Розглянуто головні проблеми радіобіології. Описано джерела іонізуючих випромінювань, норми радіаційної безпеки, способи дозиметричного контролю. Наведено інформацію про пострадіаційні фізико-хімічні та функціональні зміни клітин червоної крові та методи їх ідентифікації. Акцентовано увагу на проблемах вивчення впливу іонізуючих випромінювань на активність ферментів антиоксидантного захисту та методах їх визначення.

Рассмотрены главные проблемы радиобиологии. Описаны источники ионизирующих излучений, нормы радиационной безопасности, способы дозиметрического контроля. Приведена информация о пострадиационных физико-химических и функциональных изменениях клеток красной крови и методах их идентификации. Акцентировано внимание на проблемах изучения влияния ионизирующих излучений на активность ферментов антиоксидантной защиты и методах их определения.

Наведено загальну характеристику ферментів, визначено їх властивості, запропоновано класифікацію та методи виділення, очищення та визначення активності. Встановлено принципи будови та специфічність дії ензимів. Розкрито сутність загальних понять ферментативної кінетики, показано особливості перебігу реакційних процесів за участю кількох субстратів. З'ясовано вплив pH, температури та тиску на швидкість ферментативних реакцій. Розглянуто основні підходи щодо практичного дослідження ферментів, показано залежність їх активності від концентарції самого ферменту, субстратів, температури, pH, активаторів та інгібіторів. Визначено функції піридоксалевих сполук та описано основні типи реакцій за участю піридоксальфосфату. Досліджено механізми дії ензимів та алостеричні ефекти. Проаналізовано особливості утворення множинних молекулярних форм ферментів, встановлено їх біологічне значення. Охарактеризовано окисно-відновні процеси у живій клітині, визначено функції металів у ферментативних реакціях.

Приведена общая характеристика ферментов, определены их свойства, предложена классификация и методы выделения, очищения и определения активности. Установлены принципы строения и специфичность действия энзимов. Раскрыта сущность общих понятий ферментативной кинетки, показаны особенности течения реакционных процессов при участии нескольких субстратов. Установлено влияние pH, температуры и давления на скорость ферментативных реакций. Рассмотрены основные подходы к практическому изучению ферментов, показана зависимость их активности от концентрации самого фермента, субстратов, температуры, pH, активаторов и ингибиторов. Определены функции пиридоксалевых соединений и описаны основные типы реакций при участии пиридоксалфосфата. Исследованы механизмы действия энзимов и алостерические эффекты. Проанализированы особенности образования множественных молекулярных форм ферментов, установлено их биологическое значение. Охарактеризованы окислительно-восстановительные процессы в живой клетке, определены функции металлов в ферментативных реакциях.

Розкрито структуру та біологічне значення вуглеводів, білків, їх фізико-хімічні властивості. Наведено структурно-функціональну характеристику ліпідів, описано реакції на наявність вуглеводного компонента у глікопротеїнах, для визначення хромопротеїнів, методи якісного та кількісного визначення нуклеїнових кислот, дослідження загальних властивостей ферментів. Висвітлено кінетику ферментативних реакцій, механізм дії гормонів. Визначено метаболіти вуглеводного обміну, концентрацію глюкози у біологічних рідинах, синтез вищих жирних кислот, біосинтез триацилгліцеролів, фосфогліцеридів і холестеролу, шляхи перетворення амінокислот у тканинах, знешкодження аміаку, синтезу амінокислот, активність рибонуклеази, кінцеві продукти обміну пуринових і піримідинових основ, сечову кислоту у сироватці крові.

Раскрыты структура и биологическое значение углеводов, белков, их физико-химические свойства. Дана структурно-функциональная характеристика липидов, описаны реакции на наличие углеводородного компонента в гликопротеинах, для определения хромопротеинов, методы качественного и количественного определения нуклеиновых кислот, исследования общих свойств ферментов. Освещены кинетика ферментативных реакций, механизм действия гормонов. Определены метаболиты углеводородного обмена, концентрация глюкозы в биологических жидкостях, синтез высших жирных кислот, биосинтез триацилглицеролов, фосфоглицеридов и холестерола, пути преобразования аминокислот в тканях, обезвреживания аммиака, синтеза аминокислот, активность рибонуклеазы, конечные продукты обмена пуриновых и пиримидиновых основ, мочевая кислота в сыворотке крови.

