Зазначено, що проблема гарячки неясного генезу, що виникає у клінічній практиці, залишається актуальною й за умов сьогодення. Адже це стан, коли підвищення температури тіла є основним або єдиним симптомом різних захворювань, а діагноз залишається неясним після проведення рутинного, а у ряді випадків, і додаткового обстеження. В основі такої гарячки може бути широкий спектр захворювань як інфекційного, так і неінфекційного генезу. Діагностичний пошук виникнення гарячки неясного генезу передбачає виявлення клініко-лабораторних ознак, які зумовлюють особливості цілеспрямованого обстеження пацієнтів з використанням найбільш інформативних для конкретної клінічної ситуації діагностичних методів. Питання щодо доцільності призначення лікування, зокрема, "пробного", до розшифровки гарячки неясного генезу має вирішуватися лікарем строго індивідуально, залежно від конкретної клінічної ситуації.

Висвітлено дані про поширеність, етапи та послідовність розвитку патологічного процесу у разі пневмококового інфікування. Проаналізовано пошкоджуючу дію пневмокока на клітину-господаря. Описано фізіологічні й антигенні параметри, якими характеризується дана інфекція. Розглянуто основні патогенетичні аспекти патологічних проявів, зумовлених пневмококом, ідентифіковано механізми розвитку резистентності до антибактеріальних препаратів, унаочнено шляхи їх профілактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1-1 + Р411.033

Рубрики:

Пневмонія

Анемія

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано особливості проведення модульного контролю з дисципліни "Фтизіатрія" у студентів четвертого курсу медичного факультету на кафедрі фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб в Івано-Франківському національному медичному університеті. Наведено критерії оцінювання модульного контролю відповідно до видів діяльності студентів на модульному контролі. Надано структуру проведення модульного контролю, яка включає відповідь на теоретичні запитання, виконання практичних навиків, розв'язання ситуаційної задачі, розшифровку рентгенограм та тестові завдання.

Неухильний прогрес у розумінні проблеми обструктивних захворювань легенів ставить ще більше нових і невирішених питань, що знаходить відображення в багатьох публікаціях останніх років, у тому числі в матеріалах щорічного конгресу Європейського респіраторного товариства (European Respiratory Society - ERS), який відбувся у вересні 2011 р. в м. Амстердам. Мабуть, єдиним, що не викликає розбіжностей серед дослідників проблеми хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), слід вважати негативні прогнози щодо його поширення в найближчі десятиліття, адже саме від фенотипу ХОЗЛ залежать як підходи до діагностики, так і питання раціональної терапії, що робить дану патологію однією із найбільших проблем охорони здоров'я.

Наведено дані щодо патогенетичних особливостей імунної відповіді та вмісту колагену-IV в процесі етіотропного лікування негоспітальних пневмоній. Одержані результати свідчать про вплив препарату азитроміцин (Сумамед - Пліва, Хорватія) на спектр інтерлейкінів, інтерферонів та колагену-IV, що промінентно свідчить про ефективність його використання в комплексній терапії даної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-52

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено особливості ведення навчально-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії № 2, які стосуються клінічних конференцій з циклу "Пульмонологія" та методикою ділової гри, що дає можливість формувати основні навички діагностики, лікувальної тактики та сприяє основам клінічного мислення, становлення повноцінного фахового рівня майбутнього лікаря.

Проаналізовано сучасні погляди на основні аспекти етіології, своєчасної діагностики та адекватної терапії негоспітальної пневмонії у вагітних жінок і породіль. Наведено фармакологічні препарати, які можуть застосовуватися для ефективного лікування негоспітальної пневмонії у жінок під час вагітності та післяпологового періоду.

Наведено дані аналізу показників рівнів лізоциму бронхіального вмісту. У дослідженні брало участь 50 хворих на негоспітальну пневмонію. Контрольна група складалася із 15 практично здорових осіб. Дослідження проводилося до початку та на 21 добу від початку лікування із використанням загальноприйнятих схем терапії. В ролі антибактеріального середника використано азитроміцин (Сумамед - Пліва, Хорватія). Визначення активності лізоциму бронхіального вмісту проведено за методом О. В. Бухаріна. Одержані дані свідчать про зниження рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту у пацієнтів, хворих на негоспітальну пневмонію. Встановлено, що у хворих на негоспітальну пневмонію, які одержували лікування згідно з чинними державними стандартами, наявна позитивна клініко-лабораторна динаміка перебігу захворювання та відновлення локального захисту бронхоальвеолярного дерева.

Проведено аналіз пошкоджувальної дії пневмокока на клітину-господаря, описано фізіологічні й антигенні параметри даної інфекції. Розглянуто основні патогенетичні аспекти патологічних проявів, зумовлених пневмококом. Ідентифіковано механізми розвитку резистентності до антибактеріальних препаратів та унаочнено їх шляхи профілактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-356

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо особливостей розвитку негоспітальної пневмонії (НП) III групи на фоні анемічного синдрому (АС) та досліджено вплив препаратів сорбіфер-дурулес й хлорофіліпт, як елементів комплексної терапії, на рівень сироваткового заліза у хворих на НП III групи на тлі залізодефіциту. Показано, що відновлення досліджуваного показника спостережено під час використання у комплексному лікуванні поєднання препаратів сорбіфер-дурулес та хлорофіліпт, чого не спостерігалося під час використання тільки сорбіфер-дурулесу. Таким чином, рівень заліза сироватки крові можна використовувати як критерій ефективності лікування НП III групи, поєднаної із АС.

