Рассмотрена проблема возникновения вследствие атмосферно-каталитических явлений кислотных дождей. Дальнейшее развитие получил принципиально новый подход в теории катализа, основанный на электродинамическом и квантово-химическом моделировании с использованием новых методов теории спектров операторов. Проведена оценка активности ионов марганца, железа и др. в реакции каталитического окисления сульфита.

Висвітлено найважливіші розділи традиційної та сучасної екології, сучасні уявлення про біосферу, типи екосистем, кругообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Проаналізовано питання антропогенного забруднення довкілля (атмосферного повітря, природних вод, грунтового покриву, радіоактивного забруднення) та його негативні наслідки. Розглянуто екологічні основи та проблеми раціонального природокористування, особливості управління природними системами, принципи оцінки ризику та витратно-прибуткового аналізу в природокористуванні.

"Экология людини" входить до переліку дисциплін, обов'язкових для вивчення під час підготовки фахівців-екологів. Запропоновану дисципліну можна покласти до основи навчального плану для спеціалізації "екологія й охорона навколишнього середовища" (медичні аспекти екології).

Висвітлено основні положення екологічної геології, а також особливості техногенного впливу на геологічне середовище та грунтово-рослинний покрив. Визначено основні причини та негативні наслідки антропогенного забруднення різних складових даного середовища та агросистем. Здійснено моделювання міграції радіонуклідів в агроценозах. Розглянуто питання охорони підземних вод від забруднення.

Освещены основные положения экологической геологии, а также особенности техногенного влияния на геологическую среду и почвенно-растительный покров. Определены основные причины и негативные последствия антропогенного загрязнения различных частей данной среды и агросистем. Осуществлено моделирование миграции радионуклидов в агроценозах. Рассмотрены вопросы охраны подземных вод от загрязнения.

Зазначено, що одним із основних елементів процедури екологічного аудиту територій є класифікація її складових за рівнем природно-техногенної небезпеки. Наведено результати класифікації адміністративних районів Одещини за рівнем природно-техногенної небезпеки із використанням методів кластерного аналізу та бальної оцінки.

Зазначено, що в результаті диференціації загального потоку твердих побутових відходів виділяється фракція вуглецевомістких компонентів, які є цінним вторинним ресурсом для переробки шляхом аеробної ферментації, анаеробного зброджування та вельмікультивування.

Отмечено, что особо охраняемые природные территории создаются для сохранения и восстановления природных систем. Рекреационная деятельность и экотуризм при этом могут быть источником дополнительного финансирования. Однако такая деятельность должна быть научно обоснована. Существующие подходы к установлению максимальных рекреационных нагрузок на природные системы основаны на их внутренних характеристиках и не учитывают функциональное зонирование заповедных территорий, вид тура, цель пребывания, возрастные группы рекреантов и сезонность. Предложен метод оптимизации рекреационных нагрузок с использованием этих параметров.

Зазначено, що оцінка екологічних аспектів є одним із основних етапів як у процесі розробки та впровадження систем управління навколишнім середовищем, так і під час екологічного аудиту. Запропоновано схему оцінки та ранжування екологічних аспектів, засновану на рекомендаціях ЄС із урахуванням вимог та особливостей українського природоохоронного законодавства.

Выделены факторы, влияющие на процессы отходообразования и отходонакопления; структурирован общий поток отходов, генерируемый на урбанизированной территории. Рассмотрены экономические механизмы и технологические приемы, внедрение которых позволит решить проблему твердых бытовых отходов региона и создать систему "нулевых отходов".

Отмечено, что покомпонентная дифференциация общего потока твердых бытовых отходов по месту образования (легко разлагающаяся органика; инертные минеральные крупногабаритные отходы; потенциальные вторичные материальные ресурсы; опасные отходы) позволит реализовать принцип "нулевых отходов".

Наведено стислу характеристику джерел антропогенного забруднення р. Південний Буг (в межах Вінниччини), об'єми скидів забруднювальних речовин і використання поверхневих вод в різних галузях господарства.

Висвітлено питання оцінки шумового забруднення Ленінського району Дніпропетровська, чинники екологічної небезпеки в басейні р. Сіверський Донець Харківщини, сучасних проблем екологічної безпеки грунтів. Проаналізовано особливості проведення екологічної експертизи агрофірми "Дністровська" Арцизького району Одещини, екологічну ситуацію Снитянського району Івано-Франківщини. Визначено особливості еколого-меліоративного стану грунтів за умов западинного мікрорельєфу. Розглянуто питання рекреаційного районування, стан екологічної безпеки газопостачальної системи. Розкрито питання фенетичного різноманіття людських популяцій Прут-Дністровського межиріччя та Покутсько-Буковинських Карпат, екологічної безпеки водопідготовки на стадії знезараження природних вод, впливу метеорологічних умов на організм людини. Зроблено екологічну оцінку використання в сільському господарстві земель, прилеглих до автошляхів. Розглянуто зв'язок між ходом метеоелементів і станом захворюваності населення Луганщини за окремими групами хвороб. Охарактеризовано особливості розподілення концентрації розчиненого кисню по довжині аеротенка, якість води р. Савранка в сучасний період, умови формування екологічної якості їстівних грибів в системі "гриб - лісова підстилка - грунт", утилізацію побічних продуктів олійножирового виробництва, проблеми якісної питної води України.

