Зроблено спробу неупередженого осмислення становлення України як суверенної, демократичної держави, що обрала своїм орієнтиром входження в європейські соціально-політичні структури. На підставі загальнотеоретичного аналізу розглянуто особливості державотворення нашої країни в культурно-історичному контексті. Детально проаналізовано економічні, політичні та соціальні проблеми українського суспільства. Значну увагу приділено особливостям вітчизняної партійно-політичної системи, державним пріоритетам у конфесійній сфері, деяким аспектам культурного та освітнього життя українського народу.

Висвітлено життєвий шлях і діяльність князя Василя-Костянтина Острозького - одного з найславетніших представників могутнього роду князів Острозьких, великого українського магната, охоронця та мецената культури. Розкрито його місце в процесах відстоювання політичної автономії України та православ'я у період пізнього середньовіччя.

Освещен жизненный путь и деятельность князя Василия-Константина Острожского - одного из выдающихся представителей могучего рода князей Острожских, великого украинского магната, хранителя и мецената культуры. Раскрыто его место в процессах отстаивания политической автономиии Украины и православия в период позднего средневековья.

Висвітлено етапи формування територіального устрою Житомирщини від періоду утворення Київської держави до незалежності України. Проаналізовано документи державного архіву Житомирської області як джерельну базу вивчення історії Житомирщини. Наведено результати археологічних досліджень літописного Іскоростеня. Описано систему освіти у Волинській губернії на початку ХХ ст., виховну систему Коростишівської учительської семінарії в даний період. Розглянуто питання становлення органів радянської влади на Любарщині в 1920 - 1923 рр., технології розгортання політики "Великого терору" на Житомирщині в 1937 - 1938 рр. Визначено військові втрати українського народу у період Другої світової війни. Розкрито проблеми та перспективи розв'язання демографічної ситуації в Україні, зокрема на Житомирщині в сучасний період.

Освещены этапы формирования территориального строя Житомирского региона от периода образования Киевского государства до независимости Украины. Проанализированы документы государственного архива Житомирской области как архивная база изучения истории данного региона. Приведены результаты археологических исследований летописного Искоростеня. Описаны система образования в Волынской губернии в начале ХХ ст., воспитательная система Коростышевской учительской семинарии в данный период. Рассмотрены вопросы становления органов советской власти в Любарском регионе в 1920 - 1923 гг., технологии развёртывания политики "Большого террора" в Житомирском регионе в 1937 - 1938 гг. Определены военные потери украинского народа в период Второй мировой войны. Раскрыты проблемы и перспективы решения демографической ситуации в Украине, в частности в Житомирской области в современный период.

Висвітлено історію, сучасний стан і перспективи розвитку освіти на Житомирщині. Проаналізовано розвиток наукової роботи у Житомирському державному університеті ім. І.Франка, досвід співпраці даного ВНЗ і Житомирського інституту післядипломної педагогічної освіти у розвитку професійної компетентності вчителів. Викладено сучасні підходи щодо організації самостійної роботи студентів у коледжах технічного профілю. Розглянуто питання становлення медичної освіти на Волині. Розкрито проблеми регіоналізації у контексті ідеї полікультурності та їх вплив на розвиток освітньої сфери. Визначено музичну освіту єврейського населення Волинської губернії як складову традиційної духовної культури регіону. Висвітлено соціально-економічний розвиток Житомирщини та стратегічні орієнтири регіону за нових умов господарювання, проблеми аграрного розвитку Житомирської області на сучасному етапі. Проведено оцінку аграрних перетворень в зовнішньоекономічній діяльності аграрних підприємств Житомирського регіону в контексті геоекономічної стратегії України. Проаналізовано вплив інноваційного бізнес-середовища на розвиток суб'єктів малого підприємництва. Розкрито фінансові аспекти бюджетного інвестування в інноваційній сфері.

