Рассмотрены особености закономерностей заболеваемости распространенности мочекаменной болезни в больших городах (Киеве, Днепропетровске). Проанализированы основные качественные и количественные показатели оказания специализированной помощи больным данной категории за период 1993 - 2002 гг.

Рассмотрен вопрос оптимизации длительности лечения больных гломерулонефритом в условиях нефрологического отделения. На основании экспертной оценки качества диагностики и лечения 296 больных выделены факторы, наиболее существенно влияющие на сроки госпитализации. Предложена модель формирования указанного явления как для всей группы больных гломерулонефритом, так и для больных, страдающих острой и хронической клиническими его формами. Установлено, что на современном этапе исследуемый показатель составляет 21 день. Модель позволяет прогнозировать сроки госпитализации, выявлять резервы их минимизации путем коррекции влияния клинических факторов.

Одержані епідеміологічні дані, в тому числі прогностичні, свідчать про стійке зростання захворюваності на нирковоклітинний рак серед населення України, особливо в забруднених радіонуклідами областях. Показано, що найбільш інтенсивні темпи зростання захворюваності спостерігаються на Житомирщині та Чернігівщині. На відміну від даних по Україні в цілому, в забруднених радіонуклідами областях приріст захворюваності серед жінок значно вищий, ніж серед чоловіків. Результати морфологічного та імуногістохімічних досліджень свідчать, що у хворих на нирковоклітинний рак, які тривалий час мешкають на забруднених радіонуклідами територіях України, спостерігається комплекс прогностично несприятливих ознак у вигляді підвищеної частоти випадків цього захворювання з високим гістологічним ступенем злоякісності, підвищеною проліферативною активністю клітин пухлини, а також гіперекспресії онкопротеїнів K-ras і c-erbB-2.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)286.9

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів вивчення історій хвороби та висновків експертів щодо якості діагностики та лікування 304-х хворих на сечокам'яну хворобу за умов урологічного відділення обласної клінічної лікарні виявлено клініко-організаційні чинники, які сприяють розвитку гострого пієлонефриту. Після оцінки їх інформативності складено прогностичну карту, за допомогою якої за сумою балів ознак, наявних у конкретного хворого, розраховується коефіцієнт. Встановлено лінійну залежність між його величиною і ступенем ризику розвитку ускладнень, що дозволило можливість виділити три групи. Одержані дані дають змогу об'єктивно обгрунтувати показання до госпіталізації, виділити хворих, які можуть одержувати спеціалізовану допомогу за амбулаторних умов. Крім того, з урахуванням динаміки показника оцінено ефективність проведених лікувально-оздоровчих заходів як в конкретному випадку, так і при диспансеризації окремих груп хворих.

На основании результатов изучения историй болезни и заключений экспертов относительно качества диагностики и лечения 304-х больных мочекаменной болезнью в условиях урологического отделения областной клинической больницы выявлены клинико-организационные факторы, способствующие развитию острого пиелонефрита. После оценки их информативности составлена прогностическая карта, с помощью которой по сумме баллов признаков, наличествующих у конкретного больного, рассчитывается коэффициент. Установлена линейная зависимость между его величиной и степенью риска развития осложнений, что позволило выделить три группы. Полученные данные также позволяют объективно обосновать показания к госпитализации, выделить больных, которые могут получать специализированную помощь в амбулаторных условиях. Кроме того, судя по динамике показателя, оценивается эффективность проводимых лечебно-оздоровительных мероприятий как в конкретном случае, так и при диспансеризации отдельных групп больных.

