Проведен клинико-лабораторный анализ у 76-ти больных, которым произведена трансуретральная резекция (ТУР) по поводу доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ПЖ). Комплексное клинико-лабораторное обследование включало бактериологическое исследование мочи с выделением возбудителя инфекции и его идентификацией, анализ течения заболевания, оценку данных рентгенологических исследований, клинических анализов мочи и крови. С целью предупреждения гнойно-септических осложнений в до- и послеоперационном периоде назначали антибиотик широкого спектра действия "Цефтазидим" (фортум). Анализ проведенных клинических исследований свидетельствует, что рациональная антибиотикопрофилактика с использованием цефтазидима у больных с доброкачественной гиперплазией ПЖ снижает риск возникновения инфекционных осложнений после ТУР ПЖ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.56-99

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив цистектомії на якість життя (ЯЖ) хворих із тяжкими ускладненнями раку сечового міхура (РСМ) і визначено ефективність способів відведення сечі (ВС). Проаналізовано результати лікування 52 хворих із ускладненим перебігом РСМ, яким здійснено цистектомію за життєвими показаннями з використанням різноманітних методів ВС. Після трансректального ВС із формуванням сечового резервуара або ілеонеоцистопластикою відзначено найменшу частоту виникнення уретерогідронефрозу. Під час порівняльного аналізу індексу ЯЖ хворих виявлено його достовірне поліпшення в післяопераційному періоді. В цілому, позитивний результат лікування досягнуто більш ніж у 90 % хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.62-59 + Р569.696.2-5

Рубрики:

Хвороби передміхурової залози

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення пізніх ускладнень і причини їх виникнення у разі трансректального відведення сечі. Проаналізовано віддалені результати оперативного лікування 46-ти хворих з патологією сечового міхура, яким після видалення сечового міхура виконано трансректальну деривацію сечі з формуванням резервуара низького тиску. У віддалений післяопераційний період ускладнення спостережено у 21-го хворого (45,6 %). Частота пізніх післяопераційних ускладнень є вищою у тих пацієнтів, яким до трансректальної деривації проведено лікування з приводу основного захворювання (органозберігальні операції, променеву терапію, хіміотерапію), та становить 62,5 % проти 27,3 %. Виражений метаболічний ацидоз спостережено переважно у пацієнтів у перше півріччя після операції деривації сечі. Цей факт мав морфологічне обгрунтування: у слизовій оболонці кишечнику поступова адаптація до контакту з сечею у термін після року забезпечує збільшення захисних функцій кишечного епітелію та зменшення абсорбтивних. Зроблено висновок, що анамнез хвороби, функціонально-анатомічний стан сечовидільної системи, попереднє лікування мають значний вплив на виникнення пізніх ускладнень трансректального відведення сечі.

Наведено рекомендації щодо діагностики, лікування та профілактики рецидивів та диспансерного спостерження за хворими на рак сечового міхура (РСМ). Розкрито особливості патогістологічного стадіювання, хірургічного й ад'ювантного лікування, лікування у разі рецидивів або метастатичного ураження, а також контрольного спостереження за пацієнтами з РСМ. Подано інформацію про симптоми РСМ, внутрішньовенну урографію, фізикальне обстеження, ультрасонографію, методи молекулярної діагностики сечі, флюоросцентну цистоскопію, внутрішньоміхурову хіміотерапію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За останні десятиріччя захворюваність на герміногенні пухлини яєчка підвищилася більше ніж у 2 рази, у чоловіків віком 20 - 35 років це одна з найбільш поширених злоякісних пухлин. Проведено аналіз лікування 113 пацієнтів, хворих на герміногенні пухлини яєчка. Одержані результати продемонстрували успіхи хіміотерапії в лікуванні цієї нозології. Навіть за наявності дисемінованого процесу у більше ніж 80 % хворих реально досягти повного одужання. У цьому разі необхідно зазначити, що такого прогресу вдалося досягти завдяки створенню раціональних схем хіміотерапії, підібраних на основі індивідуального прогнозу пацієнта, а також у результаті чіткого виконання описаних алгоритмів лікування.

