Розглянуто цілі, задачі та структуру нового напряму містобудівних досліджень - міської синергетики, де вивчаються процеси самоорганізації та гармонічного розвитку містобудівних систем.

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми дослідження містобудівних систем, закономірності їх становлення в процесах самоорганізації та гармонічного розвитку містобудівних форм, містобудівної діяльності й еволюції містобудування.

На підставі аналізу проблеми пошуку критерію еволюції та прогресивного розвитку розглянуто можливість його формування шляхом співвимірювання ефективності та економічності витрат і нагромаджень внутрішніх резервів, що виникають у процесах самоорганізації населення та міського планування. Запропоновано матричну оптимізаційну модель динаміки цих процесів, що на базі застосування гармонічних рядів взаємопроникаючих подібностей і "золотого перерізу" у "максиміновій" формі критерію узгоджує показники транспортно-пішохідної діяльності населення та затрати на розвиток міського планування.

Розглянуто причини та наслідки виникнення, а також розвитку явищ природних кругообігів в урботектонічних змінах просторово-часової організації містобудівних систем та культур у масштабах еволюції містобудуванння.

Рассмотрены причины и последствия возникновения и развития явлений природных круговоротов в урботектонических изменениях пространственно-часовой организации градостроительных систем и культур в масштабах эволюции градостроения.

Розглянуто проблеми системного аналізу та праксеологічних оцінок динаміки показників надійності функціонування міського планування та витрат заощаджень внутрішніх резервів містобудівної системи, нагромаджених в процесах структурно-функціональної самоорганізації містобудівної діяльності населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н820.1

Рубрики:

Загальні проблеми планування і забудови міст

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н82

Рубрики:

Планування і забудова міст

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто причини і наслідки формування природних механізмів і закономірностей континуального (безперервного) і комплементарного (взаємно відповідного) пристосування містобудівних систем, їх середовищ і оточень в процесах самоорганізації.

Розглянуто взаємодію причин і наслідків сталого розвитку містобудівних форм. Виявлено провідні механізми і закономірності морфогенезних перетворень в процесах самоорганізації, які пов'язані з природною диференціацією та інтеграцією просторово-часових чинників і симетрично-ритмічних форм міського планування, з інваріантною і калейдоскопічною структурою процесів морфогенезу.

Розглянуто архітектоніку еволюціонуючих містобудівних систем і формацій. Розкрито проблеми формування нового напряму містобудівної теорії - міської синергетики, - спроможної описати та пояснити самоорганізацію містобудівних форм і містобудівної діяльності в еволюційних процесах. Сформульовано синергетичні принципи гармонізації міського розвитку. Запропоновано методи та моделі оптимізації міського розселення.

Рассмотрена архитектоника эволюционирующих градостроительных систем и формаций. Раскрыты проблемы формирования нового направления градостроительной теории - городской синергетики, - способной описать и объяснить самоорганизацию градостроительных форм и градостроительной деятельности в эволюционных процессах. Сформулированы синергетические принципы гармонизации городского развития. Предложены методы и модели оптимизации городского расселения.

Розглянуто основні особливості, напрямки, течії та стилі в розвитку сучасної архітектурної теорії та її практичної діяльності, зокрема, зміну архітектурно-містобудівної ідеології у 1950 - 1970 рр., архітектурні й антиархітектурні утопії, концепцію тотальної архітектури та дизайну. Проаналізовано творчість Б.Фуллєра та його послідовників, розкрито зміст архітектурних метаболізму та технократизму, поставангардизму.

Рассмотрены главные особенности, направления, течения и стили в развитии современной архитектурной теории и ее практической деятельности, в частности, изменения архитектурной градостроительной идеологии в 1950 - 1970 гг., архитектурные и антиархитектурные утопии, концепция тотальной архитектуры и дизайна. Проанализировано творчество Б.Фуллера и его последователей, раскрыто содержание архитектурных метаболизма и технократизма, поставангардизма.

