Виявлено особливості художнього конструювання учнів основної школи як навчальної діяльності, що сприяє гармонійному, цілісному розвитку особистості. Удосконалено зміст і структуру підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва у педагогічних ВНЗ шляхом впровадження до навчально-виховного процесу художнього конструювання. Розвинуто положення щодо підготовки вчителів образотворчого мистецтва до навчання учнів художнього конструювання на підставі інтегративного підходу.

Висвітлено проблему формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва у контексті технологізації вищої педагогічної освіти. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури щодо сутності педагогічних технологій визначено технологію формування естетичної культури майбутніх педагогів-художників як інноваційну педагогічну технологію, в основі якої лежить єдність естетичної, художньої та наукової діяльності педагога, що сприяє естетизації та індивідуалізації навчання та виховання особистості.

Обгрунтовано значення образотворчого мистецтва як "інструментарій естетичного виховання" учнів на факультативних заняттях з художньо-естетичного спрямування навчання. Зазначено, що сьогодні загальноосвітня школа має не лише забезпечити різнобічний розвиток індивідуальності учня на основі виявлення його задатків і здібностей, створення умов для їх самовизначення та самореалізації у професійному й особистісному вимірі, а й виховати особистість зі сформованою естетичною культурою, усталеними естетичними смаками, розвиненим почуттям прекрасного, здатну керуватися естетичними принципами у житті та творити за законами краси. Акцентовано увагу на інтегративному принципі викладання образотворчого мистецтва, яке сприяє формуванню естетичної культури учня.

Обосновано значение изобразительного искусства как "инструментарий эстетического воспитания" учащихся на факультативных занятиях в художественно-эстетическом направлении обучения. Отмечено, что сегодня общеобразовательная школа должна не только обеспечить разностороннее развитие индивидуальности ученика на основе выявления его задатков и способностей, создания условий для их самоопределения и самореализации в профессиональном и личностном измерении, но и воспитать личность со сложившейся эстетической культурой, устоявшимися эстетическими вкусами, развитым чувством прекрасного, способную руководствоваться эстетическими принципами в жизни и творить по законам красоты. Акцентировано внимание на интегративном принципе преподавания изобразительного искусства, которое способствует формированию эстетической культуры ученика.

Obgruntovano value of fine art as a "tool of aesthetic education" students on elective courses on art and aesthetic direction of education. It is noted that this secondary school should not only provide many-sided development of the individual studentbased on the identification of his instincts and talents, creating conditions for their self-determination and self-realization in the professional and personal dimension, but also to educate a person with the usual aesthetic culture, well-established aesthetic tastes, a developed sense beautiful, capable guided aesthetic principles in life and to create according to the laws of beauty. Paper emphasizes the integrative principle of teaching art, which promotes the formation of aesthetic culture of students.

У контексті гуманізації навчально-виховного процесу майбутніх педагогів охарактеризовано соціальні функції образотворчого мистецтва та розкрито їхню роль у формуванні естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Констатовано, що умовами успішності формування переконань і свідомих дій майбутніх вчителів образотворчого мистецтва є використання естетичних можливостей мистецтва та врахування його соціальних функцій.

В контексте гуманизации учебно-воспитательного процесса будущих педагогов охарактеризованы социальные функции изобразительного искусства и раскрыта их роль в формировании эстетической культуры будущих учителей изобразительного искусства. Констатировано, что условиями успешности формирования убеждений и сознательных действий будущих учителей изобразительного искусства является использование эстетических возможностей искусства и учет его социальных функций.

The article reflects the problem of the formation of aesthetic culture of future teachers-artists. The author grounds the necessity of paying due attention to the social functions of art in formation of the aesthetic culture of the future teachers of fine arts.

Охарактеризовано методологічні, психологічні, художньо-педагогічні та методичні принципи. Визначено такі групи методів для здійснення різнопланових форм естетико-педагогічної діяльності студентів: традиційні (вербальні, демонстраційно-образні, інтерпретаційно-педагогічні, імпровізаційно-художні, наочні, проблемні, евристично-пошукові тощо); інтерактивні (творчі естетико-педагогічні проекти, творчі естетико-педагогічні завдання, моделювання проблемних і конкретних естетико-педагогічних ситуацій, ситуативно-рольові ігри, дискусії, дебати, відкриті форуми, зокрема метод "Круглий стіл", "Коло ідей", "Ажурна пилка", "Мозковий штурм" тощо); художньо-педагогічні (метод активізації художньо-естетичної діяльності). Перспективами подальших наукових розвідок у цьому напрямі є обгрунтування етапів упровадження організаційно-методичної системи формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

В контексте системного подхода обоснована сущность и структура организационно-методической системы формирования эстетической культуры будущих учителей изобразительного искусства в педагогических университетах. Охарактеризованы методологические, психологические, художественно-педагогические и методические принципы. Определены следующие группы методов для осуществления разноплановых форм эстетико-педагогической деятельности студентов: традиционные (вербальные, демонстрационно-образные, интерпретационно-педагогические, импровизационно-художественные, наглядные, проблемные, эвристически-поисковые и др.); интерактивные (творческие эстетико-педагогические проекты, творческие эстетико-педагогические задачи, моделирование проблемных и конкретных эстетико-педагогических ситуаций, ситуативно-ролевые игры, дискуссии, дебаты, открытые форумы, в частности метод "Круглый стол", "Круг идей", "Ажурная пила" , "Мозговой штурм" и т.д.); художественно-педагогические (метод активизации художественно-эстетической деятельности). Перспективами дальнейших научных исследований является обоснование этапов внедрения организационно-методической системы формирования эстетической культуры будущих учителей изобразительного искусства.

