Встановлено, що дифракційний фур'є-спектр транспаранта, нахиленого до оптичної осі, має зв'язок з фур'є-спектром нормально освітленого транспаранта за допомогою перетворення координат у просторово-частотній області, яке виражається через елемент матриці повороту транспаранта. Оптична система, що реалізує фур'є-перетворення функції пропускання (відбиття) транспаранта, який має нахил до оптичної осі, є частотно-неінваріантною, оскільки за лінійного зсуву просторових частот на вході спостерігається нелінійний зсув і спотворення форми імпульсного відгуку, що є наслідком нахилу транспаранта та виражається через елементи матриці повороту.

Определено, что дифракционный фурье-спектр транспаранта, наклоненного к оптической оси, имеет связь с фурье-спектром нормально освещенного транспаранта с помощью преобразования координат в пространственно-частотной области, которое выражается элементами матрицы поворота транспаранта. Оптическая система, которая реализует фурьє-преобразования функции пропускания (отражения) транспаранта, наклоненного к оптической оси, является частотно-неинвариантной, так как при линейном смещении пространственных частот на входе наблюдается нелинейное смещение и преобразование формы импульсного ответа, являющиеся следствием наклона транспаранта и выражающиеся элементами матрицы поворота.

Проаналізовано фізичні моделі та одержано аналітичні залежності для визначення просторово-енергетичних параметрів дифрагованого когерентного випромінювання на статистично нерівній поверхні оброблюваної деталі.

Проанализированы физические модели и получены аналитические зависимости для определения пространственно-энергетических параметров дифрагированного когерентного излучения на статистически неровной поверхности обрабатываемой детали.

Одной из основных причин травматизма на угольных шахтах является обрушение горных пород в протяженных выработках. Традиционно речь идет о выработках, закрепленных рамной податливой арочной крепью. А одним из мероприятий по предотвращению вывалов является установка дополнительной анкерной крепи. Однако практика ведения горных работ показывает, что в выработках закрепленных рамно-анкерной крепью обрушения кровли не редкость. С целью определения характера деформирования пород вокруг выработки, закрепленной анкерами, были проведены натурные наблюдения при помощи глубинных реперов на специально оборудованных замерных станциях, результаты которых приведены в статье. Описан механизм развития расслоений пород вокруг выработки и определены наиболее опасные участки.

Зазначено актуальність дослідження проблеми кріплення штреків анкерними системами з хімічним закріпленням болтів, що є світовим трендом кріплення. Наведено результати числового моделювання змін напружено-деформованого стану (НДС) системи "анкер - закріплювач - масив" залежно від коефіцієнта зчеплення суміші, що закріплює анкерний болт. Аналіз результатів моделювання надав змогу зробити висновок, що для НДС анкерної штанги занадто високе зчеплення анкера з породою небезпечне, оскільки призводить до появи високих локальних розтягуючих напружень і деформацій. Аналіз виникаючих напружень надає змогу оптимізувати анкерні системи.

Отримані експериментальні значення швидкості сполучення для двох маршрутів, в межах міста Харків та у приміській зоні. Досліджено вплив обмежень швидкості руху на значення швидкості сполучення.

Розглянуто вплив механічних характеристик сучасних високоміцних сталей і методів розрахунку із застосуванням САПР на надійність металевих конструкцій мостових кранів. Однією з основних причин аварій кранових конструкцій є крихке руйнування. Повторно-змінні навантаження створюють можливість появи прихованих тріщин втомного характеру, які потім призводять до крихкого руйнування. Імовірність крихкого руйнування в значній мірі залежить від матеріалу, що застосовується при створенні кранової конструкції і методів розрахунку, що застосовуються при проектуванні даних конструкцій. У сучасній практиці для виготовлення кранів прийнято застосовувати високоміцні сталі. Сучасні технології дозволяють одержати сталі з межею плинності до 1100 МПа. Застосування сучасних високоміцних сталей дозволяє досягти суттєвого економічного та екологічного ефекту. Але при всіх позитивних якостях високоміцні стали більш схильні до утворення тріщин при роботі в умовах повторно-змінних навантажень. Ще однією особливістю сучасних кранів є те, що для їх розрахунку використовуються системи автоматизованого проектування. Застосування САПР при проектуванні конструкцій дозволяє використовувати сталь на межі її міцності. У поєднанні із застосуванням високоміцних сталей, це дозволяє значно знизити металоємність конструкції, але, одночасно, істотно підвищує ризик утворення тріщин в проблемних зонах крана. За умов, коли матеріал працює на межі механічних можливостей, на надійність конструкції може вплинути навіть незначне зменшення площі перетину при одноосьовому розтягненні матеріалу. Для мінімізації впливу розглянутих факторів на безпечну експлуатацію металевих конструкцій мостових кранів в роботі запропоновано ряд рекомендацій.

