Розроблено аналітичну й імітаційну моделі сервісного обслуговування наукоємної високотехнологічної продукції, адаптовану інформаційну модель опису виробничих систем, яка базується на системі показників застосування засобів виробництва та трудових ресурсів. Розроблено метод перетворення первісної інформації для кількісної оцінки ступеня використання основних фондів наукоємного високотехнологічного виробництва. На базі розроблених моделей, методу, а також інтегрованого математичного пакета MAPLE створено інформаційну технологію, що реалізує наведені моделі та методи за умов економічного моніторингу підсистем АСУП.

Висвітлено теоретичні засади інноваційної діяльності (ІД), роль інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності сучасних підприємств, типи і складові їх інноваційної політики й стратегії, джерела та методи пошуку інноваційних ідей. Розглянуто етапи планування й управління інноваційними процесами, форми та джерела фінансування, напрями державної підтримки, методики оцінювання ІД й інноваційних процесів.

Розглянуто теоретичні та методологічні основи формування товарної інноваційної політики сучасного підприємства, у тому числі малого та середнього розмірів. Наведено основні методичні положення товарної інноваційної політики, показано необхідність застосування маркетингових, конструкторських і технологічних інструментів і прийомів у створенні конкурентоспроможних видів товарів.

Представлено результати дослідження особливостей комутантних стратегій інноваційних організацій. Встановлено сприяння підприємств-комутантів процесам рутинізації та дифузії нововведень. Визначено основні напрямки економічної діяльності інноваційних організацій, що реалізують комутантну стратегію. Досліджено особливості створення/ліквідації суб'єкта господарювання з погляду потенційних фінансових наслідків. Визначено такі характеристики підприємств-комутантів, як умови виникнення, основні напрямки розвитку, вплив макросередовища й мікросередовища на функціонування об'єкта дослідження, основні переваги та недоліки комутанта.

Представлено результати дослідження особливостей патієнтних стратегій інноваційних організацій. Встановлено сприяння підприємств-патієнтів більш якісному задоволенню вимог клієнтів шляхом підвищення споживчої цінності. Визначено основні напрямки економічної діяльності інноваційних організацій, що реалізують патієнтну стратегію. Досліджено особливості ліквідації суб'єкта господарювання з погляду потенційних фінансових наслідків. Визначено такі характеристики підприємств-патієнтів, як умови виникнення, основні напрямки розвитку, основні переваги та недоліки.

Представлены результаты исследования границ области применения показателя наукоёмкости по направлениям: циклическая концепции развития инноваций; формирование стоимостных характеристик объекта исследования и связь с типом (масштабом) производства; корректности возможности использования макроэкономических показателей государственного уровня, таких как ВВП, ВНП и др.; структура себестоимости товара как совокупности взаимосвязанных показателей, привносящих в товар свою долю добавленной стоимости; влияние фактора времени на применимость к тому или иному товару понятия наукоёмкости; корректность применимости понятия наукоёмкости по отношению к этапам жизненного цикла товара и выявление возможных ограничений; основные виды стратегий инновационных организаций на предмет соотносимости с показателем наукоёмкости.

Представлено схему визначення товару, яка складається з трьох рівнів: задум товару, товар у реальному втіленні, товару з підкріпленням. Розглянуто найпоширеніші способи підкріплення товару як для кінцевого споживача, так і для промислових підприємств. Запропоновано використання методики розрахунку оптимального розміру партії та оптимальної кількості партій постачання товарів у контексті маркетингового розуміння товару. Проведено експериментальне моделювання на базі даних про прогнозовані обсяги закупівель. Результати розрахунків можна використовувати для підвищення конкурентоспроможності товарів промислового призначення.

Представлено огляд існуючих інноваційних стратегій підприємств за сучасних умов українського ринку, основними з яких є такі як віоленти, патіенти, експлеренти й комутанти. Розглянуто особливості пристосовницької й творчої інноваційних стратегій, усередині яких виділено підгрупи, такі як захисна, інноваційної імітації, вижидання, безпосереднього реагування на потреби й запити споживачів, активних науково-дослідних і досвідно-конструкторських робіт, орієнтована на маркетинг, злиттів і придбань. Запропоновано деякі з критеріїв адоптації інноваційних стратегій до умов українського ринку, таких як форма власності, масштаб виробництва, особливості товару, система оподатковування, особливості регіональних ринків, співвідношення власного й позикового капіталу та ін.

