Доведено, що згодовування фосфогіпсу бичкам на відгодівлі вплинуло на збільшення наднирників, підшлункової та щитовидної залоз, яке супроводжувалось відповідною структурною перебудовою в них.

Доведено: згодовування консервованого та збагаченого вітаміном E й амонізованого зерна кукурудзи вплинуло на зменшення маси щитовидної та підшлункової залоз, що супроводжувалось відповідною структурною перебудовою в даних залозах.

За результатами каріометричних даних мозкової речовини наднирників встановлено специфічність змін ядер адреноцитів залежно від впливу аліментарних факторів.

Показано, що на структурну перебудову наднирників, підшлункової та щитовидної залоз породний фактор впливає більше, ніж на зміну маси цих залоз.

Згодовування консервованого і збагаченого вітаміном E зерна кукурудзи сприяло інтенсифікації мінерало-, глюко-, андрокортикотропної функції корму й адренотропної функції мозкової речовини наднирників бичків у порівнянні з контролем. Під час згодовування амонізованого зерна кукурудзи спостерігались інволюційні зміни макроструктур наднирників у порівнянні з контролем та мікроструктур в мозковій речовині. Структурну перебудову в різних зонах коркової речовини наднирників було спрямовано на компенсацію функції за конкретних умов годівлі.

Наведено сучасні методи оцінки поживності кормів і раціонів, наведено новий методологічний підхід до оцінки кормів і раціонів за продукцією молока. Визначено енергопротеїнове відношення в раціонах корів і продуктивну дію кормів за продукцією молока. Розглянуто лактозу як лімітуючий фактор синтезу молока та продуктивності корів. Запропоновано методику оцінки типових раціонів для корів різного рівня продуктивності за сухою речовиною, сирим протеїном з урахуванням депресії клітковини.

Приведены современные методы оценки питательности кормов и рационов, новый методологический подход к оценке кормов и рационов по производительности молока. Определены энергопротеиновое отношение в рационах коров и продуктивное действие кормов по продукции коров. Рассмотрена лактоза как лиминирующий фактор синтеза молока и продуктивности коров. Предложена методика оценки типовых рационов для коров разного уровня продуктивности по сухому веществу, сырому протеину с учетом депрессии клетчатки.

Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку тваринництва. Визначено фізико-хімічні властивості м'яса та харчову цінність молока, встановлено вимоги до їх якості. Охарактеризовано складові високопродуктивного тваринництва. Запропоновано класифікацію кормів, описано їх хімічний склад і розглянуто системи оцінювання поживності. Викладено методи племінної роботи та технології утримання тварин, заготівлі кормів, вирощування телят у молочний період, виробництва молока, яловичини, високоякісної свинини, яєць і м'яса птиці. Висвітлено досвід ведення фермерського господарства в США. Визначено сучасні тенденції та напрями розвитку вівчарства, розглянуто способи та техніку годівлі кролів, обгрунтовано шляхи забезпечення продуктивності конярства.

Проанализировано современное состояние и перспективы развития животноводства. Определены физико-химические свойства мяса и пищевая ценность молока, установлены требования к их качеству. Охарактеризованы составляющие высокопродуктивного животноводства. Приведена классификация кормов, описан их химический состав и рассмотрены системы оценивания питательности. Рассмотрены методы племенной работы и технологии выращивания животных, в частности, телят в молочный период, заготовки кормов, производства молока, говядины, высококачественной свинины, яиц и мяса птицы. Освещен опыт ведения фермерского хозяйства в США. Раскрыты современные тенденции и направления развития овцеводства, рассмотрена технология выращивания кролей, обоснованы пути обеспечения продуктивности коневодства.

Обгрунтовано нову систему оцінки кормів у молочних протеїнових, вуглеводних та енергетичних одиницях для корів різного рівня продуктивності у порівнянні з оцінкою в кормових та енергетичних одиницях та обмінною енергією. Проаналізовано наукові основи методів оцінки поживності кормів і раціонів. Розкрито роль клітковини та неструктурних вуглеводів у годівлі та живленні тварин. Наведено результати оцінювання трави пасовищ, природних угідь, сіножатей і польового травосіяння в молочних протеїнових, вуглеводних та енергетичних одиницях. Доведено, що запропонована система оцінки кормів дозволяє визначити вищу продуктивну дію концентрованих кормів у 1,5 - 3 рази, ніж система оцінки за енергетичними кормовими одиницями й обмінною енергією, яка не враховує необхідності потреби корів у неструктурних вуглеводах для синтезу лактози молока.

Проведено аналіз наукових основ і методів оцінювання поживності кормів і раціонів. Висвітлено методи енергетичного оцінювання кормів, зокрема, за кормовими та енергетичними кормовими одиницями. Розглянуто потребу жуйних тварин в енергії на лактацію. Обгрунтовано нову систему оцінювання кормів і раціонів у молочних протеїнових, вуглеводних та енергетичних одиницях для корів різного рівня продуктивності в порівнянні з оцінюванням в кормових та енергетичних одиницях, обмінною енергією та чистою енергією лактації.

Розглянуто технології вирощування, умови зберігання та раціонального використання малопоширених культур у годівлі тварин і птиці. Акцентовано увагу на кормовій цінності зеленої маси, технології приготування різних видів кормів і методах їх згодовування в раціонах тварин, птиці. Узагальнено результати наукових досліджень і передовий досвід кращих господарств у вирощуванні та використанні для організації повноцінної годівлі тварин таких культур, як кропива двудомна, топінамбур, маралів корінь, козлятник східний та ін.