Мета роботи - знаходження вразливих місць в конструкції мостових кранів, що вичерпали ресурс експлуатації шляхом дослідження напруженого стану конструкції методом кінцевих елементів. Для дослідження напруженого стану в конструкції, розроблена математична твердо тільна модель. Для розробки моделі використані креслення досліджуваного крана і реальні навантаження що ним сприймаються. Дослідження моделі виконувалось в SolidWorks корпорації Dassault Systemes. На даному етапі досліджень враховувались статичні навантаження. Розроблена твердотільна математична модель крана для дослідження впливу зовнішніх факторів на напружений стан конструкції. Запропонована методика дослідження дозволяє швидко і з незначними витратами виявити найбільш суттєві фактори, що можуть впливати на рівень безпечної експлуатації крана. Наведені результати впливу зовнішніх статичних навантажень на напружений стан в елементах конструкції, прогини конструкції та її власні частоти. В результаті досліджень набуло подальшого розвитку застосування методу кінцевих елементів для запобігання критичних станів кранових конструкцій, що вичерпали ресурс експлуатації. Запропонована методика дає можливість більш точно і з меншими витратами прогнозувати надійність кранових конструкцій, що вичерпали ресурс експлуатації.

Ідентифіковано основні причини виникнення виробничо-професійних стресів на підприємствах і причин раптової смерті на робочих місцях. Встановлено закономірності впливу факторів стресу на робочому місці на травматизм, захворюваність та аварійність. Висвітлено проблеми стресів на робочому місці на державному рівні та вивчення і впровадження світового досвіду з цієї проблеми дозволить найближчім часом впровадити на підприємствах рекомендації, методичні вказівки та стандарти з профілактики виробничо-професійних стресів. Запропоновано основні пріоритетні напрями при розробці базових методик профілактики стресових станів на робочих місцях.

Систематизовано основні вимоги щодо безпечної експлуатації мостових кранів гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу шляхом вивчення та аналізу регламенту проведення періодичних оглядів мостових кранів, обгрунтування доцільності кольорового забарвлення металоконструкцій для підвищення рівня безпеки при експлуатації кранів, систематизації приладів та пристроїв безпеки, що застосовуються на мостових кранах. Запропоновано методику виявлення проблемних місць в кранах, що виробили експлуатаційний ресурс, з метою швидкого виявлення найбільш суттєвих факторів, що можуть впливати на рівень безпечної експлуатації кранів.

Наведено аналіз сучасного стану анкерного кріплення у світі і означено основні перспективи його розвитку в аспекті росту інтенсивності напружень на контурі гірничих виробок і підвищення деформацій. Сформульовано завдання дослідження - розробка анкерної системи, що забезпечує високу несучу здатність у разі значних деформацій високонапружених гірських порід. Запропоновано нову концепцію неадгезійного кріплення анкерів. Проведено лабораторні тести, що надали змогу встановити ефективність запропонованих рішень і переваги у порівнянні з традиційним хімічним закріпленням анкерних болтів.

Мета роботи - аналіз сучасного стану виробничого травматизму на вугільних шахтах в країнах-лідерах світового вуглевидобутку і пошук шляхів зниження виробничого травматизму. Як методи дослідження використовувались методи математичної статистики, аналіз, синтез, узагальнення. Проаналізовано показники травматизму у вітчизняній вугільній галузі. Сформульовано завдання дослідження і аналіз шляхів зниження виробничого травматизму на вугільних шахтах України відносно світових тенденцій. Диференціація травм у вугільній галузі України і світу надала змогу встановити, що одним з найнебезпечніших виробничих факторів є "обвалення порід". За інформацією 2017 р. обвалення порід є причиною 9 % смертельного травматизму в Україні і займає 4 позицію після вибухів газу, серцево-судинних захворювань і ураження електричним струмом. Диференціація травматизму за факторами в країнах ТОП-10 вуглевидобутку, свідчить, що, не зважаючи на різне співвідношення причин травматизму, "вивали з покрівлі" у більшості вугледобувних країн світу є одним з найбільш небезпечних факторів. Проведений аналіз показав, що рівень травматизму від вивалів порід зумовлений у першу чергу типом і надійністю кріплення. При цьому одним з найпотужніших інструментів впливу на стан порід і, відповідно, зниження руйнування і вивалів є анкерування. Встановлено, що зниження травматизму від вивалів поріди в Україні можливий за рахунок модифікації існуючих анкерних систем. Оцінка професіональних ризиків травмування може бути проведена за допомогою статистичних методів оцінки. Сформульовано напрямок удосконалення засобів забезпечення безпеки праці гірників шляхом підвищення надійності кріплення протяжних гірничих виробок.

