Показано, що децентралізоване теплопостачання у більшості випадків економічніше за централізоване. Створено, досліджено й впроваджено енергоефективні водонагрівачі для автономного опалення. В них передбачено глибоке охолодження продуктів згоряння і використання прихованої теплоти конденсації водяної пари. Визначено оптимальні режими роботи водонагрівачів. Віднайдено ефективні засоби протидії корозії. Вартість теплоти, виробленої такими пристроями, у 2 - 3 рази менша ніж за централізованого теплопостачання.

Изложены результаты сравнительного анализа металлургических свойств доменного кокса различных способов тушения и кокса-орешка, а также данные опытно-промышленных кампаний выплавки углеродистого ферромарганца с использованием смесей восстановителей с различным их соотношением. Установлено, что применение в шихте фракционированного доменного кокса при полной или частичной замене кокса-орешка ухудшает технико-экономические показатели производства углеродистого ферромарганца.

Індекс рубрикатора НБУВ: К326.4

Рубрики:

Виробництво феромарганцю

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены и проанализированы результаты исследования природы химической эрозии периклазовой футеровки дуговой электропечи типа РКО-5 при помощи рентгеноспектрального микроанализа на энергодисперсионном спектрометре с целью повышения эксплуатационной стойкости футеровки при одностадийном производстве передельного марганцево-силикатного шлака и товарного ферромарганца.

Індекс рубрикатора НБУВ: К326.4

Рубрики:

Виробництво феромарганцю

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены результаты определения химических составов базовых силицидных фаз в структурах слитков ферросилиция ФС65 и ферросиликомарганца марок МнС17 и МнС25 с использованием электронного микроскопа с энергодисионной приставкой для рентгеноспектрального микроанализа. Установлено, что Ca, Al и Ti концентрируются преимущественно в избыточных фазах выделения в составе сложных силицидов. Содержание кальция в структуре ферросиликомарганца в 10 - 15 раз меньше, чем в ферросилиции.

Приведена характеристика шахтнощелевой печи и технология обжига известняка при получении ферросплавной извести, обобщены результаты экспериментальных исследований влияния отопления печи колошниковым феррогазом взамен природного газа на снижение эксплуатационной стойкости хромитопериклазовой футеровки печи.

Изложены результаты рентгеноспектрального микроанализа микроструктуры высокомарганцевого передельного шлака и шлаков, формирующихся по ходу выплавки металлического марганца и перераспределения примесных оксидов ЩМ и ЩЗМ между минеральными образованиями этих шлаков.

Изложены результаты опытно-промышленного освоения выплавки подшипниковой стали ШХ15СГ-В путем применения ферросиликомарганца МнС25 (ДСТУ 3548-97) с массовой долей кальция не более 0,1 % вместо ферромарганца ФМн78А (ДСТУ 3547-97) и ферросилиция ФС65 (ДСТУ 4127-2002) с высоким (до 0,5 %) и нестабильным содержанием кальция. Использование отечественных ферросплавов взамен импортного ферросилиция, согласно разработанной инновационной технологии выплавки и внепечной обработке стали и обеспечивает существенное повышение выхода годного, способствует снижению загрязненности заготовок и сортового проката глобулярными и оксидными включениями.

Изложены результаты анализа действующих технологических процессов выплавки металлического марганца и среднеуглеродистого ферромарганца силикотермическим способом. Показано, что сквозное использование марганца в товарные ферросплавы не превышает 52 % из-за потерь марганца в основном с отвальным шлаком металлического марганца (среднеуглеродистого ферромарганца). Триединой задачей совершенствования трехстадийной технологической схемы и процессов выплавки марганцевых ферросплавов силикотермическим способом является снижение потерь марганца, повышение производительности печей и снижение удельного расхода электроэнергии.

Изложены требования к качеству подшипниковой стали ШХ15СГ-В по ГОСТ 801-78 и ASTM E45 (метод А), основные положения и недостатки действующей технологии выплавки металла в дуговых печах с использованием ферросилиция ФС65 с повышенным содержанием кальция и углеродистого ферромарганца. Рассмотрено влияние растворенных в жидком углеродистом железе алюминия и кальция на равновесие с корундом, алюминатами кальция; спрогнозированы параметры опытно-промышленных плавок стали ШХ15СГ-В с использованием ферросиликомарганца.