The article deals with the problem of the formation of aesthetic culture artists future teachers in pedagogical universities. The essence of organizational and technical system of formation of aesthetic culture of the future teachers of the fine arts, which is an ordered set of interrelated and interdependent elements that constitute the holistic education that has integrated features and is subject to contributing to the establishment of aesthetic culture of the future teachers of the fine arts.

Висвітлено проблему художньо-конструкторської підготовки вчителів мистецьких дисциплін у педагогічному ВНЗ. Обгрунтовано зміст і визначено основні завдання спецкурсу "Основи художнього конструювання". Проаналізовано форми, прийоми і способи навчальної діяльності, які забезпечують ефективність опанування майбутніми вчителями образотворчого мистецтва художньо-конструкторськими знаннями, вміннями, навичками та набуття досвіду творчої діяльності.

Рассмотрена проблема художественно-конструкторской подготовки учителей художественных дисциплин в педагогическом ВУЗ. Обосновано содержание и определены основные задания спецкурса "Основы художественного конструирования". Проанализированы формы, приемы и способы учебной деятельности, которые обеспечивают эффективность овладения будущими учителями изобразительного искусства художественно-конструкторскими знаниями, умениями, навыками и приобретение опыта творческой деятельности.

In the article the problem of artistic-designer preparation of teachers of artistic disciplines in higher pedagogical establishment is reflected. The content of the special course "The Basis of the artistic constructing" is grounded and its basic tasks are defined. Forms, methods and ways of educational activity, which provide efficiency of capture of fine art future teachers the artistic-designer knowledge, abilities, skills and gaining experience creative activity are analysed.

Розглянуто методологічні, теоретичні та методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва (ОТМ) в педагогічних університетах. Розкрито естетико-педагогічний потенціал ОТМ у формуванні естетичної культури майбутніх учителів ОТМ. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід використання ОТМ у формування естетичної культури вчителя. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель формування естетичної культури майбутніх учителів ОТМ в педагогічних університетах на основі аксіологічного, культурологічного, інтеграційного, діяльнісного та компетентнісного підходів. Визначено зміст та охарактеризовано структуру естетичної культури вчителя ОТМ. Проаналізовано психолого-педагогічні механізми формування в майбутніх учителів ОТМ цієї інтегральної якості. Визначено критерії, показники та рівні сформованості естетичної культури майбутніх учителів. Запропоновано методичну систему формування естетичної культури майбутніх учителів ОТМ у педагогічних університетах та технологію її реалізації. Розроблено навчально-методичний комплекс з формування естетичної культури майбутніх учителів ОТМ в педагогічних університетах.

Означено можливості професійного розвитку педагогічних працівників на основі розроблених технологій навчання за умов формальної та неформальної освіти. Запропоновано авторські технології професійного розвитку педагогів. Зазначено, що процесуальна реалізація означених технологій дозволить підвищити рівень фахових компетентностей педагогів: культури, діалогічної взаємодії, соціальної та громадянської активності, педагогічної майстерності, інноваційного мислення з урахуванням пріоритетів Нової української школи. Розглянуто технологію розвитку мовнокомунікативної компетентності майбутніх докторів філософії за умов поєднання формального та неформального навчання. Увагу приділено технології використання засобів музейної педагогіки у неформальній освіті педагогів. Увагу приділено технології формування полікультурної компетентності педагогічного персоналу.

Висвітлено філософсько-аксіологічні й андрагогічні засади педагогічної освіти, актуальні проблеми мистецької освіти в Україні та світі, а також питання педагогічної майстерності сучасного педагога. Розглянуто зарубіжний досвід підготовки педагогічного персоналу та компетентнісну парадигму сучасної освіти в контексті реалізації Концепції "Нова українська школа". Визначено роль образу Матері в патріотичному вихованні зростаючої особистості. Теоретично обгрунтовано модель формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутнього вчителя української мови та літератури. Увагу приділено моделюванню педагогічних ситуацій як інноваційному методу у професійній підготовці вчителя музичного мистецтва. Висвітлено тенденцію занепаду вищої художньо-педагогічної освіти України XXI ст. Окреслено можливості використання досвіду українознавчої освіти Канади в українському освітньому просторі. Визначено методологічні орієнтири використання музейної педагогіки в освітньому процесі.

Розглянуто етнодизайн як духовний культурно-мистецький феномен, народні традиції в архітектурі та дизайні. Висвітлено проблеми і перспективи реконструкції архітектурно-містобудівного середовища, питання відображення національної культури через етномаркери у дизайні середовища. Викладено особливості становлення екологічної свідомості майбутнього дизайнера у процесі професійної підготовки, критерії підготовки фахівців з дизайну костюма та брендової продукції на основі принципів етнодизайну. Наведено аспекти організації рекреаційно-туристичного простору Прикарпаття, описано новітні геометричні принципи побудови ландшафтних композицій прямокутної форми.

Розглянуто сутність і зміст професійно-педагогічної підготовки магістрантів в аграрних університетах (на прикладі агрономів-дослідників). Проаналізовано проблеми аграрної освіти з теоретико-методологічної точки зору. Розглянуто зміст освітніх стандартів, програм і навчальних планів підготовки магістрантів основних аграрних напрямів. Обгрунтовано сутність і педагогічні умови професійно-педагогічної підготовки агрономів-дослідників в аграрних університетах.