З метою зменшення дефіциту енергетичного рідкого палива (мазутів) в Україні пропонується застосовувати колоїдні паливні композиції у вигляді емульсій та суспензій. Основою для створення топливних емульсій є важкі та надважкі фракції нафтопереробки (гудрони, високов'язкі компоненти мазутів тощо). Для одержання суспензійних палив можна використовувати кам'яне та буре вугілля України.

Розглянуто історичні аспекти визначення захоплення заручників як різновиду міжнародного тероризму.

Рассмотрены исторические аспекты определения захвата заложников как разновидности международного терроризма.

Historical aspects of definition of capture of hostages as versions of the international terrorism are considered.

Визначено правову природу заручництва. Проаналізовано існуючу міжнародно-правову нормативну базу, що регламентує боротьбу з захопленням заручників. Досліджено ступінь реалізації вимог міжнародно-правових норм у національному праві окремих держав. Висвітлено історію виникнення явища захоплення заручників як міжнародно визнаного злочину. Теоретично обгрунтовано природу та суть міжнародних норм щодо боротьби з цим злочином. Розглянуто взаємозв'язок захоплення заручників з окремими галузями міжнародного права. Визначено юридичні ознаки захоплення заручників, що дозволяють відмежовувати його від суміжних злочинів. З'ясовано роль національного кримінального законодавства держав у боротьбі зі злочинами терористичного характеру. Наведено рекомендації та пропозиції щодо приведення норм законодавства України у відповідність до вимог міжнародних конвенцій стосовно боротьби з захопленням заручників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13

Рубрики:

Хвороби міокарда

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030 + Р252.701

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Порушення функцій серця

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучить показатели деформации и скорости деформации левого желудочка (ЛЖ) и левого предсердия (ЛП) в покое и при физической нагрузке, а также определить ранние маркеры и механизмы возник новения сердечной недостаточности (СН) с сохраненной фракцией выброса (ФВ) ЛЖ у больных гипертонической болезнью (ГБ). Обследовано 30 больных ГБ (мужчины - 60 %) в возрасте (55,5 +- 2,8) года. Пациенты с ГБ и СН с сохраненной ФВ ЛЖ (n = 15) составили 1-ю группу, пациенты с ГБ без СН (n = 15) - 2-ю группу. Всем больным выполнена эхокардиография, стресс-эхокардиография и спекл-трекинг эхокардиография, у всех определяли уровень N-терминального фрагмента мозгового натрийуретического пептида (NT-proBNP). Выводы: у пациентов с ГБ и СН с сохраненной ФВ ЛЖ выявлены более выраженные нарушения деформации ЛЖ и ЛП в покое по сравнению с больными ГБ без СН. Определены эхокардиографические показатели, которые ассоциируются с наличием СН с сохраненной ФВ ЛЖ у больных ГБ. Доказано наличие связи между сниженной толерантностью к физической нагрузке и нарушением деформации ЛЖ и ЛП у пациентов с ГБ и СН с сохраненной ФВ ЛЖ.

Висвітлено проблему поширеності міокардиту, наведено характеристику сучасних підходів до діагностики, описано еволюцію діагностичних критеріїв цього захворювання, проаналізовано питання, що виникають при диференційній діагностиці міокардиту. Хоча на сьогодні ендоміокардіальна біопсія залишається золотим стандартом для верифікації діагнозу міокардиту, її застосування в клінічній практиці значною мірою обмежено. В останнє десятиліття спостерігається швидкий розвиток неінвазивних методів діагностики запального процесу в міокарді, таких як магнітно-резонансна томографія з контрастуванням, зокрема Т1 і Т2-картування, позитронна емісійна комп'ютерна томографія та новітніх ехокардіоаграфічних методик, таких як спекл-трекінг ехокардіографія. Представлено власний досвід з оцінкою гендерних особливостей різних клінічних виявів міокардиту з визначенням їх чутливості й спеціфічності для встановлення діагнозу.

Цель работы - изучить упруго-эластические свойства сосудов большого круга кровообращения у пациентов с идиопатической легочной артериальной гипертензией (ИЛАГ) с различными функциональными возможностями и конечными точками. Обследованы 152 пациента: 45 больных с ИЛАГ, 40 больных с ЛАГ, ассоциированной с врожденными пороками сердца, 32 - с гипертонической болезнью и 35 здоровых лиц, составивших контрольную группу. Измерена скорость распространения пульсовой волны по артериям мышечного и эластичного типов, сердечно-лодыжечный сосудистый индекс (cardio-ankle vascular index, CAVI). Выводы: таким образом, дополнительно ко всем известным показателям риска возникновения осложнений и смерти в течение 1 года у пациентов с ИЛАГ можно использовать неинвазивный метод исследования - измерение индекса СAVI как маркера поражения артерий большого круга кровообращения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13-3

Рубрики:

Хвороби міокарда

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09 + Р251.25 + Р412.3

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Морфологія порушень тканинного росту