Освещены история, современное состояние и перспективы развития образования в Житомирской области. Проанализированы развитие научной работы в Житомирском государственном университете им. И.Франка, опыт сотрудничества данного ВУЗ и Житомирского института последипломного педагогического образования в развитии профессиональной компетентности учителей. Изложены современные подходы относительно организации самостоятельной работы студентов в колледжах технического профиля. Рассмотрены вопросы становления медицинского образования в Волынской области. Раскрыты проблемы регионализации в контексте идеи поликультурности и их влияние на развитие образовательной сферы. Определено музыкальное образование еврейского населения Волынской губернии как составная традиционной духовной культуры региона. Освещены социально-экономическое развитие Житомирской области и стратегические ориентиры региона в новых условиях хозяйствования, проблемы аграрного развития области на современном этапе. Проведена оценка аграрных преобразований во внешнеэкономической деятельности аграрных предприятий Житомирского региона в контексте геоэкономической стратегии Украины. Проанализировано влияние инновационной бизнес-среды на развитие субъектов малого предпринимательства. Раскрыты финансовые аспекты бюджетного инвестирования в инновационной сфере.

Висвітлено історичний шлях відомого українського філософа, академіка В.І.Шинкарука, розглянуто значення його спадщини для осмислення сучасних філософських проблем, зокрема, суспільної трансформації України за доби незалежності. Розкрито різні аспекти утвердження національної свідомості, духовності українства. Проаналізовано особливості філософії неоромантизму в контексті українських літературних джерел кінця ХІХ - початку ХХ ст., показано роль соціальних наук в реалізації національної ідеї.

Освещен исторический путь известного украинского философа, академика В.И.Шинкарука, рассмотрено значение его наследия для осмысления современных философских проблем, в частности, общественной трансформации Украины в период независимости. Раскрыты разные аспекты утверждения национального сознания, духовности украинцев. Проанализированы особенности философии неоромантизма в контексте украинских литературных источников конца ХІХ - начала ХХ вв., показана роль социальных наук в реализации национальной идеи.

Висвітлено історію Волині та Житомирщини з найдавніших часів до сучасного періоду. Наведено результати історико-археологічного дослідження слов'янського городища в с.Городище Черняхівського району Житомирської області. Розглянуто питання про розселення росіян-старообрядців у другій половині XVII - першій половині ХХ ст. на території східної Волині. Проаналізовано польський національно-визвольний рух 1863 - 1864 рр. на Житомирщині, культура регіону у ХІХ - початку ХХ ст., релігійний чинник у політиці українських урядів 1917 - 1919 рр. Описано систему розвитку освіти в даному регіоні в 1920-х рр., розкрито політику коренізації у 1920 - 1930 рр., Голодомору 1932 - 1933 рр. на основі документальних джерел. Висвітлено окупаційний режим, партизанський та підпільний рух на Житомирщині у період Великої Вітчизняної війни, діяльність ОУН та УПА в національно-визвольному русі першої половини 1940-х рр., відродження культури краю у повоєнний період. Визначено роль музеїв у вихованні патріотів України у сучасний період.

Освещена история Волыни и Житомирской области с древнейших времён до современного периода. Приведены результаты историко-археологического исследования славянского городища в с.Городище Черняховского района Житомирской области. Рассмотрен вопрос о расселении россиян-старообрядцев во второй половине XVII - первой половине ХХ ст. на территории восточной Волыни. Проанализированы польское национально-освободительное движение 1863 - 1864 гг. в Житомирском регионе, культура края в ХІХ - начале ХХ ст., религиозный фактор в политике украинских правительств 1917 - 1919 гг. Описана система развития образования в данном регионе в 1920-х гг., раскрыты политика коренезации в 1920 - 1930 гг., Голодомора 1932 - 1933 гг. на основе документальных источников. Освещены оккупационный режим, партизанское и подпольное движение в Житомирском регионе в период Великой Отечественной войны, деятельность ОУН и УПА в национально-освободительном движении первой половины 1940-х гг., возрождение культуры края в послевоенный период. Определена роль музеев в воспитании патриотов Украины в современный период.

Розглянуто філософські аспекти й історичні корені формування таких якостей, як толерантність і політкультурність. Розкрито механізми толерантного спілкування та взаємодії в контексті між- та внутрішньокультурної комунікації за умов глобалізованого світу. Проаналізовано різноманітні форми прояву толерантності й інтолерантності в соціокультурному просторі сучасного українського суспільства, зокрема, в міжособистісних і релігійно-конфесійних відносинах, освіті, літературі, бізнесі, інформаційній сфері.

