Здійснено стислий огляд сучасного стану створення безпровідних телекомунікаційних систем. Охарактеризовано теоретичні аспекти створення систем. Наведено характеристики сучасних систем та основних електронних компонетів, що визначають параметри систем. Відзначено перспективні напрямки подальшого вдосконалення систем.

Приведены математические модели цифровых квазипериодических сигналов, позволяющие описывать их с помощью матричных макроопераций. Основным средством для формирования математических моделей сигналов являются арифметико-логические выражения. С помощью разработанных средств моделирования рассчитаны автокорреляционные функции для цифровых сигналов различной формы. Функции обработки цифровых сигналов реализованы с использованием средств матричного программирования системы MatLab.

Розроблено математичну модель безпроводової телекомунікаційної системи, яка дозволяє визначити потужність передавача, необхідну для одержання заданої ймовірності помилки прийому сигналу у разі врахування всіх параметрів системи з багатопозиційною маніпуляцією сигналу МPSK за умов М = 2, 4, 8, 16, 32, 64. Визначено взаємну залежність інформаційно-енергетичного критерію з ймовірністю помилки прийому та кількості позицій сигналу.

Запропоновано огляд способів інтеграції різноманітних типів мереж на основі all-IP FMC. Проаналізовано особливості створення та функціонування мультисервісних мобільних платформ у їх провайдерській та клієнтській частинах. Розглянуто сучасні технології розробки сервісів мультисервісних платформ і проблеми інформаційної безпеки у конвергентних мережах та їх архітектурних компонентах. Наведено приклади реалізації систем і сервісів, а також основні характеристики практичних мультисервісних платформ.

Показано актуальність використання радіорелейних систем у мережах мобільного зв'язку, які надають змогу створювати розгалужену мережу доступу з великою пропускною здатністю та з достатньо гнучкою для зміни топологією без великих втрат коштів і часу. Зазначено, що ефективна робота радіорелейних мереж досягається технічно правильним плануванням обладнання, частот, ємностей прольотів та їх параметрів, забезпеченням прямої видимості прольоту, стійкості конструкції до вітрових навантажень, стабільності електроживлення, мінімальних завад через інтерференцію сигналів у мережі. Зазначено щодо здатності радіорелейного обладнання працювати в гібридному режимі з одночасним використанням стандартів PDH/SDH спільно з IP пакетами та цим досягати універсального рішення для передавання даних на рівні доступу мобільних мереж.

Рассмотрены практические аспекты определения пропускной способности телекоммуникационных систем при наличии помех. Показано, то пропускная способность нестационарного канала может быть представлена с использованием двух его состояний. Предлагается осуществлять оценку влияния каждого состояния на пропускную способность через функцию потерь и удельный вес каждого из состояний. На основе анализа полученных експериментально характеристик помех определена модель нестационарного коммутированного канала, которая описывает вероятностные характеристики помех для двух состояний. Проведена оценка потерь пропускной способности с учётом стационарного и нестационарного характера помех в каналах связи при частотной манипуляции сигнала.

Показаны особенности применения технологии SMART GRID в современных энергосетях. Описаны взможносги потребителей и владельцев энергосетей оптимально планировать и формировать затраты на эксплуатацию и развитие генерирующих и распределительных сетей. Приведена концептуальную модель системы SMART GRID, осуществляющей постоянный мониторинг состояния всех участников сети посредством интеллектуальных счетчиков. Интеллектуальные счетчики детально определяют показатели потребления, позволяют измерять параметры импульсных перенапряжений и гармонических искажений, что позволяет диагностировать проблемы качества электроэнергии. Показана необходимость использования технологии SMART GRID для повышения эффективности функционирования энергосетей, повышения их безопасности, снижения энергозатрат и уменьшения влияния энергосистем на экологию среды.

Получены формулы для четкого определения скорости передачи дискретных амплитудно-манипулированных видеосигналов через кабельную медную пару, а также амплитудно-манипулированных и фазоманипулированных радиосигналов через кабельную медную пару, волоконно-оптическую линию и радиоканал. Использование данных формул приемлемо при условии пренебрежения шумами в канале, когда отношение сигнал/шум составляет 10 дБ и более. Отмечено, что под воздействием помех реальная пропускная способность телекоммуникационной системы уменьшается из-за потери части количества информации, вызванной неопределенностью полученного приемником сообщения от источника.

