Викладено питання анатомії людини, зокрема, про кістки (осьового скелету, черепа, верхньої та нижньої кінцівок), м'язи (голови та шиї, тулуба), внутрішні органи або нутрощі (травну та дихальну системи, сечові та статеві органи), судини (гигіологію) (серце, артерії та вени великого кола кровообігу, лімфатичну систему, ендокринні залози), нервову систему (спинний, головний і великий мозок, периферичну та автономну (вегетативну) нервову систему), органи чуття (зору, слуху, смаку та нюху).

Изложены вопросы, которые касаются анатомии человека, в частности, костей (осевого скелета, черепа, нижних и верхних конечностей), мышц (головы и шеи, туловища), внутренних органов или внутренностей (пищеварительной и дыхательной систем, мочевых и половых органов), сосудов (гигиологии) (сердца, артерий или вен большого круга кровообращения, лимфатической системы, эндокринной железы), нервной системы (спинного, головного и большого мозга, периферической и автономной (вегетативной) нервной системы), органов чувств (зрения, слуха, вкуса и обоняния).

Вперше на підставі комплексного морфофункціонального дослідження одержано нові дані про індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток південно-східного регіону України з різним соматотипом. За допомогою використання методу лазерно доплерівської флоуметрії (ЛДФ) здійснено графічну реєстрацію тканинного кровотоку, розроблено нормативні ЛДФ-метричні параметри жіночого організму та надано об'єктивну оцінку стану мікроциркуляції в різні фази оваріально-менструального циклу. Уточнено дані про добову динаміку показників і досліджено реакції системи мікроциркуляції на теплову пробу у різних фазах менструального циклу. Встановлено індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток з різним соматотипом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*725.381.7 + Е70*737.12*72

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*738.821*112.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В экспериментах на переднеберцовой мышце белых крыс измеряли латентный период генерации M-ответа в зависимости от тиреоидного статуса и адренергической стимуляции адреналином. Показано, что при гипертиреозе легкой степени выраженности латентный период M-ответа укорачивается (-32 %), а при тиреотоксикозе наступают патофизиологические изменения в функциональном состоянии скелетной мышцы: удлиняются латентный период генерации M-ответа (+22 %) и время развития его положительной волны (+54 %). Адренергическая стимуляция адреналином у гипертиреоидных крыс вызывала укорочение (-37 %) латентного периода генерации M-ответа, а у животных с экспериментальным тиреотоксикозом, наоборот - удлиняла (+13 %). Существует выраженная связь между концентрацией циркулирующего свободного трийодтиронина и значением латентного периода M-ответа переднеберцовой мышцы; однако направленность связи определяется степенью выраженности экспериментального гипертиреоза и имеет прямо противоположный характер.

Эксперименты на белых крысах свидетельствуют, что тепловая стоимость мышечного сокращения во всем физиологическом диапазоне колебаний свободного трийодтиронина при росте концентрации гормона неуклонно увеличивается (37 %). Установлено, что адреналин повышает тепловую стоимость мышечного сокращения; в конце физиологической шкалы концентраций циркулирующего трийодтиронина выраженность эффекта адреналина была на 313 % больше, чем в начале шкалы. Процесс регуляции трийодтиронином и адреналином тепловой стоимости сократительного акта в области верхней границы физиологической шкалы концентрации циркулирующего гормона осуществляется с меньшей точностью, но более высокой физиологической эффективностью.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*738.821*112.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено загальні закономірності тиреоїдної регуляції фізіологічних функцій у різних секторах шкали фізіологічної концентрації вільного трийодтироніну і за її межами, а також важливі особливості характеру гормональних кореляцій в системі "аденогіпофіз - щитовидна залоза". Вперше акцентовано увагу на відмінність характеру кореляції в гормональних парах "тиреотропний гормон - тиреоїдний гормон" на початку та наприкінці фізіологічної шкали коливань рівня тиреотропного гормону (на початку діапазону концентрації ТТГ процес міжгормональної регуляції здійснюється на основі принципу позитивного зворотного зв'язку, а в кінці шкали - на основі негативного зворотного зв'язку; область інверсії типу регуляції розташовується в середині діапазону концентрації ТТГ (близько 2,5 мкМЕ/мл)). Вперше показано, що характер регуляції вільним трийодтироніном фізіологічних функцій (на прикладі 25-ти показників) якісно та кількісно різниться в межах прийнятої норми рівня гормону: на початку шкали фізіологічної концентрації трийодтироніну його функціональна ефективність низька, а в кінці шкали істотно наростає (від 6 % до 283 %). Вперше на прикладі показників стану нервово-м'язової, серцево-судинної та калоригенної систем організму одержано експериментальні докази існування функціонально ефективної регуляції трийодтироніном фізіологічних функцій за верхньою межею загальноприйнятої шкали фізіологічних коливань рівня гормону.

На білих щурах із експериментальним трийодтироніновим гіпертиреозом (15 мкг/кг впродовж 4 діб внутрішньочеревинно) і тиреотоксикозом (25 мкг/кг впродовж 4 діб) в умовах in situ вивчали основні параметри функціонального стану скелетного м'яза (m. tibialis anterior) при викликаному скороченні. Ступенем вираженості гіпертиреозу були ректальна температура, величина споживання кисню і тахікардії, маса тіла і концентрація циркулюючого вільного трийодтироніну. Показано, що у разі гіпертиреозу легкого ступеня вираженості (ректальна температура 38,5 +- 0,1 0С) передньогомілковий м'яз щурів набуває високих функціональних можливостей. Це проявляється в скороченні латентного періоду генерації ІМ-відповідіі (-32 %), зменшенні часу розвитку її висхідної позитивної хвилі (-22 %) і латентного періоду метричного скорочення м'яза (-23 %). За експериментального тиреотоксикозу (ректальна температура 39,4 +- 0,2 0С), сформованому екзогенними ін'єкціями щурам трийодтироніну (25 мкг/кг протягом 4 діб), розвиваються виражені патофізіологічні негативні зміни у функціональному стані передньогомілкового м'яза: подовжується латентний період генерації ІМ-відповіді (+21 %), збільшується час розвитку її висхідної позитивної хвилі (+ 54 %), а також латентний період метричного скорочення м'яза (+ 14 %). Зроблено висновок щодо різноспрямованих змін функціонального стану скелетного м'яза щурів за експериментального гіпертиреозу і вираженого тиреотоксикозу.