Висвітлено психологічні аспекти людської діяльності та основні теорії її дослідження (О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна, Б.Ф.Ломова). Наведено загальну характеристику та визначено структуру учбової діяльності, зокрема цілі, задачі, продукти та засоби її реалізації, а також змістову, операційну та мотиваційну складові. Розглянуто питання корекції учбової діяльності учнів з затримкою психічного розвитку, запропоновано психологічні механізми її управління та ефективні методи навчання. Показано специфіку пояснення навчального матеріалу та організації способу діяльності учнів на уроках у допоміжній школі. Представлено систему учбово-пізнавальних завдань, спрямованих на виконання різноманітних розумових і логічних дій, а також операцій, що сприяють засвоєнню нової інформації та основної ідеї. Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми управління учбовою діяльністю на матеріалі з природознавства школи інтенсивної педагогічної корекції.

Освещены психологические аспекты человеческой деятельности и основные теории ее исследования (О.М.Леонтьева, С.Л.Рубинштейна, Б.Ф.Ломова). Приведена общая характеристика и определена структура учебной деятельности, в частности цели, задачи, продукты и способы ее реализации, а также содержательная, операционная и мотивационная составляющие. Рассмотрены вопросы коррекции учебной деятельности учащихся с задержкой психического развития, предложены психолоические механизмы ее управления и эффективные методы обучения. Показана специфика изложения учебного материала и организации способа деятельности учащихся на уроках во вспомогательной школе. Представлена система учебно-познавательных заданий, направленных на выполнение различных умственных и логических действий, а также операций, способствующих усвоению новой информации и основной идеи. Приведены результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы управления учебной деятельностью на материалах по природоведению школы интенсивной педагогической коррекции.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми управління учбовою діяльністю учнів (УДУ) з затримкою психічного розвитку (ЗПР). Досліджено особливості структурних компонентів УДУ з ЗПР, зокрема, розумових дій і динаміки їх розвитку протягом навчання в початковій школі. На підставі експериментальних даних розроблено концепцію управління УДУ з ЗПР у школі інтенсивної педагогічної корекції (ШІПК), описано механізми реалізації проблеми диференціації й індивідуалізації навчання учнів з ЗПР, висвітлено теорію навчального впливу у ШІПК, визначено складові методу навчання й особливості їх функціонування в ШІПК.

Висвітлено особливості розвитку дитини з глибокими порушеннями зору (ГПЗ), її пізнавальну й мовленнєву діяльність. Розкрито аспекти корекційно-розвивальної та виховної роботи дітей з ГПЗ за умов сім'ї. Розглянуто питання розвитку сенсорної сфери дошкільників. Проаналізовано особливості формування комунікативної компетентності у дошкільників, батьківського спілкування з підлітками, допомоги батькам у навчанні дитини.

Розкрито науково-теоретичні та методологічні засади логопсихології як самостійної галузі спеціальної психології (СП) в контексті сучасних досягнень психолінгвістики, нейропсихології, СП, логопедії. Обгрунтовано закономірності психічного розвитку здорової дитини та дитини з патологією. Описано структуру розвитку дитини з порушеннями мовлення (ПМ), проаналізовано систематику порушень мовленнєвого розвитку з урахуванням сучасних класифікацій мовленнєвих розладів. Наведено практичні моделі психокорекційної допомоги дітям з різними формами ПМ.

Раскрыты научно-теоретические и методологические основы логопсихологии как самостоятельной отрасли специальной психологии (СП) в контексте современных достижений психолингвистики, нейропсихологии, СП, логопедии. Обоснованы закономерности психического развития здорового ребенка и ребенка с патологией. Описана структура развития ребенка с нарушениями речи (НР), проанализирована систематика нарушений развития речи с учётом современных классификаций расстройств речи. Приведены практические модели психокоррекционной помощи детям с раными формами НР.