Предложен метод образования модифицированных псевдослучайных последовательностей (ПСП) Голда для построения телекоммуникационных систем с кодовым разделением каналов, позволяющий использовать в системах М-позиционные сигналы. Показано, что применение модифицированных ПСП Голда позволяет уменьшить необходимую полосу пропускания радиоканала при данном количестве кодированных каналов или увеличить количество кодированных каналов при данной полосе пропускания радиоканала. Разработанный графический интерфейс пользователя позволяет автоматически отбирать и отбрасывать реализации модифицированных ПСП Голда по заданному уровню боковых лепестков взаимокорреляционых функций.

Наведено в алфавітному порядку від А до N акроніми та скорочення з таких галузей знань: електроніка, лінії зв'язку (кабельні, зокрема волоконно-оптичні лінії), телекомунікації та радіозв'язок (зокрема стільниковий, супутниковий і радіорелейний зв'язок), мережі (локальні, міські, корпоративні, глобальні, повністю оптичні мережі), а також їх сервіси, сучасні технології передачі та мультиплексування сигналів (PDH, SDH, ATM тощо).

Наведено в алфавітному порядку від O до Z акроніми та скорочення з галузі телекомунікацій та інформаційних технологій з метою запобігання небезпеки засмічення мови "жаргонізмами" та для адекватного перекладу з дотриманням міжнародних стандартів.

Одержані дані вказують на вірогідне збільшення активності ЛДГ та ГТП у нирках монгольської піщанки після другого року життя, що негативно впливає на функціональну активність даного органа.

Представлена магнитодинамическая установка для литья алюминиевых расплавов под низким электромагнитным давлением, оснащенная новыми устройствами для измерения уровня расплава в тигле и электромагнитного давления в процессе заполнения литейной формы. Описана структурно-функциональная схема установки, построенная с использованием современных средств микропроцессорной техники и обеспечивающая оптимальный режим заполнения формы в соответствии с требованиями технологического процесса. Показаны преимущества этой установки в сравнении с существующими и перспективы ее применения при производстве литых заготовок.

Вивчено проблематику оптимізації параметрів лиття у разі розливання сортової заготовки високої якості безперервнолитим способом. Проведено дослідження впливу внутрішнього діаметра та глибини розташування зануреного стакана у кристалізаторі радіальної сортової (МБЛЗ). В основу досліджень взято конструкцію проточного зануреного стакана в умовах роботи кристалізатора сортової МБЛЗ ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", глибина розташування зануреного стакана в діапазоні від 60 до 180 з кроком 20 мм, діаметри порожнини зануреного стакана - 28, 32, 36 мм. В результаті досліджень встановлено, що використання зануреного стакана з внутрішнім діаметром 28 мм можливо в тому випадку, якщо глибина його занурення знаходиться в діапазоні від 80 до 100 мм. Варіювання глибини заглиблення в цій межі суттєво не змінює характер розподілу потоків. Струмінь носить чітко сформований спрямований характер і знаходиться на достатній відстані від стінок кристалізатора. Використання зануреного стакана з внутрішнім діаметром 36 мм ускладнено у зв'язку з тим, що струмінь на всіх глибинах занурення стакана носить несформований характер і притискається до більшого радіусу. Внаслідок чого можливе підмивання затверділої коринки металу й існує ймовірність утворення проривів. Однак, виявлено глибину занурення стакану 100 мм, яка задовольняє вимогам, необхідним для одержання сортової заготовки високої якості. Конвективний потік виходить з зануреного стакана, проникає в рідку фазу на допустиму величину, а швидкості під дзеркалом металу не створюють умов для розвитку процесів хвиле- та вихроутворення і захоплення ШУС. Застосування зануреного стакана з внутрішнім діаметром 32 мм є найбільш виправданим. У разі його використання можлива зміна глибини в найбільш широкому діапазоні від 80 до 120 мм, яка суттєво не змінить співвідношення розподілу турбулентних потоків. Струмінь носить цілісний характер і знаходиться на безпечній відстані від стінок кристалізатора, кінетична енергія струменя встигає розсіятися до горизонту кристалізації, не створюючи передумов для підмивання коринки металу по осі кристалізатора, а швидкості в зоні меніска входять в допустиму норму.

