Запропоновано заходи з ефективного використання вторинних мінеральних ресурсів (відпрацьованих формувальних сумішей) у технології бетонів. Рекомендовано склади бетонів і технологія для виробництва виробів (бруківки) для дорожнього будівництва.

Предложены меры эффективного использования вторичных минеральных ресурсов (отработанных формировальных смесей) в технологии бетона. Рекомендованы склады бетона и технология для производства изделий (мостовых) для дорожного строительства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.522

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен обзор данных литературы и некоторых результатов собственных исследований, посвященных кратковременной пластичности ГАМК-эргической синаптической передачи в структурах головного мозга.

Согласно классическим представлениям, передача информации в химических синапсах происходит в одном направлении - от пресинаптических нейронов к постсинаптическим. Хотя и ранее были известны случаи передачи информации в обратном направлении, то есть ретроградно, они считались редкими исключениями. Однако в последнее время показано, что ретроградная сигнализация в центральной нервной системе на самом деле является довольно распространенным явлением. Рассмотрены две сходные формы кратковременной пластичности ГАМК- и глутаматэргической передачи, характерные для нескольких структур головного мозга, опосредованные ретроградными мессенджерами - эндоканнабиноидами. Охарактеризовано явление, названное "подавление торможения, вызванное деполяризацией", наблюдаемое в ГАМК-эргических синапсах, а также сходное явление в глутаматэргических синапсах, названное "подавление возбуждения, вызванное деполяризацией".

Представлено аналіз даних власних гістологічних та фізичних досліджень, проведених з метою вивчення реакції тканин на імплантацію двох різних типів поліпропіленових ендопротезів (моно- та мультифіламентного). Вивчено стійкість цих тканин до лінійніх навантажень. Установлено, що монофіламентний ендопротез призводить до утворення більш тонкої та еластичної, але менш щільної рубцевої тканини на відміну від мультифіламентного ендопротезування, коли утворюється більш масивна, компактна сполучна тканина, з міцною фіксацією, але менш еластична. Рекомендовано використовувати монофіламентні синтетичні матеріали для фасціального ендопротезування, а мультифіламентні - для лігаментарного.

Проаналізовано процеси лазерного наплавлення порошковими сумішами на основі заліза. Встановлено аналітичні параметри проведення лазерного наплавлення в залежності від технологічних параметрів. Викладено методику та порядок проведення експериментів, описано їх результати. Визначено взаємозв'язок між структурними характеристиками наплавлених шарів та фізико-механічними характеристиками відновлених деталей. Розроблено технологію зміцнення і відновлення деталей сільськогосподарської техніки лазерним наплавленням. Наведено дані з економічної ефективності запропонованої технології.

Досліджено процеси модуляції та пластичності синаптичної передачі. У нейронних мережах, що опосердковують захисні рефлекси у молюска аплізії, описано модуляцію ефективності синаптичних зв'язків між ідентифікованим гальмівним холінергічним інтернейроном L16 та сенсорними нейронами нейроцептидом SCP та серотоніном. Показано, що серотонін протилежним чином впливає на ефективність збуджуючих синаптичних зв'язків сенсорних нейронів з LE та RF кластерів. Даним результатом пояснено деякі явища, які спостерігаються на рівні поведінки аплізії. Встановлено істотний внесок в посттетанічну потенціацію синаптичних зв'язків збуджуючих інтернейронів аплізії пресинаптичних механізмів. Вперше одержано фармакологічні дані щодо залучення кальцієвих каналів L-типу в постетанічній потенціації. На підставі результатів дослідження пластичності та модуляції ГАМК-ергічної синаптичної передачі встановлено, що явище пригнічення гальмування, зумовленого деполяризацією, притаманне ГАМК-ергічним синаптичним зв'язкам нейронів неокортекса та характерне лише для частини цих синаптичних зв'язків. Одержано дані щодо залучення мітохондрій в посттетанічну потенціацію в синапсах нейронів неокортекса. Показано істотний внесок в модулюючий ефект ацетилхоліну постсинаптичних механізмів, що впливають на ефективність ГАМК-ергічної синаптичної передачі. Вперше для нейронних мереж гіпокампа виявлено гомеостатичні зміни ГАМК-ергічної синаптичної передачі.