Розкрито науково-теоретичні та методологічні засади логопсихології як самостійної галузі спеціальної психології з урахуванням сучасних досягнень психолінгвістики, нейропсихології, спеціальної психології, логопедії. Обгрунтовано закономірності психічного розвитку нормальної дитини та дитини, яка має патологію. Розглянуто структуру розвитку дитини з порушенням мовлення, проаналізовано систематику порушень мовленнєвого розвитку з урахуванням сучасних класифікацій мовленнєвих розладів. Наведено практичні моделі психокорекційної допомоги дітям з різними формами мовленнєвих порушень.

На основі узагальнення психолого-педагогічних досліджень проаналізовано принцип зворотного зв'язку у навчанні учнів із затримкою психічного розвитку. Розглянуто завдання зворотного зв'язку у навчанні та його типи. Сконцентровано увагу на особливостях застосування запитань та інструкцій, завдяки яким реалізується функція зворотного зв'язку, під час спостережень. Проаналізовано застосування принципу зворотного зв'язку під час виконання практичної роботи. Під час вивчення встановлено, що учні зі зниженою научуваністю потребують частішого зворотного зв'язку ніж ті, у яких научуваність достатня.

Вказано, що вивчення освітньої галузі "Людина і світ" здійснюється через навчальний предмет "Я і Україна", який складається з предметів: "Ознайомлення з навколишнім" та "Природознавство". Розкрито мету та завдання суспільствознавчого, природознавчого та корекційно-розвивального змісту галузі. Висвітлено мету, призначення та завдання предмету "Навколишній світ" (підготовчий - 2 класи). Охарактеризовано зміст суспільствознавчого та природознавчого матеріалу. Аргументовано стрижневу значимість корекційно-розвивальної змістової лінії предмету. Визначено особливості завдань, структурування, змістового наповнення та корекційно-розвивальної змістової лінії предмету "Природознавство" (III - IV класи).

Зазначено, що компоненти навчання - опанування предметними та розумовими діями формуються у процесі викладу навчального матеріалу. Виділено чинники, які необхідно враховувати під час пояснення навчального матеріалу дітям з особливостями психофізичного розвитку. Виокремлено рівні пояснення матеріалу (інформаційний, інформаційно-операційний, проблемний). Акцентовано увагу на корекційно-розвивальному змісті викладу навчального матеріалу та методичних прийомах корекції. Проаналізовано специфіку рівнів пояснення навчального матеріалу в процесі викладання природознавства відповідно у І, ІІ, ІІІ, ІV, V - VІ класах. Розглянуто вимоги: до корекційно-розвивального змісту навчального матеріалу; обумовлені застосуванням різних рівнів викладу навчального матеріалу: до розумових дій учнів, зумовлені застосуванням різних рівнів пояснення навчального матеріалу. Розкрито зв'язок між безпосереднім продуктом діяльності учня та похідним продуктом, які разом утворюють кінцевий результат діяльності. Конкретизовано чотири групи вимог до пояснення навчального матеріалу, у співвідношенні між основними і похідними продуктами діяльності учнів.

Наведено результати експериментального дослідження, проведеного з метою вивчення особливості заміни навчальних завдань учнями з затримкою психічного розвитку. Охарактеризовано типи заміни структури завдання та чинники, які до неї спонукають: складність переключення з одного виду діяльності на інший, підвищена імпульсивність, оцінка результатів роботи учнів, вимоги вчителя.

Розкрито труднощі, які перешкоджають дитині із затримкою психічного розвитку (ЗПР) інтегруватися у масовому класі: пов'язані зі зниженим інтенсивним розвитком, педагогічною занедбаністю, з несформованістю у дитини із ЗПР мотивації до навчання, пов'язані з недостатньою саморегуляцією. Запропоновано схему дослідження інтелектуальної та мотиваційної сфер саморегуляції та особистості дитини з ЗПР, яка включає п'ять блоків, зокрема: історію розвитку дитини (анкетні дані, загальні відомості про умови розвитку до і після народження; розвиток до трьох років; розвиток у дошкільному віці та у молодшому шкільному віці); дослідження пізнавальної діяльності; дослідження саморегуляції; дослідження ставлення батьків до дитини. Окреслено напрями корекції психічного розвитку дитини, серед яких, консультативна та просвітницька робота з вчителями, які працюють в інтегрованому класі.