Розроблено, запатентовано й опубліковано оригінальну методику прогнозування ефективності застосування альфа-адреноблокатора для відновлення самостійного сечовипускання у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, ускладнену гострою затримкою сечі. Метою дослідження була оцінка ефективності та результатів впровадження в клінічну практику запропонованого способу прогнозування відновлення самостійного сечовипускання на тлі прийому тамсулозину у хворих з гострою затримкою сечі, обумовленою доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Об'єктом дослідження були 62 хворих на дане захворювання, яким проводилася спроба видалення катетера. Перевірка дієвості методики здійснювалася на основі принципів доказової медицини. Дослідження виявили достатню чутливість способу прогнозування і її еталонну специфічність. Позитивні результати одержано також за визначення прогностичної цінності, відношень правдоподібності, посттестових шансів і посттестової ймовірності. Доведено, що одним з основних чинників, який суттєво впливає на результат консервативного лікування гострої затримки сечі, обумовленої доброякісною гіперплазією передміхурової залози, є її тривалість. Розроблена методика є ефективним способом діагностики, що дозволяє диференційовано підходити до застосування спроби видалення катетера у кожного конкретного пацієнта. Це покращує результати лікування, зберігає час і зменшує фінансові витрати.

Разработана, запатентована и опубликована оригинальная методика прогнозирования эффективности применения альфа-адреноблокатора для восстановления самостоятельного мочеиспускания у больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы, осложненной острой задержкой мочи. Целью исследования была оценка эффективности и результатов внедрения в клиническую практику предложенного способа прогнозирования восстановления самостоятельного мочеиспускания на фоне приема тамсулозина у больных с острой задержкой мочи, обусловленной доброкачественной гиперплазией предстательной железы. Объектом исследования были 62 больных данным заболеванием, которым проводилась попытка извлечения катетера. Проверка действенности методики осуществлялась на основе принципов доказательной медицины. Исследования обнаружили достаточную чувствительность способа прогнозирования и ее эталонную специфичность. Позитивные результаты были получены также при определении прогностической ценности, отношений правдоподобности, посттестовых шансов и посттестовой вероятности. Доказано, что одним из основных факторов, существенно влияющих на результат консервативного лечения острой задержки мочи, обусловленной доброкачественной гиперплазией предстательной железы, является ее длительность. Разработанная методика является эффективным способом диагностики, что позволяет дифференцированно подходить к применению попытки извлечения катетера у каждого конкретного пациента. Это улучшает результаты лечения, сохраняет время и уменьшает финансовые расходы.

Об'єктом дослідження були 219 хворих, з яких у 99-ти камінь сечоводу видалявся методом контактної лазерної літотрипсії, у 68-ми - методом уретеролітоекстракції в комбінації з розсіченням вічка сечоводу і в 52-х - методом контактної пневматичної літотрипсії. Простежені причини незадовільних факторів і їх ознак виявилися очікувано відомими. Однак, в результаті кількісної оцінки стало можливим виділити найбільш значимі з них. Одержано підтвердження високої інформативності як супутніх хвороб нирок і сечостатевої системи, так і хвороб інших органів і систем, особливо у випадках їх єдиної патогенетичної основи з сечокам'яною хворобою. Згідно з показником, відносини шансів ймовірності ускладнень у пацієнтів із супутньою патологією після контактної лазерної літотрипсії в 7,2 раза вище, після уретеролітоекстракціі - в 10,5 раза, після контактної пневматичної літотрипсії в 2,5 раза в порівнянні з випадками її відсутності. Одержано об'єктивні додаткові дані, що підтверджують необхідність при виборі препаратів для комплексного лікування хворих з каменями сечоводів - враховувати їх властивості і здатність одночасно забезпечувати профілактику розвитку пієлонефриту та загострення супутньої патології.

Объектом исследования были 219 больных, из которых у 99-ти камень мочеточника удален методом контактной лазерной литотрипсии, у 68-ми - методом уретеролитоэкстракции с рассечением устья мочеточника и у 52-х - методом контактной пневматической литотрипсии. Перечень прослеженных факторов риска и их признаков оказался ожидаемо известным. Однако, в результате количественной оценки стало возможным выделить наиболее значимые из них. Получено подтверждение высокой информативности как сопутствующих болезней почек и мочеполовой системы, так и болезней других органов и систем, особенно в случаях их единой патогенетической основы с мочекаменной болезнью. Согласно с показателем, отношения шансов вероятности осложнений у пациентов с сопутствующей патологией после контактной лазерной литотрипсии в 7,2 раза выше, после уретеролитоэкстракции - в 10,5 раз, после контактной пневматической литотрипсии в 2,5 раза в сравнении со случаями ее отсутствия. Получены объективные дополнительные данные, подтверждающие необходимость при выборе препаратов для комплексного лечения больных с камнями мочеточников - учитывать их свойства и способность одновременно обеспечивать профилактику развития пиелонефрита и обострение сопутствующей патологии.

