Вивчено хірургічну анатомію, методи хірургічного лікування, його безпосередні та віддалені результати у пацієнтів з вродженими вадами серця (ВВС), які супроводжуються наявністю множинних дефектів міжшлуночкової перетинки (мДМШП). Розроблено та вдосконалено методи діагностики та хірургічної корекції мДМШП. За результатами дослідження встановлено, що найбільш частою комбінацією є поєднання коно-вентрикулярних і м'язових дефектів, а найбільш складною формою - мДМШП за типом "швейцарського сиру". Установлено, що оптимальним методом хірургічного лікування ізольованих мДМШП є первинна радикальна корекція (РК) вади, етапне лікування показане пацієнтам з мДМШП за типом "швейцарського сиру", а також за випадків, коли ризик первинної РК переважає ризик етапного хірургічного лікування. Удосконалено та визначено оптимальні способи проведення діагностики та пластики мДМШП залежно від хірургічної анатомії вади. Вивчено безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування цієї патології, ускладнення раннього післяопераційного періоду, а також показання до повторних хірургічних втручань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.120.11 + Р733.457.365.11 + Р733.627.703

Рубрики:

Ендокардити у дітей

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки і магістральних судин у дітей

Порушення мозкового кровообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - знизити рівень материнської й малюкової смертності та інвалідизації, застосовуючи мультидисциплінарний підхід до лікування вагітних із життєзагрозливою серцевою патологією. У дослідженні взяли участь вагітні жінки (n = 29) з кардіальною патологією, яким надавалася допомога у 2013 - 2015 pp. на базі ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України" та ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України". Пацієнти були розподілені на три групи: вагітні, які потребують кардіохірурічної допомоги в екстреному та невідкладному порядку (n = 10); вагітні, яким кардіохірургічна допомога надається в умовно-плановому порядку (n = 11); група вагітних, які потенційно не потребують кардіохірургічної допомоги, але потребують мультидисциплінарного нагляду та консервативного лікування (n = 8). Зі штучним кровообігом прооперовано 5 пацієнток. У 7 пацієнток із ревматичною хворобою серця та мітральним стенозом III - IV ступеня (III - IV клас WHO) виконано через шлуночкову мітральну комісуротомію без застосування штучного кровообігу. Проведено 8 кесаревих розтинів у жінок, які відносилися до IV класу за модифікованою класифікацією WHO. У 2 пацієнток із коарктацією аорти виконано ендоваскулярне стентування звуженої ділянки аорти, у 6 випадках проведено хірургічне лікування порушень ритму серця. Висновки: вагітні з кардіальною патологією потребують міжсекторальної взаємодії акушерів-гінекологів, кардіологів та кардіохірургів. Мультидисциплінарна допомога вагітним з особливими потребами значно знижує ризик смертності та інвалідизації матері і дитини, за умови проведення стратифікації кардіоваскулярного ризику. Окремої уваги потребують вагітні з життєзагрозливими станами, які підлягають екстреному або невідкладному кардіохірургічному втручанню.

Проанализированы перспективы создания системы экстренной, неотложной кардиохирургической и интервенционной помощи, направленной на сохранение жизни пациентов и уменьшение степени инвалидизации населения Украины. По статистическим данным, потребность в экстренной кардиохирургической помощи в Украине составляет около 200 тыс. случаев в год, 108 тыс. из которых являются причиной фатальных последствий. Учитывая наличие широкой сети кардиохирургических центров и центров интервенционной кардиологии, специалистов высокого класса, новейшего медицинского оборудования и опыта лечения пациентов с экстренной кардиохирургической патологией, создание развитой системы экстренной и неотложной кардиохирургической помощи в Украине является крайне необходимым и реальным в ближайшее время.

Рідкісною формою порушень ритму серця, не характерною для новонароджених та осіб молодого віку, є тріпотіння передсердь, яке трапляється в них із частотою менше ніж 1 %. Діагностика та пошук ефективних методів лікування тріпотіння передсердь у новонароджених - це актуальна задача дитячої кардіології. Проаналізовано клінічний випадок новонародженої дитини з тріпотінням передсердь. Описано успішний випадок невідкладного лікування небезпечного для життя порушення ритму серця за допомогою електричної кардіоверсії в новонародженої дитини без серцево-судинної патології. Електрична кардіоверсія у новонароджених із суправентрикулярними тахікардіями, які супроводжуються розладами гемодинаміки, є безпечним та ефективним методом терапії.

