Обгрунтовано необхідність державного регулювання банківської системи. Наведено методологію державного регулювання банківської діяльності. Проаналізовано інструментарій регулювання. Сформовано особисту точку зору на проблему поєднання важелів державного впливу на діяльність банківського сектора й економічну незалежність Центрального банку.

На основі досвіду провідних економічно розвинутих країн розглядаються такі традиційні форми регулювання банківських ризиків, як поширення серед банків агрегатованої статистичної інформації по кредитних ризиках, а також надання телекомунікаційного доступу віддаленим користувачам до баз даних з інформацією про конкретних суб'єктів економічних відносин. Наведені конкретні рекомендації щодо впровадження та раціонального поєднання державної і квазігромадської форм збору і розповсюдження інформації щодо банківських ризиків в Україні.

На підставі мультиконцептуального повноінформаційного підходу до оцінки чинників інфляції, а також складових монетарного трансмісійного механізму та прогнозування динаміки цін у коротко- та середньостроковій перспективі запропоновано методику підтримки ухвалення рішень державної макроекономічної політики, спрямованої на сприяння збалансованому зростанню. Проаналізовано особливості створення методичної бази для розробки ефективної монетарної складової державної економічної політики за умов загальноекономічної нестабільності перехідного періоду.

На основе мультиконцептуального полноинформационного подхода к оценке факторов инфляции, а также составляющих монетарного трансмиссионного механизма и прогнозирования динамики цен в кратко- и среднесрочной перспективе предложена методика поддержки решений государственной макроэкономической политики, направленной на содействие сбалансированного роста. Проанализированы особенности создания методической базы для разработки эффективной монетарной составляющей государственной экономической политики в услових общеэкономической нестабильности переходного периода.

Розглянуто питання побудови і застосування економетричних моделей для аналізу та прогнозування макроекономічної кон'юнктури. Висвітлено методи імітаційного моделювання економічних систем. Наведено розрахунки прогнозних значень для системи одночасних регресійних рівнянь. Описано прогнозні властивості моделей.

Рассмотрены вопросы построения и применения эконометрических моделей для анализа и прогнозирования макроэкономической конъюнктуры. Освещены методы имитационного моделирования экономических систем. Приведены расчеты прогнозных значений для системы одновременных регрессионных уравнений. Описаны прогнозные свойства моделей.

На основі мультиконцептуального інформаційного підходу щодо оцінки чинників інфляції, складових монетарного трансмісійного механізму та прогнозування динаміки цін у коротко- та середньостроковій перспективі розроблено методику підтримки ухвалення рішень державної макроекономічної політики, спрямованої на сприяння збалансованому зростанню за умов загальної нестабільності перехідного періоду. Створено методичну базу для розробки ефективної та робастної монетарної складової державної політики даного напряму. Запропоновано прототип аналітичної системи підтримки ухвалення рішень монетарної політики та базового комплексу економетричних моделей.

Дисертацію присвячено питанням державного регулювання банківської діяльності. Обгрунтовано необхідність державного контролю над банківськими ризиками. Розроблена концептуальна ієрархічна схема цілей та інструментів грошово-кредитної політики. Наведені конкретні рекомендації щодо впровадження та раціонального поєднання двох вищезгаданих методологій в Україні. Проведене економетричне моделювання та варіантне прогнозування впливу держави на економічну систему через регулювання банківського сектору.

Розкрито основні проблеми курсу мікроекономічної теорії. Систематизовано економічними прикладами розділи математики, необхідні для аналізу виробничої та споживчої поведінки. Інтегрований підхід, який пов'язує математичний апарат з економічною теорією з початку навчання, має великий методичний потенціал для забезпечення швидшого та глибшого розуміння матеріалу. Висвітлено питання максимізації прибутку, його функції, мінімізації та функції витрат, двоїстість, максимізація корисності.

Раскрыты основные проблемы курса микроэкономической теории. Систематизированы экономическими примерами разделы математики, необходимые для анализа производственного и потребительского поведения. Интегрированный подход, который связывает математический аппарат с экономической теорией с начала обучения, имеет большой методический потенциал для обеспечения наиболее скорого и глубинного понимания материала. Освещены вопросы максимизации прибыли, ее функции, минимизации и функции расходов, двоистость, максимизация полезности.