Розглянуто зміст і механізми застосування методів оцінювання: добору попередньої інформації, аналізу навчальної програми і зразків робіт, спостереження, інтерв'ю, діагностичного тестування. Визначено складові частини попередньої інформації про дитину з особливими освітніми потребами. Окреслено роль аналізу навчальної програми у визначенні обсягу знань, умінь і навичок, які має опанувати учень. Розкрито значення та методику аналізу зразків роботи як цінного джерела інформації про особливості навчальної діяльності школяра з особливими освітніми потребами. Зауважено, що важливим методом є спостереження, яке спрямоване на вивчення особливостей діяльності дитини на уроці під час виконання різного роду завдань. Проаналізовано роль інтерв'ю як джерела інформації, переваги якого полягають у тому, що воно передбачає постановку низки структурованих запитань, підпорядкованих певній меті, і може охоплювати найрізноманітні сфери діяльності школяра. Зазначено, що для одержання найбільш точної картини застосовують оцінювання з використанням тестів. Наведено особливості різних форм і типів тестів.

Рассмотрены содержание и механизмы применения методов оценки: подбора предварительной информации, анализа учебной программы и образцов работ, наблюдения, интервью, диагностического тестирования. Определены составные части предварительной информации о ребенке с особыми образовательными потребностями. Очерчена роль анализа учебной программы в определении объема знаний, умений и навыков, которыми должен овладеть ученик. Раскрыты значение и методика анализа образцов работы как ценного источника информации об особенностях учебной деятельности школьника с особыми образовательными потребностями. Отмечено, что важным методом является наблюдение, которое направлено на изучение особенностей деятельности ребенка на уроке при выполнении различного рода задач. Проанализирована роль интервью как источника информации, преимущества которого заключаются в том, что оно предполагает постановку ряда структурированных вопросов, подчиненных определенной цели, и может охватывать самые разные сферы деятельности школьника. Указано, что для получения наиболее точной картины применяют оценивание с использованием тестов. Приведены особенности различных форм и типов тестов.

Examined the content and mechanisms of evaluation methods: pre-selection of information, analysis, training program, the analysis of samples of work, observations, interviews, and diagnostic testing. Identified components of the preliminary information about a child with special educational needs. Delineated the role of curriculum analysis in determining the amount of knowledge and skills that students must master. Revealed the importance and methods of analysis of samples of work as a valuable source of information about the features of student learning activities with special educational needs. It is noticed that the method is an important observation, which is aimed at studying the features of a child in the classroom when performing various tasks. The role of the interview as an information source, the advantages of which lie in the fact that it involves posing a series of structured questions, subject to a specific purpose, and can cover a variety of areas of student. Indicated that for the most accurate picture of strengths and weaknesses of the student evaluation is used with the tests. Shows the characteristics of the various forms and types of tests.

Розглянуто механізми адаптації тематичного плану для учня з особливими освітніми проблемами. Розкрито особливості планування уроків на основі тематичного плану в інклюзивному класі - важливо, щоб у плануванні було відображено, яким чином специфіко-індивідуальні цілі й завдання для дитини з особливими освітніми проблемами вплітаються в загальний контекст уроку. Висвітлено сутність інклюзивних прийомів викладання та їх місце у структурі уроку. Описано особливості адаптації навчально-дидактичних матеріалів для учня з особливими потребами.

Рассмотрены механизмы адаптации тематического плана для ученика с особыми образовательными проблемами. Отмечены особенности планирования уроков на основе тематического плана в инклюзивном классе - важно, чтобы в планировании было отражено, каким образом специфико-индивидуальные цели и задачи для ребенка с особыми образовательными проблемами вплетаются в общий контекст урока. Раскрыта сущность инклюзивных приемов преподавания и их место в структуре урока. Отмечены особенности адаптации учебно-дидактических материалов для ученика с особыми потребностями.

The mechanisms of the adaptation research agenda for students with special educational problems. Noted particularly lesson planning on the basis of the thematic plan in an inclusive classroom - it is important that the planning reflected the specificsof how-individual goals and objectives for children with special educational problems are intertwined in the overall context of the lesson. Highlights the essence of inclusive teaching methods and their place in the lesson. Noted features of adaptation training and teaching materials for students with special needs.

