Висвітлено теоретико-методологічні засади політичного аналізу, його роль і функції, технологію аналітичної діяльності, структурні принципи формування аналітичної спільноти. Наведено професійні та етичні вимоги до роботи політичного аналітика. Охарактеризовано основні різновиди аналітики, розглянуто проблеми розвитку аналітичних центрів України. Проаналізовано особливості розвитку аналітичних структур.

Освещены теоретико-методологические основы политического анализа, его роль и функции, технология аналитической деятельности, структурные принципы формирования аналитической общины. Приведены профессиональные и этические требования к работе политического аналитика. Охарактеризованы основные разновидности аналитики, рассмотрены проблемы развития аналитических и мозговых центров Украины. Проанализированы особенности развития аналитических структур.

Розкрито концептуально-методологічний аспект управління соціальним розвитком (УСР). Розглянуто ідеологію держави як інструмент УСР у роботах Л.Альтюссера, аналіз державної політики як важливий інструмент вирішення соціально-економічних проблем українського суспільства, систему освіти як середовище відтворення інтелектуальних ресурсів даного суспільства, охорону культурної спадщини як чинник соціального розвитку держави. Проаналізовано європейський досвід вирішення мовноетнічних проблем, обгрунтовано можливості його впровадження в Україні. Особливу увагу приділено управлінню туристичною галуззю у контексті глобалізаційних процесів.

Раскрыт концептуально-методологический аспект управления социальным развитием (УСР). Рассмотрены идеология государства как инструмент УСР в работах Л.Альтюссера, анализ государственной политики как важный инструмент решения социально-экономических проблем украинского общества, система образования как среда воспроизводства интеллектуальных ресурсов общества, охрана культурного наследия как фактор социального развития государства. Проанализирован европейский опыт решения язычноэтнических проблем, обоснованы возможности его внедрения в Украине. Особое внимание уделено управлению туристической отраслью в контексте глобализационных процессов.

Розкрито термінологічну систему державного управління. Наведено близько 2 600 термінів, які відображають різні аспекти державного управління: його теорію й історію, механізми, регіональний розвиток, галузеве управління та місцеве самоврядування.

Раскрыта терминологическая система государственного управления. Приведено около 2 600 терминов, которые отображают разные аспекты государственного управления: его теорию и историю, механизмы, региональное развитие, отраслевое управление и местное самоуправление.

Проаналізовано вітчизняну нормативну, науково-методичну, теоретико-методологічну джерельну базу з проблем використання моніторингу як інструментарію для вивчення суспільно-політичних процесів, діяльності центральних органів виконавчої влади України. Запропоновано проекти Концепції та методики моніторингу діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади щодо взаємодії з інститутами громадянського суспільства.

Проанализирована отечественная нормативная, научно-методическая, теоретико-методологическая база первоисточников по проблемам использования мониторинга как инструментария для изучения общественно-политических процессов, деятельности центральных органов исполнительной власти Украины. Предложены проекты Концепции и методики мониторинга деятельности Кабинета Министров Украины, других центральных органов исполнительной власти по взаимодействию с институтами гражданского общества.

Висвітлено концепцію розвитку державного управління, науково-методологічні засади його формування та розвитку, особливості інфраструктури, форми організації досліджень та пріоритети розвитку. Розглянуто питання розробки та впровадження механізмів створення наукової бази для розвитку практики діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Висвітлено проблеми формування понятійно-категоріальної системи публічного управління та концептуальні підходи до формування понятійного апарату в даній сфері, значення понятійно-категоріального апарату для теорії та практики державного управління (ДУ). Розкрито сутність та тенденції розвитку термінологічної системи ДУ, історико-генетичну природу термінологічного забезпечення публічного адміністрування з джерел адміністративного права. Розглянуто питання формування інтегрованих систем публічного управління в контексті європейського вибору.

Розкрито сучасні теоретичні та методологічні підходи до управління сучасним суспільним розвитком, тенденції розвитку державного управління. Висвітлено європейський досвід модернізації діяльності органів державної влади, наведено їх структурно-функціональні моделі. Висвітлено теоретико-методологічні засади інституційного розвитку громадянського суспільства та його основні тенденції. Розглянуто проблеми розвитку громадських організацій, світові та європейські демократичні традиції розбудови громадянського суспільства. Охарактеризовано сутність та тенденції розвитку демократичного врядування в Україні, громадянські ініціативи в процесі вироблення та реалізації публічної політики, вплив політичної системи на розвиток громадянського суспільства та органи державної влади. Проаналізовано історичний розвиток взаємодії органів публічної влади та суспільства в Україні, горизонтальну та вертикальну взаємодію інститутів громадянського суспільства з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Висвітлено загально-теоретичні засади державної служби, сутність її проходження, умови вступу та прийняття на державну службу. Увагу приділено державно-службовим відносинам, порядку присвоєння рангів, питанням щорічної оцінки та атестації державних службовців. Розкрито сутність поняття кадрової політики, об'єкта та суб'єкта кадрової політики у сфері державної служби. Акцентовано на реалізації сучасної кадрової політики як передумові результативності адміністративної реформи. Розглянуто поняття та категорії державних службовців у законодавстві зарубіжних країни, трудові права та обов'язки даної категорії службовців.