Рассмотрены философские аспекты и исторические корни формирования таких качеств, как толерантность и политкультурность. Раскрыты механизмы толерантного общения и взаимодействия в контексте меж- и внутрикультурной коммуникации в условиях глобализированного мира. Проанализированы разнообразные формы проявления толерантности в социокультурном пространстве современного украинского общества, в частности, межличностных и религиозно-конфессионных отношениях, образовании, литературе, бизнесе, информационной сфере.

Розглянуто окремі аспекти наукової, педагогічної та культурницької діяльності І. Огієнка. Досліджено розвиток даних ідей за сучасних досліджень провідних тенденцій щодо змісту й організації навчально-виховного процесу в національній системі освіти.

Рассмотрены отдельные аспекты научной, педагогической и культурной деятельности И. Огиенко. Исследовано развитие данных идей при современных исследованиях ведущих тенденций относительно содержания и организации учебно-воспитательного процесса в национальной системе образования.

Проаналізовано загальні інноваційні тенденції в контексті євроінтеграційних і глобалізаційних світових процесів у сфері вищої, зокрема й педагогічної, освіти у напрямах оновлених теоретичних парадигм. Наведено наукові та практичні здобутки Житомирської філософської та науково-педагогічної шкіл Поліського регіону. Висвітлено концептуальні засади та методологічні підходи до вищої освіти за умов інформаційного суспільства. Розглянуто практику впровадження освітніх інновацій в системі професійної освіти майбутніх фахівців. Розкрито інноваційні методологічні аспекти підготовки студентів у вищий школі. Проаналізовано загальні інноваційні процеси в освітній галузі, що спираються на сучасні методологічні підходи. Охарактеризовано особливості розробки та впровадження у навчальну діяльність інноваційних технологій професійного становлення сучасного фахівця.

Висвітлено історію Волині від давніх часів до сучасності, проблеми всесвітньої історії, питання історіографії та джерелознавства. Проаналізовано роль римо-католицьких орденів у розвитку освіти на Правобережній Україні наприкінці XVIII - першій половині XIX ст., діяльність польських благодійних організацій у даному регіоні наприкінці XIX - на початку XX ст. Розглянуто питання розвитку друкованої періодики на Волині на початку ХХ ст. Розкрито соціокультурні аспекти радянізації українського Подунав'я, особливості скасування кріпацтва на Правобережжі в радянській та сучасній українській історіографії, діяльності всеросійського селянського союзу в Україні у радянській історіографії. Висвітлено аграрну політику німецьких окупантів на Херсонщині в період Великої Вітчизняної війни у контексті історіографії проблеми. Визначено політико-світоглядні фактори історичного пізнання господарських реформ в Україні у добу "відлиги".

Увагу приділено проблемам розвитку освіти та науки за умов інтеграційних і глобалізаційних процесів, становлення постіндустріальної цивілізації, "суспільства знань". Запропоновано постнекласичну модель освіти та стратегію її реалізації на національному культурно-історичному грунті. Показано переваги та недоліки вітчизняної освіти, перспективи її розвитку й інтеграції в європейський і світовий освітній простір. Модернізацію структури та змісту, організацію освіти розглянуто в контексті кардинальних змін, спрямованих на вирішення стратегічних завдань, що стоять перед Україною за нових економічних і соціокультурних умов. Обгрунтовано імператив людиноцентричної спрямованості концептуальних реформ вітчизняної освітянської галузі, зумовлений необхідністю забезпечення доступності якісної та конкурентоспроможної освіти, неперервності освіти впродовж життя, створення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, форм і засобів одержання освіти.

