Розкрито роль науково-технічної інформації в суспільстві. Обгрунтовано процес формування концепції сталого розвитку України та роль у ньому науково-технічної інформації (геологічної, фізико-хімічної, біологічної, метеорологічної, медико-фізіологічної,демографічної, екологічної, техніко-технологічної, психологічної, соціально-політичної, правової).

Зважаючи на позиції філософії та методології сучасної науки проаналізовано вихідні принципи сталого розвитку людства. Розкрито суть понять даної концепції, висвітлено засади екологічної філософії та етики довкілля. Визначено ноосферну стратегію сталого розвитку. Розглянуто проблеми сучасності та особливості їх прояву в Україні.

С учетом позиции философии и методологии современной науки проанализированы выходные принципы устойчивого развития человечества. Раскрыто содержание понятий данной концепции, освещены основы экологической философии и этики окружающей среды. Определена ноосферная стратегия устойчивого развития. Рассмотрены проблемы современности и особенности их проявления на Украине.

Наведено результати дослідження актуальних проблем інформатики. Особливе місце в сучасній інформатиці належить інформаційно-аналітичній діяльності. Обгрунтовано значення інформаційно-аналітичної діяльності для України та стратегічних перспектив.

Приведены результаты исследования актуальных проблем информатики. Особоее место в современной информатике принадлежит информационно-аналитической деятельности. Обосновано значение информационно-аналитической деятельности для Украины и стратегических перспектив.

Висвітлено філософсько-методологічні проблеми науки та техніки у контексті світових реалій на межі ХХ - ХХІ ст. Розглянуто найважливіші аспекти науково-технічної революції, сучасні науково-інтегративні процеси, їх вплив на розв'язання глобальних проблем людства та реалізацію концепції сталого розвитку. Викладено питання комп'ютерної революції, інформатизації суспільства, інформаційної культури вченого та спеціаліста. Визначено емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Освещены философско-методологические проблемы науки и техники в контексте мировых реалий на рубеже ХХ - ХХІ ст. Рассмотрены важнейшие аспекты научно-технической революции, современные научно-интегрированные процессы, их влияние на решение глобальных проблем человечества и реализацию концепции устойчивого развития. Изложены вопросы компьютерной революции, информации общества, информационной культуры ученого и специалиста. Определен эмпирический и теоретический уровни научного познания.

Зазначено, що сутність глобалізації не зводиться до її економічного аспекту, хоч саме він є первинним та першорядним. Глобалізація, без сумніву, - багатогранний, складний і суперечливий феномен, і вже цей факт зумовлює необхідність її філософського аналізу. Особливу увагу приділено хронічному відставанню "третього світу", соціально-екологічному та інформаційному аспектам розвитку світової спільноти, реалізації сталого розвитку та ноосферогенезу.

Зазначено, що в добу науково-технічної революції інтеграція науки відіграє особливо важливу роль у її розвитку. Це можна бачити, зокрема, в галузях знання, пов'язаних з концепцією сталого розвитку. Світоглядним фундаментом і методологічною основою інтегративних процесів у науці залишається філософія.

Розглянуто теоретико-методологічний аспект екологізації економіки як ключового фактора стратегії сталого розвитку. Вихідним постулатом необхідності екологізації економіки, тобто інтроекції екологічного імперативу у всі ланки господарського механізму, є те, що економічна та екологічна системи органічно взаємопов'язані та взаємозалежні, і їх необхідно розглядати як єдину еколого-економічну систему. Доведено, що для здійснення процесу екологізації економіки треба змінювати спосіб економічного мислення і спосіб господарювання, удосконалювати предмет і метод економічної теорії.

Зазначено, що в добу глобалізації світова наука нерідко є першоджерелом небажаних та небезпечних змін у природі та суспільстві. Разом з тим саме наука та філософія є важливими чинниками збереження цивілізації та культури. Це ще раз переконливо доводить, що проблематика сталого розвитку та ноосфери є глибоко взаємопов'язаною.

Зазначено, що спроба зазирнути у майбутнє людства тісно пов'язана з усвідомленням та аналізом кризових виявів цивілізації, які спостерігаються нині. Системну відповідь на питання про надійні перспективи суспільства дає лише ноосферна стратегія сталого розвитку.

Зазначено, що філософія освіти є дуже важливим розділом філософської теорії, оскільки сфера освіти визначає майбутнє суспільства. Велике значення для розвитку сучасної освіти мають антропоцентрична парадигма, екологізація та інформатизація суспільства, формування творчого мислення, концепція навчання впродовж усього життя тощо.

