Гендерну ідентичність (ГІ) визначено як усвідомлення свого зв'язку з культурними визначеннями мужності та жіночності, воно охоплює суб'єктивний досвід і є психологічною інтеріоризацією чоловічих і жіночих рис у поведінці. За результатами дослідження на базі Південноукраїнського НПУ на виборці з 52-х майбутніх психологів (МП) віком 17 - 19 років (39 дівчат та 14 хлопців) доведено зв'язок ГІ з вибором професійного самовизначення МП. Стверджено, що чоловіки схильні до авторитарного стилю керівництва, а жінки частіше використовують демократичний стиль. Розглянуто методику Сандри Бем для діагностування психологічної статі та ступеня маскулінності та фемінності. Наголошено, що люди, які мають високі показники маскулінності та фемінності, є цілісними людськими істотами, а ті, хто має низькі показники якоїсь із цих гендерних якостей, є психологічно нейтральними або незрілими особистостями. Володіння тими й іншими рисами оцінюється як висока андрогенія.

Гендерная идентичность (ГИ) определена как осознание своей связи с культурными определениями мужественности и женскости, оно охватывает субъективный опыт и представляет собой психологическую интериоризацию мужских и женских черт в поведении. По результатам исследования на базе Южноукраинского НПУ на выборке из 52-х будущих психологов (БП) в возрасте 17 - 19 лет (39 девушек и 14 юношей) доказана связь ГИ с выбором профессионального самоопределения БП. Утверждается, что мужчины склонны к авторитарному стилю руководства, а женщины чаще используют демократический. Рассмотрена методика Сандры Бем для диагностирования психологического пола и степени маскулинности и феминности. Отмечено, что люди, имеющие высокие показатели по маскулинности и феминности, являются целостными человеческими существами, а те, кто имеет низкие показатели одного из этих гендерных качеств, являются психологически нейтральными или незрелыми личностями. Обладание теми и другими чертами оценивается как высокая андрогения.

This article suggests theoretical and empirical research on gender identity components and their display in the process of professional self-determination of future psychologists. The author holds empirical research of components of future psychologists' gender identity, and suggests comparative analysis of results of the empiric research on integral parts of gender identity between male and female samples.

Розглянуто питання визначення когнітивного компонента інтегральної ідентичності особистості, розкриття його структури й особливостей, що сприяють ефективній діяльності магістрів педагогічного ВНЗ. Уточнено зміст поняття "інтегральна ідентичність особистості". Виділено три рівні її структури, а саме: формально-динамічний, змістово-особистісний, соціально-імперативний. Зосереджено увагу на особливостях когнітивного компонентf в якісній структурі інтегральної ідентичності. Визначено поняття когнітивного компонента інтегральної ідентичності як сукупності уявлень і знань особистості про себе, власного шляху розвитку, які супроводжуються переживаннями безперервності й тотожності власного "Я". Досліджено взаємозв'язки між когнітивним компонентом ідентичності та характеристиками формально-динамічного, змістово-особистісного, соціально-імперативного рівня інтегральної ідентичності особистості. Наголошено, що в результаті вивчення психодіагностичної літератури, власних досліджень був створений комплекс надійного й валідного інструментарію, адекватного цілям дослідження. Зокрема, було розроблено шкали діагностики формально-динамічних характеристик ідентичності особистості, таких як: стійкість, відчуття тотожності себе, потреба в пошуках себе, легкість знаходження своєї ідентичності, гнучкість у зміні ідентичності, широта в пошуках ідентичності, безперервність у пошуках ідентичності, активність у побудові своєї ідентичності, локалізована ідентичність. Виявлено значимі позитивні та негативні зв'язки між досліджуваними показниками. Констатовано, що магістри з високим рівнем розвитку когнітивної ідентичності характеризуються потребою та схильністю до пошуку природного і справжнього себе.

