Проаналізовано проблему виховання дитини в українській народній традиції, а також здійснено спробу розкрити першоджерела народного виховання та його сутність.

Висвітлено проблеми статеворольового дискурсу, який може тлумачитися і використовуватися як засіб формування особистості в процесі її становлення.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення клініко-гемодинамічно-метаболічних співвідношень виявлено закономірності, які відіграють суттєву роль у формуванні гіпертензивних дисциркуляторних енцефалопатій (ГДЕ) за наявності хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ). Уперше за допомогою ультразвукової доплерографії встановлено, що даному контингенту хворих властиві зміни мозкового кровоплину, які проявляються порушенням артеріальної та венозної гемодинаміки та супроводжуються змінами цереброваскулярної реактивності. Зазначено, що провідну роль у формуванні церебральної патології у хворих на ГДЕ відіграє утруднення венозного відтоку з порожнини черепа та зменшення активності компенсаторно-пристосувальних механізмів мозкових судин. Доведено, що одним з механізмів формуваня ГДЕ у хворих на ХОЗЛ є енергетичний дефіцит, пов'язаний з пригніченням процесів окисного фосфорилювання, активацією анаеробного гліколізу внаслідок гіпоксії за умов порушення гемодинаміки. На підставі кореляційного аналізу виявлено взаємозв'язок між клінічними, гемодинамічними, метаболічними особливостями формування ГДЕ за наявності ХОЗЛ та основними показниками порушення функції зовнішнього дихання, що дозволяє розглядати респіраторну гіпоксію як один з факторів розвитку та прогресування енцефалопатії у хворих на ХОЗЛ.

На основі клініко-психологічного і психодіагностичного обстеження 421 подружньої пари, серед яких у 371 подружньої пари діагностовані порушення сімейних стосунків, а у 321 з них - ще й прояви аддиктивної поведінки (АП) у дружин, і 50 гармонійних пар, визначені провокуючі фактори розвитку порушення здоров'я родини у жінок з різним станом АП. Встановлено, що соціально-прийнятні види АП, притаманні обстеженим, виступають як патологічний спосіб каналізації психоемоційного напруження, що виникає у них внаслідок деформації сімейних відносин, та знижують рівень подружньої конфліктності й деформації батьківсько-дитячих відносин. На основі отриманих даних сформульована загальна конфігурація системи психологічної корекції порушення здоров'я сім’ї за наявності АП у жінок у вигляді алгоритму дій, а також узагальнення цілей та засобів їх досягнення. Визначення ефективності зазначених підходів довело їх результативність, як в аспекті покращення родинного функціонування, так і редукції АП у жінок.