Висвітлено особливості національно-освітнього руху на Лівобережній Україні в роки Першої світової війни. Розглянуто питання діяльності державних установ Волинської губернії переходового періоду (кінець XVIII ст.). Охарактеризовано взаємовідносини земств правобережної України та церкви в освітній сфері на початку ХХ ст. Розкрито основні аспекти розвитку краєзнавчо-єкскурсійної справи в УРСР у 1920-х рр. Описано український театр на Житомирщині в другій половині 1941 р. Проаналізовано проблеми розвитку селянської кооперації за умов більшовицького режиму. Показано причини, тенденції та перешкоди змін соціальних настроїв в іммігрантських колективах. Показано становище українського населення в Польщі в 1955 - 1970 рр. Розглянуто проблеми освіти у Волинській губернії на сторінках місцевої преси кінці ХІХ - початку ХХ ст.

Розкрито причини практичної неспроможності проекту мультикультуралізму, у тому числі його освітянських стратегій. Запропоновано на відміну від політики мультикультуралізму алгоритм демократично-егалітарної політики, яка передбачає не лише збереження культурного різноманіття, а й розширення демократичної участі людини у процесі міжкультурної взаємодії, що обумовлює становлення нових культурних груп та їх інкорпорування у громадянське суспільство. Визначено основні стратегічні орієнтири та проблеми полікультурної освіти. Обгрунтовано практичну реалізацію проекту, яка можлива на основі демократично-егалітарної політики.

Раскрыты причины практической несостоятельности проекта мультикультурализма, в том числе его образовательных стратегий. Предложено в отличие от политики мультикультурализма алгоритм демократически эгалитарной политики, которая предусматривает не только сохранение культурного многообразия, но и расширение демократического участия человека в процессе межкультурного взаимодействия, что обусловливает становление новых культурных групп и их инкорпорирования в гражданское общество. Определены основные стратегические ориентиры и проблемы поликультурного образования. Обоснована практическая реализация проекта, которая возможна на основе демократически эгалитарной политики.

The reasons of practical failure of the project of multiculturalism, including its educational policies. Proposed Unlike multiculturalism policy algorithm democratically egalitarian policy, which includes not only the preservation of cultural diversity, but also the expansion of democratic participation rights in the process of intercultural interaction, resulting in the formation of new cultural groups and their incorporation into civil society. The main strategic orientations and issues of multicultural education. Proved the practical implementation of the project, which is possible on the basis of democratic egalitarian politics.

На основі аналізу формули "єдність світу та розмаїття культур" і виявленого дисбалансу її полюсів розкрито причини практичної неспроможності проекту мультикультуризму, у тому числі його освітянських стратегій. Запропоновано алгоритм демократично-егалітарної політики, яка передбачає не лише збереження культурного різноманіття, а й розширення демократичної участі людини у процесі міжкультурної взаємодії, що обумовлює становлення нових культурних груп та їх інкорпорування у громадянське суспільство. Відзначено, що принциповою новизною цього алгоритму є антропологічний ключ до розуміння стратегій ідентичності та гармонії балансу складових формули "єдність світу та розмаїття культур", який передбачає формування особливого, діалогічного способу мислення. Запропоновано нову модель полікультурної освіти як соціальної інновації, яка пов'язана не стільки з питанням "хто ми є?" або "звідки ми прийшли?", а з відповіддю на питання "ким і якими ми можемо стати".

На основе анализа формулы "единство мира и многообразие культур" и выявленного дисбаланса ее полюсов раскрыты причины практической несостоятельности проекта мультикультуризма, в том числе его образовательных стратегий. Предложен алгоритм демократически эгалитарной политики, которая предусматривает не только сохранение культурного многообразия, но и расширение демократического участия человека в процессе межкультурного взаимодействия, что обусловливает становление новых культурных групп и их инкорпорирования в гражданское общество. Отмечено, что принципиальной новизной этого алгоритма является антропологический ключ к пониманию стратегий идентичности и гармонии баланса составляющих формулы "единство мира и многообразие культур", который предполагает формирование особого, диалогического способа мышления. Предложена новая модель поликультурного образования как социальной инновации, которая связана не столько с вопросом "кто мы?" или "откуда мы пришли?", а с ответом на вопрос "кем и какими мы можем стать".

