Розкрито сутність соціальної компетентності як результат соціалізації майбутнього вчителя. Виокремлено у структурі соціальної компетентності студента такі складові: когнітивна, мотиваційна, поведінкова, соціально-особистісна. Наведено думку про певне ототожнення соціальної та життєвої компетентності або ідентифікацію соціальної компетентності з соціальною зрілістю. Досліджено соціальну зрілість як наслідок соціальної активності, як баланс між адаптацією людини в суспільстві й відособлення в ньому. Враховано, що проблема соціалізації студентської молоді вищих педагогічних навчальних закладів стає пріоритетною в освіті.

Раскрыта сущность социальной компетентности как результат социализации будущего учителя. Выделены в структуре социальной компетентности студента следующие составляющие: когнитивная, мотивационная, поведенческая, социально-личностная. Приведено мнение об определенном отождествлении социальной и жизненной компетентности или идентификации социальной компетентности с социальной зрелостью. Исследована социальная зрелость как следствие социальной активности, как баланс между адаптацией человека в обществе и обособление в нем. Учтено, что проблема социализации студенческой молодежи высших педагогических учебных заведений становится приоритетной в образовании.

Disclosed the nature of social competence as a result of the socialization of the future teacher. Allocated in the structure of the social competence of the student, the following components: cognitive, motivational, behavioral, social and personal. Powered opinion about a specific social identification and identification of vital competence or social competence with social maturity. Studied social maturity as a result of social activity, as a balance between adaptation in society and their separation in it. Considered that the problem of socialization of students of higher educational institutions is becoming a priority in education.

Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних педагогів та психологів щодо соціалізації особистості, суті взаємодії суспільства і людини в процесі соціалізації, розробки теорії соціалізації: феноменалістичний або особовий підхід. Уточнено структуру та функції, фактори та закономірності соціалізації. Названо соціальні інститути та механізми деталізації особливостей взаємодії соціалізації і виховання за сучасних умов. Визначено історичні аспекти дослідження основних засобів соціалізації в педагогічному дискурсі, зокрема викладено значення колективної гри як фактора в процесі соціалізації особистості. Підкреслено психологічні аспекти соціалізації в контексті інтеріоризації та ідентифікації особистості в суспільстві. Обгрунтовано вплив спадковості, середовища та виховання на соціалізацію особистості. Охарактеризовано суперечливі тенденції у трактуванні поняття соціальна праця. Відзначено практичні аспекти розробки педагогічного аспекту соціалізації. Уточнено структуру та функції соціальних механізмів та інститутів соціалізації, особливості взаємодії соціалізації та виховання за сучасних умов. Констатовано, що основними інститутами соціалізації є система освіти та виховання.

Проанализированы взгляды отечественных и зарубежных педагогов и психологов по вопросам социализации личности, сути взаимодействия общества и человека в процессе социализации, разработки теории социализации: феноменолистический или личный подход. Уточнены структура и функции, факторы и закономерности социализации. Названы социальные институты и механизмы детализации особенностей взаимодействия социализации и воспитания в современных условиях. Определены исторические аспекты основных средств социализации, в частности изложено значение коллективной игры как фактора в процессе социализации личности. Подчеркнуты психологические аспекты социализации в контексте интериоризации и идентификации личности в обществе. Обосновано влияние наследственности, среды и воспитания на социализацию личности. Определены противоречивые тенденции в трактовке понятия социальная работа. Отмечены практические аспекты разработки и реализации педагогического аспекта социализации. Уточнены структура и функции социальных механизмов и институтов социализации. Освещены особенности взаимодействия социализации и воспитания в современных условиях. Констатировано, что основными институтами социализации является система образования и воспитания.

The development and becoming of socialization as a social pedagogical concept in a period XIX-XX of age is exposed in the article; the attention is concentrated and works of teachers, psychologists of the noted period, are analyzed in relation to expansion of essence and maintenance of concept socialization: constituents, mechanisms, law conformities, levels, factors of socialization, as a process; roles of society, education and heredity, are in the noted process.

