Мета роботи - вивчення та впровадження у практику методики 4D-KT у діагностиці патологічно змінених прищитоподібних залоз (ПЩЗ) у хворих на первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ). У межах дослідження було обстежено 86 пацієнтів з діагнозом первинного гіперпаратиреозу - 66 жінок та 20 чоловіків (співвідношення 3 : 1) віком від 40 до 75 років, а також 2 дітей віком до 10 років. 4D-KT в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України проводили за допомогою апарата Toshiba Aquilion 64. Як контрастну речовину використовували "Ультравіст-370", який вводили внутрішньовенно в кількості 100 мл зі швидкістю 4 мл/с. Протокол сканування складався з трьох фаз: нативна, артеріальна, фаза (зображення отримують через 25 с після початку введення контрасту), венозна, або відтермінована, фаза (через 90 с після початку введення контрасту). Поле сканування - від кута нижньої щелепи до біфуркації трахеї. Параметри сканування: напруга 120 кВ, експозиція 250 - 300 тАв, товщина зрізів 0,5 мм. У структурі виявленої патології за допомогою 4D-KT найбільшу питому вагу займають аденоми ПЩЗ - 75 випадків. До решти випадків увійшли: гіперплазія ПЩЗ - 4 випадки (з них 2 дітей), карцинома - 2 випадки, кіста - 3 випадки. У 2 пацієнтів (2,3 %) аденоми ПЩЗ не було виявлено за допомогою КТ у зв'язку з інтратиреоїдним розташуванням. У 34 (40 %) випадках змінені ПЩЗ було розташовано типово, по задній поверхні ЩЗ (у 2 випадках мали розмір 6 - 7 см), у 50 випадках мали ектопічне розташування. Серед ектопічно розташованих аденом ПЩЗ 12 (24 %) було локалізовано у трахеостравохідному куті, по 2 випадки (по 4 %) - у ретрофарингеальній зоні і верхньому відділі переднього середостіння, по три (по 6 %) - у щитотимічній зв'язці і ретроклавікулярно, одна (2 %) - у парааортальному просторі. Висновки: зображення, одержані в результаті застосування методики 4D-KT, надають одночасно як анатомічну, так і функціональну інформацію (на основі змін перфузії) та можуть бути інтерпретовані хірургом на передопераційному етапі. Це надає змогу хірургам оптимізувати оперативний доступ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.3-4

Рубрики:

Хірургічна патологія навколощитоподібних залоз

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В даному клінічному спостереженні продемонстровано випадок туберозного склерозу, вперше виявлений у пацієнтки 38 років. Наведено діагностичні критерії захворювання, радіологічні характеристики окремих компонентів. Описано рідкісну локалізацію гамартом за туберозного склерозу і ангіоміоліпоми печінки.

У даному клінічному спостереженні продемонстровано випадок безсимптомного первинного гіперпаратиреозу у чоловіка віком 42 років. Наведено результати лабораторних та інструментальних методів діагностики даного захворювання. Описано рідкісну локалізацію аденоми лівої верхньої прищитоподібної залози, а саме інтратиреоїдне розташування.

Описано клінічний випадок інсуліноми, клінічна картина якої довго розцінювалася як нетиповий перебіг епілепсії, резистентної до терапії. Проаналізовано помилки, які було допущено під час діагностики та лікування, проведено порівняння з даними літератури. Висновки: для діагностики органічного гіперінсулінізму необхідне визначення інсуліну і C-пептиду на тлі гіпоглікемії; нормальні показники інсуліну і C-пептиду на тлі встановленої гіпоглікемії і відповідних симптомів підтверджують діагноз. Для топічної діагностики інсуліноми мають застосовуватися КТ або МРТ з обов'язковим контрастним посиленням. Лапароскопічна енуклеація інсуліноми - найкращий метод лікування. У ранньому післяопераційному періоді може виникати реактивний панкреатит, що потребує відповідного лікування. Нетиповий перебіг епілепсії з резистентністю до терапії має слугувати приводом для виключення інших можливих причин судом, у тому числі органічного гіперінсулінізму.

