Проаналізовано заплави річкових долин як геоінформаційні системи ландшафтогенезу у голоцені, деградацію грунтів як чинник антропогенних змін долинних ландшафтів. Описано ландшафтно-геохімічну типологію поселенських геосистем в Чернівецькій області, ландшафтні комплекси долини Дністра в Середньому Придністров'ї та річкових долин Хотинської височини. Висвітлено особливості ландшафтних ярусів і смуг як берегових геосистем великих рівнинних водосховищ. Наведено результати еколого-геохімічних досліджень кадмію у ландшафтах річкових долин Передкарпаття. Розглянуто питання реконструкції пізньокайнозойських ландшафтів долини Дніпра, просторової організації ландшафтного різноманітття Прут-Дністровського межиріччя. Визначено антропогенні перетворення долини верхньої течії Південного Бугу, структуру і динаміку заплавно-руслових комплексів р.Сірет, хімічний склад підземних вод гранулярних і карстових колекторів річкових долин Лашіци і Чорного Потоку.

Проанализированы поймы речных долин как геоинформационные системы ландшафтогенеза в голоцене, деградация почв как фактор антропогенных изменений долинных ландшафтов. Описаны ландшафтно-геохимическая типология поселенческих геосистем в Черновицкой области, ландшафтные комплексы долины Днестра в Среднем Приднестровье и речных долин Хотинского высокогорья. Освещены особенности ландшафтных ярусов и полос как береговых геосистем крупных равнинных водохранилищ. Приведены результаты эколого-геохимических исследований кадмия в ландшафтах речных долин Предкарпатья. Рассмотрены вопросы реконструкции позднекайнозойских ландшафтов долины Днепра, пространственной организации ландшафтного разнообразия Прут-Днестровского междуречья. Определены антропогенные преобразования долины верхнего течения Южного Буга, структура и динамика пойменно-русловых комплексов р.Сирет, химический состав подземных вод гранулярных и карстовых коллекторов речных долин Лашицы и Черного Потока.

Досліджено історію взаємодії населення Середнього Подністров'я з підземним середовищем (печерами) від палеоліту до середини ХІХ ст. Систематизовано відомі на сьогодні дані про печерні пам'ятки історії, археологію та культуру у регіоні, охарактеризовано їх поширення та перспективи подальшого дослідження. Простежено розвиток історичних знань про печери регіону, узагальнено дані щодо використання природних печер на різних історичних етапах, висвітлено час та причини появи штучних підземель. Розглянуто природнокліматичні та карстоспелеологічні передумови заселення печер у палеоліті, особливості їх використання в період від неоліту до ранньозалізного часу. Проаналізовано продовження давніх та появу нових видів спелеокористування в епоху Середньовіччя та Нового часу. Значну увагу приділено поширенню печерних монастирів і скитів, проблемам їх дослідження.

Рассмотрены механизмы образования пещер в песчаниковых формациях Украинских Карпат. Доказано, что часть полостей в песчаниках образовалась благодаря растворению карбонатных конкреций и пластовых конкреционных тел напорными подземными водами через механизм селективной коррозии. Предполагается, что аналогичные карстовые полости гипогенного генезиса могут существовать и в глубине горных массивов, будучи коллекторами подземных вод и углеводородов.

Обгрунтовано концепцію використання печерних відкладів і палеонтологічних решток в них для реконструкцій природних умов та їх компонентів для окремих етапів пізнього кайнозою за результатами комплексних досліджень печерних відкладів на території півдня Східної Європи. Розглянуто принципову схему та алгоритм досліджень печерних відкладів. Запропоновано методико-методологічну модель дослідження карстових печер у палеогеографічних цілях, нову класифікацію печерних відкладів і тафономічну класифікацію печерних місцезнаходжень. Описано та класифіковано нові місцезнаходження пліоценової, плейстоценової та голоценової фауни хребетних в печерах Гірського Криму Північного Причорномор'я, Подністров'я та Буковини, Українських Карпатах. Наведено кореляцію палеогеографічних обстановок окремих часових зрізів пізнього кайнозою, одержаних за матеріалами вивчення печер півдня Східної Європи, з наземними континентальними відкладами України та Західної Європи. Охарактеризовано підземні ландшафти, методику їх реконструкції. Для палеогеографічних реконструкцій використано результати дослідження палео-ДНК викопних ссавців з відкладів печер, для палеокліматичних реконструкцій застосовано палеоентомологічний метод.

Висвітлено актуальні питання екологічного менеджменту природоохоронних територій та оптимізації екомережі. Досліджено природоохоронний аспект лісів зони стаціонарної рекреації карпатського національного природного парку. Увагу приділено проблемам природокористування в межах геосистем Середнього Дністра за умов регіональних кліматичних змін. Охарактеризовано поширення та репродуктивні особливості Тиса Ягідного (Taxus вассата L.) в Українських Карпатах. Представлено перші відомості про гриби Національного природного парку "Нижньосульський" (Полтавська область). Розглянуто флористичне різноманіття дендрологічного парку Харківського національного аграрного університету. Представлено історію дослідження та сучасний стан поширення Asparagus pallasii Miscz. (Asparagaceae) в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т491.0 + Т4(45УКР337)4-410

Рубрики:

Археологія - Знаряддя праці

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