Розглянуто нозологічні форми інфекційних хвороб, включаючи туберкульоз, які найчастіше трапляються в Україні та в практиці стоматолога. Наведено опис інфекційних хвороб: визначення, етіологію, епідеміологію, патогенез, клініку, лабораторну діагностику, лікування, профілактику. Значну увагу приділено проблемам ураження обличчя, шиї та слизової оболонки ротоглотки.

Рассмотрены нозологические формы инфекционных болезней, включая туберкулез, наиболее часто встречающихся в Украине и в практике стоматолога. Приведено описание инфекционных болезней: определение, этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, лабораторная диагностика, лечение, профилактика. Значительное внимание уделено проблемам поражения лица, шеи и слизистых оболочек ротоглотки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627-3 + Р733.514.121

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Анализ статистических показателей заболеваемости показал, что среди детей, госпитализированных в детское отделение, 75 % представляют дети с гастроэнтероколитом установленной этиологии (49 %), гастроэнтероколитом неустановленной этиологии (14 %) и сальмонеллезом (12 %). Анализ практических схем фармакотерапии острых кишечных инфекций (ОКИ) у детей показал, что номенклатура лекарственных средств насчитывает около 130 наименований. Приведен ранжированный ряд лекарственных средств в зависимости от фармакотерапевтической группы. Проведен анализ данных доказательной медицины, базы Кокрана об эффективности лекарственных средств при ОКИ у детей. Рассчитаны показатели стоимости диагностики и фармакотерапии ОКИ у детей антибактериальными средствами и пробиотиками для стационарного лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-5

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто методологічні й економічні аспекти управління сімейною медициною, викладено етапи розвитку первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини. Описано методи дослідження органа зору, клініку та лікування хвороб ока в обсязі, необхідному для роботи лікаря загальної практики - сімейного лікаря. Наведено дерматологічні прояви ураження органів і систем, які часто спостерігаються в практиці сімейного лікаря. Висвітлено історичні аспекти становлення та розвитку управління первинною медико-санітарною допомогою на засадах сімейної медицини та його стан у світі й в Україні. Розкрито сутніть таких понять як будова шкіри, хвороби органів дихання, хвороби нирок і суглобів, дифузні автоімунні захворювання сполучної тканини, системні васкуліти, хвороби ендокринної системи, алергійні захворювання.

Подано бібліографічні описи публікацій українських фахівців, до сфери інтересів яких належать медичне право, біоетика, фармацевтичне право.

Описано новий підхід до підготовки лікарів-інтернів до здачі ліцензійного іспиту Крок-3 та оцінено ефективність представленої методики.

Увагу приділено великій кількості захворювань внутрішніх органів та інфекційних хвороб, що супроводжується ураженнями шкіри та слизових оболонок фізіологічних отворів. Наведено основні симптоми шкірних хвороб, якими можна і потрібно користуватися, досліджуючи хворих різного профілю. Подано сучасні дерматологічні лікарські засоби, згідно довідника лікарських засобів, та рецептуру прописів екстемпорального виготовлення для лікування хворих з патологією шкіри.

Висвітлено результати вибіркового одноразового стандартизованого анкетного опитування фахівців із фаху "Організація і управління охороною здоров'я" стосовно реформування системи охорони здоров'я в Україні. Вказано на наявні проблеми, розглянуто можливі шляхи їх розв'язання та ймовірні перспективи розвитку галузі охорони здоров'я у подальшому. Підтверджено, що нові стратегічні підходи до підвищення якості та доступності допомоги зі зменшенням фінансових ризиків для громадян держави нададуть нового поштовху реформі медичної галузі.

Мета роботи - аналіз нормативно-правових актів, які регламентують порядок функціонування післядипломної медичної освіти, що надасть змогу окреслити проблемні моменти, які виникли в практичній діяльності медичних і фармацевтичних фахівців і запропонувати шляхи їх подолання. Досліджено правові аспекти безперервного професійного розвитку лікарів, із обговоренням основних положень діючих нормативних документів. Доведено, що здійснити реальну оцінку кваліфікації лікаря спроможна лише професійна спільнота (асоціація), у складі якої працюють професіонали відповідної галузі медицини. Зазначено, що запровадження індивідуального ліцензування тісно пов'язане з функціонуванням лікарського самоврядування. Висновки: у процесі реформування післядипломної освіти необхідно виокремити основні питання, які потребують регламентації. Зокрема, якісно доопрацювати проект Положення про лікарську резидентуру, удосконалити Положення про інтернатуру, працювати над створенням досконалого нормативного підгрунтя для функціонування лікарського самоврядування на національних теренах.

