Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141.271

Шифр НБУВ: Ж72292 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131

Рубрики:

Аерофототопографія. Аерофотозйомка

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено порядок визначення порогової модуляції цифрового аерокосмічного зображення на базі статистичної моделі розділення його сегментів. Зіставлення геометричного розміру сегмента із відповідною просторовою частотою дозволяє побудувати функцію порогового контрасту цифрового знімка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1в6

Шифр НБУВ: СО27307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі імовірнісного підходу обгрунтовано порядок обчислення еквівалентної просторової розрізненості та еквівалентної оптичної передавальної функції багатоспектральних аерокосмічних знімків, які описують передавальні властивості багатоспектральних іконічних систем у термінах просторово-частотного аналізу. Вирішено задачу об'єктивного і зрозумілого оцінювання багатоспектральних зображень, яке відповідає загальноприйнятим моделям та міжнародним стандартам.

Изложен строгий алгоритм разделения смесей спектральных компонент в пикселах гиперспектральных аэрокосмических изображений на основе метода наименьших квадратов с ограничениями. Рассмотрено применение разделения смесей с известными спектрами компонент при классификации покрытий ландшафтов. Субпиксельная классификация полезна при решении различных тематических задач дистанционного зондирования.

Запропоновано підхід до оптимального вибору комбінації спектральних каналів гіперспектральних аерокосмічних зображень на основі критерію інформативності, який враховує розділимість спектральних характеристик об'єктів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) як дивергенцію Кульбака - Лейблера, еквівалентну просторову розрізненість даної комбінації спектральних каналів для даних об'єктів ДЗЗ та еквівалентне відношення "сигнал-шум" при ідентифікації об'єктів ДЗЗ за їх багатовимірними оптичними сигналами. Визначено механізм оптимізації складу спектральних каналів гіперспектральних аерокосмічних зображень при вирішенні тематичних задач ДЗЗ на основі процедури псевдоградієнтного пошуку в просторі можливих комбінацій спектральних каналів. Наведено кількісні результати оптимізації складу спектральних каналів багато- і гіперспектральних аерокосмічних зображень при вирішенні деяких тематичних задач ДЗЗ.

Представлен статистический способ оценки оптических передаточных функций иконических систем дистанционного зондирования непосредственно по цифровым изображениям и на его основе - алгоритм восстановления анизотропных искажений цифровых изображений, отличающийся от известных методов инверсной фильтрации отсутствием необходимости в дополнительной априорной информации о характере помехи и условиях формирования изображения. Определение восстанавливающего оператора производится непосредственно по результирующему цифровому изображению путем анализа одномерных оптических передаточных функций вдоль двух отдельных направлений, которые образуют линейный базис.

Запропоновано алгоритм оцінювання і картографування біорізноманіття Північно-Причорноморського регіону України на основі багатоспектральних космічних знімків низької просторової розрізненості та геоінформаційних технологій. Наведено результати оцінювання біорізноманіття півострова Крим за нечітко-логічною моделлю.

Викладено концептуальний підхід до створення системи каталогування та розподіленого доступу до даних дистанційного зондування, який реалізовано в Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України у вигляді пілотного проекту. Підхід враховує світовий досвід будування інфраструктур геопросторових даних. Розроблено профіль стандарту на метадані для аеро- і космічних зображень, який засновано на міжнародних стандартах та реальних вимогах споживачів геопросторової інформації. Описано архітектуру системи та розглянуто особливості її програмно-апаратної реалізації.

Звичайно багатоспектральне аерокосмічне зображення складається з двох або більше груп зональних зображень (ЗЗ), кожна з яких охоплює певний спектральний діапазон і характеризується однаковим значенням просторової розрізненості (ПР). У той же час ПР зображень різних груп відрізняється. Запропоновано процедуру підвищення ПР всіх зональних аерокосмічних зображень до величини ПР групи з найкращим (найбільш високим) її значенням. Це досягається шляхом встановлення радіометричних значень сигналів в субпікселах ЗЗ з меншою ПР на підставі класифікування спектральних сигнатур об'єктів за їх ЗЗ з найвищою ПР. Другий етап класифікування із залученням ЗЗ вже підвищеної ПР дозволяє покращити точність класифікації в окремих субпікселах зображення низької розрізненості та тим самим уточнити просторовий розподіл класів для дрібних об'єктів, а також меж великих об'єктів.

Описано алгоритми, що дозволяють практично оцінювати інформативність оптичних діапазонів дистанційного спостереження Землі з космосу з урахуванням спектральних характеристик типових об'єктів ландшафту та атмосфери. Наведено кількісні оцінки інформативності оптичних спектральних діапазонів у разі вирішення уніфікованих тематичних задач, що може бути корисним під час розроблення нових і конфігурування існуючих супутникових сенсорів.