Для підвищення ефективності відновлення сечовипускання хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), на яких влинув трансуретральна резекція (ТУР) передміхурової залози, в ранньому післяопераційному періоді 44-ом хворим додатково призначався препарат "Простаплант форте" (комбінація екстрактів з плодів пальми сабаль та кореня кропиви) по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 3-х тижнів. Отримані дані доводять, що використання простапланта форте знижує рівень дизуричних проявів, підвищує рівень максимальної урофлоуметрії і тим самим підвищує рівень якості життя, і скорочує період реабілітації хворих.

Для повышения эффективности восстановления акта мочеиспускания у больных на доброкачественную гиперплазию предстательной железы (ДГПЖ), подвергшихся трансуретральной резекции (ТУР) простаты, в раннем послеоперационном периоде 44-м больным дополнительно назначался препарат "Простаплант форте" (комбинация экстрактов из плодов пальмы сабаль и корня крапивы) по 1 капсуле 2 раза в сутки в течение 3-х недель. Полученные данные свидетельствуют о том, что применение простапланта форте позволяет снизить уровень дизурических проявлений, повысить уровень максимальной урофлоуметрии и тем самым повысить уровень качества жизни, и сократить период реабилитации больных.

Проаналізовано дані щодо ефективності застосування сорафенібу під час лікування пацієнтів із метастатичним нирково-клітинним раком (МНКР), розглянуто критерії індивідуалізації застосування препарату залежно від клінічних характеристик захворювання, загального стану пацієнта, наявності супутньої патології, анамнезу та мети лікування.

На основі аналізу результатів обстеження й лікування 903-х хворих з приводу локалізованого нирковоклітинного раку найбільш значущими нефрометричними параметрами, що впливають на вибір виду оперативного лікування, визнано обсяг збереженої паренхіми нирки, максимальний розмір і локалізація пухлини. Розроблено систему оцінки пухлинного ураження нирки (NCIU-nephrometry), що надає змогу визначити тактику оперативного лікування НКР. У разі розташування пухлини в ділянці полюсів нирки чи бічного сегмента порогове значення обсягу функціонуючої паренхіми, за якого доцільно виконувати резекцію нирки (РН), має перевищувати 55 %. У випадку розташування пухлини у присередньому сегменті показанням до виконання РН є максимальний розмір пухлини до 4 см. Впровадження розробленої системи в клінічну практику надасть змогу об'єктивізувати показання до виконання РН та нефректомії.

The comprehensive non-invasive diagnostic protocols for neoplasms of urogenital system based on the use of molecular genetic parameters such as determination of tmp rss2/erg rearrangement using reverse transcriptase chain reaction (PCR), the level of psa3/psa and cxcr4 gene expression using quantitative PCR, promoter methylation status of gstp1 gene using methyl-specific PCR was designed and tested.

Проведений клінічний аналіз у 74 хворих онкологічного профілю, у яких виявлено 103 ятрогенні пошкодження сечовода (ЯПС), з приводу чого їх лікували у науково-дослідному відділенні пластичної та реконструктивної онкоурології. Відновлення функції нирки та сечовода відзначали у строки до 6 міс, у ці самі строки виявляли всі ускладнення, спричинені рецидивом обструкції. Віддалені результати лікування ЯПС були позитивними у 95,2 % хворих, незадовільний результат виявлений у 3 (4,8 %) пацієнтів, що потребувало здійснення повторної хірургічної корекції уродинаміки. Якість життя після відновного оперативного лікування покращилась у 31,7 % пацієнтів в порівнянні з такою до операції.

Обстежено 30 пацієнтів (32 пухлини), яким перед оперативним втручанням з приводу нирковоклітинного раку (НКР) проведено неоад'ювантну таргетну терапію (НАТТ). У 19 (66,7 %) з них застосований пазопаніб (800 мг всередину 1 раз на добу протягом 2 міс), у 10 (33, 3 %) - сунітиніб (50 мг усередину 1 раз на добу протягом 28 діб, перерва 14 діб, повторний курс - 28 діб). Показанням до проведення НАТТ були у 7 (21, 9 %) хворих - місцево - поширений НКР з метою локалізиції пухлини та можливості подальшого виконання радикального хірургічного втручання, у 25 (78, 1 %) - зменшення пухлини та можливості проведення органозберігального лікування. Проведення НАТТ у хворих з приводу НКР забезпечило зменшення первинного патологічного вогнища у 90 % спостережень, часткову регресію за критеріями RESICT - у 28,1 %. Зменшення пухлини у середньому на 22 % дозволило здійснити резекцію нирки у 75 % спостережень локалізованого НКР за умови збереження достатньої кількості функціонуючої паренхіми нирки.

