Досліджено можливості регулювання охолодження обмотки статора турбогенератора в маневрених режимах експлуатації шляхом зміни параметрів холодоагента. Одержано закони регулювання, які дозволяють стабілізувати температуру обмотки та зменшити термомеханічні пошкодження її ізоляції.

Розглянуто проблему діагностики стану пресування осердя статора потужних турбогенераторів. Розроблено нову універсальну методику дослідження залежності розподілу поля від характеристик, розмірів і ступеня розпресування.

За допомогою розрахункового способу досліджено тепловий стан обмоток турбогенератора з газовим охолодженням потужністю 200 МВт під час зміни навантаження, оцінено термомеханічні переміщення та напруження в ізоляції. Показано можливість регулювання охолодження обмоток турбогенератора в маневрених режимах експлуатації.

Розглянуто чинники, що впливають на живучість бандажних кілець турбогенераторів. На підставі аналізу пошкоджень та руйнувань бандажних кілець показано, що основною причиною, яка їх спричинює, є корозія під напругою, котра ініціює виникнення та розвиток тріщин. Із урахуванням стану механіки руйнувань запропоновано спосіб оцінки швидкості росту тріщин на базі діаграми руйнування від втомленості, побудованої за статистичними даними про швидкість росту реальних тріщин у бандажних кільцях. Така діаграма інтегрально дозволяє врахувати вплив усіх негативних чинників, що впливають на живучість бандажних кілець. Наведено приклади розрахунку розвитку тріщин у бандажному кільці, виконаному з сталі 18Mn-5Cr.

Наведено результати числових досліджень розподілу термомеханічних переміщень та напружень в ізоляції обмотки статора турбогенератора в різних стаціонарних, пускових та інших динамічних режимах з урахуванням зміни температурного стану його елементів.

На основании экспериментальных исследований на модели ротора турбогенератора показана возможность создания методики диагностики повреждений, вызывающих во вращающихся элементах силовых электрических машин неравномерные температурные поля, путем вибродиагностики. Показано, что одним из расчетных диагностических параметров может быть величина прогиба ротора, которая является функцией тепловых напряжений, вызванных неравномерными тепловыми полями.

Наведено аналіз досліджень з проблеми електродинамічної стійкості силових трансформаторів.

Наведено розрахунки напруженого стану існуючих турбогенераторів ТГВ-200 та ТГВ-300 у випадку установлення на них зовнішньої демпферної системи, призначеної для покращання електричних параметрів синхронних турбогенераторів за асинхронних режимів роботи. Показано, що товщина цієї системи для ротора ТГВ-200 не повинна перевищувати 25 мм, а для ротора ТГВ-300 - 15 мм. Зазначен, що за цих параметрів ще не спостерігаються пластичні деформації навіть за 3600 об/хв, тим не менше через зниження розрахункового запасу міцності на 20 - 25 % необхідно скоротити міждіагностичний період контролю механічного стану ротора для забезпечення заданої надійності.

Приведена методология расчета электродинамических усилий, которые действуют на токонесущие элементы, в т.ч. на обмотки ротора и статора генераторов при переходных процессах в динамических режимах. Проанализировано действие таких сил на лобовые части обмоток ротора и статора генератора мощностью 250 МВт при неуспешном включении генератора в режимах синхронизации.

Одержано розв'язок задачі розрахунку та проведено дослідження електродинамічних зусиль в елементах конструкції ротора турбогенератора під час перехідних процесів у динамічних і анормальних режимах, у т.ч. в режимах самосинхронізації.

Обобщены результаты научных исследований, направленных на создание мощных синхронно-асинхронных турбогенераторов, которые обладают широкими функциональными возможностями и повышенной надежностью эксплуатации. Определено, что данные турбогенераторы совмещают принципы работы синхронных и асинхронных электрических машин, что обеспечивает их более эффективное функционирование в составе энергоблоков тепловых и атомных електростанций. Отмечено, что процесс модернизации и замены отработавших свой ресурс синхронных турбогенераторов целесообразно осуществлять с существенным применением синхронно-асинхронных турбогенераторов нового типа.

