При помощи магниторезонансной томографии (МРТ) уточнена семиотика кистозных образований почек. Установлено, что МРТ-исследование дает возможность визуализировать капсулу кисты. Повторное дообследование после контрастирования позволяет охарактеризовать структуру локального утолщения капсулы. С помощью данного метода можно выявить развитие компенсаторно-приспособительных явлений при поражении паренхимы почки.

Изучены возможности магнитнорезонансной топографии (МРТ) диагностики состояния почек при множественных кистах. Освещены результаты МР-изображений, полученных с помощью 0,5 Тл МР-топографа фирмы "Toshiba" 19 пациентов 20 - 79 лет после УЗИ забрюшинного пространства. Исследование с помощью МРТ было проведено в два этапа: бесконтрастным и с контрастным усилением препаратом "Магневист". В результате проведенных исследований выявлены структурные изменения (увеличение почек, их деформация, нефроптоз), а также определено, что лоханочное и паренхиматозно-лоханочное расположение кист приводит к изменению угла отхождения a. и v. renalis, сдавливанию сосудов, что сопровождается артериальной гипертензией. Проведена на основе характера МР-сигнала оценка изменения содержимого кисты, указаны нечеткости границы между корковым и мозговым веществами, охарактеризована капсула кисты.

Координована діяльність системи органів травлення досягається завдяки регуляторним змінам моторної та евакуаторної активності шлунка і кишечника. Частість морфофункціональних змін шлунка при доліхоколоні зростає в міру посилення ступеня запору і подовження товстої кишки. Рентгенологічні зміни тонкої кишки при доліхоколоні свідчать про розвиток компенсаторно-пристосовних явищ, спрямованих на затримку вмісту.

Проаналізовано факторну обумовленість процесу інституціоналізації безперервної освіти в Україні. Запропоновано концепцію освіти, яка відбувається протягом всього життя. Наведена концепція базується на ідеї нової освітньої парадигми, яку визначено як соціокультурну. Розвинуто теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу зазначеної освіти та доведено необхідність її подвійного (індивідуального та суспільного) виміру протягом всього життя. Здійснено індивідуальний вимір безперервної освіти на методологічних засадах теорії соціальної дії М.Вебера, що дозволило визначити безперервну освіту як ціле-раціональну або як ціннісно-раціональну дію. Суспільний вимір безперервної освіти реалізується завдяки методології структурно-фукціонального аналізу, у контексті якого розглянуто основні характеристики й ознаки інституціоналізації безперервної освіти, її соціальні функції, а також факторну обумовленість. Зазначено, що однією з оптимальних інституціональних форм освіти протягом усього життя є навчально-наукові комплекси. Проаналізовано їх діяльність на прикладі досвіду Народної української академії, висвітлено недоліки у функціонуванні цих комплексів, підкреслено роль соціологічного супроводу безперервної освіти.

Вперше за умов Центрального Лісостепу України детально вивчено динаміку чисельності та шкідливості сисних шкідників на різних за стійкістю сортах озимої пшениці залежно від дії біотичних, абіотичних та антропічних чинників. Уточнено видовий склад ентомофагів та їх роль в регуляції чисельності сисних шкідників. Проведено оцінювання стійкості 51-го сорту озимої пшениці та селекційного матеріалу проти сисних видів фітофагів. Удосконалено методику оцінювання стійкості сортів за заселеністю рослин пшеничним трипсом. Досліджено вплив пошкодженості клопом-черепашкою та пшеничним трипсом на якість зерна різних сортів озимої пшениці. Проведено оцінювання ефективності сучасних інсектицидів за умов обробки насіння й обприскування посівів на різних за стійкістю сортах озимої пшениці проти сисних фітофагів.

Обгрунтовано алгоритм обстеження нирок за деяких форм кістозної хвороби на базі проведеної диференційної діагностики з застосуванням комплексу сучасних методів діагностичної візуалізації (ультразвукове дослідження, рентгенологічні методи, магнітно-резонансна томографія). Матеріалом для виконання даної роботи став ретроспективний аналіз історій хвороби 69-ти осіб, які знаходились на обстеженні та лікуванні в урологічному відділенні Київської міської центральної клінічної лікарні. Результатом даної роботи є створення певної схеми обстеження нирок для швидшого та достовірнішого винесення висновку, що у подальшому буде сприяти постановці правильного остаточного діагнозу та вибору відповідної тактики лікування.