Мета дослідження - проаналізувати досвід дистанційного навчання провізорів-інтернів на кафедрі Організації та економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки, обгрунтувати перспективні напрями для проведення дистанційної освіти провізорів. Методи - анкетування, інтерв'ювання провізорів-інтернів, розроблення анкети. Розроблено спеціальну анкету за допомогою методу індивідуального анкетування досліджено можливості дистанційного навчання провізорів-інтернів на післядипломному етапі. Розроблена анкета включала паспортну частину: вік, форму навчання провізора-інтерна, попереднє місце роботи; спеціальну частину щодо досліджуваних блоків питань. Проведено анкетування 128 провізорів-інтернів очної (72 особи) і заочної (56 осіб) форм навчання. Анкетування проводилося кожним провізором-інтерном індивідуально, тому його можна вважати незалежним. 67 % опитаних провізорів-інтернів вважають, що контроль знань краще проводити після розробки/вивчення кожної теми, а 33 % - що краще в кінці вивчення тематичного циклу. Встановлено оптимальні способи проведення дистанційного навчання: двостороння он-лайн взаємодія, публікації на сайті освітньої програми, двостороннє інтерактивне відео. На кафедрі Організації та економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки накопичено досвід і створено систему вивчення фармакоекономіки і заходи, що проводяться Українським відділом UCPOR. Увагу приділяють використанню інформаційно-комунікаційних технологій із фармакоекономіки для дистанційного навчання на базі вітчизняного сайту з фармакоекономіки (www.uspor.org.ua), а також розроблено викладачами у співпраці з міжнародними фахівцями 6 дистанційних навчальних модулів із фармакоекономіки, які доступні на міжнародному сайті ISPOR українською мовою. Перспективними напрямами подальшого розвитку післядипломної освіти, з огляду на результати анкетування провізорів-інтернів, може бути розвиток технологій дистанційного навчання, які будуть активно впроваджуватися як в підготовку провізорів-інтернів, так і для провізорів-слухачів циклів стажування, тематичного удосконалення. Встановлено, що більше 80 % провізорів-інтернів готові самостійно дистанційно вивчати цікаві для них теми на фармацевтичну тематику: Нові препарати, зареєстровані в Україні; Раціональне застосування лікарських засобів; Фармацевтичні опіка і допомога; Фармацевтична косметологія і Фармацевтичне законодавство. Для контролю і оцінювання засвоєного самостійно матеріалу 67 % опитаних провізорів-інтернів вважають, що доцільно проводити його після опрацювання/вивчення кожної теми. Встановлено, що оптимальними способами проведення дистанційного навчання є двостороння он-лайн взаємодія, публікації на сайті освітньої програми та двостороннє інтерактивне відео. Викладачами кафедри Організації та економіки фармації, технології ліків і фармакоекономіки розроблено спеціальну програму дистанційного навчання з фармакоекономіки на основі міжнародних модулів, яка призначена для забезпечення знань і навичок за методологією фармакоекономічних досліджень.

Мета роботи - вивчення сучасного стану реалізації норм законодавства у сфері охорони здоров'я, основних моментів правового забезпечення реформування сфери охорони здоров'я, зокрема первинної ланки, окреслення проблемних моментів та пропозицій до їх розв'язання на підставі аналізу доктринальних джерел, положень міжнародних актів та актів національного законодавства. Висновки: на основі опрацьованих нормативно-правових документів визначено суть і зміст прав пацієнтів; з'ясовано коло проблем у праворозумінні й правозастосуванні, здійснено пошук науково-практичних шляхів виходу із законодавчих прогалин і колізій у цьому контексті, що сприятиме оптимізації забезпечення прав людини в галузі охорони здоров'я. З'ясовано необхідність затвердження єдиної моделі правової регламентації на вільний вибір лікаря. Встановлено відсутність підзаконних актів загального порядку вибору сімейного лікаря. Рекомендовано внести зміни з метою вдосконалення вітчизняного законодавства у досліджуваній сфері.