Показано, что кратковременные анормальные режимы вызывают резкое увеличение механических напряжений в локальных зонах ротора турбогенератора, что может привести к возникновению в роторе трещин. При определенных параметрах начинается рост трещин при нормальных условиях эксплуатации. Скорость роста трещин зависит от характеристик металла ротора и среды охлаждения. На примере турбогенератора ТГВ-300-2 показано, что предельно допустимое время его эксплуатации после анормального режима не должно превышать 4000 ч, а для обеспечения его дальнейшей эксплуатации необходим тщательный контроль состояния материала ротора.

Розглянуто питання контролю та діагностики тепломеханічного обладнання ТЕС у зв'язку з його старінням та експлуатацією після досягнення встановленого ресурсу. Обгрунтовано необхідність переходу до більш ефективної системи технічного обслуговування на підставі комплексної оцінки технічного стану обладнання та прогнозування залишкового ресурсу.

Достоверный расчет токов и потерь в крайних пакетах сердечника статора необходим при разработке новых технических решений в модернизируемых турбогенераторах. Разработана полевая математическая модель вихревых токов и потерь в крайних пакетах сердечника статора турбогенератора. Для задания источников поля в модели использованы экспериментальные данные, что повышает достоверность расчетных результатов. Проанализировано влияние продольного разреза зубцов крайних пакетов на величины токов и потерь. Показано, что выполнение продольных разрезов в зубцах турбогенератора ТГВ-300 ведет к снижению токов в зубцах в 1,4 раза. Однако, учитывая большую механическую прочность сплошных зубцов, такое увеличение потерь можно скомпенсировать применением новых методов экранирования. При этом крайние пакеты со сплошными зубцами более перспективны для применения в модернизируемых ТГВ-300.

Установлены диагностические признаки наличия разрыва стержней ротора или повреждения статорной обмотки путем сравнения напряжения при трогании с места ротора двигателя с эталонным напряжением.

Рассмотрена экспериментально-аналитическая методика определения качества ремонта асинхронных двигателей на основе данных опытов холостого хода и короткого замыкания поступившего из ремонта двигателя. Сравнение рассчитанных энергетических показателей с паспортными значениями позволяет сделать вывод о возможности дальнейшей эксплуатации двигателя.

Обобщены результаты научных исследований, направленных на разработку научных основ, методов и средств диагностики асинхронных электродвигателей (АЭД). Охарактеризованы различные подходы и методы к решению задачи технического контроля и диагностики повреждений АЭД. Наряду с методами математического моделирования физических процессов в поврежденных АЭД приведены результаты экспериментальных исследований. Рассмотрен ряд смежных проблем контроля и диагностики - вопросы эксплуатационного мониторинга энергоэффективной работы АЭД, интегральные методы диагностики, контрольно-диагностические методы определения качества ремонтов АЭД, которые имеют важное практическое применение. Изучен метод статистической вибродиагностики асинхронных двигателей, основанной на применении вероятностных диагностических признаков.

С использованием данных испытаний турбогенератора типа ТГВ-300 мощностью 300 МВт на Трипольской ТЭС проведены численные исследования температурных полей ротора в различных эксплуатационных режимах. Создана база данных для определения максимальных температур обмотки возбуждения в зависимости от степени развития в ней термодефектов и активной и реактивной нагрузки ТГ. Построены статистические модели зависимости температуры от технологических параметров и степени ухудшения условий охлаждения витков обмотки для диагностирования дефектов в системе охлаждения обмотки ротора.

Комплексно досліджено правове регулювання адміністративної відповідальності поліцейських за порушення вимог фінансового контролю в Україні. Визначено теоретико-методологічні засади дослідження питання щодо поняття адміністративної відповідальності поліцейських за порушення вимог статті 172-6 КУпАЛ, правовий статус поліцейського як суб'єкта державно-владних повноважень. Проаналізовано об'єкт, суб'єкт, об'єктивний та суб'єктивний аспекти диспозиції порушення вимог фінансового контролю. Наведено основні шляхи удосконалення законодавства у сфері дотримання вимог фінансового контролю, охарактеризовано спеціальні суб'єкти боротьби з корупцією.