За умов польового досліду вивчено ефективність застосування сучасних препаратів фунгіцидів разом із добривами на рослинах озимої пшениці високоінтенсивних сортів. Встановлено, що позакореневе підживлення фосфором, сіркою, амідним азотом з одночасною обробкою фунгіцидами альто супер, амістар тріо сприяли підвищенню стійкості проти грибних хвороб листків і колоса та зростанню зернової продуктивності рослин озимої пшениці.

Наведено результати дослідження стійкості селекційних ліній, створених способом віддаленої гібридизації дикорослих родичів пшениці Aegilops cylindrica та Aegilops tauschii з пшеницею культурною, до збудників септоріозу, борошнистої роси, сисних та листогризних шкідників. У результаті аналізу досліджуваних рослин виявлено унікальні за стійкістю до хвороб та шкідників лінії, які є цінним селекційним матеріалом.

Обгрунтовано доцільність використання в селекції стійких до хвороб сортів пшениці озимої. Наведено результати моніторингу поширення основних хвороб в агроценозах Лісостепу України. Встановлено, що найпоширенішими хворобами були септоріоз листків, борошниста роса, бура іржа. Подано результати багаторічних досліджень стійкості до хвороб колекційних сортів пшениці озимої різного еколого-географічного походження. Виявлено 76 нових перспективних джерел стійкості до фітопатогенів, які рекомендовано селекціонерам для подальшої селекційної роботи.

Наведено результати вивчення шкодочинності збудника летючої сажки на пшениці озимій. Встановлено, що у заражених рослин зменшуються кількість зернин в колосі, маса зерна з колоса, маса 1 000 зернин, енергія проростання, лабораторна схожість, кількість продуктивних пагонів, урожайність. Виявлено чотири сортозразки, стійкі до збудника летючої сажки, з високими показниками господарсько-цінних ознак.

Зернові культури в Україні займають великі площі, понад 6 млн га, що становить 19 % орних земель. Зерновий сектор є стратегічним напрямом економіки України, тому навіть мінімальне пошкодження рослин фітофагами та хворобами призводить до великих втрат урожаю, а поява нових агресивних і високовірулентних рас збудників хвороб є основною причиною швидкої втрати сортами стійкості до відповідних захворювань. Найбільш радикальним, перспективним, екологічно безпечним та економічно вигідним напрямом удосконалення інтегрованої системи захисту озимої пшениці є вирощування сортів, стійких до шкідників і збудників хвороб. Саме цей напрям надає змогу без додаткових затрат звести до мінімуму втрати врожаю від шкідливих організмів і зменшити енерговитрати на 25 - 30 %, а також утворити нову екологічну нішу в агробіоценозах. Для того, щоб розширити генетичне різноманіття, потрібний постійний пошук надійних джерел і донорів з груповою стійкістю серед найважливіших видів пшениці та її диких родичів. На основі аналізу джерел літератури показано вагомість розв'язання проблеми стійких сортів пшениці озимої до шкідників та основних збудників хвороб. Відмічено низку сортів ІФРГ НАН України, шо характеризуються комплексною стійкістю до шкідливих організмів, а тому мають особливу цінність - Богдана, Веснянка, Володарка, Золотоколоса, Наталка, Новокиївська, Переяслава, Подолянка, Славна, Смуглянка, Снігурка, Трипільська, Фаворитка, Хазарка, Хуртовина, Чорнява, Монотип, Добірна, Ветеран, Спасівка, Гілея, Хуторянка. Стійкість цих сортів забезпечується різними типами, зокрема, антиксенозом, толерантністю, ухиленням та антибіозом. Отже, використання їх як джерел стійкості для створення нових продуктивних сортів пшениці озимої та впровадження у виробництво надасть змогу в майбутньому зберегти врожайність зерна і звести до мінімуму забруднення довкілля пестицидами.