На основі аналізу ієрархічної моделі перешкод на шляху реалізації Екологічної конституції Землі синтезовано вектор пріоритетів матриці попарних порівнянь, головне власне значення якого слугує критерієм оптимізації вихідної моделі.

Розглянуто основні філософсько-методологічні проблеми науки та техніки в контексті світових реалій на межі ХХ - ХХІ ст. Проаналізовано найважливіші аспекти науково-технічної революції, викладено сучасні науково-інтегративні процеси, розкрито їх вплив на розв'язання глобальних проблем людства та реалізацію концепції сталого розвитку. Розглянуто диференціацію й інтеграцію як об'єктивні діалектичні протилежності у розвитку суспільства, наведено специфіку їх прояву в науці. Увагу приділено інформатизації суспільства та феномену інформаційної культури вченого та спеціаліста. Розкрито роль загальнонаукових форм і засобів пізнання в оптимізації соціальної практики.

Зазначено, що диференціація та інтеграція пізнання є діалектичними протилежностями у науці в усі часи, проте значення кожної з них завжди є різним. У добу науково-технічної революції особливо важливою стала роль інтеграції. У наш час обидві ці тенденції пізнання світу характеризують не лише науку як таку, але й її соціально-практичне застосування.

Запропоновані та розглянуті закони розвитку та функціонування видавничо-поліграфічної галузі надають змогу науково пояснити явища, що цікавлять нас, події, факти і одночасно з цим дозволяють передбачати нові, невідомі явища.

Розглянуто феномен глобалізації як інтеграцію єдиної, загальносвітової, глобальної економіки замість сукупності окремих національних економічних комплексів, які існували раніше. Визначено, що глобалізація - це важіль економічного і соціально-політичного тиску з боку певних могутніх сил, проти чого протестують антиглобалісти, а також чинник конструктивно-творчої спрямованості як системної цілісності.

Рассмотрен феномен глобализации как интеграция единой, общемировой, глобальной экономики вместо совокупности отдельных национальных экономических комплексов, которые существовали раньше. Указано, что глобализация - это рычаг экономического и социально-политического давления со стороны известных могучих сил, против чего протестуют антиглобалисты, а также глобализация выступает и как положительный фактор, способствуя конструктивно-творческой направленности в рамках человечества как системной целостности.

In the article the author considers the phenomenon of globalization as a rare integration, public, global economics instead of the totality of the separate national economical complexes, which have existed before. Thus, globalization is the key of economical and social-political pressure from the side of the known mighty force the antiglobalists protest. Against though the globalization is as a positive factor conducive to the constructive and creative trend in the bounds of mankind as a systemic integrity.

Зазначено, що поглиблення процесів глобалізації робить цей феномен особливим об'єктом наукового дослідження. Аналіз науки як важливого фактора глобалізації базується на вченні В. І. Вернадського про ноосферу. Для досягнення сталого розвитку наука, зокрема українська, має стати засобом коригування напрямків глобалізації з метою екологізації та гуманізації цих процесів.

Досліджено діалектичні суперечності між традиційними економічними інтересами й екологічним імперативом, які особливо загострюються за умов глобалізації. Доведено, що подолання таких суперечностей можливе шляхом формування нової глобальної екологічної економіки. Правовим захистом принципів екологічної економіки має стати Екологічна Конституція Землі - глобальний акт екологічної безпеки планети, процес створення якого містить свої внутрішні суперечності.

Крізь призму сучасного екологічного імперативу та концепції сталого розвитку розглянуто основні методологічні підходи до створення Екологічної Конституції Землі (ЕКЗ). Значну увагу приділено проблемі глобальної зміни клімату та імплементації Кіотського протоколу. Проаналізовано роль науки у формуванні та впровадженні ЕКЗ.

Розглянуто основні перешкоди на шляху реалізації ідеї Екологічної Конституції Землі: незацікавленість наймогутніших держав світу, проблеми фінансово-економічного характеру, соціально-психологічні настрої у світовій спільноті, байдужість владно-бюрократичних структур. Запропоновано авторське бачення виходу із ситуації, що склалася.

Розглянуто ідею Екологічної Конституції планети та першкоди на шляху її реалізації. Запропоновано ієрархічну схему цих перешкод. Сформовано множину лінгвістичних змінних, які відповідають даним факторам.