Визначено роль і місце державницьких і політичних процесів на теренах України-Русі ХІІ ст. у загальному контексті українського державотворення. Розглянуто основні рушійні сили політичного розвитку України-Русі, природу політичного механізму міжкняжих взаємин. Сформульовано реальне співвідношення між тогочасними відцентровими і доцентровими процесами. Визначено геополітичні пружини внутрішніх конфліктів, оцінено співвідношення суб'єктивних та об'єктивних чинників, що впливали на тогочасне політичне життя, зокрема, на княжі усобиці. Запропоновано оригінальну структуризацію процесу трансформації держави Рюриковичів ХІІ ст.: імперія - федерація - конфедерація - окремі незалежні держави, а також подано історико-політичні портрети усіх найвпливовіших князів України-Русі ХІІ ст.

Наведено бібліографічні дані та історичні портрети 44-х князів і княгинь ХІ - ХІІ ст. (28 з яких були сучасниками Ігоревого походу), 4-х половецьких ханів, косозького князя, зарубіжних правителів, напівлегендарних Бояна та Трояна, половця Овлура та інших персонажів "Слова о полку Ігоревім". Вміщено перелік літератури про персонажі, яка була видана у 1988 - 2001 рр.

Приведены библиографические данные и исторические портреты 44 князей и княгинь одиннадцатого - двенадцатого ст. (28 из них были современниками Игоревого похода), 4 половецьких ханов, косозкого князя, зарубежных правителей, полулегендарных Бояна и Трояна, половца Овлура и других персонажей "Слова о полку Игореве". Приведен перечень литературы про персонажи и памятку, изданной в 1988 - 2001 гг.

Розглянуто територіальну структуру княжої України-Русі. Проаналізовано особливості окремих земель, наділів, волостей: Київщини, Чернігівщини, Переяславщини, Волині та Галичини, а також Закарпаття, Дністровсько-Дунайського межиріччя, Північного Причорномор'я, Надпоріжжя, Криму і Приазовсько-Кубанського краю. Наведено характеристику значної кількості давньоруських міст на території сучасної України та на прилеглих українських етнічних землях.

Рассмотрена территориальная структура княжеской Украины-Руси. Проанализированы особенности отдельных земель, уделов, волостей: Киевщины, Черниговщины, Переяславщины, Волыни и Галиции, а также Закарпатья, Днестровско-Дунайского межиречья, Северного Причерноморья, Надпорожья, Крыма и Приазовско-Кубанского края. Приведена характеристика значительного количества давнерусских городов на территории современной Украины и на прилегаюющих украинских этнических землях.

Розглянуто розвиток літописання на українських землях від ХІ ст. до XIX ст. Проаналізовано літописи великоруських, білорусько-литовських, молдавських земель, які містять відомості з історії України, наведено дані про 200 літописних джерел.

Рассмотрено развитие летописания на украинских землях от ХІ ст. до XVIII - XIX ст. Проанализированы летописи великорусских, белорусско-литовских, молдавских земель, которые содержат сведения по истории Украины, приведены данные о 200 источниках.

З'ясовано роль та місце політичних процесів на теренах України-Русі XII ст. у загальному багатовіковому контексті українського державотворення, створено цілісну концепцію тогочасного розвитку України-Русі, в якій органічно пов'язано процеси етнічної (початок оформлення та зміцнення української народності), територіально-політичні (консолідацію Подніпров'я та західніших українських земель, зміцнення зв'язків руських земель з Половецьким Степом), соціально-політичні, воєнно-дипломатичні, церковні. Виявлено основні рушійні сили політичного розвитку України-Русі, розкрито політичну механіку міжкняжих взаємин, з'ясовано реальний баланс тогочасних відцентрових і доцентрових процесів, проаналізовано події внутрішньої історії у широкому міжнародному контексті, геополітичні чинники внутрішньоруських конфліктів. Оцінено співвідношення суб'єктивних і об'єктивних чинників, що впливали на тодішнє політичне життя, зокрема, на усобиці. Розглянуто вирішення спірних військово-політичних питань. Дослідження проведено в контексті еволюції державного устрою Київської Русі, а також форм правління на різних стадіях розвитку Русі.

Висвітлено найбільш яскраві етапи історії Ужгорода, подано портрети видатних городян, а також відомості про міські площі, вулиці та парки. Розглянуто дискусійні питання про генезис міста, його роль в угорсько-руських взаєминах, подальше значення як важливого прикордонного пункту. Прослідковано історичні події XX ст., коли в Ужгороді змінилося шість державно-політичних режимів. Розкрито особливості сучасної історії міста.

Освещены наиболее яркие этапы истории Ужгорода, приведены портреты выдающихся горожан, а также сведения о городских площадях, улицах и парках. Рассмотрены дискуссионные вопросы о генезисе города, его роли в венгерско-русских взаимоотношениях, дальнейшем значении как важного пограничного пункта. Прослежены исторические события XX в., когда в Ужгороде сменилось шесть государственно-политических режимов. Раскрыты особенности современной истории города.

Русини - етнонім для етносу, відомого в середні віки як Русь у різних частинах Східної Європи. З IX ст. країна і земля Русь, відомі як Київська Русь, відзначається в Західній Європі різноманітністю назв. З ХII ст. Русь була зазвичай відома в Західній Європі під назвою Малоросія. У найширшому сенсі "русини" використовувалися для позначення етносів, які зараз називають білорусами, росіянами, українцями. Водночас частина русинів не прийняли нове ім'я, особливо в Карпатському краї і Паннонії. Зв'язок із сусідніми мовами, такими як словацькою, польською, угорською, румунською та німецькою, створили мовні розбіжності між русинськими говірками і українською мовою. До середини ХIХ ст. Русини Галичини кодифікували свою мову. Багато людей, що ідентифікують себе русинами, живуть в південно-західній частині України, східній Словаччині, на південному сході Польщі, північному сході Угорщини, і на північному заході Румунії. Нині національності "українці" і "русини" використовуються як синоніми, означають самовизначення українців.

Зроблено спробу зафіксувати добу доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, фундатора української школи медієвістики, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка очима самого академіка та його сучасників - літературознавців, письменників, журналістів, учнів, рідних, друзів. Наведено найповнішу бібліографію наукового доробку та матеріалів про О. Мишанича.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)4-1

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВС68022 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вкрай суперечливі та неоднозначні історичні процеси на всіх українських землях від середини 1914 до середини 1923 року, які мали свою специфіку в кожному з регіонів. Основну увагу приділено державотворчим процесам - на широкому тлі військово-політичних і партійно- ідеологічних, соціально-економічних, дипломатичних, церковних і культурно-просвітницьких. Висвітлено драматичні міжособистісні взаємини представників різних політичних таборів. Виявлено чимало перегуків тогочасних подій з сьогоденням.