Викладено удосконалену методику визначення параметрів проявів локальної кривизни - уступів на поверхні покрить підроблюваних доріг за натурних досліджень. Наведено результати обробки і аналізу матеріалів, а також рекомендації щодо умов виконання і точності вимірювань.

На підставі затверджених чинних нормативних документів розглянуто питання вдосконалення моделі утворення уступу, а також проведено проектування споруд на подрібнених територіях Центрального району Донбасу. Зазначено, що уступ є наслідком нерівномірних осідань суміжних блоків гірських порід. На базі геометричних розрахунків одержано формули висоти уступу за допомогою моделі спільного прогину двох блоків корінних порід кам'яновугільного періоду з прослизанням по площині слабого контакту. Дана модель утворення уступу не враховує наявність зверху корінних порід потужного чохла четвертинних відкладень, який, прогинаючись над утворюваною сходинкою, проявляється у вигляді опукло-вгнутої кривизни малих радіусів. В цьому шарі наносів знаходяться переважно всі фундаменти будівель і інженерних споруд, мережі підземних комунікацій, а на поверхні його - верхня будова залізниць, автомобільних доріг, всі елементи вертикального планування міст. Запропонована модель призначена для більш точного відтворення процесу формування уступу в шарі наносів і розрахунку внутрішніх зусиль в елементах конструкцій.

Наведено результати багаторічних маркшейдерських спостережень за процесом утворення уступів на земній поверхні підроблених гірничими роботами територій. Розглянуто методику прогнозування місцеположення уступів у плані з використанням матеріалів геологічних розвідувальних свердловин, геологічних розрізів, схем розкриття шахтних полів та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41,6

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми водопостачання Донбасу, зношеності трубопроводів, особливо в містах, підроблюваних підземними гірничними роботами в пластах крутого падіння. У цьому випадку на земній поверхні утворюються терасоподібні уступи висотою до 50 см, які руйнують будь-які споруди, розміщені над ними. Оскільки діючі нормативні документи стверджують про неможливість прогнозування уступів у плані, запропоновано авторський метод такого прогнозу, що грунтується на статистичних обробках матеріалів інструментальних зйомок уступів.

Досліджено механізм взаємодії державного регулювання конкуренції та корпоративної політики на світовому ринку чорних металів. Розглянуто сутнісні характеристики діяльності транснаціональних корпорацій. Проаналізовано тенденцеії глобального конкурентного середовища, визначено пріоритетні напрями розвитку конкурентної політики на національному, наднаціональному та міжнароджному рівнях за умов глобалізації економічного розвитку. Показано специфіку дослідження взаємодії держави та корпорацій на світовому ринку чорних металів. Систематизовано й узагальнено тенденції світового металургійного ринку, а також існуючі підходи щодо регулювання конкуренції, які застосовуються в країнах ЄС, а також США, Японії та Китаї. Розглянуто процеси консолідації та концентрації на ринку, описано основні етапи формування та стратегії розвитку провідних металургійних корпорацій. Досліджено умови конкурентного середовища та розвитку українського ринку чорних металів, зокрема, розкрито основні аспекти регулювання конкуренції. На підставі вивчення позитивного світового досвіду та визначення особливостей функціонування українського ринку чорних металів виділено пріоритетні напрями та розроблено механізм взаємодії держави та корпорацій для посилення конкурентних позицій вітчизняної металургії на світовому ринку чорних металів.

Досліджено вплив домішок кополімерів етилену з вінілацетатом з різним вмістом вінілацетатних груп на реологічні властивості полімерних композитів на основі вторинного поліетилену низької густини та композитів на його основі, які містять подрібнений шинний вулканізат.

Проведено структурні дослідження за допомогою методу ІЧ-спектроскопії, рентгенографічного аналізу та диференційної сканувальної калориметрії вихідних і функціоналізованих кополімерів етилену з вінілацетатом (КЕВА) та композицій на основі КЕВА, що містять гумову крихту (ГК). Показано, що вміст вінілацетату впливає на структуроутворення кополімерів і їх фізико-хімічні властивості. Функціоналізація кополімерів підвищує ступінь кристалічності та фізико-механічні властивості. Наповнення ГК істотно не впливає на структуроутворення полімерної матриці і призводить до зниження механічних характеристик.

Встановлено закономірності та особливості перебігу реакції амінолізу кополімерів етилену з вінілацетатом із різним вмістом вінілацетатних ланок. Показано, що в результаті реакції амінолізу ступінь перетворення ацетатних груп у кополімерах етилену з вінілацетатом зі зростанням їх вмісту падає, а вміст гідроксильних груп і число заміщених гідроксилом ацетатних ланок зростає. Виявлено, що прищеплення гідроксильних груп у вінілацетатних ланках на поверхні гранул кополімеру сприяє покращанню їх фізико-механічних характеристик.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аміноліз лляної і соєвої олій моноетаноламіном. Встановлено оптимальні умови перебігу реакції. За допомогою методу ІЧ-спектроскопії проведено кінетичні дослідження амінолізу олій та визначено структурні особливості олігомерів на основі рослинних олій. Аналітично встановлено концентрацію ОН-груп, утворених у результаті амінолізу.

Синтезовано прищеплений блоккополімер (ПБК) на основі функціоналізованого кополімеру етилену з вінілацетатом та моноізоціанатуретану на основі реакційноздатних олігомерів соєвої олії, структура якого підтверджена методом ІЧ-спектроскопії та гель-проникної хроматографії. За методами термічного гравіметричного аналізу і диференційної сканувальної калориметрії вивчено фізико-хімічні характеристики ПБК. Встановлено, що одержаний ПБК характеризується високою термостійкістю, температура склування кополімеру має тенденцію до зсування в бік нижчих температур. Показано ефективність використання ПБК як компатибілізатора для композиційних матеріалів на основі вторинного поліпропілену та гумової крихти.

