Проведен анализ лечения 64-х больных хроническим неспецифическим простатитом. В комплексную базовую терапию была включена настойка эхинацеи пурпурной внутрь и микроклизмы из настоев данной травы, что позволило получить положительные результаты в лечении.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.10-52

Рубрики:

Інфекція ран. Сепсис ран

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Учебно-полевая практика по медицинской ботанике разрешает выработать и сформировать навыки относительно перспективы культивирования и заготовки лекарственного растительного сырья, изучения ресурсных возможностей региона для отечественных фармацевтических предприятий, вырабатывающих продукцию из лекарственного растительного сырья: около 40 % зарегистрированных отечественных галеновых и новогаленовых препаратов и 40 зарегистрированных субстанций из лекарственного растительного сырья.

На моделях острого воспаления кожи: зимозановом отеке лапы у крыс и термическом воспалении лапы у мышей исследована антиэкссудативная активность мази, содержащей масло аронии черноплодной. Установлено, что исследуемый препарат обладает выраженной противовоспалительной активностью и превосходит препарат сравнения - облепиховое масло. Полученные результаты являются обоснованием для дальнейшего изучения мази с маслом аронии черноплодной с целью применения ее в лечении раневого процесса.

Общеизвестно, что для лечения любого язвенного процесса традиционно применяют большое количество лекарственных препаратов. Однако это не решает проблему его успешного лечения. Поэтому оптимизация терапии язвенной болезни желудка, двенадцатиперстной кишки и язвенных поражений кожи на сегодняшний день остается актуальной задачей. Особое внимание в этом плане привлекает перспектива использования растительных препаратов с разноплановым, в частности, антиоксидантным, противовоспалительным, репаративным действием, а именно создание препаратов на основе комплексов фармакологически активных веществ (ФАВ) из плодов рябины (аронии) черноплодной. На основании систематизации и анализа данных о взаимосвязи "химический состав - фармакологическая активность" ФАВ аронии, а также данных собственных экспериментальных исследований сделан вывод о целесообразности разработки и внедрения препаратов аронии в медицинскую практику как средств для лечения заболеваний, сопровождающихся язвообразованием.

Проведено сравнительное изучение влияния традиционных и новых препаратов с противоязвенным действием на функциональные показатели работы желудочно-кишечного тракта (ЖКТ): секрецию желудка и моторику кишечника у интактных животных. Установлено, что препараты по-разному влияют на функциональные показатели ЖКТ, что должно быть учтено при определении тактики их рационального выбора при язвенных поражениях желудка и кишечника.

Приведены результаты фармакологического изучения эффективности суппозиториев с маслом плодов аронии черноплодной при экспериментальном феноловом проктите в сравнении с ректальными суппозиториями с маслом облепихи. Установлено, что терапевтическое действие исследуемого препарата не уступало, а по некоторым показателям превосходило, аналогичное действие препарата сравнения. Приведенные результаты исследования обосновывают целесообразность клинического испытания эффективности свечей с маслом аронии при проктите.

Обгрунтовано доцільність створення лікарських препаратів, ефективних у разі виразкових уражень різної локалізації, на основі біологічно активних речовин аронії чорноплідної та формування комплексу фармакологічних досліджень для їх фармакологічного вивчення. Аналіз результатів всебічного експериментального вивчення субстанції аронії гідрофільної й олії аронії дозволив встановити наявність у них широкого спектра фармакологічних ефектів і з'ясувати основні ланки механізму їх дії, а також порівняти їх фармакологічні властивості між собою і з референс-препаратами. Встановлено умовно-терапевтичні дози гідрофільної і ліпофільної субстанцій аронії за противиразковою дією, які складають 2 мл/кг і 0,1 г/кг. Встановлено полівалентність фармакодинаміки субстанцій аронії, досліджено складові механізму їх дії. Обгрунтовано доцільність застосування ректальних свічок і мазі з олії аронії як засобів патогенетичної терапії у разі запально-деструктивних захворювань різної локалізації, зокрема, шкіри та прямої кишки. Доведено перспективність подальшого вивчення та цілеспрямованого створення нових лікарських препаратів, що містять сік аронії.

Изучены мембраностабилизирующие (модель спонтанного гемолиза эритроцитов у крыс), репаративные (модель линейных резаных ран у крыс), противовоспалительные (зимозановый отек у крыс и термическое воспаление лапы у мышей) свойства мази, содержащей масло аронии черноплодной. Установлено, что мазь с маслом аронии черноплодной по данным свойствам превосходит референс-препарат облепиховое масло: по мембраностабилизирующей активности в 1,4 раза, ранозаживляющей - в 1,6 раза, противовоспалительной - в 1,2 раза. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего изучения мази с маслом аронии черноплодной с целью обоснования использования ее в практической медицине.

Приведены результаты фармакологического изучения эффективности ректальных суппозиториев с маслом плодов аронии черноплодной при экспериментальном формалиновом проктите у крыс в сравнении с ректальными суппозиториями с маслом облепихи. Установлено, что терапевтическое действие исследуемого препарата не уступало, а по некоторым показателям превосходило, аналогичное действие препарата сравнения. Результаты исследования обосновывают целесообразность клинического испытания эффективности свечей с маслом аронии при проктите.

