Зроблено спробу провести кластерний аналіз міжнародної конкурентоспроможності країн за авторитетним рейтингом всесвітнього економічного форуму. Досліджено причини погіршення міжнародної конкурентоспроможності України. На підставі дискримінантного аналізу розраховано інтегральні моделі конкурентоспроможності, а з допомогою кореляційно-регресійних методів установлено залежності між показниками конкурентоспроможності.

Розглянуто теоретико-методологічні засади циклічності економічного розвитку країн, механізм та інструментарій антициклічного регулювання за умов глобалізації світової економіки. Досліджено методологічні аспекти діагностики економічних циклів та проведено на їх основі економетричний аналіз. Виявлено характер, масштаби й особливості економічних циклів у глобальному середовищі. Вивчено досвід практичної реалізації антициклічної політики у розвинених державах світу. Розроблено методичні засади оцінки циклів міжнародної конкурентоспроможності країни.

Надано агрогосподарську оцінку та виявлено найпродуктивніші види злакових і бобових трав, їх сорти вітчизняної та зарубіжної селекції та траво- і сортосумішки з метою створення високопродуктивних лучних травостоїв сінокісного використання. Встановлено залежність продуктивності агрофітоценозів та якісних показників корму від їх видового та сортового складу. Вперше за умов зазначеного регіону доведено позитивну взаємодоповнювальну роль різних сортів трав внаслідок створення сіяних сінокосів на основі одновидових посівів багаторічних трав і бобово-злакових сортосумішок, що сприяє більш ефективному використанню біокліматичних ресурсів регіону та отриманю на 13 % вищих врожаїв, на відміну від посівів, в яких види подані лише одним сортом. Встановлено розміри накопичення біологічного азоту бобовими травами у сумішках та його вплив на продуктивність і розміри економії на сіяних луках азоту мінеральних добрив. Для різних видів і сортів бобових і злакових трав визначено календарні строки настання збиральної стиглості як основи побудови лучних конвеєрів щодо поліпшення надходження високоякісної рослинної маси протягом сезону та більш раціонального використання трудових ресурсів і сінозбиральної техніки, створення кращих умов для заготівлі сіна за нестійкої погоди.

Висвітлено теоретичні засади організації та функціонування економічних систем (ЕС). Розкрито методи типологізації національних моделей ЕС. Проаналізовано особливості відтворення економіки України в контексті пошуку ефективної моделі її соціально-економічної трансформації. Увагу приділено економічному лібералізму, патерналістьскій моделі ЕС, німецькій моделі соціального ринкового господарства, скандинавському соціалізму, особливостям національної моделі економічного дирижизму, характерним рисам ЕС Російської Федерації, оцінці ефективності ЕС Китаю.

Освещены теоретические основы организации и функционирования экономических систем (ЭС). Раскрыты методы типологизации национальных моделей ЭС. Проанализированы особенности воспроизводства экономики Украины в контексте поиска эффективной модели ее социально-экономической трансформации. Уделено внимание экономическому либерализму, патерналистской модели ЭС, немецкой модели социального рыночного хозяйства, скандинавскому социализму, особенностям национальной модели экономического дирижизма, характерным чертам ЭС Российской Федерации, оценке эффективности ЭС Китая.

Наведено системи теплопостачання на базі відновлюваних джерел енергії з можливим підключенням резервного (традиційного) джерела енергії, що дає можливість забезпечити потребу у теплопостачанні, а також надійність та стабільність роботи систем.

Розглянуто визначальні детермінанти становлення конкурентоспроможних університетів у глобальному освітньо-науковому просторі. Проаналізовано міжнародний досвід і національні стратегії підвищення конкурентоспроможності вищих навчальних закладів. Здійснено типологізацію країн за рівнем державної підтримки вищої школи з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу, визначено місце України в одержаній кластерній ієрархії. Запропоновано стратегічні напрями державної політики формування висококонкурентних університетів в Україні.

Проаналізовано теорії та моделі оцінювання регіональної конкурентоспроможності, досліджено сутність і чинники виробничої конкурентоспроможності й обгрунтовано її взаємозв'язок з економічним потенціалом регіонів. Реалізовано новий підхід до оцінювання виробничої конкурентоспроможності регіонів України шляхом емпіричного моделювання їх економічного потенціалу за різними сценаріями соціально-економічного розвитку країни.