Відповідно до європейських клінічних настанов 2011 р., в нашій країні на базі академічних інститутів у 2013 р. сформовано мультидисциплінарну команду для надання міжсекторальної допомоги вагітним з патологією серцево-судинної системи. Така стратегія грунтується на засадах доказової медицини та величезному практичному досвіді вітчизняних кардіохірургів. Основним завданням є покращання надання медичної допомоги, зменшення показників материнської та дитячої смертності, інвалідизації. Наведено досвід міжсекторальної взаємодії фахівців ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України" і ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" з надання допомоги, в тому числі і невідкладної, саме такій "специфічній" групі пацієнтів у 2014 р. Визначено принципи стратифікації кардіоваскулярного та перинатального ризиків, показання до спільного спостереження та тактичні особливості ведення вагітних з кардіальною патологією, визначено програми для подальшого дослідження.

Мета роботи - знизити рівень материнської і малюкової смертності, а також інвалідизації вагітних жінок (породіль) і новонароджених. З грудня 2013 р. по вересень 2018 р. було обстежено 2815 вагітних, з яких 116 жінок потребували госпіталізації. Група GUCH-пацієнток становила 64 жінки (61 вагітна, 3 породіллі), із них 52 пацієнтки зі структурними вродженими вадами серця (ВВС), 12 жінок із вродженими аномаліями провідної системи серця. Стратифікацію кардіоваскулярного ризику проводили за трьома шкалами: модифікованою шкалою ВООЗ (mWHO), а також шкалами ZAHARA і CarPreg. Після обстеження та мультидисциплінарного консиліуму фахівців визначили тактику супроводу вагітності та пологів у кожному окремому випадку залежно від класу кардіоваскулярного та перинатального ризику, конкретної клінічної ситуації та терміну вагітності. Усіх пацієнток розподілили на такі групи за видом втручання: консервативна (група втручань на серці та магістральних судинах); група кесаревого розтину; група комбінованої хірургії (кардіохірургічне втручання з кесаревим розтином). Сучасний рівень надання міжсекторальної спеціалізованої допомоги GUCH-вагітним з "особливими потребами" значно знижує ризик смертності та інвалідизації матері і дитини. Першою лінією захисту GUCH-жінки фертильного віку є первинна профілактика великих кардіальних подій, зокрема, преконцепційне консультування на базі профільних експертних центрів та її прегравідарна підготовка до вагітності, у тому числі кардіохірургічні втручання з подальшим мультидисциплінарним супроводом на всіх етапах вагітності, пологів, післяпологового періоду. Висновки: оптимальний супровід вагітних із вродженою кардіальною патологією потребує мультидисциплінарної взаємодії фахівців експертних центрів. Методика і тактика ведення GUCH-вагітних потребують доопрацювання та перегляду існуючих настанов. Вагітні, які належать до III - IV класу ризику за модифікованою шкалою ВООЗ, мають бути скеровані до спеціалізованих закладів для надання експертної кардіологічної, кардіохірургічної, акушерсько-гінекологічної та перинатальної допомоги. У разі загрози життю вагітної з кардіальною патологією високого ризику ургентне кардіохірургічне втручання дає змогу зберегти життя матері, хоча підвищує антенатальні ризики для плода.

