Запропоновано здійснювати оброблення прийнятого радіоімпульсу локації за допомогою методу вейвлет-перетворення з метою покращаного оцінювання статичних і динамічних характеристик рухомих об'єктів. Наведено та проаналізовано результати моделювання оброблення радіоімпульсу локації вейвлет-перетворенням і на базі методу віконного перетворення Фур'є.

Показано переваги й обмеження перетворювача імпедансу AD5933, що виникають у процесі автоматизації вимірювання імпедансу у діапазоні частот. Обгрунтовано використання зовнішньої вимірювальної схеми, що забезпечує інваріантність до впливу паразитних параметрів під'єднувальних проводів та комутаційних елементів. Описано структуру й алгоритм функціонування комп'ютерної системи імпедансної спектроскопії.

Запропоновано метод визначення основних характерних точок реограми, що грунтується на неперервному вейвлет-перетворенні та дозволяє спростити саму процедуру, забезпечивши у цьому разі стійкість до різного роду шумів і спотворень, які виникають у процесі реєстрації. Наведено результати дослідження методу на зразкових реограмах, а також за умови дії характерних завад.

Розглянуто перспективні програмно-апаратні рішення та елементну базу, використання яких у процесі побудови реографічних комплексів дозволяє розширити функціональні можливості апаратури, підвищити якість реєстрації реограм і достовірність результатів обстеження.

Запропоновано аналітичний метод визначення еквівалентної діелектричної проникності неоднорідного середовища з регулярними кульовими діелектричними включеннями.

Розроблено методи та засоби вимірювання й обробки реосигналів з покращеними метрологічними та функціональними характеристикам. Створено теоретико-методологічну базу цифрової обробки сигналів. Запропоновано структурні схеми вимірювальних реоканалів на основі сигма-дельта перетворення та цифрового алгориму фазоквадратурного розділення, що дозволяють зменшити кількість аналогових вузлів та покрищити точність вимірювання. Проведено моделювання роботи відповідних вузлів. Досліджено взаємодію зондуючих струмів з імпедансом біооб'єкту у вимірювальному реоканалі з часовим розділенням. Запропоновано варіанти побудови імітаторів реосигналу. Запропоновано й протестовано алгоритми придушення дихальної завади в реосигналі. Досліджено можливість оброблення реограм в частотній області, а також компресії реосигналу для портативних та моніторингових систем і корекції апаратних спотворень у реоканалі.

Розглянуто основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки, класифікацію мікропроцесорів, їх загальні принципи побудови та функціонування. Визначено поняття системи пам'яті, системи команд, способів адресації. З'ясовано структурні особливості мікроконтролерів, зокрема, розглянуто модульний принцип їх побудови, склад процесорного ядра, набір і призначення типових периферійних модулів. Наведено архітектуру AVR-мікроконтролерів, а також описано організацію пам'яті та способи адресації, систему переривань та організацію стека. Висвітлено різні аспекти програмування AVR-мікроконтролерів. Наведено набір команд і директиви асемблера, приклади написання програм мовами асемблера та C. Розглянуто роботу в середовищах AVRStudio 4 та CodeVisionAVR, методи налагодження програм. Описано периферійні модулі AVR-мікроконтролерів. З'ясовано архітектуру та моживості спеціалізованих мікроконтролерів, які використовують у системах захисту інформації.

Наведено програмно-апаратні засоби, використані під час побудови електронного безпровідного ідентифікатора доступу до персонального комп'ютера на базі технології Bluetooth.

Для підвищення завадостійкості радіохвильових охоронних систем сигналізації запропоновано використати як зондувальні нестаціонарні широкосмугові сигнали неперервного типу з подальшим опрацюванням зондувального та відбитого сигналів у часо-частотній (вейвлет) області. Наведено та проаналізовано результати моделювання процесу опрацювання згаданих сигналів вейвлет-перетворенням.