Показано причини низької ефективності металургійних заводів з обробки кольорових металів (ОКМ), слабкі сторони технологічних побудов на базі концепції металургійних мінізаводів і конкурентні переваги виробництв на базі концепції мікрозаводів. Розглянуто процеси зменшення виробничих потужностей у нових заводах кольорової металургії. Детально розглянуто процеси "Conform" та "UPCAST" з точки зору їх технологічної побудови, переваг та можливостей використання цих процесів в умовах вітчизняного виробництва міді. Відзначено, що різке зниження внутрішнього споживання продукції з міді та її сплавів, зумовлене кризою минулого століття, спровокувало зниження ломозбору і, як наслідок, зниження спреду на лом, підвищило ціни на внутрішньому ринку металобрухту в Україні і Росії практично до світових. Це в свою чергу зумовило тенденцію суттєвого зниження прибутковості мінізаводів. Галузі промисловості, що динамічно розвиваються, постійно підвищують вимоги до якості прокату з міді та її сплавів. Така тенденція змушує виробників віддавати перевагу міді електролітичного рафінування як сировини. Сформовані тенденції зростання цін на мідний брухт, зростаючі вимоги до якості продукції з боку споживачів, доступність обладнання китайських виробників для нових технологічних побудов і зниження обсягів споживання створюють передумови для будівництва ефективних мікрометалургійних заводів з обсягами виробництва 3 - 5 тис. т на рік, орієнтованих на регіонального споживача, і використовують як сировину або загальнодоступну катодну мідь, або литу заготовку, що виробляється на установках "UPCAST". Такі побудови мають у порівнянні із заводами ОКМ на порядок менші накладні витрати, коротший технологічний ланцюг, що визначає малий термін виробництва і більш високі показники якості продукції, що випускається.

Засобами математичного моделювання вирішувалося завдання моделювання руху конвективних потоків розплаву в однострумкових проміжних ковшах, що використовуються на сучасних металургійних мікрозаводах. Для порівняльної оцінки конструкцій металоприймачів з точки зору рафінуючого ефекту в розроблену модель руху конвективних потоків у проміжному ковші додано елемент, що імітує рух неметалевих включень. При цьому як вихідні дані задавалися кількість, розміри і щільність неметалевих включень. Введення неметалевих включень в рідку ванну проміжного ковша здійснювалося через захисну трубу безпосередньо в порції металу, що надходили. Кількість неметалевих включень становила 120 одиниць. Основні розміри неметалевих включень: 25 мкм - 30 одиниць, 50 мкм - 30 одиниць, 100 мкм - 30 одиниць, 150 мкм - 30 одиниць. Встановлено, що максимальний рафінуючий ефект досягається у разі застосування металоприймача зі скошеними бічними стінками в бік найближчої вузької стінки проміжного ковша і який не має борту. Такі конструктивні особливості і спосіб установки забезпечують раціональну для спливання неметалевих включень траєкторію руху циркуляційних потоків. Незважаючи на це, оптимальною на погляд авторів є конструкція металоприймача зі скошеними бічними стінками в бік найближчої вузької стінки проміжного ковша, яка має борт. Вона має другий показник ефективності видалення включень на рівні 87,5 %, однак характер руху потоків у проміжному ковші у разі його використання є більш оптимальним. Це пояснюється тим, що потоки, які виходять з металоприймача, частково гасяться його конструктивним виступом - бортом, що забезпечує менший вплив на футеровку найближчої вузької стінки проміжного ковша. Також у разі зменшення висоти борту металоприймача до діапазону 20 - 30 мм вдається підвищити ефективність видалення неметалевих включень більше, ніж 90 %. За одночасного застосування металлоприймача і порога створюються сприятливі умови для переважного руху потоків металу у верхній частині рідкої ванни. За рахунок цього забезпечуються сприятливі умови для спливання і асиміляції неметалевих включень покривним шлаком. Встановлено, що кращим розташуванням порога є відстань, що становить приблизно 1/3 від відстані між віссю стакана-дозатора і віссю падаючого із сталерозливного ковша струменя з боку стакана-дозатора. У разі такого взаємного розташування порога і металоприймача ефективність видалення включень з проміжного ковша становить 97,5 %. Такий показник є максимальним для всіх досліджуваних варіантів.