Розкрито поняття "юне материнство". Розглянуто фактори, які стають причинами ранньої вагітності; проблеми та наслідки, що пов'язані з вагітністю, пологами та материнством у юному віці.

Проаналізовано наукові основи та методи оцінки кормів і раціонів. Висвітлено вітчизняний досвід розробки наукових основ нормованої годівлі тварин. Викладено методику розрахунку енергетичної поживності кормів у вівсяних кормових одиницях. Запропоновано новий методологічний підхід до оцінки кормів за продукцією молока з урахуванням депресивної дії клітковини для кормів різного рівня продуктивності. Обгрунтовано нову систему оцінки кормів у продукції молока за сирим протеїном, крохмалем із цукром і сухими речовинами. Розглянуто оцінку в продукції молока трави бобових і злакових культур за обмінною енергією сирим протеїном, крохмалем із цукром і чистою енергією лактації.

Висвітлено аспект сучасної державної молодіжної політики України щодо підтримки студентської молоді. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення з питань студентської молоді. Описано недержавні формування, що активно залучають до розв'язання соціальних проблем студентів: профспілкові об'єднання та студентські соціальні служби. Виділено окрему категорію, якою опікуються студентські соціальні служби, - студентські сім'ї. Окреслено напрямки роботи зі студентськими сім'ями. Описано досвід роботи ВНЗ України зі студентськими сім'ями.

Розкрито суть понять "сім'я", "молода сім'я", "студентська сім'я", "успішність" і "стабільність" шлюбу. Охарактеризовано особливості молодої сім'ї. Визначено типи сімей, зважаючи на принципи організації сімейного життя. Згруповано життєві цілі, які об'єднують або роз'єднують подружжя. Проведено аналіз життєвих цілей подружжя з різних типів сімей. Розкрито специфіку й особливості студентської сім'ї. Розглянуто проблеми, з якими стикаються студентські сім'ї, та переваги укладання шлюбу в студентські роки.

Розкрито значення клітковини в активуванні та гальмуванні дії ферментів у шлунково-кишковому тракті сільськогосподарських тварин, що є основою депресивної дії у разі підвищення її вмісту у порівнянні з фізіологічною потребою. Встановлено, що неструктурні вуглеводи стимулюють утворення пропіонової кислоти, яка є попередником синтезу глюкози та переважної більшості замінних амінокислот.

Раскрыто значение клетчатки в активировании и торможении действия ферментов в желудочно-кишечном тракте сельскохозяйственных животных, что есть основой депрессивного действия при повышении ее содержания по сравнению с физиологической потребностью. Установлено, что неструктурные углеводы стимулируют образование пропионовой кислоты, которая является предшественником синтеза глюкозы и преобладающего большинства заменимых аминокислот.

Розглянуто теоретичні засади формування прибутку в сільськогосподарських підприємствах (СГП). Визначено основні фактори впливу на формування прибутку та доповнено класифікацію факторів першого порядку чинником ефективності менеджменту. Оцінено сучасний стан і тенденції зміни формування прибутку від реалізації продукції в СГП України та Харківської області. Удосконалено методичні підходи щодо раціоналізації галузевої структури СГП з метою підвищення їх прибутковості. Обгрунтовано методичний підхід щодо оцінювання рівня ризикованості сільськогосподарського виробництва за заданого рівня прибутковості. Розроблено методичний підхід щодо інтегрального оцінювання ефективності управління формуванням прибутку від реалізації продукції в СГП.

Касові розриви у фінансуванні сільськогосподарських підприємств (СГП) зумовлює залучення позикових коштів, що сприяє зростанню масштабу виробництва, надає можливість перебудувати технологічну базисну інноваційну основу та є запорукою зростаючої динаміки їхнього власного. Зважаючи на це, управління залученням та ефективним використанням позикових коштів є однією з найважливіших функцій менеджменту агроформувань. У цьому випадку підпорядкованість аграрного виробництва дії закону спадної віддачі зумовлює дисфункції у формуванні ефекту фінансового левериджу (ФЛ), що знижує ефективність використання кредитних ресурсів для фінансування виробничих витрат сільськогосподарських товаровиробників (СГТВ). Зокрема, оцінка ефективності використання позикового капіталу СГП із позицій класичного підходу в обчисленні ефекту ФЛ показала, що останній ігнорує дію закону спадної віддачі, що тягне за собою хибність висновків відносно доцільності використання короткострокових позик для фінансування операційних витрат. У сукупності зазначене спричиняє необхідність обгрунтування нових науково-методичних підходів до організації ефективного короткострокового кредитування СГТВ. Результати дослідження свідчать, що спадна окупність нарощування інтенсивності сільськогосподарського виробництва значно впливає на ефективність залучення кредитних ресурсів для фінансування операційних витрат. Апробований під час дослідження методичний інструментарій надав можливість установити зниження оптимального рівня інтенсивності виробництва за умов кредитного покриття частини витрат у порівнянні з їхнім самофінансуванням. У цьому випадку визначено, що за умов поєднання власних і позикових коштів оптимальний рівень інтенсивності виробництва не залежить від структури оборотного капіталу за джерелами фінансування. Обгрунтовано підходи, які надають можливість обчислити рівень кредитного покриття витрати, за якого, не знижуючи величину очікуваного прибутку за умови самофінансування, досяжними стають значно більші обсяги товарної продукції. Встановлено, що зменшення оптимального рівня інтенсивності виробництва за умови використання кредитних ресурсів, є пропорційним рівню відсоткових ставок. Воно є суттєвішим, що вищими є відсоткові ставки.