На підставі порівняльного аналізу трирічних даних (2010 - 2012 рр.) офіційної статистичної звітності наведено визначені тенденції та особливості медико-демографічної ситуації щодо раку передміхурової залози (РПЗ), яка склалася в цілому в Україні та окремо в її адміністративних територіях (24 області, АР Крим та м. Київ і м. Севастополь). Виявлено, що зростання захворюваності, поширеності, смертності з різною інтенсивністю спостерігалося усюди. Загальною ознакою продовжує залишатися частота виявлення РПЗ на пізніх його стадіях; не зазнала суттєвих змін питома вага померлих до року з часу встановлення діагнозу та тих, хто живе 5 і більше років, в той час, як смертність зросла на 11,5 %. Підтверджені причинно-наслідкові зв'язки між показниками смертності та стадіями захворювання, не знайшли таких зв'язків у разі співставлення кількості вперше виявлених хворих із чисельністю діагностованих випадків під час профогляду. Підкреслено значення епідеміологічних досліджень як інструменту вдосконалення, розширення знань щодо рівня та характеру захворювання.

На підставі порівняльного аналізу п'ятирічного вивчення (2009 - 2013 рр.) захворюваності, поширеності раку нирки (РН) та смертності від нього серед населення України та, зокрема, Західного регіону за даними офіційної статистики визначено тенденції та особливості зазначених явищ. Простежено динаміку основних якісних і кількісних показників надання медичної допомоги хворим. Виявлено подібність змін процесів, що відбуваються в Україні та регіоні. Зростання кількості хворих, смертності на тлі практично стабільного відсотка хворих, виявлених на IV стадії захворювання, збільшення питомої ваги нефректомій підтверджують медико-соціальну значущість та актуальність проблеми РН. Її розв'язання, передусім, залежить від системного забезпечення процесу раннього виявлення хворих, цілеспрямовано реалізованого з урахуванням територіальних особливостей.

Вивчено клінічне значення нових молекулярних маркерів ERG, p27, Кі-67 в прогнозуванні перебігу локалізованого раку передміхурової залози (РПЗ) на основі даних 44 хворих, які перенесли радикальну простатектомію. Не виявлено залежності позитивної експресії маркера ERG та низького рівня p27 від частоти виникнення біохімічного рецидиву. Виражена позитивна реакція p27 може свідчити про сприятливий прогноз перебігу захворювання. Експресія маркера Кі-67, поряд із рівнем ПСА та ступенем диференціації пухлини за шкалою Гліссона, є достовірним незалежним прогностичним фактором рецидиву РПЗ.

Надано апріорний аналіз демографічних показників в Україні з визначенням прогнозу до 2015 р. та подальшим співставленням рівня захворюваності на рак передміхурової залози (РПЗ) за генеральною сукупністю чоловічого населення. Установлено, що Україна належить до країн з другим типом відновлення населення, який характеризується низькими рівнями народжуваності на тлі незмінного показника смертності чоловіків старших за 55 років і незначним природним приростом населення. Доведено неухильне зниження чисельності населення України, особливо серед чоловіків. Визначена тенденція зберігатиметься в найближчі три роки. Зазначена динаміка підтверджує подальше зростання контингентів хворих на РПЗ, що відноситься до патології старечого покоління. Обгрунтовано важливість даного дослідження стосовно організації надання спеціалізованої медичної допомоги та визначення перспективних пріоритетних напрямів досліджень.

Подано результати п'ятирічного (2008 - 2012рр.) спостереження за динамікою нефректомій в Україні, вивчено їх причини, а також типи лікувально-профілактичних установ, де виконувалися операції з видалення органів. Якість допомоги визначалась за результатами моніторингу післяопераційної летальності. Виявлено особливості цього процесу як у цілому в Україні, так і на її адміністративних територіях.