Актуалізовано введення у практику початкової інклюзивної школи інноваційної форми оцінювання і накопичення інформації - портфоліо (добірки матеріалів і документів, що візуально відображає зусилля і досягнення учня в різних галузях) - як найбільш наближеного до індивідуалізованої оцінки та такого, що містить самооцінювання. Описано досвід шкіл Великої Британії та Канади зі впровадження портфоліо різних типів. Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження портфоліо (змісту, періодичності наповнювання, участі вчителя, учня та його батьків). Зазначено, що, за результатами дослідження, самостійна добірка матеріалів власного портфоліо учнем сприяє розвитку позитивних якостей особистості, розвиває пізнавальні інтереси, а участь у цьому батьків допоможе їм краще пізнати дитину, її реальні можливості, сприятиме ефективному зворотному зв'язку між ними і вчителем. Наголошено на особливо позитивному корекційно-розвивальному впливі оцінювання за методом портфоліо на дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Розглянуто застосування зворотного зв’язку в інклюзивному навчанні як засобу залучення дитини з особливими освітніми проблемами до навчальної діяльності на уроці. Описано сутність зворотного зв’язку в навчанні, види, функції, застосування під час подання навчального матеріалу і перевірки знань. Констатовано, що зворотний зв’язок розглядається як ефективна технологія залучення дитини до навчальної діяльності на уроці. Відзначено, що цей метод застосовується на всіх етапах уроку та може бути носієм різних видів допомоги і виконувати діагностичну функцію. Зауважено, що приу разі застосування цього методу мають враховуватися усталені вимоги незалежно від форми навчання – інклюзивний, інтегрований, або звичайний клас у масовій школі.

Рассмотрено применение обратной связи в инклюзивном обучении как средства привлечения ребенка с особыми образовательными проблемами к учебной деятельности на уроке. Описаны сущность обратной связи в обучении, виды, функции, применение при изложении учебного материала и проверке знаний. Констатировано, что обратная связь рассматривается как эффективная технология привлечения ребенка к учебной деятельности на уроке. Отмечено, что этот метод применяется на всех этапах урока и может быть носителем различных видов помощи и выполнять диагностическую функцию. Отмечено, что при применении этого метода должны учитываться принятые требования независимо от формы обучения - инклюзивный, интегрированный, или обычный класс массовой школе.

The application of feedback in the inclusive education as a means of raising a child with special educational problems to the learning activities in the classroom. Describe the nature of feedback in learning, types, functions, use the presentation of educational material, and testing. It was stated that the feedback is considered as an effective technology to attract children to the learning activities in the classroom. It is noted that this method is used in all stages of the lesson and may carry different types of employer and perform diagnostic functions. It is noted that in the application of this method should take account of the requirements regardless of the form of training - an inclusive, integrated, or a regular class regular school.

Розглянуто зміст і структуру індивідуального навчального плану учня з особливостями психофізичного розвитку. Подано блок-схеми індивідуального навчального плану, психолого-педагогічні умови та рекомендації щодо його розробки за умов інклюзії. Зазначено, що індивідуальні навчальні плани, розроблені на основі того чи іншого типу навчальних програм, забезпечують умови для успішного залучення дітей до навчальної діяльності. Визначено позитивні моменти та переваги такого навчання. Зроблено висновок про значення індивідуального плану, який активно використовується у навчанні, та методики роботи з ним.

Рассмотрены содержание и структура индивидуального учебного плана ученика с особенностями психофизического развития. Представлены блок-схемы индивидуального учебного плана, психолого-педагогические условия и рекомендации по его разработке в условиях инклюзии. Указано, что индивидуальные учебные планы разработаны на основе того или иного типа учебных программ, обеспечивающих условия для успешного привлечения детей к учебной деятельности. Определены положительные моменты и преимущества такого обучения. Сделан вывод о значении индивидуального плана, который активно используется в обучении, и методики работы с ним.