Приведены результаты электронно-микроскопического исследования распределения Ca, Al, P, As между структурными составляющими и избыточными фазами выделения на шлифах, поверхностях "старых" и "свежих" изломов образцов высокопроцентного ферросилиция.

Вперше теоретично обгрунтовано та впроваджено у виробництво технологію виплавки феромарганцю ФМн78Б і марганцевого шлаку ШМП-78 з використанням донецького антрациту замість частки коксу-горішка в дугових електропечах. Проведено термодинамічний аналіз реакцій відновлення марганцю шлаку ШМП-78 силікомарганцем щодо умов виплавки металічного марганцю та середньовуглецевого феромарганцю силікотермічним способом. Впроваджено нову футерівку печей з периклазових вогнетривких виробів марки П-96. Досліджено причини зменшення стійкості хромітопериклазової футерівки шахтно-щілинних печей випалу вапняку. Обгрунтовано для впровадження на печі більш якісну периклазохромітову футерівку.

Освещены проблемы разработки и внедрения инновационных процессов и сквозной многостадийной технологической схемы производства металлического марганца электротермическим способом. Описаны технологии дефосфорации исходных марганцевых концентратов с полученим в одну стадию высокоуглеродистого ферромарганца и передельного шлака. Охарактеризованы дуговые электропечи и новые печные трансформаторы. Раскрыта технология выплавки передельного силикомарганца с использованием марганцевого шлака. Показаны возможности повышения стойкости футеровки ванны печей при использовании периклазовых огнеупоров более высокого качества. Проанализированы результаты исследования механизма химико-эрозионного износа футеровки шахтных щелевых печей обжига известняка, предлежены пути повышения их эксплуатационной стойкости.

Індекс рубрикатора НБУВ: К314.103-1

Рубрики:

Плавка металів в електричних печах

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выполнено рассмотрение технологии изготовления и свойств брикетов с различным составом шихтовых материалов, полученных с помощью шнекового (экструдерного) брикетированного пресса.

Рассмотрен процесс перехода на выпуск и разливку ферросилиция без применения ковша и мульд, путем выпуска расплава из печи через желоб, копильник и формирование слитков в полостях из отсевов ферросилиция. Проанализировано влияние технологии выпуска с разливкой металла на качество ферросилиция и показатели производства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н931.103

Рубрики:

Знешкодження і знищення твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто способи зниження температури продуктів згоряння для інсинераторів та особливості їх практичного застосування. Розглянуто умови ефективного використання рекуперації теплоти продуктів згоряння за термічного знешкодження відходів. Приведено способи рекуперації теплоти продуктів згоряння відходів лікувальних закладів та надано їх характеристики. Наведено оцінку потенційної кількості теплоти в продуктах згоряння у разі спалювання відходів лікувальних закладів. Розглянуто нестаціонарності у виділенні теплоти, характерні для інсинераторів лікувальних закладів, які впливають на узгодження з графіком навантаження потенційного споживача теплоти. Запропоновано спосіб рекуперації теплоти нагріванням повітря, що подається безпосередньо в інсинератор. Представлено конструктивну реалізацію даного способу та параметри рекуператора за робочих навантажень інсинератора.

Розглянуто питання небезпеки, яку можуть завдати відпрацьовані мастила оточуючому середовищу, та напрямки їх утилізації. Показано особливості, переваги та недоліки кожного з напрямків утилізації відпрацьованих мастил. Розглянуто досвід зарубіжних країн щодо збору та утилізації відпрацьованих мастил. Наведено приклад застосування прямого спалення відпрацьованих мастил на установці, розробленій Інститутом газу НАН України. Розглянуто світовий досвід застосування піролізних установок для переробки відпрацьованих мастил на паливо. Приведено порівняння характеристик вітчизняної піролізної установки з установками подібного типу закордонного виробництва, а також досвід використання таких установок в Україні та за кордоном. Показано принцип дії вітчизняної піролізної установки для переробки відпрацьованих мастил на паливо, а також наведено її робочі характеристики.