Висвітлено теоретичі засади біологічної хімії. Розглянуто будову та функції основних класів біомакромолекул, особливості обміну білків, ліпідів, вуглеводів і нуклеїнових кислот. Подано інформацію про моно- та полісахариди, жирні кислоти, складні ліпіди, пептидний зв'язок, рівні структурної організації білкових молекул, реакції для визначення хромопротеїнів, рибонуклеїнові кислоти, множинні молекулярні форми ферментів, вітаміни та гормони. Увагу приділено визначенню метаболітів вуглеводного обміну, перетравленню та всмоктуванню ліпідів у шлунково-кишковому тракті, метаболізму кетонових тіл, біосинтезу фосфогліцеридів, визначенню сечової кислоти у сироватці крові.

Розглянуто питання інтегрування метаболічних процесів у клітині на рівні ферментів. Розкрито особливості регулювання активності ферментів на різних рівнях клітинної організації. Наведено інформацію про олігомерні білки з регуляторними властивостями, поліфункціональні ферменти, протомери, особливості кінетичної поведінки алостеричних ферментів. Увагу приділено ковалентній модифікації ферментів, що забезпечує функціональну адаптацію окремих молекул або ферментних систем. Висвітлено значення функціонування мультиензимних комплексів в інтеграторних процесах. Показано роль мембранних структур у здійсненні компартменталізації метаболічних процесів і в їх інтегруванні.

Рассмотрены вопросы интегрирования метаболических процессов в клетке на уровне ферментов. Раскрыты особенности регулирования активности ферментов на разных уровнях клеточной организации. Дана информация об олигомерных белках с регуляторными свойствами, полифункциональных ферментах, протомерах, особенностям кинетического поведения аллостерических ферментов. Уделено внимание ковалентной модификации ферментов, обеспечивающей функциональную адаптацию отдельных молекул или ферментных систем. Освещено значение мультиэнзимных комплексов в интегративных процессах. Показана роль мембранных структур в осуществлении компартментализации метаболических процессов и в их интегрировании.

Розглянуто сучасні методи дослідження активності ферментів та методи визначення вмісту окремих метаболітів і конферментів з використанням різних типів ензимів. Визначено активність лактатдегідрогенази, каталази, сумарну NO-синтазну активність, церулоплазміну у плазмі крові, ізоферментний спектр лактатдегідрогенази в гомогенатах та цитоплазматичній фракції тканин. Описано ферментативний метод визначення глюкози в біологічних рідинах і тканинах.

Рассмотрены современные методы исследования активности ферментов и методы определения содержания отдельных метаболитов и конферментов с использованием разных типов энзимов. Определены активность лактатдегидрогеназы, каталазы, суммарная NO-синтазная активность, церулоплазмина в плазме крови, изоферментный спектр лактатдегидрогеназы в гомогенатах и цитоплазматической фракции тканей. Описан ферментативный метод определения глюкозы в биологических жидкостях и тканях.

Досліджено вплив спірокарбону та двох похідних піролопіримідиндіонів (1,6-диметил-4-феніл-1,2,3,4,5,7-гексагідропіроло-[3,4-d]-піримідиндіон-2,5(1Н) і 1,6-диметил-4-(2-трифлуорометилфеніл)-1,2,3,4,5,7-гексагідропіроло-[3,4-d]-піримідиндіон-2,5(1Н) на лейкозні клітини ліній L1210 і СЕМ-T4 миші та людини, відповідно. Виявлено швидке проникнення спірокарбону в клітини та зниження рівня їх виживання, залежне від зростання концентрації усіх досліджуваних речовин. Цитотоксичний ефект спірокарбону супроводжується апоптичною фрагментацією ядерної ДНК у клітинах лінії L1210.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.241 + Е60*725.322