The article discusses the content and structure of the individual student's curriculum with special needs. Is a block diagram of the individual educational plan, psycho-pedagogical conditions and recommendations for its development in terms of inclusion. Indicated that individual learning plans, based on one or another type of training programs to ensure the conditions for successful use of children in learning activities. Identified positive aspects and benefits of such training. The conclusion about the meaning of the individual plan, which is actively used in teaching and methods of working with him.

Розглянуто проблему залучення дитини з особливостями психофізичного розвитку до навчальної діяльності в інклюзивному класі, яка передбачає розробку індивідуального навчального плану, створеного на основі навчальної програми школи відповідно до потенційних можливостей учня. Зазначено, що у світовій практиці інклюзивного навчання об'єктивною формою оцінювання знань вважаються тести. Висвітлено основні види тестування: вхідне (для визначення актуального рівня оволодіння знаннями); коригувальні тести (допомагають з'ясувати недоліки у процесі засвоєння навчального матеріалу і внести певні корекційні зміни в навчальний процес); тематичне тестування (спрямоване на найповнішу реалізацію самоконтролю у навчальному процесі). Запропоновано введення учительського портфоліо та портфоліо учня у початковій школі в інклюзивному класі як способу фіксування, накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень школяра з особливостями психофізичного розвитку протягом певного періоду навчання.

Розглянуто особливості контролю та оцінювання складових соціальної компетентності учня з особливостями психофізичного розвитку, зокрема, поведінки, самооцінювання. Наведено психофізичні механізми реалізації цього процесу в інклюзивному класі. Визначено ключові компетентності, встановлені педагогічною спільнотою України, чільне місце серед яких посідає соціальна компетентність, що охоплює різні вміння. Висвітлено формування самооцінки, яка є довгостроковою метою у розвитку соціальної компетентності людини. Виокремлено завдання, в яких конкретизується ця мета, серед яких - вчити порівнювати власні дії та вчинки з діями і вчинками інших людей, визначати критерії оцінювання власних дій і вчинків людей, вчити оцінювати власні дії та вчинки. Зроблено висновок, що у процесі формування соціальної компетентності учня з особливостями психофізичного розвитку, головними є корекція поведінки та налагодження суспільних і неформальних емоційно особистісних стосунків з однолітками.

Рассмотрены особенности контроля и оценки составляющих социальной компетентности ученика с особенностями психофизического развития, в частности, поведения, самооценки. Представлены психофизические механизмы реализации этого процесса в инклюзивном классе. Определены ключевые компетентности, установленные педагогической общественностью Украины, главное место среди которых занимает социальная компетентность, охватывающая различные умения. Освещено формирование самооценки, которая является долгосрочной целью в развитии социальной компетентности человека. Выделены задачи, в которых конкретизируется эта цель, среди которых - учить сравнивать собственные действия и поступки с действиями и поступками других людей, определять критерии оценки собственных действий и поступков людей, учить оценивать собственные действия и поступки. Сделан вывод о формировании социальной компетентности ученика с особенностями психофизического развития, где главное место занимает коррекция поведения, налаживание общественных и неформальных эмоционально личностных отношений со сверстниками.

The features of the monitoring and evaluation components of the social competence of students with special needs, in particular behaviors, self-esteem. Presented psychophysical mechanisms for implementing this process in the inclusive classroom. Identified key competencies which have been established educational community in Ukraine, the main place of which is the social competence, which encompasses a variety of skills. Highlight the formation of self-esteem, which is a long-term goal in the development of social competence man. Highlighted problems in which concretized this goal, including learning to compare their own actions and actions with the actions and deeds of others, to define criteria for evaluating their own actions and behavior of people, learn to evaluate their own actions and deeds. Concluded that the formation of social competence, a pupil with special needs, which is dominated by behavioral modification, establishment of community and informal emotional personal relationships withpeers.

