Розглянуто проблеми біохімії вовноутворення. Доведено, що цей процес перебуває у відповідності з рівнем і спрямованістю обмінних процесів в усьому організмі вівці і, насамперед, шкірі. Особливу увагу приділено з'ясуванню закономірностей метаболізму в цьому органі та його вовнотвірних структурах - волосяних фолікулах. Окремо розглянуто морфогенез волоса та біохімічну інтерпретацію процесу. Розкрито біохімічні засади формування високоякісної вовни, причини та механізми її основних вад; вказано шляхи їх запобігання. Висвітлено особливості модифікації вовнового волокна з метою надання йому бажаних якостей.

Рассмотрены проблемы биохимии шерстеобразования. Доказано, что этот процесс пребывает в соответствии с уровнем и направленностью обменных процессов во всем организме овцы и, прежде всего, коже. Особое внимание уделено выяснению закономерностей метаболизма в этом органе и его шерстеобразующих структурах - волосяных фолликулах. Отдельно рассмотрены морфогенез волоса и биохимическая интерпретация процесса. Раскрыты биохимические основы формирования высококачественной шерсти, причины и механизмы ее основных недостатков; указаны пути их предупреждения. Освещены особенности модификации шерстяного волокна с целью придания ему желаемых качеств.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-272.513 + Е60*690.11*72

Рубрики:

Вівчарство

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ізоферментний спектр лактатдегідрогенази шкіри та виділених з неї волосяних фолікулів. Показано, що в обох досліджуваних об'єктах присутні п'ять ізоформ цього ензиму, однак співвідношення активності їх у цих органах неоднакове.

Наведено дані біохімічних показників крові вівцематок української гірськокарпатської породи різних генотипів та за різних умов їх утримання. Показано, що за умов стійлового утримання у крові лактуючих вівцематок є найнижчий вміст загального білка, холестеролу, кальцію і фосфору та найвищий вміст загальних ліпідів і вітаміну А, що свідчить про напруженість обмінних процесів в організмі у зв'язку зі змінами функціонального стану організму, пов'язаного з формуванням плода в період вагітності та початком лактаційного періоду. За умов літнього утримання вівцематок на низинних пасовищах у їх крові достовірно зростає вміст загального білка, кальцію, фосфору та триацилгліцеролів на тлі достовірного зменшення загальних ліпідів і вітаміну А. За полонинного утримання вівцематок у їх крові спостерігається найвищий рівень загального білка та структурних ліпідів, тобто фосфоліпідів і холестеролу, а також чітка тенденція до збільшення вітаміну Е. Показано, що у крові тварин з пігментованою вовною міститься менша кількість вітаміну А і Е та вища активність лужної фосфатази, що пов'язано, очевидно, з вищим рівнем їх молочної продуктивності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-273.92

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено вікові і сезонні особливості співвідношення окремих ліпідних компонентів у шкірі. Показано, що у шкірі вівцематок є вищим відсоток фракцій етерифікованого холестеролу і триацилгліцеролів у порівнянні зі шкірою ягнят. Сезонні зміни співвідношення ліпідів у літньо-осінній період відбуваються, в основному, шляхом зростання вмісту етерифікованого холестеролу, триацилгліцеролів, фосфатидилетаноламіну та фосфатидилсерину, а у зимовий період і шляхом зменшення етерифікованого холестеролу, триацилгліцеролів, сфінгомієліну і збільшення неетерифікованого холестеролу та фосфатидилетаноламіну. Подібні зміни відбуваються і в шкірі ягнят. Встановлено, що у фосфоліпідному складі шкіри ягнят майже 50 % припадає на фосфатидилсерин. З віком кількість його зменшується і у річному віці досягає рівня, встановленого для дорослих тварин. У вовні вівцематок є вищим вміст сірковмісних сполук, тобто загальної сірки, цистину та цистеїну, у порівнянні з вовною молодняку.

Досліджено вплив заключної стадії суягності та початкової стадії лактації вівцематок на гормонально-метаболічний профіль крові, загальний баланс сірки (загальна сірка, цистин, цистеїн, метіонін, цистеїнова кислота, лантіонін і цистатіонін) вовни та її міцність. Показано, що вагітність, особливо в її заключній стадії, рівно ж як і початок лактації, суттєво впливають на загальний профіль крові вівцематок (знижується рівень тиреоїдних гормонів, компонентів білкового, вуглеводного, ліпідного і мінерального обмінів). У результаті цього змінюється загальний баланс сірки у вовні, що в свою чергу негативно позначається на показниках її міцності. Розривне зусилля вовняних волокон у тварин з фізіологічним навантаженням суттєво зменшується і така вовна характеризується нижчою якістю.

