Висвітлено взаємозв'язок між будовою стебла льону, вмістом волокна та його якістю. Розглянуто умови вирощування високоякісного стеблостою льону-довгунцю, який забезпечує максимальні показники врожаю та якості продукції. Описано способи перетворення соломи на тресту. Охарактеризовано процеси модифікації та використання довгого та короткого волокна на існуючому технологічному обладнанні льонокомбінатів. Проаналізовано досвід використання котонізованого льоноволокна в Україні та інших країнах світу для виробництва тканин різного призначення та нових нетрадиційних товарів.

Викладено результати досліджень з питань котонізаційної здатності волокна поширених в Україні селекційних сортів льону-довгунця та одержаного із трести різного ступеня вилежування. Зокрема, визначено вихід і якість котоніну із короткого волокна, виробленого внаслідок переробки трести, отриманої із соломи сортів Могильовський, Томський-16 та Мрія за різного ступеня її вилежування. Досліджено хімічний склад цього волокна з визначенням вмісту в ньому таких основних хімічних компонентів, як целюлоза, лігнін, пектинові речовини та з'ясована їх роль в процесах котонізації та якості продукції. Отримано всебічну інформацію про фізико-хімічні властивості лляного котоніну та його прядивну здатність в залежності від використання в технологічному процесі його виготовлення різних сортів льону-довгунця та трести з неоднаковою відокремлюваністю волокнистого шару від деревини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.23 + Р120.121.2

Рубрики:

Гіпотиреози у дітей

Йод і проблема йодизації населення

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