Обгрунтовано переваги безоцінного методу оцінювання (БМО) перед баловою системою оцінювання навчальних досягнень учнів I - II класів за умов навчання в інклюзивному класі. Описано вимоги до БМО, психологічні механізми самооцінювання молодших школярів з особливостями психофізичного розвитку. Наголошено, що вчитель має формувати в учнів контрольно-оцінювальну діяльність як систему спеціальних дій, якими учень перевіряє власну діяльність. Висвітлено прийом самоцінювання за допомогою прийому оцінних лінійок. Для більшої ефективності самооцінювання рекомендовано, щоб учень сам обирав, що дати вчителеві для оцінювання, а також складність контрольованого завдання, складність та обсяг домашнього завдання тощо. Наведено принципи, що забезпечують успішність БМО (градації складності навчального матеріалу, свободи вибору учнем складності завдання, поступового нагромадження досягнень, вибору). Підсумовано, що оцінювання може бути складовою навчального процесу, що забезпечує пропедевтичне засвоєння знань, опанування умінь з навчальних предметів та корекційний розвиток складових психологічної готовності до шкільного навчання.

Обоснованы преимущества безоценочного метода оценки (БМО) перед балловой системой оценивания учебных достижений учеников I - II классов в условиях обучения в инклюзивных классах. Описаны требования к БМО, психологические механизмы самооценивания младших школьников с особенностями психофизического развития. Отмечено, что учитель должен формировать у учащихся контрольно-оценочную деятельность как систему специальных действий, которыми ученик проверяет собственную деятельность. Освещен прием самооценивания посредством приема оценочных линеек. Для большей эффективности самооценки рекомендуется, чтобы ученик сам выбирал, что дать учителю для оценки, а также сложность контролируемого задания, сложность и объем домашнего задания и др. Приведены принципы, обеспечивающие успешность БМО (градации сложности учебного материала, свободы выбора учеником сложности задачи, постепенного накопления достижений, выбора). Подытожено, что оценка может быть составной учебного процесса, обеспечивающего пропедевтическое усвоение знаний, овладение умениями по учебным предметам и коррекционное развитие составляющих психологической готовности к школьному обучению.

The advantages of the method of estimation without points (EWP) before the Points system evaluation of educational achievements of students I - II grades in courses in inclusive classrooms. Describe the requirements for the EWP, psychological mechanisms of self-evaluation of junior school children with peculiarities of psychophysical development.

Проаналізовано психологічні умови реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Розглянуто компоненти навчальної діяльності: мотиваційний, змістовий, операційний. Висвітлено закономірності психічного розвитку дітей цієї категорії. Наведено класифікакцію основних видів узагальнених способів дії, зокрема: особистісні, пізнавальні, регулятивні, комунікативні. Конкретизовано загальнонавчальні дії, якими повинні оволодіти школярі з особливими освітніми потребами: пошук і виділення необхідної інформації, уміння структурувати знання та конструювати мовленнєве висловлення в усній і письмовій формах, вибір ефективних способів розв'язання задач, контроль та оцінка результатів діяльності, визначення основної та другорядної інформації, адекватна оцінка мовлення ЗМІ. Наведено елементи вольової саморегуляції: цілепокладання, планування, прогнозування, контроль порівняння способу дії, корекція, оцінювання.

Проанализированы психологические условия реализации Государственного стандарта начального общего образования для детей с особыми образовательными потребностями. Рассмотрены мотивационный, содержательный, операционный компоненты учебной деятельности. Освещены закономерности психического развития детей этой категории. Классифицированы обобщенные способы действия, в частности: личностные, познавательные, регулятивные, коммуникативные. Конкретизированы общеучебные действия, которыми должны овладевать школьники с особыми образовательными потребностями: поиск и выделение необходимой информации, умение структурировать знания, а также конструировать речевые высказывания в устной и письменной форме, выбор эффективных способов решения задач, контроль и оценка результатов деятельности, определение основной и второстепенной информации, адекватная оценка вещания СМИ. Приведены элементы волевой саморегуляции: целеполагание, планирование, прогнозирование, контроль сравнения способа действия, коррекция, оценивание.

The psychological conditions of State standard realization for primary education with special educational needs are identified in the table of contents of generalized mode of action as effective component content of primary education. Generalized methods of action are covering all the components of learning activity: motivational, substantial, operational. General and specific (depending of nosology) patterns of disordered development are related to the structure of the disorder. They affect the components of educational activities, their appearance and formation peculiarities.

Наведено моделі навчальної діяльності учнів інклюзивного класу, які мають враховуватися при організації груп співпраці.