Проаналізовано результати лікування у 2006 - 2012 рр. 135 хворих, у яких з приводу виявлення плеврального випоту виконано різні види плевроктомії (ПЕ) з декортикацією легені (ДКЛ), у 42 (31,1 %) - застосовано "класичну" ПЕ з ДКЛ з використанням широкої торакотомії; у 34 (25,2 %) - відеоасистовану торакоскопічну (ВАТС) ПЕ з ДКЛ; у 36 (26,7 %) - відеоторакоскопічну (ВТС) ПЕ з ДКЛ; у 23 (17,0 %) - "класичну" ПЕ з ДКЛ та резекцією ураженої ділянки паренхіми легень. Загальна ефективність оперативного втручання - 96,3 %, летальність - 1,5 %, частота післяопераційних ускладнень - 8,9 %. На ранніх стадіях захворювання перевагу слід віддавати менш інвазивним втручанням. У разі сумнівів у необхідності виконання "класичної" ПЕ з ДКЛ операцію запропоновано розпочинати з ВТС ревізії плевральноі порожнини. У деяких випадках можлива конверсія у мініторакотомію з застосуванням ВАТС ПЕ з ДКЛ або широка латеральна торакотомія з виконанням "класичної" ПЕ з ДКЛ.

Проведено дослідження впливу типу вулканізуючої системи на процес структурування синтезованих прищеплених блоккополімерів на основі функціоналізованих кополімерів етилену з вінілацетатом і відповідних олігомерів соєвої чи лляної олій або синтетичного низькомолекулярного каучуку та їх гумонаповнених композитів. Встановлено, що як сірко-, так і тіурамдисульфідвмісна вулканізуючі системи впливають на процес структурування композицій, їх фізико-механічні та теплофізичні характеристики. Одержані результати можуть бути використані для промислового виробництва вулканізованих композиційних матеріалів з використанням як матриці прищеплених блоккополімерів і вулканізуючих систем, як сірко-, так і тіурамдисульфідвмісних.

Вперше створено кополімери етилену з вінілацетатом (КЕВА), модифіковані ізоціанатвмісними реакційноздатними олігомерами лляної та соєвої рослинних олій. Вперше одержано КЕВА, модифікований макродіізоціанатом на основі низькомолекулярного синтетичного каучуку. Вперше одержано композиційні полімерні матеріали на основі вторинних термопластів (поліетилену та поліпропілену) і гумової крихти з додаванням компатибілізаторів на основі КЕВА, модифікованого ізоціанатвмісними реакційноздатними олігомерами рослинних олій і низькомолекулярного синтетичного каучука. Встановлено ефективність використання модифікованих КЕВА як компатибілізаторів для композиційних матеріалів на основі вторинних поліетилену, поліпропілену та гумової крихти.

Синтезовано прищеплений блоккополімер (ПБК) на основі функціоналізованого кополімеру етилену з вінілацетатом та макродіізоціанату на основі рідкого каучуку, структура якого підтверджена методом ІЧ-спектроскопії. За допомогою методів термічного гравіметричного аналізу і диференціальної сканувальної калориметрії вивчено фізико-хімічні характеристики ПБК. Встановлено, що одержаний ПБК характеризується підвищеною термостійкістю, в порівнянні з вихідними компонентами, а температура склування має тенденцію до зсування в бік нижчих температур. Показано ефективність використання ПБК як компатибілізатора для композиційних матеріалів на основі вторинного поліпропілену та гумової крихти.

Синтезовано прищеплений кополімер на основі ізоціанатвмісних реакційноздатних олігомерів лляної олії та гідроксилвмісного кополімеру етилену з вінілацетатом, хімічну будову підтверджено ІЧ-спектроскопією та гель-хроматографією. За допомогою методу ДСК вивчено його фізико-хімічні характеристики, зокрема, встановлено, що температура склування має тенденцію до зсування в бік нижчих температур. Показано ефективність застосування прищепленого кополімеру як матриці під час створення гумопластів і компатибілізатора для композиційних матеріалів на основі вторинного термопласту (поліпропілену або поліетилену) та гумової крихти.

Досліджено процес генерації металевих наночастинок під впливом плазми електроіскрового розряду у воді. Діагностика такої плазми виконувалась за допомогою методу оптичної емісійної спектроскопії. Температуру заселення в плазмі визначали за допомогою діаграм Больцмана. Детально розглянуто механізм руйнування поверхні металевих гранул. Обговорено ймовірні канали релаксації енергії електроіскрового розряду у воді між металевими гранулами.

Вивчено сорбцію синтетичних харчових барвників (азорубін, тартразин, жовтий "сонячний захід" та діамантовий синій) на силікагелі, модифікованому полігексаметиленгуанідин гідрохлоридом (СГ-ПГМГХ) у статичному режимі. Кількісне вилучення всіх барвників відбувається в інтервалі pH 3 - 5, а час встановлення адсорбційної рівноваги не перевищує 15 хв. Кількісна десорбція барвників з поверхні досягається з використанням суміші водного розчину хлориду натрію з етанолом. Встановлено, що експериментальні дані краще описуються моделлю Ленгмюра та кінетичною моделлю псевдо-другого порядку. Запропоновано застосування СГ-ПГМГХ для концентрування харчових барвників з їх наступним визначенням у фазі сорбенту сорбційно-фотометричним, кольорометричним і тест-методами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г583.2 + Г712.6 + Л719.2

Рубрики:

Адсорбція

Поверхневі шари полімерів та їх властивості

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