Наведено результати дослідження взаємозв'язку між інноваційною діяльністю та макроекономічними процесами країни. Представлено основні напрямки інноваційної діяльності. Досліджено динаміку глобальної конкурентоспроможності України за підіндексом "інновації". Наведено динаміку індексу економіки знань. Наведено загальний інноваційний індекс для України та країн ЄС. Представлено стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності. Розглянуто позитивний вплив інноваційних процесів на економіку України і вплив багатьох факторів на інноваційну діяльність.

Представлены результаты исследования влияния механизма частичного банковского резервирования на инвестиционную привлекательность инновационной деятельности в Украине в контексте увеличения денежной массы как следствие функционирования банковской системы и принятия инвестиционных решений относительно реализации инновационных проектов, связанных с повышенным уровнем риска. Установлен факт негативного влияния нерегулируемого роста денежной массы на инвестиционную привлекательность инновационных бизнес-проектов.

Проанализированы возможности применения инновационных технологий в сфере денежного обращения торгово-сервисных предприятий Украины. Представлены ключевые определения в сфере безналичного денежного обращения. Проведено позиционирование инвестиционных решений в рамках существующей классификации инноваций. Определены отдельные элементы качественной и количественной оценки эффекта от внедрения предлагаемых инновационных технологий. Рассмотрены перспективы внедрения существующих новаторских решений в сферу денежного обращения торгово-сервисных предприятий.

Рассмотрены варианты атаки на веб-ресурс, развернутый с использованием системы управления контентом. Описан типовой набор серверного программного обеспечения. Разработана марковская модель, учитывающая возможность уменьшения количества уязвимостей в системе. Модель включает в себя возможность использования методов атаки с помощью социальной инженерии и атаки на уязвимости. Целью атаки является получение доступа в панель администратора системы управления контентом. Предложен выбор характеристик модели для проведения моделирования.

Мета роботи - оцінити за неішемічної патології серця у хворих старших вікових категорій з електрокардіостимулятором (ЕКС) ефективність довготривалого комплексного лікування постімплантаційної фібриляції передсердь (ФП) на тлі використання ліпосомальних препаратів, визначити смертність і якість життя пацієнтів, динаміку метаболічно-запальних чинників та складових ендотеліальної функції судин. Обстежено 387 хворих віком 65 - 80 років з імплантованим ЕКС. Серед них до дослідження було включено 46 (12 %) осіб (30 чоловіків і 16 жінок) з неішемічною постімплантаційною ФП. Час появи ФП з моменту встановлення ЕКС - до 12 міс. До дослідження ввійшли пацієнти без ознак стенозуючого атеросклерозу вінцевих артерій серця, а основними показаннями до імплантації ЕКС були атріовентрикулярна блокада II або III ступеня, синдром "тахі-бради" із синкопе, наявність бінодальної блокади. Ліпосомальні препарати як компоненти комплексної лікувальної програми у разі тривалого терміну використання за рахунок позитивних патогенетичних ефектів, спрямованих на метаболічно-запальні зсуви та порушення ендотеліальної функції судин, надають змогу суттєво знизити частоту і тривалість пароксизмів ФП після імплантації ЕКС у хворих старших вікових категорій. Фосфатидилхолін і кверцетин дозволяють за постімплантаційної ФП у літніх пацієнтів покращити стан їх серцево-судинної системи, покращити якість життя та загальну ефективність як безпосередніх, так і віддалених результатів лікування, загальмувати темпи прогресування хронічної серцевої недостатності, зменшити частоту госпіталізацій і смертності пацієнтів. Висновки: ліпосомальні препарати високоефективні у хворих старших вікових груп з постімплантаційною ФП, їх слід призначати додатково до основного медикаментозного лікування (аміодарон, beta-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, сартани, статини).