Изучены противовоспалительные свойства новой мази, содержащей масло аронии черноплодной на разных моделях воспаления. Проведен сравнительный анализ противовоспалительной активности мази с маслом аронии и облепихового масла. Доказано, что мазь с маслом аронии черноплодной обладает более выраженным противовоспалительным действием по сравнению с референс-препаратом. Анализ полученных результатов позволяет предположить целесообразность использования мази с маслом аронии черноплодной в воспалительную фазу ранового процесса.

Проведено исследование динамики спроса, оптовых цен, коэффициентов ликвидности и адекватности платежеспособности препаратов ламивудина и рибавирина в Украине за период с 01.07.2004 г. по 01.06.2010 г. Исследуемые средства используются для терапии больных с вирусными гепатитами В и С. Показана целесообразность использования метода ежемесячного мониторинга рынка препаратов, а также методами маркетингового анализа подтверждена целесообразность государственной помощи пациентам с вирусными гепатитами в Украине.

Наведено результати комплексного клініко-економічного аналізу хворих на синдром йодної недостатності та гіпотиреоз. Дослідження проведено на базі Обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківськ. Як свідчать результати частотного аналізу, сумарно 47 пацієнтам було зроблено 244 призначення 73 лікарських засобів - в середньому 5 призначень на одну медичну картку. Найчастіше для лікування пацієнтів був використаний L-тироксин (Берлін-Хемі, Німеччина), який одержали 85 % хворих. Однак, враховуючи велику кількість призначень різних препаратів, L-тироксин займав у загальній сукупності призначень лише 16,4 %. Пацієнти, крім замісної терапії L-тироксином, переважно одержали лікування супутніх захворювань. За допомогою методу АВС-розподілу визначено перелік препаратів, вартість яких становила близько 80 % загальної вартості терапії (група А за витратністю), частка яких у сукупності найменувань лікарських засобів становила 18 %. Групу В склали 31 % всіх лікарських засобів, вартість яких становила 2034,19 грн - 15 % від загальної вартості фармакотерапії. Частка групи С за витратністю становила 6 %, вона вміщувала найбільшу кількість препаратів - 37, що становило 51 %. Результатами сумісних АВС/VEN-аналізів визначено, що найвища частка витрат на проведену фармакотерапію припала на препарати другорядної групи N за важливістю. Групу Е склали 12 лікарських засобів. А найнеобхідніша група V виявилася представленою лише 3-ма препаратами (6,4 %). Проведені АВС/VEN-аналізи підтвердили висновок частотного аналізу, оскільки витрати розподілилися нераціонально відносно важливості препаратів відповідно до Клінічного протоколу. У разі запровадження обов'язкового медичного страхування в Україні такий стан розподілу витрат буде неприйнятним.

На модели поражения почки сулемой показано статистически достоверное гипоазотемическое действие субстанции аронии гидрофильной (САГ), хотя оно и уступает известному растительному монопрепарату с установленной химической структурой - робинину. Эта модель почечной недостаточности и гиперазотемии - очень "жесткая", поэтому полученные данные отражают значительную эффективность САГ как препарата с гипоазотемическим действием. По биохимическим показателям функции почек САГ имеет приблизительно такую же гипоазотемическую активность, как и препараты полифенольной структуры - рутин и кверцетин.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є одним з найбільш поширених захворювань у чоловіків середнього та похилого віку. У зв'язку з цим пошук і вивчення нових ефективних і безпечних препаратів для лікування ДГПЗ є важливим і актуальним. На теперішній час номенклатура вітчизняних простатопротекторів рослинного походження обмежена. Мета роботи - експериментальне вивчення простатопротекторних властивостей густих екстрактів коренів і листя лопуха великого на моделі сульпірид-індукованої гіперплазії передміхурової залози у щурів. Модельну ДГПЗ відтворювали за допомогою внутрішньоочеревинного введення щурам-самцям cульпіриду в дозі 40 мг/кг впродовж 30 днів. Густі екстракти листя та коренів лопуха в дозі 75 мг/кг і референс-препарат простаплант форте в дозі 35 мг/кг вводили внутрішньошлунково в лікувальному режимі з 31 по 52 день дослідження. Визначено, що густі екстракти коренів і листя лопуха на моделі сульпірид-індукованої доброякісної гіперплазії передміхурової залози у щурів зменшують розвиток запальних процесів, гальмують процеси ПОЛ, нормалізують антиоксидантно/прооксидантний баланс в організмі тварин. Під впливом досліджуваних екстрактів зростає рівень андрогенної насиченості організму і співвідношення тестостеірон/естраідіол, що свідчить про позитивний вплив препаратів на сперматогенез. Густі екстракти коренів і листя лопуха знижують рівень естрадіолу і дигідротестостерону в сироватці крові експериментальних тварин, що перешкоджає розвитку проліферативних процесів у простаті і гальмує розвиток захворювання. Висновки: за вираженістю простатопротекторної дії густі екстракти коренів і листя лопуха великого не поступаються референс-препарату простаплант форте.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)26 + Р281.7/9 + У9(4УКР)306.952-861