За результатами досліджень визначено кращі сорти бобових трав і бобово-злакових сортосумішок для вирощування на дерново-карбонатних грунтах Волинського Полісся. Надано перевагу складним сортосумішам, у разі включення до яких бобових компонентів стає можливим без застосування азотних добрив підвищити продуктивність угідь в 1,3 - 2 рази у порівнянні зі злаковим травостоєм, зекономити близько 61 кг/га азоту мінеральних добрив.

Розглянуто питання становлення конкурентоспроможних університетів в Україні. Узагальнено різноманітні теоретичні концепції міжнародної конкурентоспроможності університетів та систематизовано ключові фактори їхнього успіху на світовому освітньому ринку. Визначено поняття глобально конкурентоспроможного університету як ВНЗ, який здатний займати й утримувати стійкі позиції в певних сегментах глобального ринку освітніх послуг і результатів інтелектуальної діяльності, досягати міжнародних переваг у здійсненні наукових досліджень, наданні освітніх послуг та виконанні важливих соціальних завдань суспільства. Проведеним на основі 50-ти країн світу статистичним аналізом засвідчено тісний і прямий взаємозв’язок між рівнем загальних витрат на вищу освіту в розрахунку на одного студента, якістю вищої освіти і представленістю національних ВНЗ у Шанхайському рейтингу університетів. Виявлено оптимальну величину питомих державних і приватних витрат на вищу освіту, що забезпечує становлення університетів світового класу. Систематизовано 85 реформ вищої освіти, які мали місце у країнах-учасницях Організації економічного співробітництва та розвитку протягом 2008–2014 рр., та згруповано за ключовими політичними напрямами. Охарактеризовано дві моделі національних стратегій розвитку вищої освіти: стратегію „вшир” та стратегію „вглиб”, систематизованих відомим міжнародним експертом у сфері вищої освіти С. Марджинсоном. Запропоновано стратегічну архітектуру новітньої державної політики у сфері вищої освіти для становлення в Україні конкурентоспроможних університетських закладів.

Рассмотрены вопросы становления конкурентоспособных университетов в Украине. Обобщены различные теоретические концепции международной конкурентоспособности университетов и систематизированы ключевые факторы их успеха на мировом образовательном рынке. Определено понятие глобально конкурентоспособного университета как ВУЗ, который способен занимать и удерживать устойчивые позиции в определенных сегментах глобального рынка образовательных услуг и результатов интеллектуальной деятельности, достигать международных преимуществ в осуществлении научных исследований, предоставлении образовательных услуг и выполнении важных социальных задач общества. Проведенным на основе 50-ти стран мира статистическим анализом засвидетельствована тесная и прямая взаимосвязь между уровнем общих расходов на высшее образование в расчете на одного студента, качеством высшего образования и представительством национальных ВУЗ в Шанхайском рейтинге университетов. Выявлена оптимальная величина удельных государственных и частных расходов на высшее образование, которые обеспечивают становление университетов мирового класса. Систематизированы 85 реформ высшего образования, которые имели место в странах-участницах Организации экономического сотрудничества и развития в течение 2008-2014 гг., и сгруппированы по ключевым политическим направлениям. Охарактеризованы две модели национальных стратегий развития высшего образования: стратегию "вширь" и стратегию "вглубь", систематизированных известным международным экспертом в сфере высшего образования С. Марджинсоном. Предложена стратегическая архитектура новой государственной политики в сфере высшего образования для становления в Украине конкурентоспособных университетских заведений.

The article examines key factors of universities’ international competitiveness and emphasizes critically important role of a state for effective university sector development. The results of held on the basis of 50 countries statistical analysis have revealed close positive interrelation between the level of overall expenses for higher education per student, between national higher education relative quality and including universities of one or another country into the Shanghai ranking of universities. The author has suggested optimal parameters of public and private expenses for higher education per student associated with development of world-class universities. Finally a new government policy’s strategic architecture in the field of higher education, aimed at creating competitive universities has been developed.