культур. Виявлено, що серед вчених немає одностайності щодо поділу плодових рослин за певними ознаками на групи. Науковці налічують від двох до восьми груп. Однією з таких груп є виробниче групування, в основу якого покладено особливості типу плоду. За такою класифікацією плодові культури поділяють на зерняткові, кісточкові, горіхоплідні, ягідні, окремо виділяють субтропічні і тропічні рослини. В групі субтропічних культур виокремлюють підгрупу цитрусових рослин. Однак серед субтропічних культур є зерняткові, кісточкові, ягідні і горіхові рослини. Тому, постає необхідність удосконалення класифікації, враховуючи при цьому біологічну та господарську складову. Побудову господарсько-біологічної класифікації субтропічних видів проводили на основі колекції субтропічних плодових рослин Хорольського ботанічного саду. Колекція складається з деревних, кущових та багаторічних трав'янистих рослин 25 видів, що належать до 22 родів 15 родин. Посилаючись на визначення зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхових рослин, запропоноване таке. До групи ягідних відносимо рослини з типами плоду: ягода, кістянка, маслинкоплідник, сім'янки у суплідді, гранатина, померанець. З колекції Хорольського ботанічного саду до групи ягідних віднесено 12 видів, а саме: азиміна трилопатева (Asimina triloba (L.) Dunal) тип плоду ягода; лавр благородний (Laurus nobilis L.) - кістянка; маслинка багатоквіткова (Elaeagnus multiflora Thunb.) - маслинкоплідник; маслинка парасолькова (Elaeagnus umbellata Thunb.) - маслинко-плідник; маклюра тризагострена (Maclura tricuspidata (Carriere) Bureau) - сім'янки у суплідді; смоківниця карійська (Ficus carica L.) - сім'янки у суплідді; страстоцвіт м'ясо-червоний (Passiflora incarnata L.) - ягода; гранатник зернястий (Punica granatum L.) - гранатина; фейхоа Зелловова (Feijoa sellowiana O.Berg) - ягода; актинідія китайська (Actinidia chinensis Planch.) - ягода; хурма вірджинська (Diospyros virginiana L.) - ягода; цитрина трилисткова (Citrus trifoliata L.) - померанець. До зерняткових відносимо 6 видів: айву довгасту (Cydonia oblonga Mill.); японську айву каліфорнійську (Chaenomelesxcalifornica Clarke ex Weber); домашню горобину справжню (Cormus domestica L.); мушмулу німецьку (Mespilus germanica L.); глід азароль (Crataegus azarolus L.); глід матовий (Crataegus opaca Hooker & Arn.). До кісточкових відносимо 4 види, з них із типом плоду кістянка 2 види: слива солодка (Prunus dulcis (Mill.) D.A. Webb) і слива вірменська (Prunus armeniaca L.), і з типом плоду піренарій 2 види: зизиф ююба (Ziziphus jujuba Mill.) та маслина європейська (Olea europaea L.). До групи горіхові віднесено 3 види рослин, з яких у родзинкового дерева солодкого (Hovenia dulcis Thunb.) та камелії китайської (Camellia sinensis (L.) Kuntze) тип плоду - коробочка, а у фісташки справжньої (Pistacia vera L.) - кістянка. До плодових рослин відносимо культурні й дикорослі полікарпічні рослини, плоди яких споживають свіжими або в переробленому вигляді, а також рослини, що використовуються як підщепи.