Запропоновано сучасні концепції розвитку архітектурного середовища (АС) і його проектування. Проаналізовано історичні етапи формування сучасного АС. Наведено напрями та течії у сучасній архітектурі, містобудуванні та дизайні. Розглянуто становлення системної методології середовищного проектування. Особливу увагу приділено структурі, організації та управлінню в архітектурному проектуванні. Визначено жанри архітектурно-містобудівного та дизайнерського мистецтва. Висвітлено перспективи розвитку архітектурно-містобудівної методології.

Предложены современные концепции развития архитектурной среды (АС) и ее проектирования. Проанализированы исторические этапы формирования современной АС. Приведены направления и течения в современной архитектуре, градостроении и дизайне. Рассмотрено становление системной методологии проектирования в данной сфере. Особое внимание уделено структуре, организации и управлению в архитектурном проектировании. Определены жанры архитектурно-градостроительного и дизайнерского искусства. Освещены перспективы развития архитектурно-градостроительной методологии.

Розглянуто шляхи узгодження еволюційного й історичного розвитку містобудівних формацій в площині їх відповідності мистецьким течіям в містобудуванні, які формуються у взаємодії жанрів і рухів, стилів і течій містобудівного мистецтва.

Обгрунтовано представлення містобудівної системи у контексті узгодженої взаємодії причин і наслідків генезисних перетворень містобудівних форм, діяльності, еволюції й еволюційної динаміки. Виявлено етапи і метаморфози сталого розвитку територіально-планувальної самоорганізації містобудівних форм. Визначено напрями та режими, кількісні показники та критерії прогресивного розвитку структурно-функціональної самоорганізації містобудівної діяльності та міського планування. Класифіковано ритми й установлено параметри багатохвильових діапазонів безперервного розвитку просторово-часової самоорганізації містобудівної еволюції. Систематизовано механізми та закономірності усіх видів генезисних перетворень співмірного розвитку ступінчато-рівневої самоорганізації містобудівних систем, що стали основою формування цілей, завдань і розділів нового напряму містобудівних досліджень - міської синергетики.

Розглянуто шляхи узгодження історичного й еволюційного розвитку містобудування з позицій розгортання змісту нового об'єкта теорії міського розвитку містобудівної формації та її складових: містобудівних систем і культур, епох і цивілізацій.

Розглянуто один із можливих підходів до формування уявлень про простір архітектурного середовища з позицій концепції орнаменталізму.

Розглянуто актуальну проблему повернення сучасної архітектури у сферу мистецтва, символом якого вибрано "божественний град". Проаналізовано історичний розвиток естетичних понять "краси" і "гармонії" у філософії та мистецтві XIX - XX ст. Показано зв'язок між філософським, мистецьким та архітектурним змістом цих понять. Розглянуто зміни і перетворення "краси" і "гармонії" у контексті тріади Вітрувія. Їхні трансформації та метаморфози розглянуто на тлі протистояння провідних мистецьких і архітектурних напрямів і стилів - романтизму та класицизму, модернізму і постмодернізму. Простежено універсальну і циклічну послідовність їх розгортання в історії та теорії розвитку сучасного архітектурно-містобудівного середовища та його естетичних основ. Запропоновано структурну модель естетичного розвитку цього середовища у вигляді "божественного граду" з радіальними осями - вулицями, що символізують напрями і стилі, центральною площею Краси, а також кільцевими вулицями, що відображають межі розселення основних спільнот мешканців цього граду - містян, слободян, урбодян, поселян - і зони впливу відповідних їм мистецьких жанрів: архітектурної топіки та риторики, тропіки і поетики. Модель завершує окружна магістраль як символ Гармонії. У такому радіально-кільцевому вигляді модель сприятиме подальшому розгортанню досліджень естетичних проблем і поверненню архітектури та містобудування у коло красних мистецтв.