На підставі аналізу стану безпеки дорожнього руху в Україні намітити заходи щодо удосконалення управлінських та державних механізмів підвищення безпеки дорожнього руху в Україні та усунення смертельного травматизму внаслідок ДТП. Використано методи статистичної обробки даних, наукового узагальнення та систематизації з метою обгрунтування важливості внесення змін до діючого законодавства в сфері безпеки руху. Наукова новизна полягає в ідентифікації основних причини ДТП, пов'язаних з людським фактором та запропонування підходів, рекомендацій та алгоритмів щодо вдосконалення відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні та зниження кількість травм та смертельних випадків на автошляхах. Практична значимість полягає у визнанні державою проблеми національного масштабу - травматизму з тяжкими та смертельними наслідками в результаті ДТП та розробкою номенклатури пріоритетних превентивних заходів, впровадження яких повинно бути на самому вищому рівні виконавчої влади в Україні. На даний час аварійність на дорогах України є проблемою національного масштабу. Основними факторами, які спричиняють пригоди на автошляхах, є низька культура поведінки на дорозі, в результаті дві третини аварій трапляються саме з вини водіїв. Другорядною причиною є аварійний стан власне автошляхів та недостатнє оснащення відповідними сигнальними знаками, що провокує створення аварійних ситуацій, особливо за умов непогоди та обмеження видимості. Основними пріоритетними превентивними заходами є зміни в законодавстві; зміни страхової концепції; посилення заходів з одержання водійських прав на водіння транспортних засобів; фіксація правопорушень, вудосконалення вимог галузевого законодавства з безпеки руху; розроблення збалансованої системи ефективного покарання за порушення правил дорожнього руху тощо. Запропонований в статті алгоритм дій - пріоритетних превентивних заходів з забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, рекомендовано використовувати при вдосконаленні нормативно-правової бази з питань безпеки руху та державно-управлінських механізмів.

Мета роботи - знаходження суттєвих помилок в державних будівельних нормах, що можуть призвести до небажаних наслідків при розрахунках і експлуатації конструкцій з деревини виникненню аварійних ситуацій і можливих матеріальних і людських втрат. Дослідження велись шляхом порівняння суб'єкту дослідження ДБН В.2.6-161:2017 "ДЕРЕВ'ЯНІ КОНСТРУКЦІЇ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ" з першоджерелом EN 1995-1-1 :2004+A 1 "Eurocode 5: Design of timber structures - Part 1-1: General-Common rules and rules for buildings. English version". Виявлено чисельні помилки, що значно ускладнюють, а в деяких випадках і унеможливлюють розрахунок конструкцій з деревини. Ситуація з використанням державного нормативу з існуючими на даний момент помилками, здатна призвести до суттєвих порушень в стійкості і безпечній експлуатації дерев'яних конструкцій і як наслідок, до виникнення аварій, пожеж, втрат. В результаті досліджень розглянуто можливий вплив помилок ДБН В.2.6-161:2017 на надійність конструкцій, розрахованих згідно означених будівельних норм. Виявлено, що в вітчизняних нормативних документах що стосуються міцності листових матеріалів з деревини відсутні терміні, що відповідають вживаним в європейських нормативних документах термінам planar (rolling) shear та panel shear. Дослідження дозволяють привести будівельні норми ДБН В.2.6-161 у відповідність з Єврокодами, що допоможе зменшити відставання у проектуванні за Єврокодами в Україні, дозволить залучити більше міжнародних інвестицій, та зменшить складності з виходом вітчизняних виробників на ринок ЄС, запобігти руйнуванню дерев'яних будівль, споруд, конструкцій, виникненню аварійних ситуацій і людським втратам. Запобігання негативним наслідкам можливо за умов перегляду, переробки нещодавно прийнятих держаних будівельних норм ДБН В.2.6-161:2017. Основним напрямком забезпечення безпеки на виробництві - є розробка на рівні державного регулювання ретельно перевіреної та безпомилкової нормативної бази.