Мета дослідження - вивчення характеру перебігу постімплантаційної фібриляції передсердь (ФП) у хворих старших вікових категорій та визначення окремих ланок її патогенетичних побудов. Обстежено 387 пацієнтів віком 65 - 80 років з імплантованим електрокардіостимулятором. Серед них, як об'єкт дослідження було включено 46 (12 %) осіб (30 чоловіків і 16 жінок) з неішемічною постімплантаційною ФП без ознак стенозувального атеросклерозу вінцевих артерій серця. Постімплантаційна ФП у літніх пацієнтів характеризується симптомами запаморочення, неішемічним болем у прекардіальній ділянці, задишкою, стомленням під час фізичного навантаження, переважно надшлуночковою екстрасистолією, дифузними змінами, гіпертрофією міокарда та дилатацією порожнин лівих відділів серця, діастолічною дисфункцією лівого шлуночка, різними класами шлуночкових порушень ритму, легеневою гіпертензією, наявністю дегенеративних змін клапанів серця. У пацієнтів старших вікових категорій з постімплантаційною ФП формується складний багатофакторний комплекс патологічних порушень, який виявляється змінами реологічних властивостей крові (гіперв'язкістю, гіперагрегацією формених елементів), стану білково-ліпідного метаболізму та міокардіального ремоделювання, наявністю системного запалення і ендотеліальної дисфункції судин.

Розглянуто основні виклики і рішення в області кібербезпеки медичних систем в контексті Інтернету речей. Виявлено основні вразливості, загрози та ризики мережевих медичних пристроїв. В роботі в загальних рисах описано основні регламентуючі документи в області забезпечення кібербезпеки, а саме, правила конфіденційності і безпеки HIPAA, вимоги кібербезпеки FDA до і після виходу медичного пристрою на ринок. За результатами дослідження авторами були систематизовані основні напрями забезпечення кібербезпеки медичних пристроїв в контексті Інтернету речей.

Проведено дослідження, в ході яких до Wi-Fi мережі підключалися різні пристрої і вимірювалися основні показники: RSSI, ping, швидкість скачування і віддачі, jitter, частота роботи роутера, пропускна здатність. Експеримент був проведений в трьох випадках - без перешкод, з фізичними та частотними перешкодами. Для дослідження було взято чотири маршрутизатора відомих виробників, а також мікрокомп'ютер Orange Pi з бездротовим адаптером Wi-Fi, завдяки чому була створена п'ята точка доступу. В результаті експерименту було виявлено, який пристрій дав найкращі показники за основними параметрами під час навантаження, збільшення кількості підключених пристроїв і більш стійкий до перешкод фізичного та радіочастотного походження.

Предметом вивчення в статті є методи аналізу ризиків доступу до активів всередині фізичного об'єкта. Як прикладі розглянуто об'єкт системи фізичної безпеки наукової установи (як блок територіального елемента) з апаратним оточенням у вигляді пристроїв з низьким енергоспоживання і функціонуванням в середовищі Інтернету речей. Мета роботи - створення теоретико-математичної моделі та методу аналізу внутрішніх компонентів системи безпеки і доступу до активам. Поставлені завдання охоплюють розробку підходу до аналізу рівня безпеки, яка забезпечується встановленою системою фізичної безпеки і формування підходу до проникнення з метою доступу до активів. При вирішенні завдань були використані такі методи, як просторовий аналіз фізичного розподілу елементів системи, формування графів маршруту, декомпозиція блоків і алгоритмів фізичного захисту, дослідження повного набору компонентів і індивідуально орієнтованого елемента забезпечення безпеки. Отримані наступні результати: розроблено підхід до аналізу рівня безпеки фізичного об'єкта з використанням базових параметрів, що складаються з фізичних та інформаційних змінних існуючих множинних активів, побудована математична модель компонентів системи, блочного орієнтування периметра об'єкта, запропонована послідовність етапів проникнення на захищений об'єкт з використанням безлічі маршрутів. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: удосконалено метод аналізу захищеності активів за рахунок використання змінних оточення і елементів контролю фізичної безпеки об'єкта, а також генерації та оцінювання маршрутів проникнення на об'єкт з метою доступу до критичних активів.