Освещен вопрос оценки шумового загрязнения Ленинского района Днепропетровска, факторы экологической опасности в басейне р. Северский Донец Харьковской области, современных проблем экологической опасности грунтов. Проанализированы особенности проведения экологической экспертизы агрофирмы "Днестровская" Арцизского района Одесской области, экологическая ситуация Снитянского района Ивано-Франковской области. Рассмотрены вопросы рекреационного районирования, состояние экологической безопасности газоснабжающей системы. Раскрыт вопрос фенетического разнообразия человеческих популяций Прут-Днестровского междуречья и Покутско-Буковинських Карпат, экологической безопасности водоподготовки на стадии обезвреживания природных вод, влияния метеорологических условий на организм человека. Сделана экологическая оценка использования в сельском хозяйсте земель, прилегающих к автодорогам. Рассмотрена связь между ходом метеоэлементов и состоянием заболеваемости населения Луганской области по отдельным группам болезней. Охарактеризованы особенности разделения концентрации растворимого кислорода по длинне аэротенка, качество воды р. Савранка в современный период, условия формирования экологического качества сьедобных грибов в системе "гриб - лесная подстилка - грунт", утилизация побочных продуктов масложирового производства, проблемы качественной питьевой воды Украины.

Проаналізовано особливості навколишнього середовища (НС) в контексті формування та функціонування спектра екологічних явищ і процесів, взаємовідносини організмів з НС та між собою. Розкрито теоретичні та практичні основи неоекології, екологічні основи збалансованого природокористування. Увагу приділено екологічному менеджменту в контексті ефективного використання та збереження природних ресурсів.

Висвітлено загальні уявлення щодо методичних основ організації спостережень і проведення аналізу забруднення атмосфери, поверхневих, підземних і морських вод, грунтового покриву та геологічного середовища. Викладено теоретичні та практичні аспекти моніторингу, описано особливості організації різних рівнів системи моніторингу довкілля. Наведено характеристику соціально-екологічного моніторингу. Розглянуто проблеми застосування дистанційних методів зондування Землі та геоінформаційних систем і технологій в системі моніторингу довкілля.

Отражены общие представления относительно методических основ организации наблюдений и проведения анализа загрязнения атмосферы, поверхностных, подземных и морских вод, грунтового покрова и геологической среды. Изложены теоретические и практические аспекты мониторинга, описаны особенности организации разных уровней системы мониторинга окружающей среды. Приведена характеристика социально-экологического мониторинга. Рассмотрены проблемы применения дистанционных методов зондирования Земли и геоинформационных систем и технологий в системе мониторинга окружающей среды.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти моніторингу, особливості організації різних рівнів системи моніторингу довкілля (МД), сучасні методи та засоби моніторингових досліджень. Викладено методичні основи організації спостережень та проведення аналізу забруднення атмосфери, поверхневих, підземних та морських вод, грунтового покриву та геологічного середовища. Наведено характеристики соціально-екологічного й еколого-гігієнічного моніторингів, класифікацію різновидів МД. Увагу приділено питанням застосування в системі екологічного моніторингу дистанційних методів зондування Землі та геоінформаційних систем і технологій, а також основам екологічного картографування.

Наведено оцінку комплексного впливу деяких метеорологічних факторів (температури повітря, відносної вологості та швидкості вітру) на тепловідчуття людини у певний момент часу в різні сезони року на території Одеської області за допомогою біокліматичних індексів.

Запропоновано шляхи вдосконалення системи оцінки впливу на навколишнє середовище в Україні. Зокрема, запропоновано підхід для оцінки ефективності та достатності природоохоронних заходів.

Наведено кількісну оцінку прогнозних ресурсів, експлуатаційних і балансових запасів підземних вод господарсько-питного призначення і лікувальних мінеральних вод, приведено дані про балансові запаси лікувальних грязей, показано їх роль в формуванні природного рекреаційного потенціалу Одеської області.

Рассмотрены соленость и химический состав морских и лиманных вод, биоклиматические ресурсы, особенности пляжной зоны и другие характеристики прибрежной зоны Одесской области в связи с оценкой талассотерапевтического потенциала.

Наведено спробу проведення комплексної оцінки якості компонентів навколишнього середовища (атмосферного повітря, природних вод, грунтового покриву, геологічного середовища) Одеської агломерації на підставі наявного картографічного матеріалу і даних про концентрацію забруднювальних речовин і подальше визначення комплексних показників екологічної обстановки.