Представлены результаты пятилетнего (2008 - 2012 гг.) наблюдения за динамикой нефрэктомий в Украине, изучены их причины, а также типы лечебно-профилактических учреждений, в которых выполнялись операции по удалению органов. Качество помощи определялось по результатам мониторинга послеоперационной летальности. Выявлены особенности этого процесса как в целом по Украине, так и на ее административных территориях.

Вивчено показники захворюваності, поширеності та смертності від захворювань нирок і сечовивідних шляхів населення України в динаміці за 2008 - 2012 рр. Проаналізовано показники забезпеченості хворих спеціалізованими ліжками, лікарями-урологами, подано дані про ефективність використання ресурсів урологічної служби. Виявлено проблемні питання клініко-організаційного характеру, особливості регіонального обслуговування, що обумовлюють недостатньо високу ефективність діяльності цієї служби. Показано шляхи вирішення її проблем і розвитку.

Изучены показатели заболеваемости, распространенности и смертности от заболеваний почек и мочевыводящих путей населения Украины в динамике за 2008 - 2012 гг. Проанализированы показатели обеспеченности больных специализированными койками, врачами-урологами, представлены данные об эффективности использования ресурсов урологической службы. Выявлены проблемные вопросы клинико-организационного характера и особенности регионального обслуживания, обуславливающие недостаточно высокую эффективность деятельности этой службы. Показаны пути решения ее проблем и развития.

Проведено аналіз 1 263-х випадків госпіталізації жінок репродуктивного віку у зв'язку з гострим необструктивним пієлонефритом. Застосовано суцільну вибірку за 10 років з виділенням 5-річних інтервалів для уточнення характеру динаміки за віком. Отримані дані становлять інтерес з точки зору розробки клініко-організаційних заходів, спрямованих на покращення здоров'я жінок репродуктивного віку, які відносяться до найбільш соціально значущої частини населення.

Проведен анализ 1 263-х случаев госпитализации женщин репродуктивного возраста в связи с острым необструктивным пиелонефритом. Применена сплошная выборка за 10 лет с выделением 5-летних интервалов для уточнения характера динамики по возрасту. Полученные данные представляют интерес с точки зрения разработки клинико-организационных мероприятий, направленных на улучшение здоровья женщин репродуктивного возраста, которые относятся к наиболее социально значимой части населения.

Представлено результати вивчення ресурсного забезпечення та основних показників діяльності урологічної служби України за 50 років (1965 - 2014 рр.) за п'ятьма десятирічним періодами. Матеріал базується на даних офіційної статистики та подається за трьома напрямами: стаціонарна допомога, амбулаторно-поліклінічна ланка, кадровий потенціал. На основі аналітико-синтетичного, компаративного аналізів виявлено особливості становлення, розвитку урологічної служби в Україні, визначено проблемні питання та сформульовано перспективи подальшого орієнтованого удосконалення організації системи профільної допомоги та підвищення якості її діяльності, спрямованої на збереження здоров'я населення.

Представлены результаты изучения ресурсного обеспечения и основных показателей деятельности урологической службы Украины за 50 лет (1965 - 2014 гг.) по пяти десятилетним периодам. Материал базируется на данных официальной статистики и подается по трем направлениям: стационарная помощь, амбулаторно-поликлиническое звено, кадровый потенциал. На основе аналитико-синтетического, компаративного анализов выявлены особенности становления, развития урологической службы в Украине, определены проблемные вопросы и сформулированы перспективы дальнейшего ориентированного усовершенствования организации системы профильной помощи и повышения качества ее деятельности, направленной на сохранение здоровья населения.

Проаналізовано рівні захворюваності на рак передміхурової залози серед чоловічого населення України за період 1991 - 2011 рр. в економіко-територіальних і умовно забруднених радіонуклідами регіонах України. Наведені дані свідчать, що в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання кількості хворих на РПЗ. Така динаміка прогнозується і в майбутньому.