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, что длительное воздействие низкоинтенсивного рентгеновского облучения на крыс усиливает процессы пероксидного окисления липидов (ПОЛ) как радиочувствительных (костный мозг, энтероциты, тонкий кишечник), так и относительно радиорезистентных зрелых клеток крови (эритроциты). Активация ферментов антиоксидантной защиты не сопровождается снижением интенсивности процессов ПОЛ. Введение животным витамина Е на фоне ежедневного рентгеновского облучения приводит к ингибированию процессов ПОЛ на 20-е и 30-е сутки эксперимента. При этом антиоксидантный эффект препарата особенно выражен в клетках с высокой пролиферативной активностью, однако полной нормализации активности антиоксидантных ферментов не обнаружено.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.24-638.1

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*723.4-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.241*72-638 + Е60*732.31*72-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено активність ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, вмісту дієнових кон'югатів та тіобарбітурової кислоти - активних продуктів за умов автоімунного тиреоїдиту та дифузного токсичного зоба. Отримані дані засвідчують зростання активності ферментів антиоксидантного захисту, що корелює зі зниженням вмісту первинних та вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів. Зміни активності ферментів антиоксидантного захисту, лактатдегідрогенази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази є специфічними для зазначених типів захворювання і засвідчують високу інтенсивність роботи системи антиоксидантного захисту.

Activity of enzymes of antioxidant defense (AOD) (superoxide dismutase, catalase, glutathione reductase, glutathione peroxidase), as well as the amount of diene conjugates and thiobarbituric acid-active products was studied in autoimmune thyroiditis and diffuse toxic goiter. The results obtained showed an increase in the activity of AOD enzymes that correlated with a decrease in the content of primary and secondary products of AOD. Character of changes in the activity of AOD enzymes, as well as that of lactate dehydrogenase, glucose-6-phosphate dehydrogenase was specific for each type of disease. It also suggests an intensive functioning of AOD system.

Досліджено окиснювальну модифікацію білків у лімфоцитах периферичної крові, екстрактах мозку та печінки білих щурів, а також вміст дієнових кон'югатів (ДК) та тіобарбітурової кислоти (ТБК)-активних продуктів у лімфоцитах щурів протягом 30-добового рентгенівського опромінення та у період після припинення дії чинника. Одержані дані свідчать про зростання на 100 % вмісту ДК за сумарної поглинутої дози 30 сГр і ТБК-позитивних продуктів у 7 - 8 разів за одночасного зростання в 1,2 - 1,5 разів карбонільних похідних білкових амінокислот.

Встановлено, що за тривалої алкогольної інтоксикації щурів змінюються фізико-хімічні та функціональні характеристики компонентів еритроцитів крові - гемоглобіну та окремих ферментів антиоксидантної системи. Ці зміни стосуються зниження спорідненості гемоглобіну до кисню, співвідношення лігандних форм та зростання вмісту лужностійкого гемоглобіну. Спостерігається зниження сумарної каталазної активності, зростання пероксидазної активності метгемоглобіну. Алкогольна інтоксикація впливає не тільки на рівень окисно-відновних процесів у клітині, але й на їх регуляцію, до якої залучені шляхи утворення та утилізації NO, що підтверджено результатами дослідження активності NO-синтази (NOS). Виявлені зміни значною мірою корелюють із рівнем окисних процесів, оцінених за каталазною активністю, активністю NOS, вмістом гідрогену пероксиду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.2*72-642 + Р252.71

Рубрики:

Біологія людини

Порушення функцій системи кровотворення і крові

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сучасні методи аналізу стану довкілля. Розкрито загальні підходи до відбору зразків для подальшо аналізу, зокрема, визначення рівня pH біологічних рідин: води, поживних середовищ і екстрактів грунту. Розглянуто питання осадження частинок методами центрифугування, розділення органічних і біологічно активних молекул методами хроматографії, електрофорезу й аналізу їх електронних спектрів. Подано інформацію про основні типи дозиметрів, хімічні та фотографічні детектори.