Наведено основні методи дефектоскопії металевих і залізобетонних конструкцій, а також методи контролю фізико-механічних характеристик матеріалів в елементах конструкцій. Описано методи статичних і динамічних випробувань будівельних конструкцій. Розглянуто питання, пов'язані з реконструкцією промислових, цивільних і громадських будівель. Подано інформацію про заходи з підвищення несучої здатності залізобетонних, металевих, кам'яних та дерев'яних конструкцій.

Мета дослідження - пошук і аналіз шляхів удосконалення сумішей, що саморозширюються і розробка модифікованої суміші для умов підземних гірничих виробок. Як методи дослідження під час вивчення гідратаційного твердіння сумішей, що саморозширюються, використовувався метод мікроскопії. Дослідження міцності і пружник констант сумішей у постгідратаційний період проведено експериментальним за допомогою експериментального методу на установці нерівнокомпонентного тривісного стиску. Зазначено актуальність нової області використання сумішей, що саморозширюються у процесі гідратаційного твердіння. Проаналізовано сучасні методи дослідження цих сумішей і основні гіпотези, що пояснюють природу росту кристалізаційного тиску. Визначено особливі вимоги до сумішей, що саморозширюються: тиски розширення за умов обмежених деформацій близько 30 - 40 МПа, міцність на зсув близьку до міцності порід вугільних формацій, відсутність руйнування в шпурі від зміни геомеханічних напружень. Для цих вимог проведено серію досліджень за методами мікроскопії і стендових випробувань на установці УНТС. Визначено вплив різних компонентів суміші і додаткових добавок на перебіг процесу гідратації. В результаті було розроблено модифіковану суміш, що саморозширюється, яка має властивості, необхідні для забезпечення стійкості підземних гірничих виробок. На основі досліджень гідратаційного твердіння і постгідратаційної міцності сумішей, що саморозширюються виявлено вплив різних добавок на швидкість росту структурних новоутворень, формування гідратних оболонок, утворення монокристалів і структурних зростків. Розроблено нову модифіковану суміш для термокінетичних умов підземних гірничих виробок, яку адаптовано для підвищення стійкості підземних гірничих виробок.

За сучасних умов особливого періоду, який переживає Україна, викладання дисциплін безпеки життєдіяльності (БЖД) та цивільний захист (ЦЗ) майбутнім бакалаврам та магістрам розглянуто як один з приорітетніших факторів забезпечення національної безпеки держави. Використано методи статобробки даних, наукового узагальнення та систематизації. Полягає в узагальненні ієрархії нормативно-правових актів (НПА) України з метою визначення пріоритетності виконання Постанов Кабінету Міністрів та Стандартів вищої освіти. Підвищені якості надання освітянських послуг вищими навчальними закладами (ВНЗ) майбутнім бакалаврам і магістрам та обов'язкове включення в навчальні плани нормативних дисциплін БЖД та ЦЗ. У ВНЗ України проблемі підготовки фахівців з питань ЦЗ та БЖД не приділяється достатньої уваги, що може негативно вплинути в майбутньому на стан національної безпеки країни. Політика в сфері БЖД населення порушується необгрунтованими рішеннями ВНЗ, які вважають необов'язковим вивчення дисциплін, що дозволяють приймати професійні рішення в умовах аварійних, нестандартних та надзвичайних ситуаціях, не зважаючі на прямі нормативні посилання уряду щодо організації навчання майбутніх бакалаврів та магістрів саме у ВНЗ. В Стандартах вищої освіти в переліку загальних та компетенцій бакалаврів та магістрів не приділено належної уваги вирішенню соціальних питань. Але дисципліни ЦЗ та БЖД є обов'язковими до включення в усі бакалаврські та магістерські навчальні програми МОН у зв'язку з Постановою N 444 Кабміну від 26.06.2013 р. "Порядок здійснення навчання населення діям в надзвичайних ситуаціях". Обов'язковість до виконання Постанов Кабміну є апріорним згідно ієрархічної системи НПА України. В разі наявності суперечностей з НПА Міністерств з Постановами Кабміну перші застосуванню (повністю чи у відповідній частині) не підлягають.