Розглянуто комплекс управління ризиками промислового підприємства у вигляді побудови механізму управління ризиками промислового підприємства. Обгрунтовано проблеми, пов'язані з розвитком підприємництва, що трансформуються у формування ризиків підприємства. Висвітлено теоретичні засади й проаналізовано економічну природу ризиків підприємства. Визначено основи класифікації та методи оцінювання ризиків. Розкрито форми прояву новітніх ризиків промислових підприємтв. Приділено увагу розробці механізму управління ризиками промислових підприємств, його складовим частинам та їх взаємозв'язку.

Розглянуто особливості застосування статичних і динамічних методів оптимізації в галузі математичної економіки. Охарактеризовано методичні концепції моделювання мікроекономічного середовища в країнах, що розвиваються. Увагу приділено питанням лінійної алгебри, математичного аналізу й оптимізації в контексті вирішення проблем оптимізації бізнес-процесів за сучасних умов господарювання. Подано інформацію про вектори та матриці, правило Крамера, опуклі й увігнуті функції, динамічні системи, обмеження-тотожності та обмеження-нерівності, теорему про глобальний оптимум.

Розкрито стан діючого нормативно-правового та пошукового науково-методичного забезпечення провідних елементів механізму державного регулювання регіонального людського розвитку. Наведено алгоритм функціонування механізму державного регулювання регіонального людського розвитку. Викладено пропозиції щодо вдосконалення та подальшого розвитку організаційно-економічного механізму державного управління соціально-економічним розвитком в Україні, які покликані забезпечити розробку та реалізацію Національної та Регіональних програм людського розвитку.

Розкрито стан діючого нормативно-правового та пошукового науково-методичного забезпечення провідних елементів механізму державного регулювання регіонального людського розвитку. Наведено алгоритм функціонування механізму державного регулювання регіонального людського розвитку. Викладено пропозиції щодо вдосконалення та подальшого розвитку організаційно-економічного механізму державного управління соціально-економічним розвитком в Україні, які покликані забезпечити розробку та реалізацію Національної та Регіональних програм людського розвитку.

Розкрито суть і зміст, методи і процедури моніторингу показників загальної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів і, зокрема, регіонального людського розвитку. Акцентовано увагу на використанні методів кластерного аналізу та визначенні порогових значень індикаторів екологічної, соціальної та економічної безпеки регіону. Розкрито стан інституалізації основних складових моніторингу регіонального розвитку і наголошено на необхідності переходу до його здійснення на основі комплексної оцінки рівня та динаміки показників сталого розвитку регіонів. Наведено результати моніторингу показників матриці завдань й індикаторів Цілей Розвитку Тисячоліття по Україні, Хмельницькій і Чернівецькій областях.

Розкрито вимоги щодо здійснення моніторингу регіонального людського розвитку при локаліозації Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ) на період до 2015 року та Цілей Сталого Розвитку (ЦСР) на період до 2030 року в Державній та регіональних стратегіях розвитку, Планах заходів з їх реалізації. Доведено, що моніторинг регіонального людського розвитку повинен включати не тільки аналіз та рейтингові оцінки індексів регіонального людського розвитку, а й оцінки стану досягнення ЦРТ та ЦСР. Інституалізації підлягають алгоритм функціонування механізму державного регулювання регіонального людського розвитку і логічні схеми оцінки його результативності та ефективності.

Розглянуто етапи і процедури комплексної рейтингової оцінки за складовими та інтегральним значенням регіонального людського розвитку адміністративних областей України. Визначено ознаки та послідовність комплексної оцінки: групування областей за головними компонентами розвитку; проведення кластерного аналізу стану та динаміки розвитку; розгляд рівня соціально-економічної безпеки регіону; розрахунок індексу регіонального людського розвитку за цими ознаками. Обгрунтовано напрями використання комплексної рейтингової оцінки регіонального людського розвитку для моніторингу стану досягнення Цілей сталого розвитку на період до 2030 року.

Розглянуто особливості нових систем зберігання даних, а саме блокчейну, наявні переваги та ризики для учасників мережі для створення блоків і ланцюгів даних, проаналізовано принцип роботи блоку. Основна сфера її застосування - економіка, зокрема, криптовалюта, але потенційно технологія корисна для самих різних галузей, і більшість її можливостей тільки починають використовуватися на практиці. Серед іншого, зроблено огляд найсильніших аспектів захисту блоків від хакерських атак або зміни компонентів. Вказані деякі служби, які можуть використовувати принцип блокування та ефективно функціонувати в Україні. Мета роботи - дослідження революційної системи баз даних блокчейну, її переваг, дослідження вже успішних випадків застосування принципу blockchain у різних сферах та пошук можливих сфер, в яких було б ефективно використовувати принцип блокчейну в Україні. Принцип блокчейну дозволить розвиватися не тільки банківській сфері, але і іншим, зокрема, медицині, освіті, бізнесу, захищенності людей від шахрайських схем та маніпуляцій, тому має велике майбутнє, зокрема в Україні. Висновок: підсумувавши вищезазначене та визначивши всі переваги та недоліки, можна зробити висновок, що в цілому, блокчейн є надзвичайно революційним явищем.