Мета роботи - поділитися досвідом ендоваскулярних втручань у вагітних та породіль, здобутим національною pregnancy heart team (командою "акушерська кардіологія"). Представлено алгоритм медичного супроводу (в тому числі і при виконанні кардіохірургічних втручань) вагітних з критичною кардіальною патологію, який спирається на чинні рекомендації та власний досвід. До клініки Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України за 6,5 року (12.2013 - 05.2020) госпіталізовано 145 пацієнток, у 79 із них виконано кардіохірургічні втручання. Ендоваскулярні кардіохірургічні операції виконано у 36 пацієнток, гібридні - у 2. Екстрені та невідкладні ендоваскулярні втручання виконано 17 пацієнткам на різних термінах вагітності (15 - 35 тижнів) та 2 породіллям. Умовно-планові кардіохірургічні втручання виконано 17 пацієнткам на різних термінах вагітності (як правило, у II триместрі) та 2 породіллям. У 34 пацієнток втручання виконували з fetus іn utero. Ранньої та пізньої материнської смертності не було. Сталась одна "запрограмована" втрата плода у пацієнтки на 12-му тижні вагітності із складною вродженою вадою серця. Представлено сучасні погляди на вплив іонізуючого випромінювання та контрастних речовин на плід та шляхи зниження його потенційної шкоди. Висновки: доведено, що за умов чіткого обгрунтування показань до ендоваскулярних втручань під час вагітності ці методи діагностики і лікування є більш безпечними порівняно з "відкритими" оперативними втручаннями та можуть виконуватися під наглядом досвідченої мультидисциплінарної команди з урахуванням термінів вагітності та захисту плода.