Мета роботи - знаходження вразливих для сильних вітрів місць в конструкції будинків з двосхилим дахом, що не враховуються стандартною методикою обліку вітрових навантажень. Методи досліджень. Для дослідження розроблена математична твердотільна модель будинку з двосхилим дахом. Розрахунок навантажень, згідно ДБН проводився в програмному комплексі SCAD ++, моделювання розподілу вітрових навантажень твердотільної моделі виконувалося в програмному комплексі SolidWorks корпорації Dassault Systemes. Дослідження проводилися з урахуванням статичних вітрових навантажень при швидкості вітру 25 м/с. Розглядались впливи з фронтального, бокового та діагонального вітру. Наукова новизна. В результаті досліджень отримав подальший розвиток метод кінцевих елементів для підвищення надійності елементів будівель, що зазнають вітрові впливи які відрізняються від стандартних. Виявлено значні вітрові впливи в районі піддашкового звису спроможні спричинити руйнування даху. Виявлено, що розподілення вітрових навантажень знайдених методом обчислювальної гідрогазодинаміки не співпадає з розподіленням вітрових навантажень відповідно до ДБН B.1.2-2:2006. Практичне значення. Запропонована методика дозволяє, приймаючи за базу стандартні вітрові навантаження, забезпечити більш надійну, довговічну і безпечну роботу елементів даху будівлі, які зазнають вітрових впливів, що відрізняються від стандартних. Результати. Виявлені розподілення вітрових навантажень на стіни і дах при різних напрямках вітру. Показано, що навантаження не має рівномірно розподілений характер, а концентрується в особливих точках конструкції будівлі. Особливі вітрові впливи спостерігаються в зонах козирків даху та карнизних звисів. В цих зонах на площину даху одночасно діє позитивний тиск знизу і негативний тиск зверху. Різниця в тисках створює великі відривні зусилляспроможні відірвати дах від будівлі. Запропонована методика дозволяє швидко виявляти нестандартні, стосовно до вітрового навантаження, вузли і з урахуванням виявлених додаткових вітрових впливів знаходити методи їх підсилення.

Мета роботи - виявлення математичної моделі нелінійної поведінки бетону, що в найбільшій мірі відтворює поведінку лабораторних зразків призм при руйнуванні. Методи досліджень. Дослідження є порівнянням результатів експериментальної частини, що проводилась в лабораторії Криворізького національного університету та результатів математичного моделювання руйнування бетону. Математичне моделювання деформацій та руйнування бетонних призм виконувалось в програмній системі Discovery AIM for student. Наукова новизна. В результаті досліджень отримав подальший розвиток метод математичного моделювання нелінійного руйнування бетону. Виявлені закономірності розподілення еластичних та пластичних деформацій в бетонних призмах. Отримано дослідницький матеріал для корегування особливих параметрів моделей Друккера-Прагера та Менетрея-Вілема Практичне значення. Визначення класів бетону згідно державних будівельних норм виконується шляхом випробувань бетонних призм. Той факт, що математичні моделі Друккера-Прагера та Менетрея-Вілема досить точно відтворюють поведінку реального бетону лабораторних зразків призм, дозволяє застосовувати дані моделі для розрахунків та досліджень складних бетонних та залізобетонних конструкцій. Лінійні математичні моделі бетону можуть бути застосовані лише для розрахунку конструкцій, напруження в яких не перевищує межі пружності. Результати. Виявлено та проаналізовано залежності розподілення напружень та деформацій від навантажень для лінійної та нелінійних моделей руйнування бетону Друккера-Прагера та Менетрея-Вілема. Проведено порівняння отриманих результатів з результатами лабораторних випробувань. Показано, що обидві нелінійні моделі досить точно описують процес деформацій та руйнування бетонної призми, але модель Друккера-Прагера має більший рівень відповідності. Модель Менетрея-Вілема моделює більш жорстку та крихку поведінку бетону. Деформації моделі Менетрея-Вілема нижчі ніж в моделі Друккера-Прагера. В моделі Друккера-Прагера розташування ізоліній пластичних деформацій перед руйнуванням бетону більше відповідають характеру руйнування лабораторних моделей.

