В рамках розробки індивідуальної програми професійного саморозвитку працівників ОВС досліджено їх мотивуюча функція.

В рамках разработки индивидуальной программы профессионального саморазвития работников ОВС исследована их мотивирующая функция.

Within the framework of development of the individual program of professional self-development of Law-enforcement organs employees their motivating function is investigated.

Висвітлено основні принципи створення іміджу кандидата в політиці, а також особистісні якості та чинники, що впливають на сприйняття політичного іміджу. Розглянуто персональні характеристики лідера, до яких належать фізичні та психофізіологічні особливості, характер, тип особистості, індивідуальний стиль прийняття рішень. Досліджено питання його соціального статусу, що пов'язані з походженням, багатством, зв'язками з різними соціальними верствами, інтереси яких він представляє, а також опонентами та відкритими ворогами. Наведено моделі рольової поведінки політика.

Освещены основные принципы создания имиджа кандидата в политики, а также личностные качества и факторы, которые влияют на восприятие политического имиджа. Рассмотрены персональные характеристики лидера, к которым принадлежат физические и психофизиологические особенности, характер, тип личности, индивидуальный стиль принятия решений. Исследованы вопросы его социального статуса, которые связаны с происхождением, богатством, связями с разными социальными слоями, интересы которых он представляет, а также оппонентами и открытыми врагами. Приведены модели ролевого поведения политика.

Описано діелектричні властивості кераміко-металічних композитів AlN - Mo та AlN - W, що мають високу густину й однорідну структуру залежно від вмісту тугоплавкого металу. Показано, що діелектрична проникність та діелектричні втрати залежать від концентрації металічної фази. Так, діелектрична проникність композитів у разі зміни вмісту металу зростає, і відповідно, ростуть діелектричні втрати. Діелектричні властивості композитів AlN - Mo та AlN - W слабо залежать від частоти електромагнітного поля в мікрохвильовій області. Обговорено зв'язок між структурою, фазовим складом і діелектричними властивостями одержаних композитів.

Запропоновано алгоритм функціонування інтегрованої інерціально-супутникової системи (ІССО), побудованої на базі трьох датчиків кутової швидкості та приймача супутникових навігаційних систем (СНС) і призначеної для визначення кутів орієнтації рухомого об'єкта. Алгоритм функціонування ІССО, в основі якого лежить оптимальний фільтр Калмана, дає можливість з високою точністю та надійністю визначати кути орієнтації об'єкта як в штатному режимі роботи, так і під час зникнення сигналів СНС. Наведено результати комп'ютерного моделювання ІССО, які підтверджують ефективність запропонованого алгоритму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.1-5

Рубрики:

Пухлини стравоходу

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Анализ результатов исследования проявлений и динамики разных вариантов первично-множественных злокачественных опухолей (ПМЗО) у жителей Луганской области показал, что чаще ПМЗО возникают у пожилых пациентов. У мужчин эта патология развивается в более раннем возрасте, чем у женщин. Синхронные и метахронные варианты ПМЗО встречаются практически в одинаковых пропорциях. Уровни показателей 5- и 10-летней выживаемости у мужчин заметно уступают таковым у женщин, что можно трактовать как более злокачественный характер течения заболевания у мужчин.

Оценена эффективность лучевого лечения больных раком легкого. Применение разных режимов фракционирования показало, что ускорение фракционирования при лучевой терапии рака легкого увеличивает частоту случаев положительной клинической динамики: при классическом фракционировании у 61,0 %, а при ускоренном - 79,2 % пациентов. Среди больных со II ст. улучшение при классическом ускоренном фракционировании имело место в соотношении 70,4/76,1 %, с IIIА ст. - 60,0/75,0 %, IIIБ - 41,6/57,1 % случаев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен анализ лечения больных раком пищевода с использованием внутриполостной гамма-терапии. Оценена эффективность лечения 2 групп пациентов с применением традиционной методики дистанционной гамма-терапии в 2 этапа РОД - 2 Гр, СОД - 60 Гр, и сочетанной лучевой терапии с применением на втором этапе лечения внутриполостной гамма-терапии: РОД - 7 Гр, СОД - 21 Гр.

Комплексно проаналізовано теоретичні та практичні аспекти застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції європейських держав. Розглянуто правову природу та функції органів конституційної юрисдикції в системі внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права. Висвітлено форми конституційного контролю, зокрема, попередній та наступний контроль конституційності міжнародних договорів, відповідості норм національних законів положенням Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року (контроль конвенційності), а також відповідності міжнародним договорам. Значну увагу приділено особливостям та правовим наслідкам актів органів конституційної юрисдикції у разі застосування ними норм міжнародного права, а також питанням міжнародно-правової мотивації цих актів. Проаналізовано практику Конституційного Суду України з питань застосування норм міжнародного права.

Розглянуто вплив чинників учбово-службової діяльності курсантів вищих навчальних закладів МВС України на особистісні якості та можливість їх корекції. Запропоновано розподіл факторів, які викликають негативні зміни у психіці курсантів, на об'єктивні (умови життя, навчання, служби) та суб'єктивні (особливості сприйняття курсантами стресогенних чинників) фактори. Показано залежність фізичного здоров'я від психічного, встановлено негативний вплив на особистість курсантів правової регламентації. За допомогою методів психокорекції встановлено можливість зменшення негативного впливу на психіку курсантів стресогенних чинників та забезпечення оптимізації формування їх особистості у процесі професійної підготовки.