Представлено огляд літератури щодо коронарної недостатності (КН) у вагітних. Наведено епідеміологію КН. Описано причини виникнення цієї патології у вагітних та її симптоми. Окреслено основні методи діагностики і лікування КН. Коронарна недостатність - це гострі і хронічні захворювання, що характеризуються невідповідністю між потребою міокарда в кисні та величиною коронарного кровотоку. Частота виникнення КН залежить від сімейного анамнезу атеросклеротичних захворювань, дисліпідемії, активізації, харчування, стресового впливу, рівня цукру в крові, куріння, користування оральними контрацептивами в минулому. Основною причиною розвитку КН є атеросклеротичні порушення коронарних артерій, зумовлені загальними факторами ризику КН, а також гемодинамічними, гемостатичними і гормональними змінами під час вагітності. Коронарна недостатність становить загрозу здоров'ю і життю вагітної та її дитини. Діагностика КН під час вагітності є утрудненою і може включати в себе ризики для плода. Передусім використовують неінвазивні методи, які таких ризиків не несуть. Впровадження перкутанне коронарне втручання (ПКВ) як методу лікування знижує рівень материнської смертності на 15 %. Для зменшен ня тератогенного впливу іонізуючого випромінювання рекомендують ПКВ після 15 тижнів вагітності із закінченням органогенезу плода. Але при гострому коронарному синдромі виконують ПКВ в екстреному порядку в будь-якому терміні вагітності. Коронарне шунтування є також можливою опцією для екстреної реваскуляризації міокарда. Коронарне шунтування на "працюючому" серці є операцією вибору за неможливістю застосування ендоваскулярних методів. За даними літератури, післяопераційна летальність вагітних під час операції не відрізняється від летальності в "не вагітній" групі пацієнтів, проте фетальна смертність сягає 20 %, особливо із застосуванням штучного кровообігу. Перед призначенням лікарських засобів для серцево-судинної системи слід враховувати їх вплив на матковий кровотік і плід. Вагітних жінок із КН необхідно госпіталізувати у високоспеціалізовані заклади охорони здоров'я, на базі яких функціонує pregnancy heart team та де є можливість швидкого надання допомоги як вагітній, так і новонародженому. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - знизити показники материнської смертності та інвалідизації шляхом удосконалення діагностичної й лікувальної програм у вагітних/породіль із венозним тромбоемболізмом (ВТЕ) та найнебезпечнішою його формою - тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Пацієнти та методи. Відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій стосовно дій за підозри ТЕЛА, а також з урахуванням власного досвіду роботи національної мультидисциплінарної команди "Акушерська кардіологія та кардіохірургія" обгрунтовано та запроваджено модифікований алгоритм обстеження та медичного супроводу вагітних/породіль за підозри ТЕЛА. Наведено методики лікування ТЕЛА у вагітних/породіль залежно від їх клінічного стану, результату стратифікації тяжкості ТЕЛА та ризику летальності. За досвідом національної мультидисциплінарної команди (pregnancy heart team), сформованої у 2013 р. на базі двох академічних установ - ДУ "НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України" та ДУ "ІПАГ імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України", викладено алгоритм лікування гострої масивної ТЕЛА у вагітних/породіль. Наведено клінічні випадки лікування гострого ВТЕ у вагітних/породіль. Ці випадки цікаві з точки зору клініциста і дають змогу виявити недоліки супроводу й отримані ускладнення. Результати. Венозний тромбоемболізм є загрозливою екстрагенітальною патологією, а гостра ТЕЛА - провідною причиною материнської смертності у світі. Діагностичний алгоритм при ВТЕ спрямований на своєчасне виявлення та лікування масивної ТЕЛА високого ризику. Тромбопрофілактика у вагітних/породіль із факторами ризику виникнення ВТЕ є важливою складовою у профілактиці розвитку ТЕЛА. Вибір оптимального ме тоду (або комбінації методів) лікування ТЕЛА слід проводити персоналізовано після стратифікації тяжкості уражень та ризику 30-денної летальності. Висновки: мультидисциплінарний підхід на всіх етапах діагностики ВТЕ у вагітних/породіль є обов'язковою складовою кардіологічного та акушерського супроводу вагітних із ВТЕ та дає змогу ефективно використовувати ресурси (уникати дублювання функцій); розширює можливості контролю; поліпшує якість допомоги (скорочення часу, уніфікація підходів, діяльність за сумісно розробленим протоколом); підвищує рівень знань і н адбання спільного клінічного й наукового досвіду, в якому - запорука збільшення ефективності у вирішенні подальших клінічних завдань. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом заз начених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - розробити алгоритм акушерської та кардіохірургічної тактики в жінок репродуктивного віку з аневризматичними ураженнями магіст ральних судин. Матеріали та методи. Проведено аналіз світового досвіду ведення пацієнток з аортопатіями на фоні вагітності з англомовних, україномовних, російськомовних літературних джерел баз даних PubMed, Medscape, Google Search, Elsevier за останні 10 років. Проаналізовано 19 джерел, які включали оглядові статті, дані когортних досліджень. Для аналізу відібрано публікації з найбільшою серією проаналізованих випадків. Оглядові статті застосовано з найбільшою кількістю проаналізованих досліджень. Для визначення рекомендацій взято до уваги дані керівництва European Society of Cardiology, 2018 (ESC, 2018). Висвітлено досвід роботи мультидисциплінарної команди "Акушерська кардіологія" із цією групою вагітних за 6 років. Результати та Висновки: провідним фактором ризику дисекції аорти під час вагітності є синдром Марфана. Найбільш небезпечні періоди - III триместр вагітності та післяпологовий період. Велике значення має переконцепційне консультування жінок із групи ризику, виявлення жінок, яким протипоказана вагітність до усунення патологічних станів аорти, а також розробка індивідуального плану ведення вагітності мультидисциплінарною командою з відпрацьованим алгоритмом прийняття тактичних рішень у разі виникнення ускладнень. Мультидисциплінарна команда "Акушерська кардіологія" застосовує визнані світові тенденції в лікуванні жінок із дисекцією аорти в антенатальному та постнатальному періодах з успішними результатами. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - проаналізувати відмінності нового класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я від існуючого в Україні класифікатора, помилки при групуванні пролікованих випадків, розробити кроки щодо виправлення найчастіших помилок. Матеріали та методи. Міжнародний статистичний класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду, Австралійської модифікації та НК 025:2019 - Класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я. 77603 випадки стаціонарного лікування, що внесені в електронну систему УДСГ протягом липня-листопада 2019 року в 14 пілотних лікарнях України в межах Проекту. Результати. МКХ-10-АМ грунтується на МКХ-10, ВООЗ, тобто на класифікації, яка нам добре знайома, і яка використовувалась протягом багатьох років в Україні. Протягом перших 5 місяців кодування загалом 13,6% випадків не були класифіковані у ДСГ. В 95 % випадків помилкового кодування епізод не відповідав критеріям жодної ДСГ, тобто основий діагноз не належав до жодної ДСГ або не міг бути віднесений до ДСГ за допомогою алгоритму. Висновки: відмінності запропонованого класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я МКХ-10-АМ не є критичними та не будуть перешкодою його впровадженню. При впровадженні класифікатора МКХ-10-АМ в країні додатково необхідно зосередитись на алгоритмі пошуку потрібних кодів. У жодному випадку під час кодування не можна обмежуватись запропонованим в країні варіантом класифікатора НК 025:2019. Перекладений класифікатор МКХ-10-АМ в повному обсязі має бути доступними для фахівців, задіяних у процесі кодування.