Наведено результати дослідження впливу згодовування молодняку овець обліпихової макухи на продуктивність та метаболізм ліпідів у їх організмі. Встановлено, що включення обліпихової макухи до основного раціону сприяє інтенсифікації обмінних процесів в організмі піддослідних овець, у результаті чого підвищуються середньодобові прирости живої маси та відбуваються зміни кількісних і якісних показників у м'язовій тканині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*690.11 + П661-273.9

Рубрики:

Загальна зоологія

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень мікрофлори і жиропоту руна вівцематок української гірськокарпатської породи різних генотипів за кольором вовнового покриву. Показано, що мікрофлору руна представлено в основному п'ятьма групами мікроорганізмів, серед яких найбільша кількість припадає на бактерії та грибки. У вовні чорного кольору, в порівнянні з білою, є достовірно менша кількість грибків і пліснявих грибків та спостерігається тенденція до збільшення кількості бактерій. У руні пігментованої вовни міститься менша кількість воску і поту, в результаті чого співвідношення цих компонентів є майже таким, як і у білій вовні. У ліпідному складі воску чорної та сірої вовни міститься менша кількість полярних ліпідів і є вищим вміст неетерифікованого холестеролу та сквалену. У результаті цього такий віск характеризується кращими захисними властивостями.

Наведено дані про ліпідний склад шкіри тонкорунних (порода прекос) і напівгрубововнових (українська гірськокарпатська порода) вівцематок і чотиримісячних ярок. Показано, що у шкірі тонкорунних овець у порівнянні з напівгрубововновими міститься більша кількість загальних ліпідів, фосфоліпідів, зокрема сфінгомієліну, та неетерифікованих жирних кислот і менша кількість моно-, ди- і триацилгліцеролів. Найбільш характерними віковими особливостями шкіри ягнят є менший вміст, у порівнянні з вівцематками, гліцеролів, а також чітка тенденція до збільшення неетерифікованих жирних кислот, що, очевидно, пов'язано з вищим рівнем обмінних процесів у організмі молодняку.

Наведено дані фізико-хімічних показників молока овець української гірськокарпатської породи з різним кольором вовнового покриву та за різних умов їх утримання. Встановлено, що найгіршими фізико-хімічними показниками характеризується молоко вівцематок за умов їх стійлового утримання. Порівняно кращі фізико-хімічні показники має молоко вівцематок, які знаходилися у літній період на полонинних пасовищах, а найкращі - на низинних пасовищах. У такому молоці є найвищий вміст сухої речовини за рахунок більшого вмісту білка, жиру та вуглеводів. Показано, що найкращі фізико-хімічні показники молока є властивими для тварин з пігментованим волосяним покривом. Молочність таких вівцематок також є вищою у порівнянні з аналогами з білим кольором вовни.

Індекс рубрикатора НБУВ: П66-27

Рубрики:

Вівчарство. Козівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено дані вмісту мінеральних елементів у крові та молоці вівцематок української гірськокарпатської породи з різним кольором вовнового покриву (білим, сірим, чорним) за різних умов їх утримання (зимово-стійловий, пасовищний). Показано, що вміст мінеральних елементів, зокрема кальцію, магнію, заліза, цинку, марганцю та міді у молоці та крові вівцематок за різних умов їх утримання є різним: за умов стійлового утримання вівцематок у їх молоці є вірогідно більшим вміст заліза та марганцю, спостерігається також тенденція до збільшення цинку, міді та кальцію у порівнянні з пасовищним періодом. У пасовищний період у молоці вівцематок достовірно збільшується лише вміст магнію. Натомість концентрація досліджуваних елементів у крові є діаметрально протилежною від вмісту їх в молоці, за виключенням магнію та міді. Залежно від кольору вовнового покриву встановлено вірогідне збільшення магнію у молоці тварин з сірою вовною в період пасовищного їх утримання, марганцю - у крові в зимовий період.

Досліджено ліпіди кератину вовни вівцематок української гірськокарпатської породи з різним забарвленням вовнового покриву залежно від сезону утримання тварин. Показано, що у складі ліпідів, які екстрагуються з вовни полярними розчинниками без попереднього лужного гідролізу, міститься чотири фракції нейтральних і п'ять фракцій полярних ліпідів. Співвідношення цих фракцій, як і їх загальна кількість, залежить від багатьох факторів, а передусім, від сезону та генотипу тварин. У пігментованій вовні, особливо сірій, міститься більша кількість загальних ліпідів у порівнянні з білою вовною. Найменша їх кількість є у вовні зимового росту, а найбільша - літньо-осіннього.

