Визначено невирішені ключові наукові питання з оцінки та зниження рівнів виробничої канцерогенної небезпеки, спричиненої природним (сонячним) ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ). Окреслено перспективні напрями первинної профілактики виробничо-зумовлених злоякісних новоутворень шкіри та ока, пов'язаних з надлишковою експозицією працюючих УФВ.

Визначено, що у населення, яке мешкає на території з "дуже високою" річною дозою природного ультрафіолетового випромінювання (УФВ) (АР Крим), захворюваність на злоякісні новоутворення (рак/меланома губи, шкіри, ока та його придатків) є більшою в 1,4 - 2,0 разу, ніж у населення, яке мешкає на території з "помірною" річною дозою випромінювання (Волинська обл.). Установлено дозозалежні закономірності між експозиційною дозою природного УФВ, яке пошкоджує ДНК, та виникненням злоякісних новоутворень у населення. З'ясовано, що в робітників підприємств галузі виноградарства та виноробства, які працюють упродовж усього дня на відкритому повітрі, спостерігається підвищення частоти та відношення шансів виникнення раку та меланоми відкритих ділянок шкіри, губи та придатків ока.

Проведено оцінку умов праці й експозиції природним ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) працівників виноградарства та виноробства (АР Крим). Встановлено, що працівники виноградарства зазнають шкідливого впливу умов праці (3.4 клас) - хімічного, фізичного, напруженості та тяжкості. Одним із вагомих факторів у нормуванні виробничо-зумовленої патології є надлишкова експозиція природним УФВ. Ризик виникнення патології, що спричинена УФВ, збільшується у разі неправильного використання захисного одягу та збільшення тривалості робочого дня понад 8 год. Працівники галузі виноробства також зазнають шкідливого впливу умов праці (3.2 клас) - хімічного, фізичного, біологічного, напруженості та тяжкості. При цьому шкідливий вплив на них природного УФВ не є характерним. Це дозволяє формувати із них групу "контролю" під час проведення епідеміологічних досліджень шодо впливу природного УФВ. Одержані результати є науковою основою для розробки заходів первинної профілактики патології, що зумовлена УФВ.

Дослідженням з'ясовано, що територія Антарктики на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" відноситься до зони "надвисокого" ризику виникнення офтальмологічної патології, зумовленої ультрафіолетовим випроміненням (УФВ). Результати комплексного офтальмологічного дослідження 24 зимівників XVI та XVII Українських антарктичних експедицій (2011 - 2013 рр.) засвідчили, що у них під впливом надлишкової експозиції природним УФВ розвиваються специфічні зміни в органі зору - паренхіматозно-ендотеліальна кератопатія, ядерно-задньокапсулярна факопатія, макулопатія. За допомогою методу денситометрії зареєстровано такі морфологічні зміни рогівки: зменшення центральної товщини на 14,3 %; щільності - на 10,1 % та кількості ендотеліальних клітин гексагональної форми - на 16,6 %; у кришталику зареєстровано морфологічні зміни: збільшення його оптичної щільності - середньої на 10,1 %, максимальної - на 21,6 %, заднього відділу - на 13,1 %. Результати денситометричних профілів свідчать про розвиток локальних помутніть у задніх відділах кришталика (в ядрі та капсулі). Комп'ютерна квантитативна периметрія макули показала зниження світлочутливості ковбочкових клітин сітківки у 6 разів. У більшості зимівників спостережено морфологічні ознаки перенесеної гострої сонячної ретинопатії. Виявлені патологічні зміни є до- та субклінічними ознаками дистрофії рогівки, катаракти та макулодистрофії, які виникли внаслідок специфічної дії природного УФВ, що потребує розробки комплексних заходів профілактики.

Дослідження присвячено науковому-обгрунтуванню системи профілактики виробничо-зумовленої патології серед працівників, що зазнають експозиції природним ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) на робочому місці. Проведено епідеміологічні, гігієнічні та клінічні дослідження які базувались на необхідності удосконалення системи профілактики патології, яка пов’язана із експозицією працівників природним УФВ. Результатом роботи стало визначення рівнів експозиції природним УФВ населення та працівників галузі виноградарства й виноробства, з’ясування ризиків виникнення у них патології (офтальмологічної та онкологічної), що зумовлена впливом УФВ, наукове обгрунтування національної системи профілактики патологічних станів, обумовлених УФВ, що відповідає рекомендаціям Глобальної програми ВООЗ "INTERSUN", Міжнародної комісії із захисту від неіонізуючої радіації (ICNIRC), Міжнародної агенції з дослідження раку (IARC).