Проаналізовано результати обстеження й лікування 119 пацієнтів з приводу онкологічних захворювань, у яких виникли ятрогенні пошкодження сечовода (ЯПС). При ремісії онкологічного захворювання пластичні операції виконані у 48 (40,3 %) пацієнтів, реконструктивні - у 23 (19,3 %), органовиносні - у 3 (2,5 %); при прогресуванні - паліативна нефростомія у 41 (34,5 %) хворого. У 4 (3,4 %) пацієнтів проведене динамічне спостереження. Метод оперативного лікування обирали з огляду на ефективність лікування онкологічного захворювання; механізм ЯПС; рівень обструкції та необоротність змін в стінці сечовода; характер пошкодження (однобічний, двобічний, пошкодження сечоводу єдиної нирки); анатомо-функціональні зміни верхніх та нижніх сечових шляхів; тяжкість стану пацієнта.

Інгібітори 5alpha-редуктази пригнічують перетворення тестостерону на більш активну форму - дигідротестостерон, результатом чого є зменшення проліферації як доброякісної, так і злоякісної тканини передміхурової залози, тим самим можуть сповільнити прогресування захворювання під час активного спостереження за хворими на рак передміхурової залози. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на рак передміхурової залози низького ризику, які перебувають під активним спостереженням, шляхом використання інгібіторів 5alpha-редуктази. Проаналізовано результати лікування 96 хворих на рак передміхурової залози низького ризику у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, які знаходились під активним спостереженням з 2008 по 2015 р. З метою зменшення ризику прогресування захворювання, а також зменшення симптомів нижніх сечових шляхів всім хворим призначали фінастерид (Проскар, Простан) в дозі 5 мг на день. Визначали час до простатоспецифічного антигену (ПСА) та гістологічної професії, проведено аналіз кількості хворих, яким було виконане радикальне лікування, а також вплив лікування на розміри передміхурової залози та якість життя пацієнтів. Період спостереження за хворими склав від 12 до 86 міс (46,2 +- 33,6). Незважаючи на відсутність ознак прогресування захворювання, відмовились від проведення подальшого активного спостереження протягом перших двох років 11 (11,5 %) пацієнтів. Середній час до прогресування захворювання за рівнем ПСА склав 32,2 міс. За даними гістологічного дослідження, прогресування діагностовано у 16 (16,7 %) випадках із середнім часом до прогресії 38,4 міс. 62 (64,6 %) хворих продовжують перебувати під активним спостереженням із середнім показником тривалості - 46,2 міс. У 26 (27,1) пацієнтів, які вийшли з-під активною спостереження за власним бажанням чи внаслідок прогресування захворювання, в подальшому було проведено радикальне лікування (радикальна простатектомія чи променева терапія). Використання інгібіторів 5alpha-редуктази призвело до зменшення розмірів передміхурової залози на 23 %, покращання акту сечовипускання та, як наслідок, якості життя хворих. Використання інгібіторів 5alphа-редуктази під час активного спостереження за хворими на рак передміхурової залози низького ризику зменшують об'єм передміхурової залози на 23 %, покращують чутливість ПСА, біопсії передміхурової залози та пальцевого ректального обстеження. Хворі на рак передміхурової залози, які застосовують інгібітори 5alpha-редуктази, мають нижчу швидкість прогресування (16,7 %) та менш схильні відмовитися від активного спостереження (11,5 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.55-99 + Р569.69-5

Рубрики:

Операції на сечоводах

Пухлини сечостатевої системи (онкоурологія)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.56

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.5 + Р569.69-5

Рубрики:

Операції на сечових органах

Пухлини сечостатевої системи (онкоурологія)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