Мета роботи - проаналізувати відмінності новітнього класифікатора медичних інтервенцій від існуючого в Україні, помилки при групування пролікованих випадків, визначити найбільш ефективну, з точки зору коректності кодування, модель впровадження кодування за австралійським класифікаторами в межах пілотного проекту. Матеріали та методи. Австралійський класифікатор медичних інтервенцій (АКМІ, 2017) та НК 026:2019 - "Класифікатор медичних інтервенцій". 30552 випадки, внесених до електронної системи Українських діагностично-споріднених груп (УДСГ) протягом липня-грудня 2019 року в 3 пілотних лікарнях з різним підходом до впровадження кодування. Результати. Модель впровадження кодування "тренінг + сильний мотивований менеджмент" показала переваги в швидкості зменшення помилок при групування випадків нижче 3 % та досяжності помилок на рівні 0, в порівнянні із моделями "тренінг + слабкий немотивований менеджмент" та "відсутність тренінгу + сильний мотивований менеджмент". Більше ніж 94 % помилок при групування випадків в системі УДСГ мали відношення до неправильного, з точки зору кількості знаків, обрання коду. Висновки: враховуючи суттєві відмінності АКМІ від існуючого в країні класифікатора медичних процедур треба додатково зосередитись на алгоритмі пошуку необхідних кодів інтервенцій в класифікаторі. Критичним є доступність перекладеного класифікатору АКМІ та Австралійських стандартів кодування в повному обсязі для фахівців, задіяних в процесі кодування. Ні в якому кодування не можна обмежити застосуванням запропонованого в країні класифікатора НК 026:2019. Активна позиція менеджменту, заохочення до тренінгів всіх фахівців, щомісячний моніторинг кодування, тобто, модель "тренінг + сильний мотивований менеджмент" - один із найкращих підходів щодо впровадження новітніх класифікаторів та електронної реєстрації пролікованих в стаціонарі випадків.

Особливості діагностики серцево-судинної системи у вагітної або породіллі впливають на правильне обрання стратегії її медичного супроводу. Обстеження жінки з патологією серця та магістральних судин на гравідарному етапі потребує саме комплексного супроводу команди з акушерської кардіології з обов'язковим залученням вузькопрофільних фахівців із певної патології. Наведено бачення національної команди з акушерської кардіології та кардіохірургії на діагностичні алгоритми при різних видах кардіальної патології у вагітних. Обговорено переваги певних методів обстеження вагітних із патологією серця та магістральних судин, а також обмеження та застороги у виконанні певних інструментальних візуалізувальних методик під час вагітності. Специфіку діагностики під час вагітності, викладену в цій роботі, засновано на сучасних рекомендаціях Європейського товариства кардіологів, нечисленних дослідженнях окремих авторів та власному досвіді членів мультидисциплінарної команди фахівців, що функціонує на базі двох академічних закладів - Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова та Інституту педіатрії, акушерства та гінекології імені О. М. Лук'янової. Наведено 7,5-річний досвід такої співпраці. За період з грудня 2013 р. по квітень 2021 р. експертне скринінгове обстеження стану серцево-судинної системи проведено 2818 пацієнткам (4448 відвідувань), 162 з яких потребували додаткових методів обстеження та лікування на базі клініки Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України. Завдяки розробленій та впровадженій в практику діагностичній програмі як на амбулаторному, так і на стаціонарному етапі медичного супроводу вагітних та породіль із тяжкою кардіальною патологією, а також злагодженій та професійній роботі членів мультидисциплінарного колективу вдалося зберегти життя 97,5 % пацієнток та 93,3 % немовлят. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.