Предмет дослідження - застосування аутсорсингової практики на підприємствах в Україні та світі. Мета роботи - оцінка сучасного стану аутсорсингу в Україні та розробка пропозицій щодо їх подальшого вдосконалення. Обгрунтовано пропозиції щодо поліпшення макроекономічних умов створення робочих місць в переробній промисловості. Застосовується сукупність теоретичних підходів, у тому числі системний, структурно-функціональний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження. Галузь застосування результатів. Управління підприємствами на національному рівні, систематизація економічних досліджень та особливостей виникнення аутсорсингу в міжнародній практиці. Висновки: обрані та структурувані базові наукові підходи до визначення характеру аутсорсингу. Проведено аналіз різновидів аутсорсингу в Україні та світі, перераховані основні причини привабливості аутсорсингових послуг і найбільш розвинені сфери в Україні. Перераховані основні переваги і недоліки у веденні аутсорсингової політики і можливі шляхи вирішення на державному рівні і рівні підприємств. Охарактеризована економічна ситуація в Україні і її вплив на аутсорсингову практику. Визначена доцільність використання аутсорсингу персоналу, його основні переваги та ризики, проведено дослідження та причини тенденції до аутсорсингу в сфері IT та бухгалтерії в Україні. Розглянуті особливості законодавчого регулювання аутсорсингу в Україні, представлені можливі шляхи вирішення проблем регулювання даного напрямку використання ресурсів на підприємствах.

Предмет дослідження - методичні засади визначення економічно обгрунтованої потреби української економіки в щорічних капітальних інвестиціях. Мета дослідження - визначення і порівняння потенційної потреби і фактичних обсягів капітальних інвестицій в розвиток економіки країни, формування умов для мінімізації розриву. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: порівняльного аналізу, логіко-структурний, аналітичний, системний. Оцінено наявні і потрібні обсяги інвестицій у прискорений розвиток економіки, проаналізовано взаємозв'язок макроекономічних умов, обсягів інвестицій та темпів зростання ВВП, визначено обсяг дефіциту капітальних інвестицій. Галузь застосування результатів. Економіка та управління національним господарством, методи і механізми регулювання економічних процесів та їх ефективність. Висновки: реальна потреба економіки в інвестиціях залежить від динамічності зростання ВВП і макроекономічних умов. Для України дефіцит капітальних інвестицій складає близько 10 % ВВП щорічно. При оптимістичному сценарії це могло б забезпечити подвоєння темпів економічного зростання (6 - 7 % на рік) і вихід на прийнятні суспільством середньострокові економічні результати. Оперативним джерелом коштів для інвестицій можуть бути державний бюджет (зміна структури видатків) і власні кошти підприємств. Сценарна умова - макрофінансова стабільність (інфляція до 6 %, коливання валютного курсу - до 1,5 в.п.

Предмет дослідження - методологічні засади вимірювання інклюзивного зростання. Мета роботи - концептуальне визначення інклюзивного зростання у форматі його трактування впливовими міжнародними організаціями, оцінювання відповідності стану економіки та соціальної сфери України стандартам інклюзивного зростання та визначення на цій основі заходів державної політики, реалізація яких сприятиме подоланню кризових явищ в економіці країни та протидії глобальним викликам сьогодення. Методологія проведення роботи - нові підходи до протидії цим викликам, розроблених міжнародною спільнотою у форматі реалізації концепції інклюзивного зростання. На основі використання методу головних компонент удосконалено методологію оцінювання стану економіки та соціальної сфери України й здійснено аналіз відповідності цього стану міжнародним стандартам інклюзивного розвитку. Зроблено важливий концептуальний висновок відносно невідповідності нині діючої моделі економічної поведінки України викликам сьогодення. За результатами багатовимірного оцінювання стану економіки України розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення державної економічної політики, реалізація якої, на думку авторів, сприятиме досягненню стандартів сталого інклюзивного розвитку.