Розвиток технологічних схем виробництва сталі в останні роки характеризується зменшенням обсягів виробленої сталі в рамках окремих підприємств з одночасним підвищенням якості продукції. У свою чергу виробництво якісних і високоякісних марок сталей на сьогоднішній день стає більш виправданим в умовах сучасних металургійних мікро-заводів, ніж в умовах міні-заводів і великих цехів. Дана тенденція обгрунтована можливістю виробляти якісну продукцію невеликими партіями. Під високою якістю заготовки, що відпивається, мається на увазі забезпечення високих кондицій в частині геометричної конфігурації і відсутності поверхневих і підповерхневих тріщин. Одна з причин проривів металу полягає в формуванні між заготовкою та поверхнею кристалізатора шлакової плівки або зазору, що перешкоджає ефективному відведенню тепла та призводить до локального ущільнення твердого каркаса і прориву металу під дією феростатичного тиску. Іншою причиною такого роду аварійної ситуації прийнято вважати знеміцнення кірки через появу в ній внутрішніх тріщин, спрямованих від центру злитка до поверхні при утворенні ромбічності профіля заготовки. Однак на практиці спостерігаються випадки, коли в ромбічній заготовці прорив металу під кристалізатором викликає тріщини, що йдуть не з центру заготовки до поверхні, а, навпаки, від поверхні до центру. Мета роботи - дослідження та ідентифікація процесів і явищ, які супроводжують формування тріщин та є причиною прориву металу і які спрямовані від поверхні злитка до його центру в ромбічній сортовій заготовці. Представлено дослідження та аналіз процесів і явищ, що супроводжують формування тріщин заготовки зі сталі. Розглянуто причину прориву металу сортової заготовки ромбічної форми, що сконцентрований на ділянці між поверхнею металевого злитка та його центром. Встановлено, що поява поверхневих тріщин при розливанні сортової заготовки на машинах безперервного розливання заготовок або на машинах напівбезперервного розливання заготовок, викликана поперечним зменшенням або збільшенням ромбічності заготовки у діапазоні від 1 - 2 мм. Підтверджено, що такі процеси в свою чергу виникають через невідповідність розміру профіля гільзи по висоті параметрам усадки твердої кірки металу.

Дослідження, які представлені у роботі, спрямовані на вибір оптимальної геометричної форми металоприймача, який повинен задовольняти умовам роботи в однострумковому проміжному ковші при безперервному чи напівбезперервному розливанні сортової чи блюмової заготовки на малих металургійних мікро-заводах. В основу експериментів по встановленню гідродинамічної картини витікання металу в проміжному ковші, виконаних на фізичній холодній моделі, були покладені наступні варіанти: без металоприймача (N 1), несиметричний металоприймач з низьким бортом, розгорнутий в бік стакана-дозатора (N 2), несиметричний металоприймач з низьким бортом, розгорнутий в бік найближчої вузької стінки (N 3), несиметричний металоприймач без борта, розгорнутий також у бік вузької стінки (N 4). Найкращі результати продемонстрували металоприймачі, які були розгорнуті в бік найближчої вузької стінки. Але слід зазначити, що потребує додаткових досліджень вплив конвективних та циркуляційних потоків на футерування у цій зоні. Здійснено спробу встановити час перетікання локального об'єму рідини з потенційно мертвої зони, яка перебувала в крайній правій 1/4 обсягу проміжного ковша, в зону лівої 1/4 обсягу ковша, в якій знаходиться стакан-дозатор. Для цього в зону правої 1/4 для всіх досліджуваних варіантів подавались кольорові чорнила і визначався час, за який перші підфарбовані потоки досягнуть лівої вузької стінки проміжного ковша. В результаті час перетікання рідини в проміжному ковші без металоприймача склав 40 секунд, а при аналогічних експериментах при використанні металоприймача "turbostop" конструкції N 2 - 50 секунд; N 3 - 45 секунд; N 4 - 30 секунд. Зроблено висновок про те, що наявність застійної зони між металоприймачем і правою вузькою стінкою проміжного ковша збільшує час перетікання металу в зону стакана-дозатора в середньому на 35 - 60 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.104.3

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в сталях різних структурних класів. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.04 + К222.062

Рубрики:

Стан і структура заліза та його сплавів

Механічні властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