Мета роботи - виявлення математичної моделі нелінійної поведінки бетону, що в найбільшій мірі відтворює поведінку лабораторних зразків залізобетонних балок при руйнуванні. Методи досліджень. Дослідження є порівнянням результатів експериментальної частини, що проводилась в лабораторії Криворізького національного університету та результатів математичного моделювання руйнування залізобетону. Математичне моделювання деформацій та руйнування залізобетонних балок виконувалось в програмній системі ANSYS Student. Для виявлення найбільш близької до реальних результатів моделі руйнування бетону, параметри поведінки залізобетонних балок розраховувалися із застосуванням трьох математичних моделей. Наукова новизна. В результаті досліджень отримав подальший розвиток метод математичного моделювання нелінійного руйнування залізобетону. Виявлені закономірності розподілення еластичних та пластичних деформацій в залізобетонних балках. Отримано дослідницький матеріал для корегування особливих параметрів моделей Друккера - Прагера та Менетрея - Вілема. Практичне значення. Той факт, що математичні моделі Друккера - Прагера та Менетрея - Вілема досить точно відтворюють поведінку реального залізобетону дозволяє застосовувати дані моделі для розрахунків та досліджень складних залізобетонних конструкцій. Результати. Виявлено та проаналізовано залежності розподілення напружень та деформацій від навантажень для нелінійних моделей руйнування бетону Друккера - Прагера та Менетрея - Вілема. Проведено порівняння отриманих результатів з результатами лабораторних випробувань. Показано, що обидві нелінійні моделі досить точно описують процес деформацій та руйнування залізобетонних балок, при цьому модель Менетрея - Вілема моделює більш жорстку та крихку поведінку залізобетону. Деформації моделі Менетрея - Вілема нижчі ніж в моделі Друккера - Прагера. Для досягнення повної збіжності в поведінці реального залізобетону та його математичних моделей необхідні попередні випробування відповідних зразків бетону які дозволяють отримати нелінійні характеристики максимально наближені до реальних. Лінійна модель бетону може бути використана тільки в межах пружної поведінки бетону.

Присвячено вирішенню актуальної наукової задачі встановлення закономірностей зміцнення гірських порід анкерами, що фіксуються по всій довжині шпуру сумішами, які саморозширюються під час твердіння, для управління стійкістю гірських порід, зменшення вивалоутворення і, як наслідок, зниження рівня травматизму від вивалів в протяжних виробках. Встановлено, що "обвалення порід" входить у п’ятірку найнебезпечніших факторів у переважній більшості вугледобувних країн, на його долю припадає близько 18% смертельного травматизму у вугільній галузі України. Кількість вивалів і ступінь тяжкості травм насамперед залежать від типу кріплення, що використовується і його надійності. В умовах великих деформацій контуру виробок, руйнуванні і вивалах приконтурних порід найближча перспектива кріплення пов’язана з розвитком анкерних систем, що комбінують фрикційний ефект з адгезійним і механічним закріпленням. Установлено вплив основних механічних параметрів закріплювача,за яких забезпечується максимальна енергоємність системи "анкер-закріплювач-масив" при її неруйнівних деформаціях, на напружено деформований стан системи. Визначено діапазон їх коливання у разі якого забезпечується стримування вивалів, що сприяє зниженню рівня травматизму в гірничих виробках. Запропоновано спосіб неадгезійного кріплення анкерів сумішами, що саморозширюються під час гідратаційного твердіння. Визначено двостадійний режим роботи таких анкерів під час великих предруйнівних деформацій. Установлено, що зусилля закріплення анкерних болтів більше ніж в два рази, а зусилля піддатливості більш ніж на 2/3 перевищують зусилля адгезійного закріплення болтів в аналогічних умовах. Сформульована функціональна залежність для розрахунку несучої здатності неадгезійних анкерів. Установлено область максимальної несучої здатності системи "анкер-суміш, що розширюється-масив" залежно від співвідношення діаметрів шпуру і анкера і неоднорідності масиву. Розроблено і запатентовано модифіковану суміш, що саморозширюється. Проведено шахтні дослідження розробленого способу анкерного кріплення. Розрахункова економічна ефективність способу з позицій зниження витрат на матеріали 41,80 грн/анкер. Розроблено методику оцінки ризику травмування від руйнування покрівлі в підготовчих гірничих виробках. Запропоновано систему оцінювання небезпеки вивалів і рівня ризику травмування. Аналіз розробленої методики оцінки ризику травмування від вивалів дав змогу встановити, що, незалежно від небезпеки вивалів, анкерування дозволяє знизити рівень імовірності вивалу до 8,9%.