Вирішено завдання аналізу й оптимізації технологічних процесів виплавки та забезпечення якості чавуну і сталі. Створено систему інформаційного забезпечення металургії фундаментальними фізико-хімічними даними про властивості металургійних розплавів і результати їх взаємодії, а також технологічними даними про роботу металургійних агрегатів. Обгрунтовано вибір фізико-хімічних критеріїв "згортки" інформації про хімічний склад багатокомпонентних залізорудних матеріалів, шлакових і металевих розплавів. Наведено моделі для прогнозування властивостей залізорудної сировини та металургійних шлаків різноманітного призначення. На основі аналізу параметрів міжатомної взаємодії в розплавах розроблено методику оцінки впливу властивостей середовища і локального оточення компонентів металургійних розплавів на їх розподіл у системі "метал - шлак". Створено базу ретроспективних даних про рівноважний розподіл сірки і фосфору між металом та шлаком. Одержано моделі для прогнозування їх рівноважних коефіцієнтів розподілу в умовах відновлювальної й окислювальної плавок.

Описано структуру та показано можливість використання створеної в Інституті чорної металургії НАН України бази експериментальних фізико-хімічних даних про властивості шлакових та оксидних розплавів "Шлак" для дослідження кристалізаційної здатності металургійних шлаків. Представлено алгоритм розрахунку параметрів, що характеризують кристалізаційну здатність шлаків.

Запропоновано методику оцінювання впливу домішкових важкоплавких компонентів, що потрапляють до сталі з шихтою у комплексі з легувальними елементами на механічні властивості готового прокату. Використано новий підхід до розв'язання поставленої задачі шляхом використання мап поверхностей.

Наведено результати лабораторного випробування брикетування дрібнофракційного феросиліцію ФС65 з добавкою обважнювана для підвищення технологічності використання за виробництва сталі і оцінено характеристики, а також тривалість і умови плавлення брикетів.

Викладено основні положення розроблених в ІЧМ НАНУ методичних підходів в прогнозуванні комплексу властивостей нових складів нестандіртних феросплавів з поліпшеними технологічними властивостями для легування і мікролегування електросталі, які засновані на використанні параметрів міжатомної взаємодії, що дозволяє врахувати роль кожного елементу у складі сплаву у формуванні його структури та властивостей. Теоретично обгрунтовано можливість підвищення ефективності застосування нових феросплавів.

Представлено результати теоретичних та прикладних досліджень, спрямованих на вирішення задач вибору оптимального складу багатокомпонентної доменної шихти з урахуванням наявного сировинного та енергетичного ресурсу. Аналізуються відомі підходи та способи вирішення цієї задачі, які, як правило, грунтуються на принципі вхід-вихід на основі матеріально-теплових балансів процесу плавки, що не враховують нерівномірність розподілу компонентного складу шихти в робочому об'ємі доменної печі, особливості її фазових перетворень в процесах нагріву, відновлення та плавлення. Представлено розроблену концептуальну структурно-функціональну модель експертної системи вибору оптимального складу багатокомпонентної доменної шихти та вперше отримані залежності для розрахунку характеристик розподілу основних залізовмісних матеріалів і домішок по радіусу колошника доменної печі з конвеєрною та скіповою доставкою шихти на колошник. Наведено аналітичні та розрахункові показники інтегральних критеріїв багатовекторної оптимізації складу багатокомпонентної доменної шихти з використанням вторинних ресурсів та ПВП, як енергетичного ресурсу. Представлено результати тестування створеної модельної системи прийняття рішень що до вибору оптимального складу доменної шихти на фактичних промислових даних в сучасних умовах роботи ряду доменних печей України. Одержані науково обгрунтовані рекомендації з компонентного складу завантаженої шихти з урахуванням наявних сировинних та енергетичних ресурсів.