Розглянуто розвиток народної освіти на Полтавщині під час Першої світової війни, визначено складові частини освітнього середовища губернії, досліджено заходи губернського земства, спрямовані на розвиток початкової та позашкільної освіти у 1914 - 1917 рр.

Досліджено демографічні, соціально-економічні та соціокультурні аспекти розвитку Полтавської губернії в роки Першої світової війни. Уперше охарактеризовано демографічні процеси та соціальну структуру населення регіону протягом Першої світової війни. Розкрито механізм реалізації мобілізаційних заходів 1914 - 1917 pp. на території Полтавщини, проаналізовано участь у них місцевого населення. Розглянуто економіку краю під час Першої світової війни, розкрито особливості діяльності органів місцевого самоврядування Полтавщини за умов військового часу. З'ясовано основні напрями діяльності політичних партій і громадських організацій губернії в зазначений період. Проаналізовано трансформаційні процеси у масовій свідомості та суспільній поведінці населення Полтавської губернії у 1914 - 1917 pp.

Досліджено причини появи на території Російської імперії під час Першої світової війни масового руху біженців і дії держави з організації їх соціального захисту. Розглянуто основні напрями діяльності земств і громадських організацій Полтавської губернії, спрямованих на вирішення проблем біженців. Особливу увагу приділено аналізу динаміки чисельності й соціального складу біженців, які оселилися на території Полтавщини. Здійснено спробу визначити характер взаємовідносин між біженцями і корінним населенням краю.

Розглянуто динаміку чисельності, склад і заняття населення Полтавської губернії у 1914 - 1917 рр. Проаналізовано основні показники демографічної статистики регіону періоду Першої світової війни.

Розглянуто механізм проведення мобілізаційних заходів у 1914 - 1917 рр. на території Полтавської губернії, визначено їх законодавчу базу. Проаналізовано статистичні показники призовів новобранців у регіоні. Увагу приділено дослідженню ставлення населення Полтавщини до мобілізаційних заходів періоду Першої світової війни.

Розглянуто особливості формування культурної пам'яті про Першу світову війну в євроатлантичній спільноті й Україні, визначено вплив національного наративу та інших чинників на цей процес. На основі архівних матеріалів, публікацій у пресі та мемуарів сучасників подій охарактеризовано основні етапи формування культурної пам'яті про Першу світову війну в населення Полтавської губернії (області). Задля успішного формування "нової культурної пам'яті" про Велику війну 1914 - 1918 рр. запропоновано низку заходів щодо створення "місць пам'яті" на регіональному рівні.

Розглянуто генезу та метаморфози поняттєвого поля блогінгу як специфічного явища культурної діяльності та комунікації в соціумі. З'ясовано, що одним із найбільш обговорюваних феноменів мережевої культури є блог. Проаналізовано соціокомунікаційні, соціологічні, філологічні, політологічні, культурологічні, філософські розвідки вчених, присвячені блогінгу; простудійовано генезу цього специфічного явища культурної діяльності. Доведено, що дослідниками пропонуються досить різні визначення поняття "блог" як у межах журналістики, комунікології та лінгвістики, так і в міждисциплінарному контексті. Однозначна думка про те, через яку дефініцію найбільш доцільно витлумачувати сучасний блог, у сучасній науці відсутня.

Розглянуто феномен скандалу як суспільного явища, подано його типологію, виокремлено позитивні й конструктивні ознаки феномену. Проаналізовано скандал як форму соціокультурної комунікації, визначено стадії його розгортання, специфічні риси, соціальні функції, комунікаційні особливості. Ураховано деструктивний вплив скандалу на соціальні відносини. Доведено, що скандал є екстремальним видом комунікації, потужним фактором формування громадської думки в сучасному соціокультурному просторі під впливом глобалізаційних процесів у інформаційній сфері.

Розглянуто соціокультурні аспекти архітектурного планування на прикладі м. Кременчука Полтавської області. Окреслено регіональні особливості архітектурного планування, що яскраво відображають дух історичної епохи кінця 50 - 70 років ХХ століття. Хронологічними межами дослідження визначено 1959 - 1975 роками, коли розпочинається активний процес відбудови житлового і соціокультурного фонду м. Кременчука. Наведено причини розширення архітектурної мережі соціально-культурних об'єктів у Кременчуці. Проаналізованого темпи будівництва соціокультурних об'єктів міста та виявлено підстави його подальшої активізації, що з'явилися в окреслений період. До соціокультурних об'єктів віднесено: школи, дошкільні навчальні заклади, кінотеатри, палаци культури, парки, сквери тощо. На основі архівних документів визначено відсоток забезпеченості потреб містян соціокультурними об'єктами, введеними в експлуатацію в 1959 - 1975 рр.