Наведено провідні категоріальні ознаки соціалізації у різних галузях знання. Розкрито та проаналізовано дві групи теоретичних підходів до соціалізації студентської молоді вищих педагогічних навчальних закладів: філософсько-методологічний (філософський, особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний) та конкретно науковий (соціологічний, психологічний, соціально-педагогічний). Окреслено процес соціалізації студентів у ВНЗ як суб'єкт-об'єктний вплив і суб'єкт-суб'єктну взаємодію викладача та студента в педагогічному процесі.

Выделены ведущие категориальные значения социализации в разных сферах познания. Раскрыты и проанализированы две группы теоретических подходов к социализации студенческой молодежи высших педагогических учебных заведений: философско-методологический (философский, личностно ориентированный, деятельностный, компетентностный) и конкретно научный (социологический, психологический, социально-педагогический). Определен процесс социализации студентов в ВУЗ как субъект-объектное влияние и субъект-субъектное взаимодействие преподавателя и студента в педагогическом процессе.

In the article the leading category values of socialization are selected in the different spheres of cognition; two groups of theoretical approaches to the students’ socialization of higher pedagogical educational establishment are revealed and analyzed: philosophical-methodological (philosophical, personality oriented, active, competitive) and specifically scientific (sociological, psychological and social pedagogical approaches).

Розкрито сутність поняття "соціалізація студента педагогічного ВНЗ", обгрунтовано соціально-педагогічні умови соціалізації студентської молоді, узагальнено досвід упровадження у практику роботи педагогічного ВНЗ соціально-педагогічних умов соціалізації студентів, окреслено перспективу вирішення задач соціального й особистого самовизначення майбутнього фахівця освітньої галузі.

Раскрыта сущность понятия "социализация студента педагогического ВНЗ", обоснованы социально-педагогические условия социализации студенческой молодежи, обобщен опыт внедрения в практику работы педагогического ВУЗ социально-педагогических условий социализации студентов, очерчена перспектива решения задач социального и личного самоопределения будущего специалиста образования.

The notion of "higher pedagogical Institutions student’s socialization" the result of which is social students’ youth competence has been revealed by the author; students’ youth social and pedagogical conditions of socialization have been grounded: fulfilling of organized social and psychological influence on the first year students to the conditions of higher pedagogical Institutions educational process; realization of dialogical interactivity of educational process members.

За результатами проведених досліджень було встановлено, що фунтово- кліматичні умови Північного Причорномор'я відповідають біологічним вимогам районованого сорту Флора та перспективних сортів винограду Талісман і Кишмиш лучистий. Встановлено раціональні дози гібереліну, які дорівнюють 40 мг/л для сортів Флора та Талісман, 60 мг/л - Кишмиш лучистий. Такі дози в меншому ступені призводять до побічних дій, дозволяють отримати максимальний вихід товарного столового винограду. Агроприйом збільшує масу грона сортів Флора на 63 %, Талісман - 48 % та Кишмиш лучистий - 58 %, масу 100 ягід на 198 %, на 35 % та 31% відповідно. Показники структури грона та складу ягід підвищуються на сортах з функціонально-жіночим типом квітки, знижуються - на безнасінному сорті. Реакція рослин на обробіток гібереліном залежить від рівня врожайності насаджень: при низьких рівнях продуктивності дія регулятору росту збільшується відносно маси врожаю; на сорті Флора продуктивність виноградних кущів зростає на 87 %, Талісман - 39 %, Кишмиш лучистий - 35 %. Для досягнення балансу між високими рівнями продуктивності рослин та якістю столового винограду необхідно дотримуватись співвідношення між показником площі світлових листків та масою врожаю на рівні 0,8 м2/кг. Підтримування такого балансу дозволяє вирощувати столовий виноград з оптимальними значеннями глюкоацидометричного показника, підвищувати оцінку сенсорного аналізу товарної продукції. На дослідних сортах агроприйом застосування гібереліну не має негативної дії на процеси визрівання лози та післядії на основні агробіологічні показники. Застосування гібереліну у технології вирощування столових сортів в оптимізованій дозі на фоні проведення фітооперацій з нормування рослин врожаєм збільшує собівартість продукції порівняно з еталонною дозою, але завдяки підвищеному виходу товарного винограду рівень рентабельності перевищує еталон на 56 % на сорті Флора, 22 % - Талісман, 257 % - Кишмиш лучистий.