Первинний гіперпаратиреоз - ендокринне захворювання, що зумовлене пухлинним або гіперпластичним процесом однієї або декількох прищитоподібних залоз (ПЩЗ), що призводить до нерегульованої гіперсекреції паратгормону, гіперкальціємії та ряду патологічних змін в органах-мішенях, перш за все, кістках і нирках. Найбільш частою причиною гіперпаратиреозу є поодинока аденома ПЩЗ. Рідше причиною гіперпаратиреозу є гіперплазія ПЩЗ, рак, киста. Підвищення рівня паратгормону сприяє підвищенню активності остеокластів і може призвести до остеопорозу. Ультразвукове дослідження (УЗД) і радіоізотопне сцинтиграфічне дослідження ПЩЗ з використанням радіофармпрепаратів Тс-99m-MIBI є методами вибору для візуалізації та визначення локалізації аденоми. У разі хибно-негативного результату сцинтиграфії та сумнівних даних УЗД (наявність супутнього багатовузлового зобу), навіть за шийної локалізації паратиреоїдної аденоми, а також у випадках ектопічного розташування аденом ПЩЗ 4D КТ може виявитися корисною. Відсутність ефективних консервативних патогенетичних методів терапії залишає хірургічне видалення патологічних ПЩЗ єдиним прийнятним методом лікування. Мета дослідження - визначити можливості і роль 4D КТ з внутрішньовенним введенням контрастної речовини в діагностиці ектопічного розташування аденом ПЩЗ. 81 пацієнту з підвищеним рівнем паратгормону і кальцію в крові одночасно проводили УЗД шиї і 4D КТ. Група пацієнтів складалася з 69 жінок і 12 чоловіків віком від 25 до 56 років. Оцінку даних УЗД і КТ проведено у порівнянні з інтраопераційними результатами і гістологічними висновками. В результаті дослідження в усіх пацієнтів було виявлено аденоми, з яких 56 аденом мали типове розташування, 25 аденом - ектопічне. Типово розташовані аденоми ПЩЗ було діагностовано під час проведення УЗД шиї в 50 з 56 випадків, за 4D КТ - у 56 випадках. Ектопічно розташовані аденоми було виявлено тільки за допомогою 4D КТ в 24 з 25 випадків. Ретрофарингеальне розташування аденом визначалось у 2 випадках, загрудинне - в 7, ретроключичне - в 6, у трахео-стравохідних кутах - 8, парааортально - в 1. В 1 випадку аденома ПЩЗ не було діагностовано навіть під час 4D КТ і було знайдено в лівій частці щитоподібної залози інтраопераційно. Висновки: УЗД є методом вибору в діагностиці типово розташованих аденом ПЩЗ. 4D КТ демонструє високу діагностичну ефективність у виявленні ектопічного розташування аденом ПЩЗ. За характеристиками контрастного підсилення 4D КТ надає змогу відрізнити аденоми ПЩЗ від лімфатичних вузлів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.13 + Р569.453

Рубрики:

Хвороби паращитовидних залоз

Пухлини паратиреоїдної залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.13 + Р569.453

Рубрики:

Хвороби паращитовидних залоз

Пухлини паратиреоїдної залози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.13 + Р415.17 + Р569.457

Рубрики:

Хвороби паращитовидних залоз

Хвороби наднирників

Пухлини наднирників (надниркових залоз)

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що серед патології прищитоподібних залоз (ПЩЗ) значне місце посідає клініко-лабораторний синдром - гіперпаратиреоз. "Золотим" стандартом лікування первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) є паратиреоїдектомія (ПТЕ). Критерієм успішної ПТЕ у випадках ПГПТ є інтраопераційне зниження рівня паратиреоїдного гормону (ПТГ) на 50 % відносно передопераційного рівня. У випадках вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) на тлі хронічної хвороби нирок ПТЕ є етапом складного лікувального процесу та застосовується за відсутності ефекту від медикаментозної терапії. За ВГПТ динамічне зниження інтраопераційного рівня ПТГ, яке може свідчити про цілковитий обсяг ПТЕ, сягає 70 - 80 %. Проте в літературі немає переконливих безперечних даних про динаміку змін рівня ПТГ, які можна було б вважати предиктором персистуючого перебігу захворювання. З огляду на той факт, що хірургічна корекція зазначених станів є методом вибору, неможливо переоцінити значення якості передопераційної інструментальної топічної діагностики. Одержано дані щодо діагностичної ефективності методів інструментальної топічної діагностики гіперпаратиреозу. Модифіковано алгоритм передопераційного обстеження хворих на ПГПТ і ВГПТ за рахунок внесення в нього комп'ютерної томографії з в/в контрастним підсиленням. Виявлено кореляційні зв'язки між розмірами аденом ПЩЗ і лабораторними показниками в хворих на ПГПТ. Визначено предиктори персистенції та рецидиву ПГПТ і ВГПТ. Розроблено модифікований протокол комп'ютерної томографії з в/в контрастним підсиленням для одночасної діагностики патології ПЩЗ і надниркових залоз у пацієнтів із ПГПТ.