Ключ. слова: волоконно-оптическая измерительная сеть, дефлектор
Індекс рубрикатора НБУВ: З861.1-04

Рубрики:

Волоконна оптика

Шифр НБУВ: Ж23882 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л463.8

Рубрики:

Синтетичний алмаз

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Залежно від тривалості та концентрації реагентів досліджено окислення водних розчинів ліпопротеїнів низької щільності за присутності в них фуллерену та іонів міді. Встановлено, що характер кінетики окислення їх за таких умов якісно подібний. Це свідчить про тотальність процесу, який, що раніше було відзначено для іонів міді, відбувається за вільнорадикальним механізмом. Кількісну різницю між параметрами окислення, визначених за допомогою методу флуоресцентної мікроскопії, інтерпретовано в термінах окислювального потенціалу та спорідненості до електрона, що характеризує активність компонент у реакціях, в яких відбувається перенос електронів. Виявлено кореляцію між вищезазначеними параметрами та швидкістю окислення водних розчинів ліпопротеїнів низької щільності: збільшення останньої зумовлює підвищення спорідненості молекул до електрона і зменшення їх окислювального потенціалу.

Досліджено систему професійної підготовки інженерів-програмістів за умов магістратури та формування фахової компетентності ІТ-професіоналів відповідно до швидкого розвитку технологій та зміни вимог ринку праці цієї галузі. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування фахової компетентності таких інженерів-програмістів за умов магістратури, що грунтується на засадах компетентнісного, особистісного та ресурсного підходів. Визначено педагогічні умови її реалізації. Розроблено навчальні курси "Хмаринні технології в освіті", "Інтернет речей", "Програмування мікроконтролерів та інтернет речей". Обгрунтовано доцільність проведення хакатонів як практико-орієнтованої, наближеної до реальних умов професійної діяльності ІТ-фахівців, форми організації навчального процесу майбутніх інженерів-програмістів. Кількісний та якісний аналіз результатів експериментальної роботи підтвердили ефективність упровадження розробленої моделі формування фахової компетентності майбутніх інженерів-програмістів за умов магістратури.