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж101342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Останнім часом у літературі з'являється все більше робіт, присвячених питанням нефротоксичності НПЗП. Ступінь порушення функції нирок на тлі НПЗП варіює від незначного підвищення рівня креатиніну в крові до анурії. Як відомо, більшість НПЗЗ виявляє нефротоксичну дію, однак ступінь їх негативного впливу на нирки різний. Мета роботи - порівняльне дослідження впливу найбільш широко вживаних НПЗП різних поколінь на функціональний стан нирок експериментальних тварин. Для порівняльного дослідження було обрано диклофенак натрію, піроксикам, індометацин, мелоксикам та целекоксиб. Стан видільної функції нирок інтактних тварин оцінювали за наступними показниками: водний діурез (за 2 год); вміст сечовини, креатиніну в крові та сечі, рівень ТБК-активних продуктів у гомогенаті нирок. Розраховували масовий коефіцієнт нирок і швидкість клубочкової фільтрації. Введення інтактним щурам індометацину спричинило достовірне погіршення функціонального стану нирок. Піроксикам також виявив виражену, хоча і меншу за індометацин нефротоксичну дію. Мелоксикам та диклофенак натрію спричинили помірну нефротоксичну дію. У разі використання целекоксибу спостерігалось погіршення функціонального стану нирок, однак зміни показників були недостовірними. Висновки: за рівнем нефротоксичності порівнювані препарати можна розташувати так: індометацин >> піроксикам >> диклофенак = мелоксикам >> целекоксиб.

Останнім часом у літературі з'являється все більше робіт, присвячених питанням нефротоксичності НПЗП. Ступінь порушення функції нирок на тлі НПЗП варіює від незначного підвищення рівня креатиніну в крові до анурії. Як відомо, більшість НПЗЗ виявляє нефротоксичну дію, однак ступінь їх негативного впливу на нирки різний. Мета роботи - порівняльне дослідження впливу найбільш широко вживаних НПЗП різних поколінь на функціональний стан нирок експериментальних тварин. Для порівняльного дослідження було обрано диклофенак натрію, піроксикам, індометацин, мелоксикам та целекоксиб. Стан видільної функції нирок інтактних тварин оцінювали за наступними показниками: водний діурез (за 2 год); вміст сечовини, креатиніну в крові та сечі, рівень ТБК-активних продуктів у гомогенаті нирок. Розраховували масовий коефіцієнт нирок і швидкість клубочкової фільтрації. Введення інтактним щурам індометацину спричинило достовірне погіршення функціонального стану нирок. Піроксикам також виявив виражену, хоча і меншу за індометацин нефротоксичну дію. Мелоксикам та диклофенак натрію спричинили помірну нефротоксичну дію. У разі використання целекоксибу спостерігалось погіршення функціонального стану нирок, однак зміни показників були недостовірними. Висновки: за рівнем нефротоксичності порівнювані препарати можна розташувати так: індометацин >> піроксикам >> диклофенак = мелоксикам >> целекоксиб.

Населення України часто скаржиться на втому, що призводить до зниження працездатності. Стресові ситуації зумовлені зазвичай високим темпом життя громадян, технологічним прогресом, малорухливістю, довготривалою роботою за комп'ютером та шкідливими звичками (паління, алкоголь). Наразі воєнні дії в нашій країні, енергетична криза, інші непрогнозовані фактори впливу внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації значно загострюють зазначену проблему. Тривалість активної фізичної працездатності може бути неочікувано мала внаслідок втоми, яка швидко настає і накопичується та трансформується у хронічну, що саме і призводить до зниження фізичної працездатності. Тому питання класифікації препаратів, які застосовуються для її підвищення, та дослідження асортименту лікарських засобів для стимуляції фізичної працездатності, представлених на фармацевтичному ринку України, є актуальним питанням. Мета статті - аналіз асортименту лікарських засобів на фармацевтичному ринку України для підвищення фізичної працездатності населення. Для аналізу доказової інформації використовували методи роботи, як-от систематичний огляд та соціологічний (на основі анонімного анкетування фармацевтичних працівників з'ясовували частоту відпуску препаратів для підвищення фізичної працездатності). На підставі анонімного анкетування фармацевтичних працівників з приводу частоти відпуску препаратів для підвищення фізичної працездатності зафіксовано засоби, які найчастіше використовуються для лікування цього стану. Зважаючи на те, що в Україні використовується загальноприйнята у світі АТС-класифікація, проведено визначення АТС-коду та відповідної до АТС-класифікації групи препаратів для стимуляції фізичної працездатності та проаналізовано класифікацію препаратів, які застосовуються для підвищення фізичної працездатності. Висновки: аналіз асортименту засобів для підвищення фізичної працездатності на фармацевтичному ринку України за останні два роки показав, що обрані засоби представлені 44 торговими назвами на основі 13 міжнародних назв. Достатній асортимент препаратів для підвищення фізичної працездатності надає широкі можливості пацієнтам та лікарям у виборі адекватної фармакологічної корекції захворювань і оптимізації індивідуального вибору препаратів.