Надлишкова експозиція природним (сонячним) ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) працюючих є фактором, що збільшує ризики виникнення офтальмологічної та онкологічної патології. Мета дослідження - розробити заходи вторинної та третинної профілактики патології, що виникає у разі надлишкової експозиції працівників природним УФВ. Розроблялись заходи профілактики на основі рекомендацій WHO, INIRC / IRPA та раніш одержаних наукових закономірностей в Україні. Запропоновано заходи вторинної та третинної профілактик офтальмологічної (птерігій, пінгвекула, дистрофія рогівки, катаракта, макулодистрофія) та онкологічної (рак / меланома шкіри, губи, ока та його придатків) патології серед працівників, що зазнають надлишкової експозиції природним ультрафіолетовим випромінюванням. Вищезазначене надасть змогу запобігти виникненню, прогресуванню серед працівників онкологічної та офтальмологічної патології, зумовленої УФВ.

Дослідженням визначено, що на території України існує реальна небезпека експонування населення та робітників, які працюють на відкритому повітрі, природним УФВ. Така небезпека залежить від географічної широти території. Протягом року небезпека виникнення у працівників УФ-зумовленої патології спостерігається з лютого до листопада, з максимальним ризиком у червні - липні. Небезпека надлишкового експонування населення та працівників природним УФВ визначається інтенсивністю та часом їх опромінення. Визначено, що приземний рівень природного УВФ залежить від 11-річного циклу сонячної активності і має більш високі рівні та їх значну флуктуацію у перші чотири роки циклу Швабе - Вольфа. Встановлено лінійну залежність "доза - ефект" між інтенсивністю природного УФВ та еритемною дозою, що визначає неканцерогенні ефекти (ураження шкіри та органів зору). Результати дослідження дозволили розподілити територію України на три зони за небезпекою експонування працівників (населення) природним УФВ та виникненням у них УФ-зумовленої патології. Результати дослідження є науковою основою для подальшої розробки заходів первинної профілактики виробничозумовленої і професійної патології, викликаної природним УФВ.

Исследованием определенно, что на территории Украины существует реальная опасность экспонирования населения и рабочих, которые работают на открытом воздухе, естественным УФВ. Такая опасность зависит от географической широты территории. На протяжении года опасность возникновения у работников УФ-предопределенной патологии наблюдается с февраля по ноябрь, с максимальным риском в июне - июле. Опасность избыточного экспонирования населения и работников естественным УФВ определяется интенсивностью и временем их облучения УФВ. Определено, что приземный уровень естественного УВФ зависит от 11-годового цикла солнечной активности и имеет высшие уровни и их значительную флуктуацию в первые четыре года цикла Швабе - Вольфа. Установлена линейная зависимость "доза - эффект" между интенсивностью естественного УФВ и еритемной дозой, которая определяет неканцерогенные эффекты (поражение кожи и органов зрения). Результаты исследования позволили распределить территорию Украины на три зоны по опасности экспонирования работников (населения) естественным УФВ и возникновением у них УФ-предопределенной патологии. Результаты представленного исследования являются научной основой для дальнейшей разработки мероприятий первичной профилактики производственно-предопределенной и профессиональной патологии, вызванной естественным УФВ.

Визначено, що серед населення, що мешкає на територии з "дуже високою" річною еритемною дозою природного ультрафіолетового випромінювання (АР Крим), поширеність офтальмологічної патології (дистрофія коньюктиви, рогівки, кришталика, сітківки) більше в 1,2 - 2,5 рази, ніж серед населення, що мешкає на території з "помірною" дозою цього випромінювання (Волинська обл.). Встановлено дозозалежні закономірності між експозиційною еритемною дозою природного ультрафіолетового випромінювання та винекненням офтальмологічної патології серед населення. З'ясовано, що серед працівників підприємств галузі виноградарства і виноробства, які працюють упродовж усього дня на відкритому повітрі, спостерігається підвищення частоти і відношення шансів виникнення дистрофії рогівки, птеригіуму, макулодистрофії, пінгвекули, катаракти. Зазначену офтальмологічну патологію визнано предикативною для виникнення в майбутньому онкологічної патології.

Определено, что среди населения, проживающего на територии с "очень высокой" годовой эритемной дозой естественного ультрафиолетового излучения (АР Крым), распространенность офтальмологической патологии (дистрофии конъюктивы, роговицы, хрусталика, сетчатки) больше в 1,2 - 2,5 раза, чем среди населения, проживающего на територии с "умеренной" дозой этого излучения (Волынская обл.). Установлены дозозависимые закономерности между экспозиционной эритемной дозой естественного ультрафиолетового излучения и возниковением офтальмологической патологии среди населения. Выяснено, что среди работников предприятий отрасли виноградарства и виноделия, которые работают на протяжении всего дня на открытом воздухе, наблюдается повышение частоты и отношения шансов возникновения дистрофии роговицы, птеригиума, макулодистрофии, пингвекулы, катаракты. Указанная офтальмологическая патология признана предикативной для возникновения в будущем онкологической патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.59-4

Рубрики:

Гігієна праці в установах охорони здоров’я та ветеринарної справи

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