Установлено гендерні особливості агресивної поведінки в юнацькому віці. Визначено, що фізична агресія є властивою та більш вираженою в юнаків, а негативізм більше вираженим у дівчат. Такі види як вербальна агресія, непряма агресія, подразнення, підозрілість, образа та почуття провини (аутоагресія) проявляються практично однаково як у юнаків, так і в дівчат.

Наведено результати біометричних і фенологічних досліджень ліщин, які вперше в різні роки були інтродуковані в НДП "Софіївка" НАН України, охарактеризовано їх загальний стан і перспективи введення в культуру. Одержані результати свідчать про добру адаптацію цих видів та їх конкурентоспроможність.

Викладено матеріали, що стосуються профілактики серцево-судинних захворювань у практиці сімейного лікаря. Наведено основні фактори ризику та методи їх корекції, а також шкали оцінки сумарного кардіоваскулярного ризику для різних груп населення. Викладено ситуаційні завдання, що моделюють клінічні ситуації в практиці сімейного лікаря.

Викладено матеріали, що стосуються найбільш поширених медичних маніпуляцій, які можуть бути виконані в амбулаторії, описано маніпуляції, що проводяться за невідкладних станів. Розглянуто показання, протипоказання, техніку виконання, можливі ускладнення під час проведення загальнолікарських маніпуляцій. Акцентовано увагу на профілактиці та лікуванні правця та сказу. Наведено ситуаційні завдання, які моделюють невідкладні стани та ситуації, що часто зустрічаються в умовах амбулаторії, для допомоги лікарям загальної практики/сімейної медицини у визначенні діагнозу і тактики лікування.

Досліджено модернізацію як макросоціальний процес, що понад 50 років теоретично осмислюється суспільними науками. Розглянуто походження класичного підходу в соціальній теорії модернізації, проаналізовано фундаментальні положення цього підходу, зроблено висновок щодо проблематичності розробки універсальної моделі прогресивного розвитку суспільства. На підставі світосистемного аналізу аргументовано необхідність розробки некласичних підходів за принципом множинності моделей модернізації.

Комплексно досліджено взаємодії судів із органами державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах (ЦС) в Україні. Сформульовано визначення основних понять теми дослідження. Визначено види підстав взаємодії судів із органами державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у ЦС в Україні. Розкрито сутність взаємодії судів із органами державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у ЦС в Україні. Сформульовано теоретичну модель механізму такої взаємодії. Досліджено конкретні напрямки взаємодії судів із органами державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у ЦС в Україні. Проаналізовано проблеми правового регулювання взаємодії судів із органами державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у ЦС в Україні. Запропоновано внесення відповідних змін до законодавства.

Висвітлено проблематику правового статусу Міністерства юстиції України та органів примусового виконання рішень. Для адекватного й ефективного розкриття теми дослідження автор ставить питання щодо підстав для розмежування законодавцем 2-х елементів у системі органів примусового виконання рішень: окремо Мін'юст України, окремо органи ДВС, (хоча всі органи ДВС входять систему Мін'юсту України). Проаналізовано правовий статус Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту України, управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції. Узагальнено, що здійснення Мін'юстом організації примусового виконання рішень та контролю за ним напряму пов'язано з його статусом як головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань організації примусового виконання рішень, його роллю як елемента апарату держави в забезпеченні та реалізації прав і свобод людини. Права, свободи особи, їх гарантії мають знаходити ефективне відновлення через сферу організованої Мін'юстом системи примусового виконання рішень. Обгрунтовано висновок, що положення ст. 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" сформульовані некоректно - з урахуванням нині чинних нормативно-правових актів, які регулюють статус органів примусового виконання рішень, немає підстав виокремлювати 2 елементи в системі органів примусового виконання рішень: окремо Мін'юст України, окремо органи державної виконавчої служби. Запропоновано внесення змін до законодавства з метою вдосконалення системи організації та здійснення примусового виконання рішень.

Проаналізовано основні точки зору науковців-юристів до поняття та суті зловживання правами в цілому, зловживання правами в судових процесах, виконавчому процесі. У ході дослідження автор дискутує з іншими дослідниками-юристами, зокрема щодо питання про можливість зловживання правами виключно у формі дій; щодо суті зловживання правами, зокрема у виконавчому процесі, як їх реалізації усупереч правам та інтересам інших суб'єктів цих відносин. Аргументовано, що зловживання правами у виконавчому процесі можливе як у формі дій, так і у формі бездіяльності. Наведено приклади зловживань правами у виконавчому процесі у формі бездіяльності. Обгрунтовано, що суть зловживання правами не може зводитись до вчинення відповідними суб'єктами дій усупереч правам та інтересам інших суб'єктів виконавчого провадження. Адже іноді такі суб'єкти мають прямо протилежні інтереси, а свої права у виконавчому провадженні реалізують на власний розсуд. Останнє корелюється із принципом диспозитивності як одним із принципів виконавчого провадження (див. п. п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження"). Запропоновано розуміти під зловживаннями правами у виконавчому процесі реалізацію суб'єктами виконавчого процесу своїх прав, у той час коли здійснюється примусове виконання рішення, з єдиною метою - спричинити шкоду іншому суб'єкту (іншим суб'єктам) виконавчого процесу. У роботі резюмується, що будь-який суб'єкт виконавчого процесу може зловживати своїми правами, які в нього наявні як у суб'єкта виконавчого процесу. Про таке зловживання може йтися, коли свої права такий суб'єкт реалізує виключно для того, щоб нашкодити іншому суб'єкту (суб'єктам) виконавчого процесу. Зауважено, що подальші наукові дослідження теми зловживанням правами у виконавчому процесі є актуальними. Перспективним є вироблення алгоритму запобігання зловживання правами у виконавчому процесі.