Проаналізовано дані літератури про стан проблеми захворюваності на міому матки в жінок репродуктивного віку та описано всі можливі методи хірургічного та консервативного лікування даної патології. Обгрунтовано хірургічний органозберігаючий метод лікування як один з найбільш оптимальних і доступних у даний час.

Надано результати клінічного обстеження та оперативного лікування 78 жінок репродуктивного віку, хворих на міому матки. Пацієнтки були розподілені на 2 групи залежно від локалізації домінантного міоматозного вузла: субсерозна/субсерозно-інтрамуральна та інтрамуральна/інтрамурально-субмукозна локалізація. Проаналізовано анамнестичні дані, дані клінічного обстеження та оперативного лікування. Показано ефективність ультразвукового дослідження з застосуванням Доплера у визначенні морфологічної структури вузлів і показань до міомектомії на підставі аналізу показників кривих швидкостей кровотоку.

Вперше вивчено особливості репродуктивної функції жінок, що перенесли органозберігальні оперативні втручання з приводу міоми матки (ММ) в чотирьох областях України: Вінницькій, Житомирській, Київській і Донецькій. Удосконалено алгоритм оцінки кровопостачання міоматозних вузлів залежно від їх типу та локалізації. Обгрунтовано та запропоновано алгоритм вибору оперативного доступу, оптимального місця та виду утеротомії у жінок з ММ. Систематизовано відомості та рекомендації щодо використання показників результатів ультразвукового дослідження з кольоровим доплерометричним картуванням у жінок з ММ як для вибору метода лікування загалом, так і щодо методики оперативного органозберігального лікування (міомектомії). Доведено, що запропонований алгоритм оперативного лікування дозволяє достовірно зменшити частоту периопераційних ускладнень в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді, а також покращити показники репродуктивних можливостей і наслідків. Доведено залежність трубно-перитонеального фактора непліддя від техніки міомектомії за рахунок дослідження стану порожнини матки та прохідності маткових труб у жінок у післяопераційному періоді.

Наведено топографічну та гемодинамічну характеристику вузлів міоми матки у 78 жінок репродуктивного віку за результатами УЗД із використанням кольорового доплерометричного картування. Групу контролю склала 61 невагітна жінка без гінекологічної патології. Показники групи контролю прийняті за нормативні. Встановлено особливості розташування вузлів міоми в трьох площинах залежно від інтрамурально-субмукозної/субмукозної або інтрамурально-субсерозної/субсерозної локалізації. Гемодинаміку оцінено в маткових артеріях та артеріях вузла. Установлено закономірності кровопостачання вузла залежно від його розташування, що повинно бути враховано оперуючими гінекологами у процесі вибору хірургічного доступу, виду та місця утеротомії під час виконання міомектомії у жінок репродуктивного віку.

Азидин (беренил, интервет) - протистицидный препарат на основе диминазена ацетурата - широко используется в ветеринарной практике для лечения и профилактики пироплазмоза, бабезиозов и тейлериоза. Азидин не применяют для лечения людей из-за серьезных побочных эффектов, в частности возможности инициации судорожной активности. Исследовано влияние азидина на вызванные ГАМК-эргические постсинаптические токи (ПСТ) в культуре нейронов гиппокампа с использованием методики пэтч-клэмп. Было обнаружено, что азидин в концентрации, эквивалентной 40 мкМ диминазена ацетурата, уменьшает амплитуду вызванных ГАМК-эргических ПСТ более чем в 2 раза в течение 3 - 4 мин после приложения. Поскольку концентрация димин азена в сыворотке крови после его инъекций в лечебных целях может достигать 45 мкМ, представляется весьма вероятным, что побочный судорожный эффект азидина в основном обусловлен угнетением ГАМК-эргической передачи. Одновременное введение азидина с положительными модуляторами ГАМК-рецепторов может рассматриваться как прием, позволяющий минимизировать этот побочный эффект.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1

Рубрики:

Хвороби сальних залоз

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1-5

Рубрики:

Хвороби сальних залоз

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1

Рубрики:

Хвороби сальних залоз

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1-3

Рубрики:

Хвороби сальних залоз

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