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж100050 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено показники геометрії скорочення, систолічної та діастолічної функцій лівих відділів серця, внутрішньосерцевої гемодинаміки, їх взаємозв'язку з толерантністю до фізичного навантаження (ТФН) та показниками добового моніторування артеріального тиску ДМАТ) з використанням спекл-трекінга ехокардіографії (СТЕ) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Встановлено основні складові порушення деформації міокарда з різними типами ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) та при різному ступені гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ). Доведено взаємозв'язок складових деформації міокарда з систолічною функцією ЛШ і рівнем ТФН. Досліджено взаємозв'язок між складовими деформації міокарда лівих відділів серця та даними ДМАТ, зокрема добовою варіабельністю артеріального тиску (АТ) протягом доби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.130.11-1

Рубрики:

Міокардити

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Діагностика і прогнозування перебігу міокардиту донині залишаються одними з найбільш актуальних, складних і недостатньо вирішених проблем у сучасній кардіології, що пов'язано як з великим поліморфізмом клінічних виявів цього захворювання, так і з відсутністю абсолютно специфічних симптомів і діагностичних критеріїв. У більшості випадків поява серцевої недостатності, больового синдрому, порушень серцевого ритму і провідності або інших клінічних ознак спостерігається на 2-й тиждень від початку інфекційного захворювання, однак запальне ураження серця може і не мати чіткого зв'язку з перенесеною інфекцією. Серед основних методів, що застосовуються для діагностики міокардиту в клінічній практиці, слід виділити електрокардіографію, холтерівське моніторування ЕКГ, ехо-кардіографію (ЕхоКГ) та спекл-трекінг ЕхоКГ, візуалізацію серцевого м'яза за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ендоміокардіальну біопсію. Електрокардіографія і холтерівське моніторування ЕКГ є високоінформативними методами для виявлення, прогнозування і динамічного спостереження найчастіших ускладнень міокардиту - порушень ритму і провідності. Обов'язковою методикою для оцінки скоротливості міокарда є двомірна ехокардіографія. Вона надає змогу оцінити розміри камер серця, систолічну і діастолічну функцію, глобальну та регіонарну скоротливість, наявність тромбоутворення в порожнинах, перикардіальний випіт. Останніми роками з'являється все більше даних про застосування для діагностики міокардиту спекл-трекінг ЕхоКГ, яка заснована на оцінці деформації та швидкості деформації міокарда в поздовжньому, радіальному і циркулярному напрямках. МРТ серця з введенням контрасту є неінвазивним та одним з найбільш інформативних методів виявлення ознак ураження міокарда. МРТ дозволяє візуалізувати анатомію, вивчити структуру і провести характеристику тканини серця, визначити функціональні особливості передсердь і шлуночків. Тим не менше, золотим стандартом для верифікації діагнозу міокардиту донині залишається ендоміокардіальна біопсія. Лабораторні методи діагностики є додатковими дослідженнями, що в комплексі з інструментальними методами дозволяють оцінити зміни активності запального процесу в міокарді при тривалому спостереженні.

Вибір адекватної тактики лікування міокардиту сьогодні особливо актуальний, причому найбільш дискусійними серед сучасних науковців і лікарів-практиків є питання щодо призначення етіотропного й патогенетичного лікування. Одна з найважливіших і найскладніших проблем на сучасному етапі - розроблення адекватних схем етіотропного і патогенетичного лікування тяжкого хронічного міокардиту, оскільки до цього часу єдиною рекомендованою стратегією залишається терапія серцевої недостатності згідно із сучасними рекомендаціями. Призначення етіотропної терапії хворим з міокардитом може бути доцільним у гострій фазі захворювання й обов'язково повинно враховувати результати ендоміокардіальної біопсії. Імуносупресивну терапію слід застосовувати тільки в пацієнтів з тяжким перебігом міокардиту за наявності незаперечних доказів активного запального процесу в міокарді з обов'язковим проведенням повторних обстежень після завершення її курсу для контролю безпечності й ефективності. За наявності дилатації порожнини лівого шлуночка і зниженої фракції викиду лівого шлуночка основою для лікування міокардиту є виконання пацієнтом режимних обмежень та застосування стандартної терапії серцевої недостатності згідно із сучасними рекомендаціями. Тим не менше, залишаються дискутабельними велика кількість питань, що стосуються тактики ведення хворих з міокардитом, тому провідні вітчизняні й зарубіжні спеціалісти визнають необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на оцінку ефективності етіотропної та патогенетичної терапії.

Стаття присвячена серцевій ресинхронізувальній терапії - методу лікування хронічної серцевої недостатності за допомогою бівентрикулярної кардіостимуляції. Розглянуто історію розвитку методу від перших спроб усунення диссинхронії серця до теперішнього часу. За останні 20 років метод вдосконалювався як технічно, так і з точки зору формування сучасних показань до його застосування. На основі результатів рандомізованих клінічних досліджень з вивчення ефективності методу показано вдосконалення показань і критеріїв відбору пацієнтів для серцевої ресинхронізувальної терапії. Описано клінічний випадок успішної серцевої ресинхронізувальної терапії в пацієнта з кардіомегалією, тяжкою хронічною серцевою недостатністю і повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса на тлі тривалої оптимальної медикаментозної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.130.11-52 + Р514.31 covid-19

Рубрики:

Міокардити

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