Наведено дані стосовно вікових і сезонних змін хімічного складу та фізичних показників вовни овець різних порід. Показано, що найвищий вміст сірки у вовні вівцематок є за період її росту з червня по січень, а найнижчий - у зимово-весняний період. Вовна 4-місячних тонкорунних ягнят містить більшу кількість загального фосфору, гексозамінів, триптофану та цистеїну у порівнянні з іншими віковими групами, а вовна гірськокарпатських ягнят - вищий вміст сірки та цистину у порівнянні з вовною вівцематок. В цілому вовні ярок породи прекос притаманні вища міцність і менша тонина, у порівнянні з вовною вівцематок. Вовна ягнят наймолодшого віку характеризується найбільш низькими показниками міцності та товщини волокон. Установлено породні особливості хіміко-фізичних параметрів вовни. Пух вівцематок гірськокарпатської породи характеризується вищим вмістом сірки, триптофану, загального фосфору та гексозамінів, а вовна вівцематок породи прекос містить більшу кількість тирозину. Спостережено також породні різниці в хімічному складі вовни тварин молодшого віку. Пух гірськокарпатських вівцематок характеризується вищою міцністю та більшою тониною у порівнянні з пухом тонкорунних вівцематок.

Досліджено хімічний склад молока вівцематок української гірськокарпатської породи з різним кольором вовнового покриву та за різних умов їх утримання. Показано, що молоко, одержане від вівцематок у пасовищний період, характеризується кращим хімічним складом за рахунок вищого вмісту у ньому сухої речовини, білка, жиру, вуглеводів, золи. Калорійність такого молока є на 31 % вищою у порівнянні з молоком, одержаним у стійловий період. Установлено також деякі різниці у хімічному складі молока тварин із різним кольором вовнового покриву. Показано, що найкращим за хімічним складом і біологічною цінністю є молоко вівцематок із пігментованою вовною, особливо чорною. Тварини з пігментованою вовною характеризуються також вищими надоями молока.

Наведено результати досліджень впливу згодовування вівцематкам фільтроперліту та на 20 % вище норми макро- і мікроелементів (сірки, цинку, міді, кобальту та йоду) на хімічний склад молока вівцематок породи Прекос. Показано, що молоко вівцематок дослідних груп характеризується кращим хімічним складом за рахунок вищого вмісту в ньому жиру на 19,30 і 57,60 %, білка - на 6,90 і 23,40 %, вуглеводів - на 5,69 і 6,90 %, сухої речовини - на 5,00 і 28,31 % та золи - на 16,00 і 30,70 %. Вміст вітамінів А і Е збільшився на 20,73 і 13,90 % та 28,05 і 66,52 % відповідно. У результаті цього калорійність молока тварин дослідних груп зросла на 2,71 і 31,91 % у порівнянні з контрольною групою.

Наведено результати досліджень ліпідного складу молока вівцематок української гірськокарпатської породи і породи прекос за умов згодовування їм у складі основного раціону мінеральних елементів та жирової домішки у вигляді фільтроперліту. Показано, що у молоці, гірськокарпатських вівцематок, яким у складі основного раціону згодовували домішку іоду (перша група), а також іоду і Сульфуру (друга група) зменшується вміст ліпідів у молоці відповідно на 11,0 і 0,4 %, а у молоці вівцематок породи прекос, яким у складі основного раціону окрім S і I, згодовували ще й Купрум, Цинк і Кобальт на 20 % більше норми (перша група), а також мінеральні елементи та жирову добавку (друга група), вміст загальних ліпідів збільшився відповідно на 19,30 і 57,60 %. Показано, що збільшення концентрації загальних ліпідів у молоці тварин дослідних груп відбулося в основному за рахунок зростання у ньому вмісту фосфоліпідів.

Вивчено вплив згодовування вівцематкам жирової домішки у вигляді фільтроперліту та підвищених на 20 % рівнів сульфуру, цинку, купруму, іоду та кобальту на вміст ліпідів у вовні. Встановлено, що введення до основного раціону вівцематок фільтроперліту призводить до збільшення у вовні, та вовні ягнят, які одержані від них, вмісту внутрішніх ліпідів. Збільшення вмісту внутрішніх ліпідів відбувається в основному за рахунок фракції етерифікованого холестеролу у вільних ліпідах, та стеринової фракції - у зв'язаних. У вовні вівцематок, яким згодовували мінеральні елементи у складі зв'язаних ліпідів, збільшується вміст сульфоліпідів на 10,55 і 9,07 %; і холестерол сульфату у вільних ліпідах - на 13,44 і 15,55 % у вівцематок, а у ягнят на 27,42 і 29,60 %.