Невід'ємною складовою реформування системи охорони здоров'я України є зміни у медичній освіті, яка, зокрема, передбачає і якісну зміну післядипломної освіти. Мета дослідження - формування рекомендацій щодо покращання системи післядипломної медичної освіти в умовах загальної реформи системи охорони здоров'я. Дослідження спрямовано на вивчення аспектів діяльності лікарів-інтернів, які закінчили навчання в інтернатурі. Як основний інструмент збору соціально-психологічної інформації використано метод опитування у вигляді стандартизованого (формалізованого) інтерв'ю. В опитуванні взяло участь 399 осіб. За результатами проведеного дослідження встановлено, що в цілому для лікарів, які закінчили навчання в інтернатурі характерні такі проблеми особистісного характеру та життєві цілі як певна життєва і психологічна нестабільність, бажання професійного зростання, усвідомлення своїх сильних і слабких професійних якостей. Результати опитування вказують, що, на думку лікарів-інтернів, заклади охорони здоров'я лише незначною мірою відповідають вимогам сьогодення. Це стосується як матеріально-технічної бази, так і організації роботи лікувального закладу. Аналіз відповідей також вказує на неврахування адміністрацією закладу охорони здоров'я специфіки роботи з молодими спеціалістами, недостатнє їх залучення до лікування пацієнтів медичного закладу: опитування хворих, фізикального обстеження пацієнтів, призначення методів діагностики, залучення до прийняття рішень, первинного огляду хворих, клінічних обходів в лікарні. Слід констатувати, що колективи медичних установ характеризуються достатньо високим ступенем доброзичливості. Переважна більшість респондентів вказали на достатньо низький рівень конфліктності медичних установ. Особливо слід відзначити загальну тенденцію до зниження рівня престижності професії медика в українському соціумі. Це вказує на необхідність розробки заходів, спрямованих на формування позитивної громадської думки щодо важливості та корисності професії медика у суспільстві.

Невід'ємною складовою реформування системи охорони здоров'я України є зміни у медичній освіті, яка, зокрема, передбачає і якісну зміну післядипломної освіти. Мета дослідження - формування рекомендацій щодо покращання системи післядипломної медичної освіти в умовах загальної реформи системи охорони здоров'я. Дослідження спрямовано на вивчення аспектів діяльності лікарів-інтернів, які закінчили навчання в інтернатурі. Як основний інструмент збору соціально-психологічної інформації використано метод опитування у вигляді стандартизованого (формалізованого) інтерв'ю. В опитуванні взяло участь 399 осіб. За результатами проведеного дослідження встановлено, що в цілому для лікарів, які закінчили навчання в інтернатурі характерні такі проблеми особистісного характеру та життєві цілі як певна життєва і психологічна нестабільність, бажання професійного зростання, усвідомлення своїх сильних і слабких професійних якостей. Результати опитування вказують, що, на думку лікарів-інтернів, заклади охорони здоров'я лише незначною мірою відповідають вимогам сьогодення. Це стосується як матеріально-технічної бази, так і організації роботи лікувального закладу. Аналіз відповідей також вказує на неврахування адміністрацією закладу охорони здоров'я специфіки роботи з молодими спеціалістами, недостатнє їх залучення до лікування пацієнтів медичного закладу: опитування хворих, фізикального обстеження пацієнтів, призначення методів діагностики, залучення до прийняття рішень, первинного огляду хворих, клінічних обходів в лікарні. Слід констатувати, що колективи медичних установ характеризуються достатньо високим ступенем доброзичливості. Переважна більшість респондентів вказали на достатньо низький рівень конфліктності медичних установ. Особливо слід відзначити загальну тенденцію до зниження рівня престижності професії медика в українському соціумі. Це вказує на необхідність розробки заходів, спрямованих на формування позитивної громадської думки щодо важливості та корисності професії медика у суспільстві.

Мета роботи - сформувати рекомендації для впровадження та удосконалення мультидисциплінарних циклів тематичного удосконалення лікарів з актуальних питань сучасної охорони здоров'я на курсах тематичного удосконалення лікарів. Матеріали та методи. Як основний метод збору соціально-психологічної інформації використано метод опитування у вигляді стандартизованого (формалізованого) інтерв'ю. Було опитано 307 осіб: 163 науково-педагогічних працівників факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, які працюють на основі мультидисциплінарного підходу проведення курсів тематичного удосконалення, та 144 респонденти, які працюють за традиційною моделлю проведення курсів тематичного удосконалення. Результати. Результати проведеного дослідження засвідчують, що оптимальним є таке співвідношення занять з основного фаху та суміжних дисциплін: 70 % навчального матеріалу за фахом слухачів, 10 % - клінічна імунологія, 10 % - медичне право, 10 % - клінічна фармація. Впровадження мультидисциплінарного навчання на курсах тематичного удосконалення лікарів вимагає доопрацювання організаційної та навчально-методичної складової проведення таких занять. Оптимальними формами проведення занять є: мультимедійні презентації, демонстрації хворих, відеоматеріали, кейси, ситуативні, ділові ігри. Висновки: результати медико-соціального дослідження науково-педагогічних працівників вказують на доцільність та своєчасність впровадження такої інноваційної форми тематичного удосконалення як мультидисциплінарне навчання.