Проанализированы уровни заболеваемостью раком предстательной железы среди мужского населения Украины за 1991 - 2011 гг. в экономико-территориальных и условно загрязненных радионуклидами регионах Украины. Установлено, что за это время уровень заболеваемостью РПЖ постепенно возрастает. Такая динамика прогнозируется и в будущем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р69е(4УКР)л2

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Нирково-клітинний рак (НКР) - одна з найбільш поширених нозологічних одиниць серед онкологічної патології. При своєчасному зверненні сучасні методи променевої діагностики дозволяють виявити малі ниркові новоутворення та провести органозберігальне лікування. Проте відсутність симптоматики на перших стадіях зумовлює пошук онкомаркерів в якості скринінгу для проведення оптимального радикального лікування НКР. У групу дослідження увійшло 32 хворих на НКР за період з лютого 2014 до червня 2015 рр., прооперованих в ДУ "Інститут Урології НАМН України", та плазма крові 14 умовно здорових осіб. Мета дослідження - пошук епігенетичних онкомаркерів для скринінгу та ранньої діагностики НКР. Проведено визначення експресії мікро-РНК-30 та мікроРНК-138 у хворих на НКР до оперативного втручання та умовно здорових осіб. Одержані результати вказують на високі рівні експресії мікроРНК-30 та мікроРНК-138 у хворих із світлоклітинною формою захворювання. Для впровадження в практику тестових систем для ранньої діагностики та скринінгу захворювання вказані епігенетичні маркери потребують подальшого вивчення на більш структурно глибоких рівнях регуляції канцерогенезу.

Мета роботи - виявити особливості складу жінок репродуктивного віку, госпіталізованих із приводу гострого необструктивного пієлонефриту (ГНП) протягом 2013 р., за соціальними ознаками з урахуванням клінічного перебігу захворювання на основі анамнестичного методу з тим, щоб дослідити предиктори й детермінанти. Наведено результати аналізу 183-х історій хвороби і стільки ж карт вибулих зі стаціонару хворих жінок репродуктивного віку, госпіталізованих із приводу ГНП протягом 2013 р. За одержаними даними складено "профіль" молодої жінки, яка відноситься до групи ризику. Доведено причинно-наслідкові зв'язки між характером перебігу ГНП й передумовами його виникнення. Виявлено лінійну залежність між інтенсивністю проявів хвороби та її перебігом у разі відсутності такої між кількістю ознак і частотою звернень по медичну допомогу. З'ясовано, що низька медична активність, недостатня поінформованість щодо даної патології, необізнаність щодо контрацептивних заходів, недотримання здорового способу життя мотивують необхідність підвищення рівня інформаційного забезпечення, розробки програми профілактики розвитку ГНП.

Наведено результати аналізу моніторингу (30-ти років) первинної загальної захворюваності, смертності дорослого населення країни від основних хвороб, що найбільш часто зустрічаються і соціально значущих хвороб, що негативно впливають на стан здоров'я населення та якість життя. До них віднесені: сечокам'яна хвороба, хвороби передміхурової залози і її доброякісної гіперплазії, зокрема, чоловіче безпліддя, а також онкоурологічна патологія. На тлі простежених позитивних тенденцій в стані здоров'я неселення одержано переконливі дані, що підтверджують необхідність підвищення якості спеціалізованої допомоги на амбулаторно-поліклінічному етапі.

Представлены результаты анализа мониторинга (30-ти лет) первичной общей заболеваемости, смертности взрослого населения страны от основных, наиболее часто встречающихся и социально значимых болезней, негативно отражающихся на состоянии его здоровья и качества жизни. К ним отнесены: мочекаменная болезнь, болезни предстательной железы и ее доброкачественной гиперплазии, в частности, мужское бесплодие, а также онкоурологическая патология. На фоне прослеженных положительных тенденций в состоянии здоровья неселения получены убедительные данные, подтверждающие необходимость повышения качества специализированной помощи на амбулаторно-поликлиническом этапе.