Викладено теоретичні основи, методи, алгоритми, програмні засоби та рекомендації з використання знання-орієнтованої системи прийняття рішень для вибору моделей кооперації університетів та ІТ-індустрії. Сформульовано рекомендації щодо використання існуючих інструментальних засобів для такого вибору. Матеріали підготовлено в межах проекту TEMPUS CABRIOLET "Model-Oriented ApproaСh And Intelligent Knowledge-Based System for Evolvable Academia-IndustRy CooperatІОn in ELEctronic and CompuTer Engineering".

Предметом вивчення в статті є методи аналізу ризиків доступу до активів всередині фізичного об'єкта. Як прикладі розглянуто об'єкт системи фізичної безпеки наукової установи (як блок територіального елемента) з апаратним оточенням у вигляді пристроїв з низьким енергоспоживання і функціонуванням в середовищі Інтернету речей. Мета роботи - створення теоретико-математичної моделі та методу аналізу внутрішніх компонентів системи безпеки і доступу до активам. Поставлені завдання охоплюють розробку підходу до аналізу рівня безпеки, яка забезпечується встановленою системою фізичної безпеки і формування підходу до проникнення з метою доступу до активів. При вирішенні завдань були використані такі методи, як просторовий аналіз фізичного розподілу елементів системи, формування графів маршруту, декомпозиція блоків і алгоритмів фізичного захисту, дослідження повного набору компонентів і індивідуально орієнтованого елемента забезпечення безпеки. Отримані наступні результати: розроблено підхід до аналізу рівня безпеки фізичного об'єкта з використанням базових параметрів, що складаються з фізичних та інформаційних змінних існуючих множинних активів, побудована математична модель компонентів системи, блочного орієнтування периметра об'єкта, запропонована послідовність етапів проникнення на захищений об'єкт з використанням безлічі маршрутів. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: удосконалено метод аналізу захищеності активів за рахунок використання змінних оточення і елементів контролю фізичної безпеки об'єкта, а також генерації та оцінювання маршрутів проникнення на об'єкт з метою доступу до критичних активів.

Досліджено марковську модель системи фізичного захисту (СФЗ). Актуальність зумовлена необхідністю забезпечення захисту самих СФЗ не лише від фізичних пошкоджень, а й від кібератак зловмисників. При побудові моделі прийнято припущення про властивості стаціонарності, ординарності і відсутності післядії потоків подій у системі, про низьку ймовірність відмов програмної компоненти та хмарних сервісів. Також враховано той факт, що акти вандалізму відбуваються на об'єкти першої зони, які знаходяться за межами периметра. Використано типовий алгоритм побудови марковської моделі на основі визначення множин станів і механізмів взаємодії. Оцінювання функціонування багатозонової системи здійснено із врахуванням трьох ступенів деградації від справного стану до станів одночасної відмови усіх трьох зон. Верхній стан S1 відповідає справному стану системи без відмов. Стани S2, S3, S4 відповідають станам першого рівня деградації системи, при якому проявилася апаратна відмова в одній із зон. Стани S5, S6, S7 відповідають станам другого рівня деградації системи, при якому виявилися апаратні відмови в двох зонах. Стан S8 відповідає стану повної відмови всіх трьох зон системи. Для оцінювання функцій готовності виконано розрахунок і дослідження марковської моделі для різних наборів вхідних даних. Як змінні параметри були обрані: інтенсивність відмов апаратних засобів, зумовлена фізичними та проектними дефектами ненавмисного характеру; інтенсивність відновлення апаратних засобів після відмови та коефіцієнт "агресії" зловмисників, що залежить від зовнішніх факторів. За результатами моделювання зроблено висновки про вплив параметрів інтенсивностей відмов і відновлень на значення показників готовності різних рівнів деградації та відношення між ними. Визначено, що при збільшенні вхідних параметрів - інтенсивності відмов апаратних засобів та коефіцієнта "агресії" зловмисників, стаціонарні коефіцієнти готовності всіх рівнів деградації зменшуються. Але при збільшенні інтенсивності відновлень апаратних засобів стаціонарні коефіцієнти готовності всіх рівнів деградації нелінійно збільшуються, а відношення між ними прямує до одиниці.