Рассмотрены вопросы определения когнитивного компонента интегральной идентичности личности, раскрытия его структуры и особенностей, способствующих эффективной деятельности магистров педагогического ВУЗ. Уточнено содержание понятия "интегральная идентичность личности". Выделено три уровня ее структуры, а именно: формально-динамический, содержательно-личностный, социально-императивный. Сосредоточено внимание на особенностях когнитивного компонента в качественной структуре интегральной идентичности. Определено понятие когнитивного компонента интегральной идентичности как совокупность представлений и знаний личности о себе, собственного пути развития, которое сопровождаются переживаниями непрерывности и тождества собственного "Я". Исследованы взаимосвязи между когнитивным компонентом идентичности и характеристиками формально-динамического, содержательно-личностного, социально-императивного уровня интегральной идентичности личности. Отмечено, что в результате изучения психодиагностической литературы, собственных исследований был создан комплекс надежного и валидного инструментария, адекватного целям исследования. В частности, были разработаны шкалы диагностики формально-динамических характеристик идентичности личности, таких как: устойчивость, чувство тождественности себе, потребность в поисках себя, легкость нахождения своей идентичности, гибкость в изменении идентичности, широта и непрерывность в поисках идентичности, активность в построении своей идентичности, локализованная идентичность. Выявлены значимые положительные и отрицательные связи между исследуемыми показателями. Констатировано, что магистры с высоким уровнем развития когнитивной идентичности характеризуются потребностью и склонностью к поиску природного и настоящего себя.

The article is devoted to exploration of relationships between the cognitive component of identity and characteristics of formal-dynamic, content-personal and social-imperative levels of integral identity of personality. The author specifies the concept "cognitive component of integral identity of personality".

Уточнено зміст поняття "когнітивний компонент інтегральної ідентичності", яке розуміється як сукупність уявлень і знань особистості про себе, власний шлях розвитку, й супроводжуються переживаннями безперервності й тотожності власного "Я". Експериментально досліджено співвідношення між показником когнітивної ідентичності та пов'язаних з ним рядом характеристик: формально динамічними показниками інтегральної ідентичності, змістово-особистісними та соціально-імперативними характеристиками інтегральної ідентичності особистості. Створено комплекс надійного й валідного інструментарію, адекватного цілям дослідження когнітивного компонента інтегральної ідентичності особистості. Констатовано, що для магістрів актуальними цінностями, необхідними для досягнення тотожності власного "Я", є: життєрадісність, освіченість, ретельність.

Уточнено содержание понятия "когнитивный компонент интегральной идентичности", который понимается как совокупность представлений и знаний личности о себе, свой путь развития, и сопровождаются переживаниями непрерывности и тождества собственного "Я". Экспериментально исследовано соотношение между показателем когнитивной идентичности и связанных с ним рядом характеристик: формально динамическим показателем интегральной идентичности, содержательно-личностными и социально-императивными характеристиками интегральной идентичности личности. Создан комплекс надежного и валидного инструментария, адекватного целям исследования когнитивного компонента интегральной идентичности личности. Констатировано, что для магистров актуальными ценностями, необходимыми для достижения тождества собственного "Я", являются: жизнерадостность, образованность, исполнительность.

The content of the concept of "cognitive component of an integrated identity", which is understood as a set of ideas and knowledge of the individual itself, its own way of development, and are accompanied by feelings of continuity and identity of its own "I".

Досліджено взаємозв'язок між рівнем професійної ідентичності та формально-динамічними показниками ідентичності особистості. Уточнено поняття " професійна ідентичність особистості". Теоретично обгрунтовано та досліджено рівень сформованості професійної ідентичності та виявлення її взаємозв'язку з формально-динамічними показниками особистості. Розглянуто точку зору Л.В. Шнейдера на проблему професійної ідентичності. Наведено таблицю характеристики кореляційних зв'язків між рівнем професійної ідентичності та формально-динамічними показниками ідентичності.

Исследована взаимосвязь между уровнем профессиональной идентичности и формально-динамическими показателями идентичности личности. Уточнено понятие "профессиональной идентичности личности". Теоретически обоснованы и исследованы уровень сформированности профессиональной идентичности и выявление ее взаимосвязи с формально-динамическими показателями личности. Рассмотрена точка зрения Л.В. Шнейдера на проблему профессиональной идентичности. Представлена таблица характеристики корреляционных связей между разной профессиональной идентичностью и формально-динамическими показателями идентичности.