This article gives an overview of the web-service for estimate of the pre-Black Sea area biodiversity in Ukraine. The service was developed by cooperative system of Space Research Institute of NASU-NSAU and Scientific Center for Aerospace Research of the Earth of NASU within the innovative project of NAS of Ukraine. The estimation procedure using the space images is based on the ecosystem method.

Запропоновано алгоритм класифікації покриттів ландшафту з використанням нормалізованих міжканальних індексів багатоспектральних аерокосмічних зображень і додаткових контекстуальних ознак. Наведено результати тестового класифікування покриттів ландшафту південної частини Кримського півострова за запропонованим алгоритмом.

Запропоновано методику оцінювання біорізноманіття територій за багатоспектральними космічними знімками середньої просторової розрізненності, яка дозволяє врахувати вплив екологічних факторів на кількісний розподіл біологічного різноманіття. Наведено результати оцінювання біорізноманіття південно-західної частини Кримського півострова за розробленою методикою.

Викладено основні результати проекту INTAS із створення автоматизованої технології класифікації земних покривів. Проект виконувався у 2007 - 2008 рр. за підтримки Національного космічного агентства України та Космічного агентства Франції. Розроблена технологія базується на використанні матеріалів багатоспектральної космічної зйомки земної поверхні з детальністю 15 - 30 м. Кінцевим інформаційним продуктом розробленої технології є тематичні карти територій із номенклатурою об'єктів, гармонізованою з європейською системою класифікації земних покривів CORINE Land Cover Classification System.

Обгрунтовано шляхи вирішення наукової проблеми недостатньої повноти та достовірності оцінювання інформативності гіперспектральних аерокосмічних зображень у задачах дистанційного зондування Землі. Наведено новий статистичний просторово-частотний критерій інформативності гіперспектральних зображень, складовими якого є інформаційна дивергенція Кулібака - Лейблера, еквівалентна просторова розрізненість та еквівалентне відношення сигнал - шум. Розроблено багатовимірну інформаційну та статистичну просторово-частотну моделі гіперспектрального зображення, на базі яких створено новий метод оцінювання інформативності, удосконалено метод оптимізації за новим критерієм. Вперше до наукового обігу введено поняття еквівалентної просторової розрізненості, що описує просторово-частотні властивості гіперспектральних зображень на базі еквівалентності імовірнісних характеристик виявлення об'єкта. Розроблено комплекс нових ефективних алгоритмів статистичної просторово-частотної обробки гіперспектральних цифрових аерокосмічних зображень. Наведено рекомендації щодо впровадження розроблених методів та алгоритмів до практики дистанційного зондування. Сформульовано загальну методологію статистичної просторово-частотної обробки гіперспектральних аерокосмічних зображень, в якій визначено принципи та підходи до створення нових методів на базі статистичної просторово-частотної парадигми. Встановлено, що використання результатів наукового дослідження сприяє підвищенню достовірності й оперативності розв'язання важливих природно-ресурсних, наукових і спеціальних тематичних задач дистанційного зондування Землі

Описано загальну модель дистанційного зондування Землі, основні типи космічних та авіаційних літальних апаратів, їх особливості та характеристики. Розкрито основи формування зображень, їх структуру, конструктивні та передавальні особливості, технічні характеристики фотографічних, оптико-електронних, оптико-механічних, інфрачервоних, лазерних, мікрохвильових радіометрів (радіотеплових) та радіолокаційних, багато- та гіперспектральних знімальних систем (ЗС). Викладено основи побудови цифрових моделей рельєфу з використанням лазерних та радіолокаційних ЗС.

Описаны общая модель дистанционного зондирования Земли, основные типы космических и авиационных летательных аппаратов, их особенности и характеристики. Раскрыты основы формирования изображений, их структура, конструктивные и передаточные особенности, технические характеристики фотографических, оптико-электронных, оптико-механических, инфракрасных, лазерных, микроволновых радиометров (радиотепловых) и радиолокационных, много- и гиперспектральных съёмочных систем (СС). Изложены основы построения цифровых моделей рельефа с использованием лазерных и радиолокационных СС.

Розглянуто завдання космічної розвідки, які можуть бути вирішені за допомогою гіперспектрального знімання. Наведено приклади застосування гіперспектрального знімання в інтересах виконання завдань Збройних сил.

Розглянуто питання комплексної обробки багатоспектральних аерокосмічних знімків для автоматизованого виявлення сільськогосподарських угідь. Застосовано дві принципово різні розпізнавальні ознаки: спектральну - повний набір нормалізованих спектрально-різницевих індексів і просторову - спеціальне просторове перетворення, налаштоване на сектори з кутами, близькими до прямого. Для підвищення вірогідності наприкінці здійснено злиття одержаних часткових класифікацій на основі байєсівського висновку. Запропонована комплексна обробка буде корисною в системах інформаційної підтримки управління сільськогосподарськими територіями.