Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.16 + Т3(0)5-7

Рубрики:

Структура ( морфологія ) та динаміка культури. Взаємозв'язок різних культур. Розвиток. Зміни. Глобалізація

Історія

Шифр НБУВ: Ж23051 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота є одним із перших інтегративних досліджень, де лінгво-семіотичний підхід щодо інтерпретації культурологічних досліджень стає спеціальною темою вивчення, визначаються неоміфологічні тенденції в інтерпретації та реконструкції культури в цілому та й окремих практик. Надано аналіз еволюції та становлення семіології як однієї із провідних дисциплін XX ст. в реаліях французької, амкриканської, тартусько-московської, української шкіл. Українська семіологічна школа вивчається в епістеміологічному, етнокультурному, антропологічному вимірах, лінгвосеміотичний напрям культурологічних досліджень стає принципом інтерпретації цілісності культури.

З'ясовано процес становлення і розвитку гуманістичного світогляду на основі традицій українського виховання, увагу звернено на осягнення народної спадщини, що є духовною скарбницею народу, визначено головні чинники, що впливають на становлення основ гуманістичного світогляду людини.

Розглянуто поняття і зміст культури як універсальне ставлення людини до світу, через яке вона сприймає і створює цей світ. Підкреслено динамічний характер культури, який сприяє розвитку творчих сил людини і здібностей в ході свідомої діяльності особи. Багатство змісту культури, різноманітність форм її історичного руху, внутрішня суперечність культурних цінностей і норм породжує необхідність аналізу людського чинника в культурній динаміці. Об'єднуючи і надихаючи людей, культура дає їм не тільки загальний спосіб збагнення світу, але і спосіб взаємного розуміння і співпереживання, мову для виразу і самовираження. Культура є продуктом людської творчості і сама творить людину. Саме через культуру людина відкриває і змінює світ і саму себе.

Розглянуто процес інтеграції системи утворення України до Європи, впровадження принципів Болонського процесу в університетську систему освіти, перегляду методології контролю якості освіти в системі вищої школи, надано оцінку "за" і "проти" Болонського процесу в Україні. Суть Болонського процесу полягає у формуванні перспективи загальноєвропейської системи вищої освіти, що грунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Цей процес з'явився поштовхом для перегляду принципів і методології контролю якості освіти за міжнародними стандартами і позитивно впливає на якості підготовки студентів в українських вузах.

Надано уявлення про погляди на загальні проблеми буття, питання пізнання світу та історії розвитку людської думки, зіставлення оптимізму і песимізму в творчості двох великих німецьких філософів XIX століття Артура Шопенгауера і Георга Гегеля, чиї праці належать до найбільших досягнень світової філософської думки.

Масові гімнастичні виступи є потужним видовищем, яке може суттєво впливати на особистість, її духовний світ - світ емоцій, естетичних смаків, етичних і світоглядних уявлень. Студенти завжди були учасниками цих масових спортивних заходів, які проводилися на Волині, а вивчення досвіду минулого сприятиме пошуку нових можливостей іформпроведення гімнастичних виступів сучасності. Мета роботи - висвітлення інформації про організацію та зміст масових гімнастичних виступів студентів Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки у 80-х роках ХХ ст. Методи дослідження - аналіз й узагальнення науково-методичної, спеціальної літератури; аналіз матеріалів Волинського обласного архіву; опитування та бесіди з викладачами (у минулому - студентами ЛДПІ імені Лесі Українки), які на той час були причетні до організації масових гімнастичних виступів; аналіз сценаріїв окремих масових гімнастичних виступів, які збереглися на паперових носіях. Результати роботи. Організація та проведення різних масових гімнастичних виступів і спортивних свят - це лише один із напрямів, які сприяють підвищенню рухової активності громадян. Зібрано та проаналізовано інформацію про досвід проведення масових гімнастичних виступів на парадах і спортивних святах, у яких брали участь студентки всіх наявних на той час факультетів, а також юнаки та дівчата факультету фізичного виховання Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. Особливу увагу приділено організації підготовки та проведення виступів, висвітлено їх хронологію, наведено сценарії спортивно-масових виступів (опис виступу, музичний супровід, час виконання, схеми руху та перешикувань, тематичні написи) 1980, 1982, 1983 рр. Піднімається також питання заполітизованості загальної мети виступів, пропаганди тогочасного режиму та домінування російської мови. Встановлено, що починаючи з 1970 р., у Луцьку закріпилася традиція проведення мистецько-спортивних свят, складовою частиною яких були масові гімнастичні виступи. Ці заходи переважно присвячувалися Дню Перемоги. Студенти ЛДПІ імені Лесі Українки були незмінними їх учасниками. Розроблений викладачами сценарій масових гімнастичних виступів студенти ЛДПІ демонстрували не лише для глядачів, а й самі набували відповідних рухових і творчих навичок.