The relationship between the level of professional identity and the formal dynamic indicators of personal identity. The notion of "professional identity of the individual." Theoretically substantiated and investigated the level of formation of professional identity and the identification of its relationship with the formal dynamic indicators of personality. Consider the point of view of LV Schneider on the problem of professional identity. Table presents characteristics of correlation between the equal of professional identity and the formal dynamic indicators of identity.

Вивчено особливості становлення та трансформації інтегральної ідентичності особистості. Представлено теоретико-методологічний аналіз проблеми інтегральної ідентичності особистості як цілісного та самостійного феномена психіки, як психологічного явища, що має складну ієрархічну структуру й як процесу, що має певну логіку розвитку та становлення. Розробка обраної проблеми дослідження велася у двох напрямках. Перший пов'язаний з концептуалізацією феномена "інтегральна ідентичність особистості", що вимагало уточнення поняття "ідентичність як інтегральна властивість особистості". З позицій інтегрального та континуально-ієрархічного підходів розроблено принципи та модель континуально-ієрархічної структури інтегральної ідентичності особистості, експліковано і описано компонентний склад показників інтегральної ідентичності й емпірично досліджено структуру цієї властивості (формально-динамічний (в тому числі, якісний), змістовно-особистісний та соціально-імперативний рівні). Другий напрямок пов'язаний з аналітичним пошуком психологічних чинників становлення та трансформації інтегральної ідентичності на різних етапах її розвитку, що вимагало визначення психологічної категорії "становлення інтегральної ідентичності особистості". На основі цього теоретичного обгрунтування експліковано й описано основні чинники становлення, етапи та розроблено основні підходи щодо вивчення особливостей трансформації компонентів інтегральної ідентичності в процесі проведення тренінгових технологій розвитку.

Надано результати теоретико-емпіричного аналізу й систематизації психологічних чинників трансформації інтегральної ідентичності особистості. Уточнено зміст психологічного феномену інтегральної ідентичності, здійснено аналіз основних концептуальних підходів до вивчення інтегральної ідентичності, проведено експлікацію та опис зовнішніх і внутрішніх чинників трансформаційної зміни ідентичності, висвітлено сучасні тенденції в дослідженні особистісних чинників трансформації ідентичності (особливості самоставлення, особистісна готовність до змін у своєму житті). У результаті емпіричного дослідження встановлено наявність неоднозначних кореляційних зв'язків між показниками інтегральної ідентичності та особливостями самоставлення. Більшість показників інтегральної ідентичності (легкість у зміні своєї ідентичності, активність у її побудові, широта пошуку своєї ідентичності, статуси ідентичності в релігійній, національній та гендерній сферах соціальних відносин) демонструють значущі взаємозв'язки з компонентами самоставлення (самоповага, очікування позитивного ставлення від інших, самоінтерес, самоприйняття).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Р733.569.41 + Р733.411.022

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Пухлини системи кровотворення, крові і ретикулоендотеліальної системи у дітей

Лейкози (лейкемії) у дітей

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Р733.411.022 + Р733.569.41

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Лейкози (лейкемії) у дітей

Пухлини системи кровотворення, крові і ретикулоендотеліальної системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено статті, у яких аналізуються історичні витоки формування зовнішньої політики пострадянських країн; внутрішні та зовнішні чинники міжнародного позиціювання країн Балтії, пострадянської Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії. Описано зовнішньополітичні інтереси Росії на пострадянському просторі та вплив соціально-економічних проблем на формування зовнішньої політики пострадянських країн. Встановлено вплив радянської ідентичності на зовнішньополітичну стратегію самопроголошених Нагірно-Карабаської Республіки та Придністровської Молдавської Республіки. Розглянуто євроатлантичний курс Литовської Республіки, сучасні зовнішньополітичні прагнення Латвійської Республіки. Окреслено етапи еволюції зовнішньої політики періоду незалежності Республіки Молдова. Визнано пріоритети зовнішньої політики України в сучасних умовах та ключові інструменти впливу Росії на пострадянському просторі. Констатовано "заморожені" конфлікти на пострадянському просторі в геополітиці Російської Федерації. Зазначено вплив соціально-економічних проблем Узбекистану на його зовнішню політику, внутріполітичні чинники формування зовнішньої політики сучасного Туркменістану, вплив внутрішніх ресурсів на зовнішньополітичну діяльність Казахстану тощо.