В алфавітному порядку (від А до Я) подано тлумачення основних понять у галузі сучасного державного управління за умов глобальної та європейської інтеграції. Акцентовано на економічних, правових, інституційних та соціальних системах як основі державного управління, що поєднує елементи структурних і функціональних виявів в окремих державах та їх інтеграційних формуваннях та має глобальний, наднаціональний, національний, регіональний та місцевий рівні. Увагу приділено висвітленню таких понять, як "глобалізаційні виклики", "глобальна демократія", "глобальна держава", "глобальна інтеграція", "глобальне урядування", "глобальна політична реструктуризація", "європеїзація", "європейська ідентичність", "європейські принципи державного управління" та ін.

В алфавітному порядку (від А до Я) розкрито термінологічну систему методології державного управління, яка поєднує принципи, підходи, методи та інструменти наукових досліджень галузі науки та практики державного управління. Архітектоніка цієї термінологічної системи містить три групи термінів: перша - об'єднує статті, що розкривають зміст поняття "методологія державного управління", її теоретико-філософську основу, принципи державного управління; друга - інтегрує методи наукових досліджень і практики державного управління; третя - розкриває механізми та технології державного управління. Висвітлено сутність сучасних проблем з методології державного управління, її фундаментальні напрями, наукові положення, базові знання та інноваційні здобутки управлінської практики.

Розкрито сутність та призначення методології як духовно-інструментального комплексу діяльності. Розглянуто державне управління як об'єкт методологічного дослідження, його сутність та тенденції розвитку. Виявлено основні складові методології державного управління як галузі наукового пізнання. Викладено методи сучасного державно-управлінського наукового дослідження. Розкрито методологічні аспекти розвитку галузі науки "Державне управління". Розглянуто системну модель науки та її можливості у підвищенні ефективності науково-дослідної діяльності.

Розглянуто об'єкт та предмет державно-управлінської науки, пізнавальну та практичну методологію. Подано системне бачення державного управління (ДУ). ДУ розглянуто в контексті суспільних змін, визначено шляхи його модернізації в Україні та світі. Охарактеризовано значною мірою практику ДУ: зміст і функції управління, територіальне і регіональне розміщення та реалізацію ДУ тощо.

Розглянуто метод аналізу ситуацій (case study) як навчальний метод осмислення реальних життєвих ситуацій. Досліджено історію зазначеного методу, його основні поняття та характерні ознаки. Наведено класифікацію ситуацій за покладеними в їх основу явищами, класифікацію потреб та типологію конфліктів. Наголошено на дослідницько-аналітичному аспекті аналізу ситуацій.

Розглянуто основні етапи розвитку соціології управління, наведено характеристику основних шкіл і течій, визначено внесок у теорію та практику соціології управління вітчизняних соціологів. Обгрунтовано катеріальний апарат соціології управління. Розглянуто його як соціальну систему, найважливішими складовими якої є процеси, інститути, організації, відносини, механізми управління, а також місце кожної складової у цілісній системі управління. Охарактеризовано діяльність людей у системах управління. Осмислено основні напрями управлінської діяльності: державне управління, місцеве самоврядування, інноваційний, антикризовий і промисловий менеджмент, соціальне управління, проблеми комерційної та підприємницької діяльності. Розкрито можливості системного підхіду у вдосконаленні управлінської та аналітичної діяльності.

Розглянуто концептуально-методологічні та інноваційні аспекти стратегічного планування розвитку та визначення пріоритетних напрямків перетворень основних сфер життя мегаполісу на підставі аналізу складових частин та принципів формування програми "Дніпропетровськ 2010: стратегія зростання".

Розглянуто соціальний інститут суспільної думки, шляхи її виявлення та питання визначення її ролі в місцевому співтоваристві, забезпечення моніторингу, тобто регулярного вивчення основних питань місцевого співтовариства авторитетними і незалежними соціологічними службами з публікацією результатів.

Розглянуто об'єкт та предмет державно-управлінської науки, пізнавальну та практичну методологію. Подано системне бачення державного управління (ДУ). ДУ розглянуто в контексті суспільних змін, визначено шляхи його модернізації в Україні та світі. Охарактеризовано значною мірою практику ДУ: зміст і функції управління, територіальне і регіональне розміщення та реалізацію ДУ тощо.

Розглянуто проблемно-тематичний простір галузі науки "Державне управління" як динамічну сукупність гострих проблем і відповідних цим проблема актуальних тем досліджень, упорядкованих відповідно до домінуючих парадигмам і паспортам спеціальностей галузі. Він знаходиться під впливом: практики державного управління, яка генерує виклики та замовлення на осмислення проблем держави та суспільства; суб'єктів наукових досліджень, які проводять наукові дослідження; паспортів спеціальностей, які забезпечують інституційне бачення науковим співтовариством тематичного розвитку галузі; стану науки, коли вона не може забезпечити наявними ресурсами відповідь на запитання практики державного управління. Відповідно до цих факторів аргументовано тематичні напрямки наукових досліджень. Надано обгрунтування необхідності проведення наукознавчих досліджень галузі, запропоновано перелік найбільш актуальних тем наукових досліджень, орієнтованих на реальні проблеми суспільства та держави. Надано рекомендації щодо формування експертної мережі фахівців з проблем державного управління, запропоновано напрямки модернізації паспортів спеціальностей галузі науки "Державне управління".

Зазначено, що підвищення якості навчання у вищих навчальних закладах України вимагає використання методу кейс-стаді. Це передбачає його осмислення як багатофункціонального утворення, що характеризується значним інтелектуальним потенціалом, гносеологічними та навчально-виховними можливостями. Імплементація методу базується на виявленні факторів його гальмування впровадженню в дослідження та практику навчання, а також їх подолання шляхом використання програми розвитку кейс-стаді в освітньому просторі України.