Проведено систематичний аналіз фундаментальних філософсько-світоглядних ідей - антропоцентризму та віталізму. Послідовно розглянуто загальні тенденції їх розвитку, окремі сутнісні виміри та опредметнення антропоцентризму та віталізму в різних сферах життєдіяльності людини. Особливу увагу приділено феномену українського буття та його людиновимірності та життєвості.

Розглянуто питання про предмет філософії, історію її виникнення, античну філософію - її чотири етапи та учення Платона й Аристотеля, стоїцизм; середньовічну філософію ,її основні етапи: патристику та схоластику; філософію епохи Відродження, її характерні риси, діяльність найвідоміших філософів-неоплатоніків - Миколи Кузанського, Джордано Бруно, фундатора Флорентійської платонівської Академії Марсиліє Фічіно, Пікоделло Мірандоли, Ніколо Макіавеллі, Мішель де Монтень. Досліджено філософію Нового часу, висвітлено значення наукових досліджень Миколи Коперника, Іоганна Кеплера, Галілео Галілея, вчення Френсіса Бекона, а також вчення Томаса Гоббса, Джона Локка, Давида Юма, Рене Декарта, Г.В.Лейбніца, Б.Спінози. Зроблено огляд робіт з німецької класичної філософії (від Канта до Гегеля). Запропоновано антропологічний матеріал Л.Фейєрбаха. Наведено відповіді на питання щодо ірраціоналізму XIX ст. (А.Шопенгауер, С.К'єркегор, Ф.Ніцше, позитивізму XIX ст., особливостей ідей західної філософії XX ст. Наведено відомості про викладання філософії у Києво-Могилянській академії, стан філософської думки в Українській діаспорі. Розглянуто філософське значення проблем буття, свідомості, пізнання.

Здійснено систематичний аналіз проблеми співвідношення мислення та реальності у різноманітних вимірах: соціоприродному, соціокультурному, психологічному та екзистенційному. Особливу увагу приділено новітнім методам філософського дослідження, пов'язаним з проблемами екологізації та психологізації філософії, методологічним питанням синергетики та особливостям нелінійного мислення.

Висвітлено проблеми становлення в Україні сталої моделі розвитку в контексті єдності таких складників, як національна безпека, економіка, екологічна та соціальна політика, релігійно-церковні та етнополітичні відносини, демографія, реформа армії, трансформація законодавчої влади. Розглянуто питання раціонального природокористування в контексті соціально-економічного розвитку, усталення гармонійних етнополітичних взаємин, формування громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано радіологічну ситуацію та її дію на здоров'я населення. Описано зовнішні фактори впливу на самовизначення України в минулому, сучасному, майбутньому, її утвердження у світі.

Освещены проблемы становления в Украине устойчивой модели развития в контексте единства таких составляющих, как национальная безопасность, экономика, экологическая и социальная политика, религиозно-церковные и этнополитические отношения, демография, реформа армии, трансформация законодательной власти. Рассмотрены вопросы рационального природоиспользования в контексте социально-экономического развития, упрочнения гармоничных этнополитических отношений, формирования гражданского общества в Украине. Проанализирована радиологическая ситуация и ее действие на здоровье населения. Описаны внешние факторы влияния на самоопределение Украины в прошлом, настоящем, будущем, ее утверждение как части современного мира.

Обгрунтовано необхідність створення обслуговуючих кооперативів для вигідної реалізації продукції сільськогосподарських товаровиробників. Одним з шляхів вертикальної інтеграції в молочному підкомплексі є кооперація. Розвиток кооперативного руху є важливим чинником, спрямованим на прискорення сучасних економічних відносин.

Досліджено проблему розвитку організаційно-економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі регіону. Висвітлено наукові засади становлення та розвитку ринкових відносин у сільському господарстві, а також наукові засади суті вертикальної інтеграції та кооперації між підприємствами даного підкомплексу. Оцінено тенденції розвитку молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах регіону. Визначено основні чинники ефективності виробництва та переробки молока та напрям їх дії. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі. Визначено перспективні параметри чисельності населення, величини попиту на молоко і молокопродукти, обсягу виробництва та реалізації молокосировини, її міжрайонного перерозподілу. З використанням економіко-математичної моделі розроблено оптимальний план розміщення сировинної бази переробних підприємств.

Висвітлено питання організації та підготовки проведення ділових переговорів, основні напрямки їх підготовки та практику ведення. Увагу приділено діловому протоколу, телефонним переговорам, організації підготовки до прийому та зустрічі делегації, діловому одягу та подарункам.