Досліджено шляхи програмної реалізації криптографічного алгоритму згідно з ДСТУ ГОСТ 28147:2009 для найпоширеніших у вбудованих системах 32-бітних ARM-ядер: ARM7TDMI-S і ARM Cortex-M3. Оцінено продуктивність і розмір коду мовами C та асемблера. Порівняно одержані показники з відомими реалізаціями іншого криптографічного алгоритму - AES.

Надано алгоритми щодо опрацювання у часово-частотній області зондувальних сигналів відповідними охоронними системами сигналізації для підвищення ними достовірності виявлення рухомих об'єктів. Запропоновано структурну схему вейвлет-фільтра для реалізації наданих алгоритмів опрацювання.

Проведено тестування вбудованого генератора випадкових чисел мікроконтролерів родини STM32F4XX з ядром ARM Cortex-M4F згідно з методикою NIST STS. Показано, що за результатами тестів NIST STS ці генератори задовольняють вимоги, які ставляться до генераторів випадкових чисел у криптографічних додатках.

Проведено тестування вбудованого генератора випадкових чисел мікроконтролерів родини STM32F4XX з ядром ARM Cortex-M4F згідно з методикою NIST STS за різних значень тактової частоти. Показано, що за результатами тестів NIST STS ці генератори задовольняють вимоги, які ставляться до генераторів випадкових чисел у криптографічних додатках.

Наведено результати дослідження генератора Голлманна за різної кількості базових генераторів М-послідовностей і різних степенів їх поліномів, що проведено з використанням статистичних тестів NIST. Одержані результати надають змогу оптимізувати параметри генератора за заданих параметрів вихідної імпульсної послідовності.

Досліджено придатність та ефективність відомих методів і алгоритмів до компресії реографічних даних. За критерій ефективності прийнято коефіцієнт стиснення, нормалізовану середньо-квадратичну похибку і обчислювальну складність. Порівняно алгоритми, які належать до трьох класів: прямого стиснення, на основі ортогональних перетворень та параметричних.

Описано нові методи опрацювання реографічних даних, спрямованих на уникнення дихальних завад. Запропоновано методику ідентифікації характерних точок реограм на базі вейвлет-перетворення, перевагами якої є можливість формалізації процесу ідентифікації та інваріантність до впливу завад. Наведено результати порівняльного аналізу ефективності алгоритмів компресії реосигналів.

Для підвищення точності часової локалізації відбитих імпульсних сигналів зондування запропоновано здійснювати їх опрацювання безпосередньо у часово-частотній (вейвлет) області. Показано, що таке подання надає змогу якісно оцінювати час надходження відбитих сигналів на тлі завад. Наведено результати моделювання відбитих імпульсних сигналів у часовій і вейвлет-областях та оцінку похибок.

Виконано порівняльну оцінку продуктивності та розміру коду для криптографічних функцій гешування SHA-3 і ГОСТ Р 34.11-2012 у разі їх реалізації на 8-бітних мікроконтролерах родини AVR і 32-бітних мікроконтролерах з ядрами ARM Cortex M0/M0+/M3/M4.

Проаналізовано криптоакселератори у 8/16/32-бітових мікроконтролерах загального призначення з погляду швидкодії та функціональних можливостей.

Проаналізовано характеристики та функціональні можливості вбудованих криптоакселераторів у 8/16/32-бітових мікроконтролерах загального призначення, покликаних адаптувати традиційну криптографію до вимог пристроїв Інтернету речей. Встановлено, що традиційні криптоалгоритми і протоколи, що застосовуються в мережі Інтернет при програмній реалізації не відповідають вимогам, які ставляться до пристроїв інтернету речей. Показано тенденції розвитку легковагової криптографії та криптоакселераторів у мікроконтролерах з точки зору балансу безпеки, вартості і продуктивності. Оцінено виграш в продуктивності при застосуванні криптоакселераторів для шифрування, хешування та генерації випадкових чисел у порівнянні з оптимізованими програмними реалізаціями. Звернено увагу на методи захисту криптоакселераторів від атак через сторонні канали, у першу чергу атак на енергоспоживання, що становлять головну небезпеку.