Проаналізовано показники рівнів лізоциму бронхіального змісту, що вивчалися у 11 хворих на негоспітальну пневмонію (НП) та у 35 пацієнтів із перебігом НП в поєднанні з анемічним синдромом (АС). Контрольна група складалася з 15 здорових осіб. Дослідження проводилося до початку та після лікування з використанням поєднання стандартних схем терапії з сорбіфер-дурулесом та хлорофіліптом. Матеріалом дослідження був бронхоальвеолярний вміст, який одержували у ході проведення фібробронхоскопії за методикою Clements (1967 р.) у модифікації Ramires (1980 р.), враховуючи локалізацію запального процесу. У пацієнтів із НП встановлено значне пониження рівнів лізоциму, яке було більш вираженим під час розвитку запалення легень на фоні АС. Відновлення досліджуваного показника спостерігалося під час комплексного лікування даної патології з поєднаним використанням сорбіфер-дурулесу та хлорофіліпту. Таким чином, рівень лізоциму можна використовувати як додатковий критерій ефективності лікування НП в поєднанні з АС.

Поверхнево-активну фракцію системи сурфактанта легень (ССЛ) вивчено в 11 пацієнтів із негоспітальною пневмонією та у 35 пацієнтів із перебігом негоспітальної пневмонії на фоні анемічного синдрому. Контрольна група становила 15 практично здорових осіб. Дослідження проводилося до початку та після лікування із використанням поєднання стандартних схем терапії з сорбіфер-дурулесом та хлорофіліптом. Матеріалом дослідження був бронхоальвеолярний вміст, який одержували під час проведення фібробронхоскопії за методикою Clements (1967 р.) у модифікації Ramires (1980 р.), враховуючи локалізацію запального процесу. Для встановлення вмісту поверхнево-активної фракції ССЛ використовували модифікований метод Вільгельмі-Люгмера. Встановлено значне пониження рівнів поверхнево-активної фракції ССЛ у пацієнтів із негоспітальною пневмонією, яке було більшим у разі супутнього анемічного синдрому. Відновлення досліджуваного показника спостерігалося під час використання у комплексному лікуванні поєднання сорбіфер-дурулесу та хлорофіліпту, чого не відзначали під час використання тільки сорбіфер-дурулесу. Таким чином, рівень поверхнево-активної фракції ССЛ можна використовувати як додатковий критерій ефективності лікування негоспітальної пневмонії на фоні анемічного синдрому та враховувати одержані результати за його корекції.

Висвітлено особливості розвитку і перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у жінок та чоловіків, що проводились на основі порівняння сприйнятливості їх до ряду екзогенних факторів, зокрема тютюнового диму, професійних та екологічних факторів із врахуванням фізіологічних особливостей органів дихання та їх ролі у розвитку та прогресуванні ХОЗЛ. Встановлено, що, як екологічні, так і біологічні фактори по-різному впливають на розвиток ХОЗЛ у чоловіків і жінок, тоді як фізіологічні відмінності можуть виявлятись у сприйнятті задухи, що пов'язана з ХОЗЛ і перешкоджає якості життя людини. У всіх пацієнтів із задишкою, тривалим кашлем або виділенням мокротиння та/або з впливом факторів ризику в анамнезі можна запідозрити діагноз ХОЗЛ, незважаючи на стать. Проте дана патологія завжди повинна бути підтвердженою за допомогою спірометрії. Підходи до лікування повинні залишатися однаковими як для жінок, так і для чоловіків. Проте невід'ємною частиною лікування повинна залишатись профілактика даної недуги.

Проведений аналіз наукової літератури демонструє, що погляди на патогенез перебігу негоспітальної пневмонії на фоні анемічного синдрому, зокрема залізодефіцитної анемії, як на поєднану, взаємообтяжуючу патологію, яка посилює енергетичний колапс та запальну імуноопосередковану реакцію зі сторони дихального тракту, вивчені недостатньо. У першу чергу це стосується таких питань, як випереджувальна діагностика загрози розвитку пневмосклерозу, вивчення предикторів формування порушення імунологічного статусу, дисбалансу системи сурфактанта легень, а відтак, і можливостей превентивного лікування.

Наведено дані щодо особливостей комплексного лікування негоспітальної пневмонії (НП), поєднаної з анемічним синдромом (АС). Проведено аналіз клініко-лабораторних показників у хворих на НП, поєднану з АС. Контрольна група складалася із 15 практично здорових осіб. Дослідження проводилося до початку та після лікування з використанням поєднання стандартних схем антибактеріальної терапії із заліза сульфатом (II) з аскорбіновою кислотою та хлорофіліптом. Одержані результати промінентно свідчать про ефективність запропонованої комплексної терапії даної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р628.07-4

Рубрики:

Вібраційні травми. Вібраційна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено узагальнені результати обстеження 152 хворих на негоспітальну пневмонію III групи, у 81 із них - запалення легень перебігало у поєднанні з анемічним синдромом. Для порівняння одержаних результатів додатково обстежено 15 практично здорових осіб. Встановлено, що тяжкість проявів клінічної симптоматики негоспітальної пневмонії III групи залежить від присутності анемічного синдрому. Поєднання запалення легень і анемічного синдрому значно обтяжує клінічний перебіг негоспітальної пневмонії, що, в свою чергу, призводить до необхідності зваженого підходу під час призначення лікування.