Визначено, що за правильного використання в сільськогосподарському виробництві темно-сірий опідзолений грунт тривалий час зберігає високу родючість, а озиме жито витримує багаторічний посів на одному місці без істотного зменшення врожаю.

Визначено, що за мінімалізованих технологій обробітку грунту та за умов внесення 18 т на 1 гектар сівозмінної площі гною з 160 кг/га д.р. NPK можливо на чорноземі типовому важкосуглинковому підтримувати вміст гумусу на рівні 5,2 %.

Використання технологій, які базуються на обробітку грунту комбінованими агрегатами "Скорпіон", дозволяє знизити собівартість продукції, підвищити рівень рентабельності за рахунок зниження енергетичних витрат.

Комбіновані урунтообробні агрегати, розроблені в ДП ДГ "Степне" Полтавського інституту АПВ ім. М. І. Вавилова, в порівнянні з одноопераційними машинами, забезпечують зниження витрат пального на 20 - 30 %, підвищення продуктивності - на 18 - 25 %, зниження затрат праці - на 20 - 25 %, а також зменшення часу на обробіток урунту та кількості механізаторів і тракторів.

Використання технологій, які базуються на обробітку грунту комбінованими агрегатами "Скорпіон", дозволяє знизити собівартість продукції, підвищити рівень рентабельності за рахунок зниження енергетичних витрат. Наведено основні конструктивні параметри комбінованих грунтообробних знарядь, проведено їх експлуатаційні випробування. Використання таких агрегатів сприяє підвищенню продуктивності праці, зменшенню клькості технологічних операцій та збереженню вологи у посівному шарі грунту. Випробування культиватора підтвердили правильність вибраних конструкторських рішень і високу експлуатаційну надійність проведення основного та передпосівного обробітку грунту одним агрегатом.

Удосконалено систему основного та передпосівного обробітків грунту за умов нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу з метою зменшення енергетичних та економічних витрат і виробництва конкурентного в ринковому середовищі насіння сої. Проаналізовано водно-фізичні показники грунту під впливом способів обробітку, його біологічну активність і структуру. Проведено оцінювання параметрів формування врожаю сої залежно від основного та передпосівного обробітку грунту на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин і формування максимальної їх продуктивності. Встановлено критерії впливу способів обробітку та інокулювання на ріст і розвиток, формування структурних елементів та їх зв'язку з урожайністю сої. Проаналізовано економічну й енергетичну складові ефективності застосування нових комбінованих грунтообробних агрегатів "Скорпіон".

Наведено результати досліджень з вивчення систем обробітку грунту під сою. Встановлено, що за умов Лівобережного Лісостепу найвищий рівень урожайності сої (2,42 т/га), за інокуляції насіння, забезпечує мінімальний обробіток грунту на глибину 14 - 16 см комбінованим грунтообробним агрегатом АГУ-4 "Скорпіон-2" та передпосівний обробіток агрегатом АГ-4 "Скорпіон-1". Дане поєднання обробітку грунту створює оптимальну щільність грунту для вирощування сої та забезпечує активне функціонування симбіотичного апарату.

На підставі результатів досліджень Полтавського інституту АПВ ім. М. І. Вавилова, одержаних протягом 2008 - 2010 рр., встановлено, що як на час сівби, так і збирання соняшнику найбільше продуктивної вологи в метровому шарі грунту містилося на варіантах, де основний обробіток виконували плугом ПЛН-3-35 та комбінованим агрегатом АГ-4 "Скорпіон-2". На цих же фонах обробітку грунту рослини соняшнику у фазу цвітіння формували і більшу площу листкової поверхні. Крім того, експериментально доведено доцільність заміни оранки на мілкий обробіток грунту в технології вирощування соняшнику.

Результати досліджень Полтавського інституту АПВ ім. М. І. Вавилова НААН, одержані протягом 2008 - 2010 років, свідчать про чітко виражену закономірність щодо більших запасів продуктивної вологи в грунті на варіантах мілкого безполицевого основного обробітку, порівняно з оранкою. Мілке розпушування грунту різними грунтообробними знаряддями, у порівнянні з полицевим обробітком, зумовило деяке підвищення значень твердості грунту. Проте на час збирання в горизонті 25 - 30 см під впливом природних процесів відбувається саморозущільнення грунту і, відповідно, вирівнювання показника твердості по всіх варіантах обробітку. Заміна оранки на 20 - 22 см на мілкий обробіток грунту різними знаряддями призвело до збільшення кількості бур'янів у посівах ячменю, але практично не позначилося на їх повітряно-сухій масі.

Результати досліджень Полтавського інституту АПВ ім. М. І. Вавилова НААНУ, одержані на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому протягом 2008 - 2010 рр., свідчать про рівнозначність основного обробітку грунту, проведеного плугом ПЛН-3-35 на глибину 20 - 22 см та неглибокого розпушування агрегатами АГ-4 "Скорпіон-2", КПЄ-3,8, КПП-2,2 на глибину 12 - 14 см за впливом на рівень продуктивності соняшнику. Різниця в урожайності соняшнику за варіантами основного обробітку грунту становить лише 0,17 - 0,26 т/га, а за фонами передпосівного розпушування - 0,04 - 0,11 т/га, тобто величину, яка, за даними дисперсійного аналізу, знаходиться в межах помилки досліду. Економічна оцінка варіантів вказує на помітну перевагу основного обробітку грунту АГ-4 "Скорпіон-2" на глибину 12 - 14 см. У цьому разі, у порівнянні з оранкою, собівартість 1 т насіння зменшується на 8,2 %, а рівень рентабельності зростає на 3,3 %.

Визначено, що навіть за комплексного підходу внесення органічних речовин, баланс рівноваги елементів живлення в грунті порушується. І тільки застосовуючи разом органічні і мінеральні добрива та насичуючи сівозміну бобовими культурами (соя, горох, багаторічні трави) можна наблизитись до бездефіцитного балансу гумусу.