Освещены вопросы организации и подготовки проведения деловых переговоров, основные направления их подготовки и практика ведения. Внимание уделено деловому протоколу, телефонным переговорам, организации подготовки к приему и встрече делегации, деловой одежде и подаркам.

Проаналізовано сучасний стан розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні, зокрема діяльності недержавних пенсійних фондів. Досліджено джерела формування активів НПФ та можливі напрями їх використання. Подано порівняльний аналіз інвестиційних стратегій країн з різними типами пенсійних ринків. Зроблено порівняння зі структурою інвестованих пенсійних активів вітчизняних недержавних пенсійних фондів. Розглянуто проблеми ефективності інвестування активів недержавних пенсійних фондів, наведено рекомендації щодо повнішого розкриття їх інвестиційного потенціалу.

Проведен анализ взаимодействия объектов промышленной автоматизации с использованием технологии IoT. Рассмотрены компоненты производственного участка и их возможности, cформулированы особенности работы производственного участка, который построен по требованиям концепции Industry 4.0, приведены принцип взаимодействия между компонентами автоматизированной системы и основные стадии обработки детали. Определены две стадии поведения интеллектуальной мобильной платформы, выявлены их преимущества и недостатки.

Проаналізовано правові акти, що регулюють особливості бюджетного фінансування природоохоронної діяльності (ПОД) в Україні. Обгрунтовано недоліки чинного механізму фінансового забезпечення природоохоронних заходів (ПОЗ): низькі ставки екологічного податку; відсутність цільового використання ресурсних платежів; витрачання коштів з екологічних фондів не за цільовим призначенням; неефективний розподіл екологічного податку, внаслідок чого він втрачає цільове призначення; недосконалість критеріїв відбору ПОЗ для фінансування; непослідовність і неефективність адміністративних рішень учасників бюджетного процесу; низький рівень бюджетної дисципліни в галузі охорони навколишнього середовища; відсутність юридичної відповідальності розпорядників коштів та ін. Запропоновано заходи щодо вдосконалення природоохоронного, податкового та бюджетного законодавства з метою посилення ролі державного фінансового забезпечення ПОД в Україні. Вони включають: побудову ефективної системи екологічних податків; цільове використання коштів від зборів за спеціальне природокористування; посилення економічних санкцій за порушення екологічного законодавства; створення незалежного від державного та місцевих бюджетів Національного ФОНПС із повним зарахуванням у нього екологічного податку та здійснення виключно цільового фінансування коротко- та довгострокових екологічних програм; забезпечення участі громадськості в розподілі коштів на пріоритетні екологічні програми та контроль за їхнім ефективним використанням; законодавче встановлення мінімальної межі бюджетного фінансування охорони довкілля як на державному, так і на місцевому рівнях; розроблення єдиного порядку використання коштів екологічних фондів, що міститиме новий деталізований перелік ПОЗ та обгрунтовані критерії їхнього відбору для пріоритетного фінансування.

Висвітлено проблеми підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами НПФ (недержавні пенсійні фонди) України в умовах соціальної-економічної нестабільності. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування фінансових ресурсів недержавних пенсійних фондів, узагальнено теоретичні положення щодо визначення економічної сутності НПФ, дефініції "фінансові ресурси НПФ", а також сформульовано теоретико-методологічні підходи до побудови системи управління ними. Проаналізовано стан і динаміку фінансових ресурсів вітчизняних недержавних пенсійних фондів. Проведено середньотермінове прогнозування розвитку НПФ і обсягу їх активів. Визначено суб'єкти й інструменти управління фінансовими ресурсами недержавних пенсійних фондів в Україні, а також здійснено оцінювання ризиків, які виникають у процесі їх діяльності на ринку фінансових послуг. Запропоновано напрями підвищення ефективності державного регулювання та нагляду за фінансово-ресурсною діяльністю НПФ в контексті вітчизняного та зарубіжного досвіду. Удосконалено концепцію державної політики розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні, яка сприятиме структурним змінам у секторі НПФ та надасть змогу посилити їх економічну та соціальну ефективність. Розроблено модель акумулювання та використання фінансових ресурсів НПФ, яка допоможе ефективніше їх розподіляти з урахуванням попередніх результатів і прогнозних оцінок їхньої діяльності, а також потенціалу вітчизняного фінансового ринку.