On the basis of the formula "unity and diversity of world cultures", and identified the imbalance of its poles, disclosed the reasons for the practical failure of the project multiculturalism, including its educational policies. An algorithm for the democratically egalitarian policy, which includes not only the preservation of cultural diversity, but also the expansion of democratic participation rights in the process of intercultural interaction, resulting in the formation of new cultural groups andtheir incorporation into civil society. It is noted that the principal novelty of this algorithm is an anthropological key to understanding the strategies of identity and harmony balance components of the formula "unity and diversity of world cultures," which involves the formation of a special, dialogical way of thinking. A new model of multicultural education as a social innovation, which is associated not only with the question "who are we?" оr "where we come from?" аnd the answer to the question "who and what we can become".

Обгрунтовано необхідність радикальної системної перебудови освіти у контексті інноваційного суспільства. Визначено основні завдання, які стоять перед сучасною освітянською спільнотою. Здійснено науковий аналіз класичної та некласичної моделей освіти. Наголошено на необхідності забезпечення свободи саморозвитку людини й суспільства на основі їх гармонії та історичного самозбереження.

Обоснована необходимость радикальной системной перестройки образования в контексте инновационного общества. Определены основные задачи, стоящие перед современным образовательным сообществом. Осуществлен научный анализ классической и неклассической моделей образования. Отмечена необходимость обеспечения свободы саморазвития человека и общества на основе их гармонии и исторического самосохранения.

The necessity of a radical restructuring of education system in the context of an innovative society. Identifies the key challenges facing today's educational community. Carried out a scientific analysis of classical and neoclassical models of education. Noted the need to ensure the freedom of self-development of man and society on the basis of their historical harmony and self-preservation.

Розкрито роль соціальних і гуманітарних наук у глобальних змінах фундаментальних засад на всіх рівнях суспільства. Проаналізовано особливості нової постіндустріальної парадигми. Викладено сутність змісту сучасного освітнього процесу. Розглянуто й охарактеризовано проблему емансипації гуманітарних і соціальних наук від соціального тиску. Констатовано, що лише на основі солідарності людство буде здатне подолати ментальну несумісність різних соціальних груп.

Висвітлено проблему реформування національної системи освіти в контексті входження України в систему відносин і цінностей розвиненого світу. Проаналізовано стан освіти в США як країни-орієнтира для держав пострадянського простору в царині освіти. Розглянуто й охарактеризовано можливі вектори освітянських трансформацій. Констатовано важливість взаємозв'язку культури й освіти у процесі розвитку людини.

Висвітлено основні проблеми, актуальні для сучасної української освіти. Наведено авторські міркування щодо реформування національної освітньої системи. Констатовано необхідність демократизації освіти та цілеспрямованих системних кроків в галузі реформування освітньої галузі.

Визначено п'ять факторів доцільності вступу України до НАТО. Проаналізовано ситуацію в Житомирському університеті та у Житомирському регіоні загалом за фактором - сприйняття суспільством питання вступу України до НАТО. Встановлено чотири причини, які обумовлюють низькі рейтингові показники ставлення студентської молоді до вступу в НАТО. Розглянуто заходи проекту Житомирського держуніверситету, який розпочато 2004 р. з метою формування сучасних світоглядних орієнтирів молоді.

Обговорено, що якщо протягом найближчих 30-ти років не буде приборкано інформаційний бум, людство може опинитися перед загрозою падіння в "техногенно-інформаційну безодню". Підкреслено, що у сучасній науці здійснюється спроба концептуально пов'язати величезний масив частково розрізнених знань в єдине ціле; що розвивається холістична тенденція, в рамках якої культивується здібність нелінійно та цілісно мислити. Розкрито сутнісну ідею постнекласики - приборкання невтримної диверсизації знань і повернення до засад універсальної освіти та розвитку холістичного мислення. Виявлено чинники, які дозволяють назвати сучасною науковою революцією зрушення, що відбуваються в методології пізнання. Розглянуто зміст поняття "нелінійне мислення". Обгрунтовано, що холізм обумовлює поворот від професійної до особистісної та культурної моделі освіти. Акцентовано увагу на тому, що у постнекласичній методології йдеться не про людиновимірну, а про людиноосвітню цілісність. Названо чинники, які уможливлюють реалізацію проекту цілісної людини. Визначено завдання переосмислення методології освітянської діяльності, серед яких переструктурування змісту навчального процесу.