Розглянуто питання психологічного захисту за умов використання нових інформаційних технологій. Описано маніпулятивні технології та особливості їх використання в засобах масової комунікації, психологічні явища як фактори реклами, визначено її вплив на реципієнта.

Рассмотрены вопросы психологической защиты в условиях использования новых информационных технологий. Описаны манипулятивные технологии и особенности их использования в средствах массовой коммуникации, психологические явления как факторы рекламы, определено её влияние на реципиента.

Визначено психологічні особливості масової комунікації, розглянуто методологію психолого-комунікативного підходу та діалогічні засади спілкування. Розкрито значення гуманізації масових комунікативних процесів як критерію ефективності інформаційного обміну. Показано роль пізнавальних і культурних потреб особистості у комунікативній взаємодії за умов масової комунікації. Проаналізовано актуальні проблеми гуманізації українського інформаційного простору. Досліджено вплив інформаційної діяльності на процес становлення особистості.

Определены психологические особенности массовой коммуникации, рассмотрена методология психолого-коммуникативного подхода и диалогичекие основы общения. Раскрыто значение гуманизации массовых коммуникативных процессов как критерия эффективности информационного обмена. Показана роль познавательных и культурных потребностей личности в коммуникативном взаимодействии в условиях массовой коммуникации. Проанализированы актуальные проблемы гуманизации украинского информационного пространства. Исследовано влияние информационной деятельности на процесс становления личности.

Досліджено проблему удосконалення комунікативних відносин та задоволення інформаційних потреб людини в сучасному мас-медійному просторі. Висвітлено можливості персоніфікації екранних образів, здійснено соціологічний аналіз інформаційного обміну, зокрема, зміни ролей комунікатора та аудиторії за нових технологічних реалій. Представлено концепцію інформаційного поля особистості, де наголошується роль особистості за нових умов інформаційного обміну. Проаналізовано значення персоніфікації повідомлень мас-медіа як вирішального фактора розуміння повноти смислу інформації та ефективності комунікативної взаємодії в цілому.

Представлено авторська соціологічна концепція інформаційного поля персоніфікованого суб'єкта медіакомунікацій. Запропонована концепція вирішила наукову проблему, яка ґрунтується на гносеологічному протиріччі між наявними теоретичними підходами, сформувала уяву про специфіку сучасного дискурсу мас-медіа, враховуючи асинхронну невідповідність змісту засобів масової комунікації (зокрема, віртуальний простір) та реалій життя; асиметрію традиційних медіа і сучасних змін статусу журналіста (у нових медіа тощо); появу нового явища "персоніфікованої суб’єктності" в мережах та інформаційному просторі. Обґрунтовано методологічну платформу соціологічного аналізу процесу персоніфікації комунікативної взаємодії в сучасному медіапросторі. Сформовано комплекс теоретико-методологічних засад соціологічного пояснення трансформацій сучасного медіаландшафту, зокрема, концепту "інтерпретативних спільнот". У ключі міждисциплінарності розроблені методологічні засади соціологічного пояснення трансформацій аудиторії мас-медіа щодо появи нового актора - персоніфікованого суб'єкта медіакомунікацій. Виявлено новий феномен контамінації суб'єктності, що полягає у суміщенні рольових статусів комунікатора та комуніканта (реципієнта) під час формування відповідних настанов та втілення інформаційних потреб особи під час конструювання персоніфікованим суб'єктом власного інформаційного поля.